Category: Енциклопедія

В цій статті розглянемо розлади нервової системи людини, види розладів та їх причини.

Порушення роботи нервової системи

Порушення діяльності нервової системи класифікують:

1. За анатомічним принципом :

– порушення периферичної нервової системи;

– порушення центральної нервової системи, у тому числі розлади функцій спинного мозку, мозочка, довгастого, середнього, проміжного та кінцевого мозку.

2. За походженням :

– спадково зумовленні;

– набуті порушення. Набуті порушення можуть бути первинними та вторинними.

Первинні розлади нервової системи виникають за безпосередньої дії на нервову систему патогенних факторів:

А) фізичних (травма, радіація, термічні впливи);

Б) хімічних (токсини, отрути);

В) біологічних (віруси, бактерії, найпростіші);

Г) соціальних (слово).

Вторинні розлади нервової системи зумовлені:

А) порушенням гомеостазу (гіпоксія, гіпоглікемія, ацидоз і т. п.);

Б) імунними факторами (аутоалергічні реакції);

В) розладами мозкового кровообігу.

3. За клітинним принципом виділяють такі порушення функції нейронів:

– порушення електрофізіологічних процесів;

– розлади нейрохімічних (медіаторних) процесів;

– порушення аксоплазматичного транспорту.

4. За видом порушення функцій :

– сенсорних (чутливості);

– ефекторних: рухової, вегетативної, трофічної;

– інтегративних.

Причини порушень нервової системи :

– зовнішні чинники – травми (струс мозку), ураження електричним струмом, надмірне перегрівання або переохолодження організму, інфекції та отрути;

– внутрішні чинники – припинення кровопостачання ділянки нервової системи, запальні процеси, білкове голодування, дефіцит вітамінів;

– шкідливі звички – куріння, вживання алкоголю та наркотиків.

Розлади нервової системи

– Розумова втома. Причини: недостатній відпочинок, ослаблене здоров’я, інтенсивна і тривала розумова навантаження, недосипання та інших.

– Неврастенія (астеничні неврози). Причини: несприятливі умови праці, захворювання, сильні переживання, розумовий перевтома.

– Перевтома (стан тривалої втоми). Причини: фізична втома, відсутність правильної організації праці, негативні емоції, і ін.

– Розумова відсталість.

– Шизофренія.

– Психози.

– Епілепсія.

Профілактика розладів роботи нервової системи

– глибокий здоровий сон, достатній за тривалістю (недарма деякі люди, після найсильнішої стресовій ситуації мимоволі впадають в летаргічний сон);

– підвищена фізична активність в результаті спортивних тренувань, генерального прибирання, бігу підтюпцем, занять полюванням (під час м’язової активності спалюються надлишки адреналіну – хімічної причини стресу);

– різні види тренінгів, що проводяться самостійно або за допомогою фахівців – соціального працівника чи психолога (групові, аутотренінгу);

– заняття улюбленою або монотонним справою ( в’язання, спостереження за рибками, перебирання чоток, розкладання пасьянсу, рибалка);

– нервово-емоційна розрядка за допомогою сміху, плачу, крику (існує навіть спеціальний метод лікування – сміхотерапія).

Для чого використовують риб’ячу луску, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Тіло більшості риб, як ми знаємо, покрите шкірою з лускою. А що ж таке луска?

Луска – це тверді пластини шкірного покриву риб, плазунів, та деяких ссавців, ці пластини зазвичай виконують захисну функцію організму. Встановлено, що луска різних видів риб відрізняється за хімічним складом, розміром і специфічним властивостям.

Для чого використовують луску риби?

Луску риби використовують в багатьох промислових галузях, але найбільше Риб’яча луска слугувала в галузі краси. Дуже часто нам доводилось чути те, що в певний косметологічний засіб додають якийсь природний компонент для створення блиску та мерехтливого ефекту. Саме цим компонентом є – риб’яча луска.

Риб‘яча луска слугує матеріалом, з якого добувають речовину, яка створює перламутровий блиск. Саме її додають до основи будь-якої помади, лаку для нігтів, фарби для волосся, щоб отримати сяючий блиск та неймовірний результат. Однак, використовується не сама луска, а матеріал, який входить до її складу, цей матеріал – кристалічний гуанін.

