Category: Енциклопедія

Напевно, кожній дитина задавав своїм батькам питання: чим відрізняється корабель від судна? Питання здається легким, але він дуже просто ставить дорослих освічених людей у незручне становище, адже найчастіше ми не замислюємося про елементарні речі. Тому сьогодні ми спробуємо висвітлити питання, у чому полягають основні відмінності корабля від судна. Щоб зрозуміти, в чому полягає різниця між двома плавальними засобами, необхідно знати визначення кожного з них.

Різниця між судном і кораблем полягає в наступному:

Судно може бути як цивільним, так і військовим. Але ніколи корабель не цивільним.
Основне призначення кораблів – захист суверенітету тієї чи іншої держави. Судна в більшості випадків використовуються для перевезення пасажирів або вантажів.
Корабель перебуває під керівництвом офіцера, якому підпорядковується екіпаж, що знаходиться під військовою присягою.
Корабель має спеціальної військової символікою, яка дозволяє визначити приналежність плавучого засобу до того чи іншого флоту.
У більшості випадків на кораблі знаходиться озброєння, на цивільному судні таке відсутнє.

Корабель

Корабель – це морське або військово – морське судно різних класів. Поняття ” корабель ” походить від грецького слова ” karabos ” , яке перекладається на російську мову як ” судно “. Через це і може виникнути плутанина між двома ідентичними поняттями.

Основними видами кораблів є фрегати, крейсери, корвети, катери, есмінці, мінно – тральні судна. У більшості випадків кораблі використовуються у військових цілях. Наприклад, раніше крейсери використовували для захоплення ворожих торгових суден. Завдяки потужності і силі гвинтових кораблів наздогнати противника не становило особливих труднощів. На сьогоднішній день кораблі використовуються тільки для військових цілей, що і закріплено в словнику морської термінології.

Судно

Згідно словникам, поняття ” судно ” походить від слова ” vessel ” , що з англійської мови перекладається як ” посудину “. Судно – це плавучий засіб, яке використовується в основному для транспортування вантажів або перевезення пасажирів. Це поняття за своїм визначенням ширше, ніж термін ” корабель “. Іншими словами, такі плавучі засоби, як катамаран і водний велосипед, можна назвати судном, але ні в якому разі не можна відносити до кораблів.

Відмінності корабля від судна

Виходячи з представлених визначень, можна виділити основні ознаки, за якими корабель відрізняється від судна. По-перше, головна відмінність корабля від судна полягає в його будові. Недарма в минулому кораблем називали транспортний засіб, яке мало закриту палубу.

По-друге, корабель – це слово, що відбулося з грецької мови від слова ” Карабос “. Саме тому греки називали кораблі, що володіють ” пузатою ” формою палуби, крабами. У російській мові це слово прижилося, тому кораблями стали називати будь-яке судно, незалежно від його типу. По-третє, на військовому кораблі в більшості випадків знаходиться озброєння. Хоча даний пункт не є обов’язковою умовою.

По-четверте, кожен корабель повинен володіти своєю власною символікою, яка дозволяє визначити, під чиїм керівництвом знаходиться те чи інше водний транспортний засіб. На кожному військовому кораблі є свій власний прапор і бортовий номер. По-п’яте, якщо корабель відноситься до військового типу, то він має очолюватися офіцером, який є чинним службовцям російського військового морського флоту. Під керівництвом офіцера знаходиться персонал, який також підпорядковується військової дисципліни.

Яку функцію виконує гіпоталамус?

Гіпоталамус – це невелика область в проміжному мозку, що включає в себе велику кількість груп клітин (понад 30 ядер), які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму.

Життєдіяльність організму можлива при підтримці важливих життєвих параметрів, таких як температура тіла, кислотно-лужний баланс, енергетичний баланс і т. д., в невеликому діапазоні близько своїх оптимальних фізіологічних значень. Здатність організму зберігати сталість внутрішнього середовища навіть при великих змінах зовнішніх умов забезпечує виживання організму і виду в цілому і називається гомеостазом.

