Category: Енциклопедія

  • Цікаві факти про волоські горіхи

    Чи знаєте ви щось цікаве про горіхи? Цікава інформація про волоські горіхи для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про волоські горіхи

    Найбільший виробник волоських горіхів це – Китай.

    З незрілих зелених волоських горіхів Виготовляють варення.

    Батьківщиною волоського горіха є – Середня Азія і Кавказ.

    Грецькі купці були розповсюджувачами цих горіхів, тому вони і називаються волоськими.

    Листя волоських горіхів здавна використовувалися як ранозагоювальний і вітамінний засіб.

    Волоські горіхи роблять благотворний вплив на сперму.

    Деревина волоського горіха використовується для виготовлення меблів, паркету та ін.

    З екстракту шкірки і листя волоського горіха Роблять барвник.

    Вживання волоських горіхів допомагає відновити волокна і тканини організму, також сприяє набору м’язової маси.

    При надмірному вживанні волоського горіха, він може подіяти як проносне.

    Волоський горіх багатий аскорбіновою кислотою (10 %), жирним маслом (60 – 76 %), білком (21 %), вуглеводами (7 %), вітамінами К і Р та іншими амінокислотами.

    Цікавинки про волоські горіхи, цікаві відомості про волоські горіхи ви можете додавати через форму коментарів.

  • Коли виникло християнство?

    Коли виникло християнство?

    Християнство – найбільша світова релігія як за чисельністю прихильників, яких близько 2,3 млрд, так і по географічній поширеності – в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.

    Найбільші течії в християнстві – католицизм, православ’я і протестантизм. У 1054 року стався розкол християнської церкви на західну (католицьку) і східну (православну). Поява протестантизму стало результатом реформаційного руху в Католицькій церкві в XVI столітті.

    Християнство виникло в I столітті в Палестині, яка перебувала на той момент під владою Римської імперії, спочатку в середовищі арамеоязичного населення Межиріччя і вже в перші десятиліття свого існування набуло поширення і в інших провінціях і серед інших етнічних груп.

    В якості державної релігії християнство вперше було прийнято у Великій Вірменії в 301 році. За імператора Костянтина I, починаючи з едикту 313 року про свободу віросповідання, християнство стало набувати статус державної релігії і в Римській імперії.

    Общини первісного християнства складалися з бідних людей, у цьому розумінні первісне християнство було релігією пригноблених. Церкви, – у сучасному розумінні як окремої будівлі для збирання членів общин – не було. Збиралися або в приватних приміщеннях, або, при переслідуванні з боку римської влади, у печерах чи катакомбах.

  • Характерні ознаки родини Пасльонові

    Родина Пасльонові представлена 2,5 тис. видами трав’янистих рослин. В цій статті ми розглянемо Основні морфологічні ознаки родини Пасльонові.

    Характерні ознаки родини Пасльонові

    Родина Пасльонові – одна з найважливіших господарському відношенні родин; до неї входять харчові рос­ини (картопля, помідори, баклажани), декоративні (петунія гібридна, пахучий тютюн), лікарські (беладонна).

    Поширення рослин родини Пасльнові – по всьому світу, але найбільш різноманітні в Південній Америці.

    Незважаючи на велику зовнішню різноманітність, усім пасльоновим властиві спільні ознаки.

    Листки рослин родини Пасльонові – прості, розташовані почергово.

    Квітки родини Пасльонові – переважно правильні, поодинокі або зібрані в різноманітні суцвіття.

    Формула квітки рослин родини Пасльонові – Ч(5)П(5)Т5М1.

    Оцвітина – подвійна.

    Чашечка складається з п’я­ти зрослих Чашолистиків.

    Віночок – складається із п’я­ти зрослих пелюсток.

    Тичинок – 5.

    Маточка – 1.

    Плід родини Пасльонові – Ягода (у картоплі, перцю, баклажана) або Коробочка (у тютюну, дурману).

    Запилення – комахами.

    Найважливіші роди родини Пасльнові – беладонна, дурман, тютюн, паслін.