Найбільш популярною рибою для промислового виробництва, точніш луска риби, – є оселедець. Можна дійти висновку, що оселедець є не тільки прикрасою для святкового столу, а й “прикрасою” для обличчя, точніш компонентом цієї прикраси.

Дуже часто луска риб Використовується в декоративному мистецтві. Умільці роблять з неї гарні об’ємні візерунки по спеціально нанесеному малюнку.

Наступність поколінь у природі здійснюється завдяки розмноженню організмів. В цій статті ви дізнаєтесь Що таке розмноження та які є Види розмноження.

Що таке розмноження організмів?

Розмноження, або Репродукція, притаманна всім живим істотам функція відтворення собі подібних. На відміну від всіх інших життєво важливих функцій організму, розмноження направлено не на підтримку життя окремої особини, а на збереження її генів у потомстві і продовження роду – тим самим на збереження генофонду популяції, виду, сімейства і т. д. У ході еволюції у різних груп організмів сформувалися – у багатьох випадках незалежно – різні шляхи і стратегії розмноження, і той факт, що ці групи вижили і існують, доводить ефективність різних способів здійснення даного процесу. Отже,

Розмноження це – процес відтворення собі подібних, що забезпечує безперервність і спадковість життя.

Типи розмноження:

– статеве,

– нестатеве.

Статеве розмноження – це розмноження за допомогою спеціальних статевих клітин – гамет, які мають удвічі менше число хромосом, на відміну від батьківських безстатевих клітин. Характеризується рекомбінацією генетичної інформації.

Типи статевого розмноження:

– кон’югація,

– копуляція,

– партеногенез,

– статеве розмноження із заплідненням.

Нестатеве (безстатеве) розмноження – це розмноження, яке здійснюється без участі статевих клітин. Характеризується тим, що дочірні клітини повністю ідентичні батьківським.

Види нестатево­го розмноження:

-поділ,

– вегетативне розмноження,

– розмноження за допомогою спор.

Порівняльна характеристика безстатевого і статевого розмноження

Біологічна роль розмноження організмів

Біологічна роль розмноження полягає у виникненні організмів, ідентичних батьківським по вмісту спадкового матеріалу та по фізіологічним властивостям.

Хто такий хорт і що означає слово “хорт” Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Хто такий хорт?

Хорт – це порода собаки великого розміру з сухою, але міцною статурою, з подовженим корпусом, сильно розвиненою мускулатурою та широкою спиною і підібраним животом.

Порода хортих собак сформувалася ще наприкінці XVIII століття на південній частині європейської Росії та в деяких її центральних областях.

Вперше породу цих собак описали в ХІХ столітті, але офіційно стандарт хортих собак вийшов у світ аж в 1951 році. До речі, варто зазначити, що існує ще одна собака, дуже близька до російської породи хорта, – це польський харт. Різниця лише в одній літері. Але у самій Польщі цих тварини вважаються фактично однією породою, про що, власне, говорить той факт, що російських хортів дуже часто використовують для племінної в’язки з польськими хортами.

Що означає слово “хорт”?

Про призначення цих собак можна судити з їхньої власної назви. Саме слово “хорт” означає “швидкий”. Колись воно примінялося тільки до коней, але, як з’ясувалося, що скачки за участю собак хортів – не менш ефектне і захоплююче видовище.

Які основні характеристики хортів?

Головною характеристикою собак породи хорта є швидкість. Але ця собака – це не тільки чудовий спортсмен, який володіє винятковою силою і витривалістю, а й, у своєму роді, навіть інтелектуал. Порода хорт відома своїми відточеними навичками лову, і, потрібно відзначити, що в цій справі їм належить беззаперечне лідерство серед інших порід собак. Сьогодні породи хортів успішно використовують у полюваннях на копитних, зайців, лисиць та у спортивних змаганнях.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися хто такий хорт.

Чи знаєте ви щось цікаве про Біла Гейтса? Цікава інформація про Біла Гейтса для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти з життя Біла Гейтса

1. Білл Гейтс є засновником компанії Майкрософт.

2. Білл Гейтс очолює статус найбагатшої людини у світі з 1996 по 2007 року, в 2009 і в 2015 роках.