Гіпоталамус регулює функції автономної нервової системи та ендокринної системи, необхідні для підтримки гомеостазу, за винятком автоматичних дихальних рухів, ритму серця і кров’яного тиску. Гіпоталамус також бере участь в організації поведінки, яке потрібно для виживання організму і популяції в цілому у відповідь на зміну внутрішнього середовища організму в різних умовах зовнішнього середовища, і пов’язаний з такими функціями, як пам’ять, емоції, поведінка спрямована на добування їжі, розмноження, турбота про потомство та ін, Гіпоталамус отримує інформацію про хімічний склад і температуру крові і спинномозкової рідини безпосередньо завдяки тому, що гематоенцефалічний бар’єр в області гіпоталамуса проникний, а перивентрикулярна зона безпосередньо контактує з третім шлуночком. Гіпоталамус також інтегрує сигнали від різних ділянок мозку і органів чуття. Різні центри та системи нейронів у гіпоталамусі відповідають за реакції автономної нервової системи, нейроендокринну діяльність і поведінкові реакції, що забезпечують гомеостаз.

Управління автономними реакціями здійснюється за допомогою зв’язків гіпоталамуса з центрами, розташованими в довгастому мозку, мосту і середньому мозку.

Гіпоталамус керує діяльністю ендокринної системи людини завдяки тому, що його нейрони здатні виділяти нейроендокринні трансмітери (ліберіни і статини), що стимулюють або пригнічують вироблення гормонів гіпофізом.

Іншими словами, гіпоталамус, маса якого не перевищує 5% мозку, є центром регуляції ендокринних функцій, він об’єднує нервові та ендокринні регуляторні механізми в загальну нейроендокринну систему. Гіпоталамус утворює з гіпофізом єдиний функціональний комплекс, в якому перший відіграє регулюючу, другий – ефекторну роль.

Чи знаєте ви щось цікаве про водень? Цікава інформація про водень для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про водень

Водень легше повітря в 14.5 разів.

Водень – найлегший газ у світі.

Першовідкривачем водню є британський хімік і фізик – Генрі Кавендіш.

Температура кипіння водню: (мінус) 252,87 °С.

Температура плавлення водню: (мінус) 259,14 °С.

Водень є легким, безбарвним газом.

Водень є найпоширенішим елементом у всьому Всесвіті. Основна частина зірок складається з водню.

Водень – найперший елемент таблиці Менделєєва.

Слово “водень” (гідрогеніум) перекладається як “той, що породжує воду”.

Водень володіє найвищою теплопровідністю, його теплопровідність в 7 разів вище теплопровідності повітря.

При з’єднанні водню з повітрям (киснем) утворюється – гримучий газ (тому водень пожежонебезпечний).

При попаданні рідкого водню на шкіру, викликає сильне обмороження.

При виробництві аміаку, метанолу, мила, пластмас, маргарину використовується – водень.

Рідкий водень використовується в космонавтиці в якості ракетного палива.

Колись, воднем наповнюють повітряні кулі та дирижаблі, але після декількох катастроф зі згорянням, водень в них був замінений гелієм (незважаючи на те що гелій за вартістю дорожче водню).

На даний момент випускаються машини з водневим паливом ( перевага такого палива в тому що, воно в 2 разів менше забруднює навколишнє середовище).

Сонце в основному складається з водню. Сонячне тепло і світло – це результат вивільнення ядерної енергії при злитті ядер водню.

Цікавинки про водень, цікаві відомості про водень ви можете додавати через форму коментарів.

Цікаві факти про медуз, яких ви бачили в морі або океані розширять ваші знання.

Цікаві факти про медуз

Медузи – найстарші тварини на планеті, їх історія налічує не менше 650 млн. років. У природі налічується неймовірну кількість різноманітних видів, але навіть в даний час фіксується поява нових, раніше незнайомих людству.

Існують медузи, які мешкають на глибині до 10 км.

Медузи не мають мозку, дихальної системи, кровоносної, нервової та видільної систем. Їх тонка шкіра поглинає кисень безпосередньо з води.

Тіло медузи складається з більш ніж 95% води.