    Представники родини Пасльонові

    Овочеві культури : картопля, помідор, перець, баклажан.

    Технічні культури : тютюн, махорка.

    Декоративні рослини : тютюн крилатий, фізаліс, петунія.

    Лікарські рослини : беладонна звичайна, паслін чорний, блекота чорна, дурман звичайний.

    Господарське значення рослин родини Пасльонові

    Родина пасльонових грає дуже велику роль у житті людини.

    1. В складі цієї родини є такі важливі Харчові рослини : баклажан, картопля, помідори, солодкий перець.

    2. Беладонна, блекота, дурман включають отруйні алкалоїди, які у невисоких концентраціях являються цінними Лікарськими засобами.

    3. Є в родині Декора­тивні рослини : петунія, фізаліс, деякі сорти тютюну, перцю.

    4. Вирощують Технічні культури : тютюн, ма­хорку як сировину в медицині, а також для виготовлення цигарок.

  • Ряд Горобцеподібні

    Ознайомимося з Характеристикою птахів ряду горобцеподібні.

    Ряд Горобцеподібні

    Ряд Горобцеподібні – це найчисельніший ряд птахів (понад 5000 видів), або інакше кажучи 3/5 усіх птахів земної кулі. Більшість горобцеподібних є малими птахами (за винятком родини Воронових).

    Задні кінцівки горобцеподібних чотириполі, спрямовані назад першим пальцем.

    За способом живлення горобцеподібні поділяються на:

    – зерноїдні,

    – комахоїдні,

    – всеїдні.

    У більшості горобцеподібних птахів добре розвинуті голосові зв’язки, і вони хороші співаки.

    Гнізда горобцеподібних різноманітні. Багато видів будує гнізда на деревинній рослинності, рідше – на будівлях (сільська чи міська ластівки), землі (жайворонки) чи у норах, розташованих на уривистих берегах річок (ластівка берегова).

    Тривалість життя горобцеподібних – при утриманні в неволі багато з них доживають до 30 років, а ворона майже до 70 років. Горобець хатній живе до 13 років, а польовий – до 10 років. Ластівки – до 9, граки – 8, ворони – 120 років.

    У горобцеподібних Є багато інстинктів, які забезпечують турботу про потомство: влаштування гнізд, насиджування кладки, вигодовування пташенят, їх захист тощо.

    Значення горобцеподібних

    Комахоїдні види мають велике значення для регуляції кількості багатьох видів комах. Зерноїдні види можуть завдавати певної шкоди культурним рослинам.

    Представники горобцеподібних

    Представники цього ряду – мігруючі птахи, але є серед них і кочові, і осілі. Хатній горобець відноситься до осілих.

    До горобцеподібних належать грак, ворона, галка, сорока, крук, сойка, ластівки, повзик.

    Чи не найчастіше в багатьох містах зустрічається Грак – це птах з чорним з синюватим металевим відтінком оперенням. В Україні граки зимують, але це ті з них, які взимку прилітають з північних областей. Ті граки, що живуть влітку в Україні, на зимівлю відлітають у інші країни.

    Синиці – дрібні птахи, що живляться переважно комахами. В Україні поширені синиці: велика, довгохвоста, голуба, чубата тощо. Гнізда синиці влаштовують у дуплах, рідше у норах, щілинах скель.

    Найбільший представник воронових в Україні – крук. Він розміром з курку, має великий конічної форми дзьоб, сильні ноги чорного кольору. Все оперення чорне з синім відблиском. Назву птах дістав за уривчастий гортанний крик: “Крук-крук”. Це досить рідкісний птах в Україні, який оселяється подалі від житла людей. Як і більшість воронових, він всеїдний, знищує мишей і полівок, ховрахів, молюсків, збирає мертву рибу, поїдає дрібних пташенят і пташині яйця. Круків, як нечисленних птахів в Україні, охороняють.