3. Стан Білла Гейтса оцінюється в 81 млрд дол.

4. Свою першу програму (Хрестики-нулики), Білл Гейтс написав у віці 13 років.

5. Білл Гейтс був відрахований з Гарвардського університету в 1975 році.

6. Білл Гейтс надає перевагу паперовим книгам, а не електронним, але вважає що цифрові книги “повністю замінять паперові”.

7. Білл Гейтс заснував кілька компаній після відходу з Microsoft: в тому числі Corbis, TerraPower і Research Gate.

8. Білл Гейтс за хвилину заробляє більше 6 тис. $

9. У світі є муха (Eristalis гатесі), яка названа на честь Білла Гейтса.

10. Як Стів Балмер, Гейтс обмежує сім’ю від використання всіх пристроїв АППЛ.

Цікавинки про Біла Гейтса, цікаві відомості про Біла Гейтса ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про Великдень? Цікаві відомості про Великдень ми зібрали в цій статті.

Цікаві факти про Великдень

На Русі народні гуляння на Великдень, з хороводами, іграми тривали в різних місцевостях від одного дня до двох-трьох тижнів і називалися Червона Гірка. Під народну музику люди водять величезний хоровод – “коло” в Болгарії, “Варош” або “Народні сабор” в Сербії, “таферіч” у Боснії.

У Болгарії сотні виготовлених перед Великоднем великих і маленьких глиняних горщиків оздоблених добрими побажаннями скидаються з верхніх поверхів в ознаменування великодньої перемоги над злом. Будь-який перехожий може взяти черепок від розбитого горщика на щастя.

У Україні та Сербії крашанками “христосуються” – розбиваючи по черговості різні кінці, так само як люди христосуються тричі на щоки. Діти влаштовують “покатушки” – у кого яйце далі покотиться.

Великоднє фарбоване яйце в означає нове життя, відродження. Крашанки раніше катали по землі, щоб вона була родючою, клали в праву руку померлим на Великдень людям, фарбовані яйця берегли протягом року, щоб використовувати як захист будинку від пожежі і посівів від паразитів.

У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня Ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють “гніздо” пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць. Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір поширився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.

Задовго перед Великоднем на головних площах європейських міст відкриваються Великодні ярмарки, де можна купити речі, зроблені своїми руками. Мости і фонтани прикрашаються зеленню і різнокольоровими яйцями, символізуючи Великодні струмки – Оновлення та Весну Радості. У багатьох двориках можна побачити кущі та дерева, прикрашені яйцями і різними персонажами, на зразок Різдвяної ялинки.

На Україні у Великодній понеділок хлопці обливають дівчат водою, дівчата “мстять” у вівторок. У Франції в понеділок дружини можуть побити чоловіків, а ті їм у вівторок можуть відповісти.

В Україні є звичай відвідувати на Великдень могили родичів. У той же час за традицією в Православній Церкві у зв’язку з радісним днем??Великодня припиняється поминання покійних на всю Світлу седмицю. На десятий день після Великодня відзначається батьківський день – Радониця.

У більшості європейських країн Страсний тиждень і Тиждень після Великодня є шкільними та студентськими канікулами. Багато європейських країн, а також Австралія відзначають Великдень і Пасхальний понеділок, як державні свята. В Австралії, Великобританії, Німеччині, Канаді, Латвії, Португалії, Хорватії та більшості латиноамериканських країн державним вихідним також є Страсна п’ятниця. Все Великоднє триденство – державні свята в Іспанії.

Ще задовго до появи Христа давні народи вважали яйце прообразом Всесвіту – з нього народився світ. Ставлення до яйця як до символу народження відбилося у віруваннях і звичаях єгиптян, персів, греків, римлян. У слов’янських народів, які прийняли християнство, яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи.

Звичай фарбувати яйця пов’язаний з ім’ям римського імператора Марка Аврелія. У день, коли народився Марк Аврелій, одна з курок, що належали його матері, нібито знесла яйце, позначене червоними крапками. Щасливе передвістя було витлумачено як народження майбутнього імператора. З 224 року у римлян стало звичаєм посилати як привітання один одному пофарбовані яйця. Християни перейняли цей звичай, вклавши в нього інший зміст: червоний колір має особливу силу, бо яйце у??великодні свята забарвлене кров’ю Христа.