  • Мастопатія: лікування

    Основні принципи, що застосовуються в лікуванні розглянутого нами захворювання, полягають в нормалізації стану гормонального фону ( тобто нормалізації співвідношення в крові статевих гормонів), а також в усуненні стресів при одночасному підвищенні стійкості організму в їх відношенні. Крім цього, звичайно, виробляється і місцеве лікування тканин залоз. Як було зазначено в описі вище, вузлова мастопатія ( фіброаденома) переважно підлягає хірургічному її видаленню (подібне оперативне втручання визначається як секторальна резекція).

    Мастопатія: лікування

    Лікування мастопатії має бути комплексним, причому найбільша його ефективність досягається при використанні ряду ендокринних препаратів. Наприклад, це гомеопатичні препарати (на рослинній основі), зокрема застосовуються такі їх види:

    Мастодінон. Даний препарат є негормональним, його прийом забезпечує нормалізацію рівня пролактину в крові, а також зниження вираженості больових відчуттів, запобігання розвитку передменструального синдрому. Використовується у вигляді крапель (двічі в день по 30 кап., розбавлених у воді) або у вигляді таблеток (прийом: ранок і вечір по 1 шт.). Курс такого лікування становить 3 місяці.
    Циклодинон. Негормональний препарат, що сприяє зменшенню обсягів вироблення гормону пролактину при одночасній нормалізації менструального циклу і зниженні супутньої хворобливості молочних залоз. Застосовується у вигляді крапель ( щоранку по 40 кап., розбавлених у воді) або таблеток (час прийому – аналогічно прийому крапель, по 1 табл.). Тривалість курсу лікування в будь-якому варіанті – 3 місяці.
    Мамокалм – негормональний рослинний препарат на основі ламінарії (морська водорість). Препарат насичений йодом, за рахунок чого виявляється відповідний вплив, орієнтований на забезпечення нормалізації функцій, властивих щитовидній залозі. Крім цього, препарат також орієнтований на зниження прояви хворобливості в грудях і болі, супутньої менструації. Застосовується препарат Мамокалм у вигляді таблеток (по 1-2 табл. 2-3 р. на день). Враховуючи, що у складі препарату міститься йод, його прийом повинен проводитися з особливою обережністю пацієнтами з актуальними для них порушеннями функцій щитовидної залози. Прийом цього препарату, як і препаратів, перерахованих раніше, необхідно погоджувати з лікарем.
    Дифузна мастопатія виліковується за допомогою гормональної терапії у випадку з досить пізньою стадією перебігу захворювання, що особливо необхідно при наявності інших форм гормональних розладів організму. Використовуються в лікуванні мастопатії також антиестрогени, препарати, що сприяють відсутності овуляції і препарати, орієнтовані на зниження рівня пролактину (крім зазначеного раніше мастодинона).

    Виражені больові відчуття вимагають обмеження в прийомі кави, чаю, какао і шоколаду. Крім цього важливо дотримуватися певної дієти, уникаючи копчених продуктів і продуктів жирних, включаючи в раціон якомога більшу кількість овочів і фруктів. Важлива роль у лікуванні захворювання також відводиться вітамінотерапії, в якій особливо слід приділити увагу таким вітамінам, які відносяться до групи А і Е. За допомогою прийому вітамінів поліпшуються властиві печінки функції, цей орган вкрай важливий з боку забезпечення ним обмінних гормональних процесів.

    Щодо даної хвороби рекомендуємо ознайомитися з іншими статтями: Види або форми мастопатії, Причини виникнення мастопатії у жінок, Загальний опис хвороби, Симптоми мастопатії, а також Діагностування та самообстеження ознак мастопатії.

  • Які функції виконує кровоносна система

    Які функції виконує кровоносна система?

    Завдяки постійному руху крові в судинах, забезпечуються основні функції системи кровообігу:

    1) транспорт речовин, необхідних для забезпечення функцій клітин організму;

    2) доставка до клітин організму хімічних речовин, що регулюють їх обмін;

    3) відведення від клітин, перероблених в них, речовин (метаболітів);

    4) гуморальна, тобто здійснювана через рідину, зв’язок органів і тканин між собою;

    5) доставка тканинам засобів захисту;

    6) видалення шкідливих речовин з організму;

    7) обмін тепла в організмі.

    Отже, основне призначення системи кровообігу полягає у виконанні нутритивної (живильної) функції. При цьому до тканин доставляються не тільки поживні речовини, але також кисень, фізіологічно активні речовини, в тому числі гормони, вода, солі, а з тканин виводяться вуглекислота й інші продукти обміну речовин в них.

    Після відкриття англійським вченим У. Гарвеєм постійного кровообігу в серцево-судинній системі і опублікування їм в 1628 році відповідних доказів в книзі “Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин” стало ясно, що кровотік в організмі теплокровних здійснюється за двома колам, сполученим між собою через серце для створення замкнутої системи.

    1. Мале (або легеневе) коло кровообігу здійснює прямий контакт із зовнішнім середовищем.
    2. Велике коло кровообігу забезпечує контакт з органами і тканинами.

    Це виділення в серцево-судинній системі двох кіл кровообігу збереглося до теперішнього часу і було доповнено лише анатомічним поділом в судинному руслі (артерії, артеріоли, капіляри, венули, вени).

    Тепер ви знаєте які функції виконує кровообіг в організмі людини.

  • Значення вогню для людини

    У чому полягає значення вогню в житті людини Ви дізнаєтеся з цієї статті. Ця стаття допоможе підготувати повідомлення про вогонь.

    Значення вогню в житті людини

    Вогонь вже настільки увійшов в наше життя, що ми не уявляємо себе без нього. А ось якщо задуматися, так глобально, то що нам дає вогонь?

    1.Тепло в холод
    За допомогою вогню людина зможе зігрітися холодною зимою, або холодної ночі. Обігрів будинку, житла, яке б воно не було – будь то печера, будинок з піччю, завжди виконувався при допомогою вогню. Труби опалення, електрообігрів, батареї, – це блага нашої цивілізації. А ось в кам’яному столітті значення вогню для первісної людини було неоціненим. Адже він рятував життя, даючи тепло і відлякуючи ворогів.

    2. Вогонь – це сухий одяг

    Будучи в гармонії з природою, людина багато свого вільного часу проводить під відкритим небом. Якщо раптом, поллє дощ, тоді, логічно, що одяг промокне. Також контакт з водним середовищем, а саме озерами, річками, морями, теж може зробити наш одяг мокрим. Якщо знаходитися в такому одязі, то можна захворіти, причому дуже сильною. Просушити одяг можна і на вітрі, якщо на вулиці літня пора або ж за допомогою вогню, що більш імовірно.

    3. Вогонь – це приготована їжа

    Чи зможете Ви, подолавши себе, з’їсти сиру або живу рибу? А сиру птицю, наприклад куріпку або курку? Може і доведеться з’їсти щось в сирому вигляді в тому випадку, якщо у Вас не буде вогню. Тому він забезпечує наявність смачної їжі.

    4. Вогонь – це світло

    Крім усього іншого вогонь можна використовувати як джерело освітлення в темряві.

    5. Вогонь – це надійний захист від хижаків

    Складно уявити тварину, яка не боялося б вогню, особливо якщо взяти палаючу гілку і сунути її прямо в обличчя звіра. Як правило, втеча буде моментальна.

    6. Вогонь – це сигналізатор

    Протягом історії людства вогонь часто використовувався як засіб комунікації. У темряві вогонь видно на кілька кілометрів, а дим від вогню видно далеко і в світлий час доби. Було прийнято запалювати сигнальні вогні, якщо нападав ворог.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися яке значення має вогонь для людини.

  • Які рослини розмножуються насінням?

    Які рослини розмножуються насінням? Що таке насіння? Якщо Ви шукаєте відповіді на ці запитання, то в цій статті, Ви обов‘язково знайдете їх.

    Які рослини розмножуються насінням?