Інша легенда фарбування яєць свідчить: після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед страв були смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету один з присутніх, згадавши про страченого, сказав, що Ісус воскресне на третій день. На це господар будинку заперечив: “Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне”. І в ту ж мить яйця змінили колір, а курка ожила.

Третя легенда стверджує, що це Діва Марія, щоб розважити немовляти Ісуса, першою почала фарбувати яйця.

Ще одна легенда пов’язує цей звичай з ім’ям французького короля Людовика Святого, натхненника хрестових походів. Звільнений з полону, він готувався повернутися на батьківщину. Перед його від’їздом був влаштований бенкет, на якому серед інших наїдків були яйця, розфарбовані в різні кольори.

Прихильники раціонального підходу переконані, що вся справа в тваринах, вірніше, курячих, інстинктах і сорокаденний піст. Протягом посту не можна було вживати в їжу багато продуктів і яйця в тому числі. Однак християнський календар абсолютно не мав ніякого значення для курочок-несучок, які продовжували нестися з колишньою активністю. Народ, бажаючи зберегти яйця, варив їх, а щоб не плутати з не вареними – офарблював, переважно використовуючи натуральні барвники. Незабаром нагальна потреба перетворилася на чудовий ритуал, супроводжуючий пасхальне свято.

Офіційна християнська версія – За часів римського панування було прийнято, відвідуючи імператора, приносити йому дар. І коли бідна учениця Христа, свята Марія Магдалина прийшла в Рим до імператора Тиверія з проповіддю віри, то подарувала йому просте куряче яйце. Тіверій не повірив у розповідь Марії про Воскресіння Христа і вигукнув: “Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним “. Тут же на очах імператора відбулося диво – яйце стало червоним, засвідчуючи істинність християнської віри. І Тіверій вигукнув: “Воістину воскрес!”.

Орган зору є вельми чутливим і одним з важливих наших аналізаторів. За допомогою органу зору людина сприймає світ. Зорова сенсорна система забезпечує одержання уявлення про освітленість предмета, його кольорі, формі, величині, відстані, на якому він знаходиться від нас, про рух предмета.

Сенсорна система зору

Зір – багатоланцюговий процес, який є проекцією зображення на сітківку унікального периферичного оптичного приладу – ока. Потім відбуваються збудження фоторецепторів, передача і перетворення зорової інформації в нейронних шарах зорової системи, а закінчується зорове сприйняття прийняттям вищими корковими відділами цієї системи рішення про зоровому образі.

Зорова система дає мозку більше 90% сенсорної інформації.

Зорова сенсорна система складається з:

– периферичного відділу (органа зору – ока),

-провідникового відділу (зорового нерва),

– центрального відділу (основу становить зоровий центр кори кінцевого мозку).

Будова і функції ока

Очне яблуко розташоване в заглибині черепа – очній ямці. Воно вкрите трьома оболонками.

Зовнішня оболонка – білкова – складається переважно з колагенових волокон і оберігає око від механічних ушкоджень. Спереду вона переходить у прозору рогівку.

Під білковою розташована Судинна оболонка, пронизана густою сіткою кровоносних судин. Спереду судинна оболонка переходить у райдужку, пігменти якої визначають колір очей. У центрі райдужки є отвір – зіниця. Діаметр зіниці змінюється рефлекторно залежно від яскравості освітлення. За зіницею розташований кришталик – прозора двоопукла лінза діаметром близько 9 мм.

Внутрішня оболонка – сітківка – вистеляє дно очного яблука. Сітківка містить фоторецепторні клітини, які сприймають світло, і нейрони, які переводять світловий сигнал в електричні імпульси та формують зоровий нерв. Місце виходу із сітківки зорового нерва називають сліпою плямою, оскільки ця ділянка не містить фоторецепторних клітин. На відстані 4 мм від неї є жовта пляма – місце найкращого зору. Порожнина ока заповнена желеподібною масою – склистим тілом.