    Насінням розмножуються такі рослини, як:

      однонасінні рослини (жолуді, соняхи, сім‘янки, горіхи), плоди, або ягоди багатонасінних рослин (агрус, чорниця, смородина), зернові культури (овес, рис, пшениця), фруктові дерева та кущі (яблуня, груша, слива, абрикос), деякі овочеві (помідори, горох, помідори), технічні (бавовник, льон, коноплі) культури.

    Що таке насіння?

    Насіння – це відтворююча структура вищих рослин, покритонасінних та голонасінних рослин. Насіння буває різного розміру, форми та кольору. Насіння всіх рослин – різні, індивідуальні.

    Як розмножуються насінням? Рослина, яка розмножується насінням, повинна бути обов‘язково запилена, в іншому випадку – плід не виросте. Для того, щоб насіння проросло йому потрібне світло, тепло та потрібен кисень. Якщо протягом певного часу насіння не проростає, то воно просто гине.

    Поширення насіння. Насінина може поширюватися різними способами, наприклад, насіння може переноситися тваринами, причепитися до одягу, шкіри тощо. Може відбуватися самозапилення, або штучне запилення, також насіння можуть переносити комахи.

    Сподіваємось, Ви отримали для себе нову та потрібну інформацію, та знайшли відповіді на запитання що таке насіння, та які рослини розмножуються насінням.

  • Відомі українські художники

    Відомі українські художники 19, 20, 21 століття зробили вагомий внесок у розвиток мистецтва, не тільки українського, а й світового. Видатні художники України визначені в цій статті.

    НАЙВІДОМІШІ УКРАЇНСЬКІ ХУДОЖНИКИ

    1. Сергій Васильківський

    Сергій Іванович Васильківський (1854-1917) – український живописець, пейзажист.
    Цінуючи творчу незалежність, Васильківський представляв роботи на виставках різних товариств Петербурга, Харкова, Києва. У 1900 р. організував У Харкові першу персональну виставку (120 робіт). Брав участь у різних акціях – очолив оздоблення будинку Полтавського земства. Був серед організаторів художнього училища у Харкові. Типовий сюжет Васильківського – озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку.
    Найвідоміші роботи: “Український пейзаж” (19 ст), “Козацький двір”, “Чумацький Ромоданівський шлях”

    2. Іван Марчук

    Іван Степанович Марчук (1936) – український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя.
    Його роботи закарбувалися в історії українського мистецтва давно і надовго. Втім, визнанню передували тривалі депресії та заборонені виставки. Рятували лише бажання мріяти та творити. До 1988 року творчість Івана Марчука не було офіційно визнана. Спілкою художників, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР.
    Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок.

    3. Олексій Поляков

    Олексій Іванович Поляков (1943) – український художник-пейзажист, заслужений художник України (1996), народний художник України. Працював художником Будинку культури шахти ім. Засядька, художником-виконавцем у Художньому фонді Донецької організації Спілки художників, став членом республіканської творчої групи “Азовсталь”. Постійний учасник планерів “Хортиця крізь віки”.
    Найвідоміші роботи : “Тепла осінь” (2000), “На переправі” (2005), “Козаки в степу” (2007), “Дніпропетровські простори” (2007) та ін.

    4. Микола Пимоненко

    Микола Корнилійович Пимоненко (1862-1912) – український художник, автора багатьох картин на національну українську тематику. Твори художника зображують побут і праця українського народу; в його картинах жанрова сцена нерідко поєднується з пейзажем.
    Мистецьку освіту почав отримувати в Київській художній школі Миколи Івановича Мурашко (1876-1882). У 1885 році він відправив до Петербурга на академічну виставку картину “На гальорці”, навіяну комедією Гоголя “Одруження”.
    У 1891 році за картини “Весілля в Київській губернії” і “Ранок Христового Воскресіння” Пимоненко отримав звання почесного вільного общинника Академії мистецтва У 1904 році йому присуджують звання академіка.