Рецептори сітківки – палички і колбочки – відрізняються як за будовою, так і за функціями. З колбочками пов’язано денний зір, а з паличками – сутінковий. В паличках мається речовина червоного кольору – родопсин. На світлі, в результаті фотохімічної реакції, він розпадається, а в темряві відновлюється протягом 30 хвилин з продуктів власного розщеплення. Ось чому людина, увійшовши в темну кімнату, спочатку нічого не бачить, а через деякий час починає розрізняти предмети.

В колбочках міститься інше світлочутливе речовина – іодопсін. Він розпадається в темряві і відновлюється на світлі протягом 3-5 хвилин. Розщеплення іодопсін на світлі дає колірне відчуття. З двох рецепторів сітківки до кольору чутливі тільки колбочки, яких в сітківці три види: одні сприймають червоний колір, інші – зелений, треті – синій. Залежно від ступеня збудження колбочок і поєднання подразнень сприймаються різні інші кольори та їх відтінки.

Допоміжний апарат ока. Слізний апарат, окорухові м’язи, повіки та вії складають допоміжний апарат ока. Слізний апарат складається зі слізної залози, що розміщується в ямці лобової кістки й виробляє сльозу, і носослізної протоки, по якій надлишок сльози видаляється в носову порожнину. Сльоза зволожує поверхню ока, видаляє чужорідні тіла й містить бактерицидну речовину лізоцим.

Шість окорухових м’язів здійснюють різноманітні рухи очних яблук. Верхня та нижня повіки захищають око від різних впливів. Внутрішня поверхня повік вистелена оболонкою – кон’юнктивою. По краях повік розташовуються вії, котрі виконують захисну функцію.

Порушення зору

У людей з нормальним зором на сітківці виникає чітке зображення предметів, так як воно сфокусовано на центр сітківки. Порушення нормальної діяльності шару паличок в сітківці викликає захворювання, відоме під назвою “куряча сліпота”, що виражається в тому, що з настанням темряви людина абсолютно втрачає зір.

Здатність ока розглядати предмети при різній яскравості освітлення називається адаптацією. Вона порушується при нестачі вітаміну А і кисню, а також при втомі.

Порушення зору часто є наслідком ненормальної довжини очного яблука. Короткозорість розвивається при збільшенні поздовжньої осі ока. Очне яблуко збільшено в розмірі, зображення далеких предметів навіть за відсутності акомодації кришталика виходить перед сітківкою. Такий очей ясно бачить тільки близькі предмети і тому називається короткозорим. Окуляри з увігнутими стеклами, відсуваючи зображення на сітківку, виправляють короткозорість.

При вкороченні осі очного яблука спостерігається Далекозорість. Зображення фокусується позаду сітківки. Для виправлення потрібні двоопуклі скла. Стареча далекозорість розвивається зазвичай після 40 років, коли кришталик втрачає еластичність, твердне і втрачає здатність міняти кривизну, що заважає чітко бачити на близькій відстані. Око втрачає здатність до ясного бачення різно віддалених предметів. Вроджена далекозорість пов’язана із зменшеною величиною очного яблука або слабкої заломлюючої силою рогівки або кришталика. На відміну від старечої, при вродженої далекозорості аккомодація кришталика може бути нормальна.

Гігієна зору

Дотримання простих правил гігієни зору дозволяє попередити перенапруження і уникнути порушень зору.

Необхідно, щоб робоче місце було добре освітлене, але не надто яскравим світлом, який повинен падати зліва. Джерела штучного світла повинні бути прикриті абажурами.

При читанні, письмі, роботі з дрібними предметами відстань від об’єктів до очей має становити 30-35 см. Шкідливо читати лежачи або в рухомому транспорті.

Щоб уникнути інфекційних захворювань очей, потрібно берегти їх від пилу, від різних механічних впливів, не терти руками, витирати тільки чистим хусткою або рушником. Розлад зору може виникнути через нестачу вітаміну А.

Чи знаєте ви щось цікаве про Гранд-Каньйон? Цікава інформація про Гранд-Каньйон для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Гранд-Каньйон

Гранд-Каньйон – один з найглибших каньйонів світу (його глибина сягає до 1800 м).

Гранд-Каньйон знаходиться на території національного парку Гранд-Каньйон в американському штаті Арізона. Колись Гранд-Каньйон служив резервацією для індіанців.

Гранд-Каньйон утворений (точніше прорізаний) річкою Колорадо. Довжина Гранд каньйону – 446 км, ширина 6-29 км.

Гранд-Каньйон входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Індіанці знали про Гранд-Каньйон ще з давніх часів ( про це свідчить наскальні зображення залишені індіанцями ще 3 тисячі років тому).

Подорожуючи в пошуках золота, іспанці виявили Гранд Каньйон в 1540 році, але змушені були повернуться через брак води (і з тих пір європейці з’явилися тільки після двох століть (точніше в 1776 році).

Перша наукова експедиція в Гранд Каньйон була здійснена Джоном Візлі Пауеллом в 1869 році, який досліджував і описав цей каньйон.

Для огляду Гранд-Каньйону в ньому встановлено майданчик з прозорою підлогою – Grand Canyon Сковалк.

Відомий американський канатоходець, акробат, каскадер – Ніколас Валленда перейшов над прірвою (по канату без страхувальних тросів) Гранд каньйону в 2013 році. Цим він встановив свій шостий світовий рекорд, який занесений до Книги рекордів Гіннесса.

Гранд-Каньйон являє собою одне з головних місць туризму в США – його щорічно відвідують більше 2 млн чоловік.

У 40-х – 50-х роках ХХ століття екіпажі багатьох пасажирських авіалайнерів, що пролітають у цій місцевості, спеціально планували шлях таким чином, щоб дати пасажирам помилуватися видами Великого каньйону. Найчастіше пілоти здійснювали над каньйоном кілька “вісімок” з лівим і правим креном, щоб поліпшити пасажирам огляд.

У ті роки це не було заборонено, так як пілоти пасажирських лайнерів мали право здійснювати візуальні польоти навіть перебуваючи на ешелонах, що іноді викликало небезпечні зближення літаків у повітрі.

30 червня 1956 з цієї причини над Великим каньйоном зіткнулися два літаки. Їх уламки впали на дно каньйону, загинуло 128 осіб. Це була найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в США до 1960 року. Після цього випадку візуальні польоти на ешелонах по повітряних трасах над територією США були заборонені.

Цікавинки про Гранд-Каньйон, цікаві відомості про Гранд-Каньйон ви можете додавати через форму коментарів.

Цікаві факти про терморегуляцію

Центр терморегуляції міститься в Гіпоталамусі й підпорядкований корі великих півкуль головного мозку.

За добу доросла людина в стані повного спокою виділяє стільки тепла, що його вистачило би для нагрівання до кипіння 30 літрів води.

Організм людини може витримати нагрівання до 44–44,5 °C й у рідкісних випадках – до 45 градусів.

80 % тепла людського тіла йде з голови.

У людини приблизно 2 млн потових залоз. Середня доросла людина з кожним літром поту втрачає 540 калорій.

Чоловіки пітніють приблизно на 40 % більше, ніж жінки.

Терморегуляція у немовлят – недосконала, здійснюється переважно за рахунок судинних реакцій і змін теплопродукції. Зниження температури середовища на 1°С підвищує основний обмін у немовлят на 5%, тоді як у дорослої людини – лише на 1%.

В похилому і старечому віці терморегуляція частково порушується, збільшується амплітуда добових і сезонних коливань температури тіла.

На людині приблизно 125 тисяч волосин. А за все життя в людини випадає й знову виростає 1,5 мільйони волосин.

На шматочку людської шкіри площею 6,5 см2 розміщується 25 метрів нервових волокон, понад тисяча нервових закінчень, 65 волосяних мішечків і 6 метрів кровоносних судин.

Людське волосся має надзвичайно велику міцність на розрив і стиск.

Якщо волосся приклеїти до сталевого листа й прокатати, то відби ток волосся залишиться на металі.

Одна волосина може витримати масу в 3 кг.

Біляві бороди ростуть швидше, ніж темні.

Нігті на руках ростуть зі швидкістю 0,086 міліметра за добу, на ногах – 0,05 міліметра.

За рік на пальцях рук наростає близько двох грамів нігтів.

Волосся в нас на голові живе кілька років, вії міняються раз на 3–5 місяців.

Щодня у здорової людини змінюється 30–40 волосин.