    5. Осип Курилас

    Осип Петрович Курилас (1870-1951) – відомий маляр-живописець, очільник мистецького відділу Пресованої квартири Легіону УСС.
    У міжвоєнні часи створив майстерні ілюстрації до новел Василя Стефаника, свого товариша, ілюстрував дитячі та шкільні видання, малював картини на релігійні та історичні теми, пейзажі, карикатури і листівки. Під час Другої світової війни художника принижували та цькували постійно, був змушений творити до канонів, що диктувалися окупантами. Через рік після смерті митця близько 200 полотен на національно-патріотичну та релігійну тему було знищено.
    Картини: Микола Лисенко, Іван Мазепа, Гетьман, Зміна варти, Бій на Лисоні, Відхід добровольців, Ой видно село, Прощання, По бою, Василь Дідушок, Сень Горук, Бо війна війною.

    6. Федір Захаров

    Федір Захарович Захаров (1919-1994) – радянський та український художник, заслужений діяч мистецтва УРСР (1970), народний художник УРСР(1978), лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка (1987), член Національної спілки художників України. Майстер пейзажів, мариніст. Працював на півдні України – його картинам характерна морська тематика.
    Найвідоміші роботи : “Перед грозою” (1954), “Біля причалу” (1967), “Море шумить”(1971), “Море штормить” (1984).

    7. Олександр Гнилицький

    Олександр Гнилицький (1961-2009) – український художник. В українському мистецтві Гнилицький в кінці 1980-х став піонером інсталяції і відеоарту у 1990-х. Разом із своєю дружиною, художницею Лесею Заяць, представляв Україну на Венеціанському бієнале в 2007р.
    Він став одним з активних учасників Київського мистецького угруповання “Паризька комуна”. У 1996р. разом з Лесею Заяць заснував громадську організацію “Інституція нестабільних думок”. Останні роки життя проживав в Мюнхені, де працював дизайнером продукції для телебачення та кіно, а також митцем-коцептуалістом для анімації.

    8. Катерина Білокур

    Катерина Василівна Білокур (1900-1961) – українська художниця, майстер народного декоративного, живопису, представниця “наївного мистецтва”.
    В основному Катерина Білокур малювала квіти. Нерідко в одній картині поєднувала весняні й осінні – така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині “Колгоспне поле” малювала три тижні.
    Окрім квітів, Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети. Декілька разів зверталася до сюжету лелеки, котрий приносить дитину, але відмовилася від цієї ідеї через подив і нерозуміння оточуючих, котрі чекали від неї лише квітів.
    Аквареллю й олівцем працювала мало. Художницю більше приваблювали олійні фарби.
    Найвідоміші роботи : “Квіти за тином” (1935), “Квіти у тумані” (1940), “Квіти на синьому фоні” (1954), “Півонії” (1958)

    Також, вагомий внесок у розвиток художнього мистецтва дали такі художники, як: В. Цагола, А. Савадов, Т. Шевченко, Ф. Кричевський, М. Бурачек

  • Питомий опір сталі

    Питомий опір сталі

      Питомий опір сталі – 0,103…0,137 Ом·мм?/м питомий опір (20°C, 0,37-0,42% вуглецю) = 1,71·10?7 Ом·м

    Стль – сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю і домішками (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).

    Сталі класифікують за різними ознаками:

      Хімічним складом :

        вуглецеві:

          маловуглецеві (до 0,25% С); середньовуглецеві (0,3…0,55% С); високовуглецеві (0,6…0,85% С;)

        леговані (залежно від того, які елементи введено до їхнього складу):

          хромисті; марганцевисті; хроммарганцевисті; хромнікелеві;

      Якістю (Якість сталі залежить від металургійного процесу виробництва; якість визначається вмістом в сталі газів кисню, водню, азоту та шкідливих домішок сірки і фосфору):

        звичайної якості; якісні; високоякісні; особливо високоякісні.

      Способом розкиснення :

        спокійні; напівспокійні; киплячі (Кипляча сталь – не повністю розкиснена в печі. Виділення газів відбувається й при затвердінні виливка, тому в ньому утворюється велика кількість розосереджених газових бульбашок. Вони зникають при подальшій гарячій прокатці. Найдешевша.)

      Призначенням :

        конструкційні; інструментальні; особливих властивостей.