Довжина волосся на голові людини протягом життя становить 725 кілометрів.

Людська волосина товща за мильну плівку приблизно в 5000 разів.

Нігті на руках ростуть приблизно в 4 рази швидше, ніж на ногах.

За час життя шкіра людини змінюється приблизно 1000 разів.

Волосся на нашому тілі росте зі швидкістю в середньому півтора сантиметра на місяць, причому влітку швидкість росту трохи вища, ніж узимку.

Гоління волосся не впливає на його структуру й ріст. Насправді гоління не робить волосся тоншим або сильнішим, воно не росте швидше або повільніше. Численні дослідження, проведені ще далекого 1920 року, показали, що гоління абсолютно не впливає на темп росту. Ріст волосся контролюють волосяні фолікули, які знаходяться під шкірою. Саме вони визна – чають товщину, колір, темп росту волосся. На волосяні фолікули не впливає звичайне гоління “без фанатизму”, тому що зрізується тільки зовнішня частина волосся.

Для того щоби виростити ніготь “з нуля”, людині потрібно від п’яти до шести місяців.

В 1 кубічному міліметрі шкіри – 40 капілярів, у м’язах – 2500 капілярів, у серцевому м’язі – 4 000 капілярів.

На 1 квадратному сантиметрі шкіри знаходиться 100 больових точок, а всього їх на поверхні близько мільйона.

Найбрудніша частина тіла. Судячи з результатів дослідження, яке провели вчені з університету штату Північна Кароліна (США), люди ще дуже погано інформовані про власне тіло. Навіть тим, хто щодня приймає душ, воно може піднести неприємний сюрприз. До – слідники з Північної Кароліни зібрали мазки мікрофлори з пупків 500 дорослих чоловіків і жінок і висіяли їх у лабораторних чашках. Перевірка показала, що в пупках учасни – ків експерименту живуть бактерії, які належать до 2 368 видів, причому із цього числа 1 458 штамів виявилися раніше не відомими науці. За словами вчених, більшість бакте – рій, що живуть на тілі людини, – сумирні, однак у мазках, узятих із пупка, траплялися ще й небезпечні штами клостридій, а також стафілокока. Крім того, серед мікроорганіз – мів виявилися й такі, які стали справжньою загадкою для вчених. В одному з мазків, на – приклад, було виявлено бактерії Marimonas, яких раніше виявляли тільки в океанських глибинах. В іншому випадку в пупку молодої американки дослідники виявили мікроби, характерні тільки для певної місцевості Японії. “Наші пупки є справжнім тропічним лісом, населеним численними мешканцями”, – цитує одного з авторів дослідження професора Роба Дунна “Здоров’я України”. Висновок: необхідно щодня мити з милом не тільки ін – тимні частини тіла, але й ділянку пупків.

До якого типу тканин належить кров Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Що таке кров?

Кров – це сполучна рідка тканина організму, яка виконує ряд важливих функцій задля забезпечення його життєдіяльності. Кров за своїм складом є поєднання рідкої частини плазми та різноманітних клітин. У тілі дорослої людини вона складає приблизно 6-8 % від маси тіла, а в тілі дитини до 8-9%.

До якого типу тканин належить кров?

Так, Вам не почулося. Кров відносять до типу рідкої сполучної тканини. Також вона належить до швидко поновлюваних тканин. Оскільки фізіологічне відновлення клітин в крові здійснюється шляхом повного руйнування старих клітин та утворення нових органами кровотворення – вона здатна швидко поновлюватися. Головний орган кровотворення у людини – це кістковий мозок. А основний фільтр крові – це селезінка, яка здійснює імунологічний її контроль організму.

Чому кров відноситься до тканин?

Кров відносять до тканин завдяки її складу та деяким функціям. За своїм складом вона нагадує тканину, адже вона містить плазму (рідку частину, в якій розчинені органічні речовини та продукти клітинної діяльності) та форменні елементи – клітини (як у тканин) тромбоцитів, лейкоцитів та еритроцитів.

Виконування поживної функції – рознесення по тілу поживних речовин від кишечнику чи місць їх великого накопичення (наприклад, глюкозу з печінки), – вона відноситься до трофічної сполучної тканини.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися до якого типу тканин належить кров.