Медузи можуть бути як дуже великими, так і дуже маленькими. Описані як гігантські види з діаметром купола 2 м і щупальцями завдовжки 20 м, так і крихітні – з куполом розміром з сірникову голівку.

Медузи і поліпи – це одні й ті ж живі істоти, тільки на різних стадіях життєвого циклу.

Більшість медуз гине в перший же рік життя, так як їх з’їдають риби. У великих медуз шанси вижити трохи вище: відомі випадки, коли вони жили до 3 років.

У медуз 24 ока, розташованих по всьому тілу.

Рот у медузи є одночасно ротовою порожниною і видільним отвором.

У медуз відсутній мозок. Тим не менш, вони якось сприймає нервові імпульси від органів зору і дотику. Вчені досі не можуть зрозуміти, яким чином медузи це роблять. До речі, у цих створінь аж дві нервові системи.

У більшості медуз є особливі клітини-люмінофори, завдяки яким вони світяться в темряві. Коли гени медузи пересадили лабораторним мишам, у тих стала рости зелена шерсть, яка слабо світиться.

Медуз їдять. У Південній і Південно-Східної Азії Мариновані медузи вважаються делікатесом. У їжу вживають лише парасольки, а отруйні щупальця викидають.

Морська оса (друга назва – медуза-коробка) є одним з найбільш небезпечних істот на планеті. Її отрута здатна вбити людину за 180 секунд. В одній морській осі міститься достатньо отрути, щоб умертвити 60 дорослих людей. Цікавий факт: саме за допомогою медузи-коробки здійснює самогубство головний герой фільму “Сім життів”.

У країнах Карибського басейну отрута медуз-фізалій йде на виробництво щурячої отрути.

У Республіці Палау, в східній частині острова Ейл-Малко, є Озеро Медуз. У цій водоймі розміром 460х160 м живе близько 2 мільйонів медуз різних видів.

Хоча медузи можуть пересуватися у воді самостійно, спочатку всмоктуючи воду, а потім “по-реактивному” виштовхуючи її скороченням м’язів парасольки, більшу частину часу вони дрейфують за течією. Тому вчені відносять медуз до планктону.

Найбільша медуза, зафіксована в офіційних документах, була виловлена??біля атлантичного узбережжя США в 1865 році. Це була волосиста ціанея з парасолькою діаметром 2,3 м і щупальцями завдовжки 36,5 м. Ця медуза навіть потрапила в Книгу рекордів Гіннеса. До речі, з Ціанеєю пов’язаний вельми цікавий факт: вона згадується в оповіданні Артура Конан Дойла “Левова грива”, де через неї гине дві людини. Насправді ця медуза може викликати хворобливі опіки, але вбити людину не здатна.

Прикольні факти про тварин – допоможуть вам дізнатися багато нової, цікавої, смішної інформації. Прикольні факти про тварин зібрані в цій статті.

Прикольні факти про тварин

Якщо крапнути на скорпіона алкоголем, він тут же збожеволіє і вжалить себе до смерті.

Термітів в світі в десять разів більше, ніж людей.

Якби людина стрибала, як блоха, вона могла би перескочити футбольне поле.

У тигрів не тільки смугасте хутро, але й смугаста шкіра.

У броненосців завжди буває по чотири дитинчати. І всі чотири завжди однієї статі.

Слони і люди – єдині ссавці, які можуть стояти на голові.

Коли в 1850 році з Європи в Америку привезли першу партію горобців, американці так зраділи, що загодували їх усіх до смерті.

Самка броненосця має унікальну здатність. При стресових ситуаціях вона може затримувати пологи на строк до двох років.

Нападаючи на свою жертву, акули закривають очі, щоб здобич її не поранила.

У жирафів абсолютно чорний язик, довжина якого може доходити до 45 см.

Тхори сплять до 20 годин на добу.

У стародавньому Єгипті головними шкідниками полів вважалися не жуки і навіть не сарана, а… гіпопотами.

Тварина з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мypаха.

Верблюд може спокійно жити без води два тижні, але довше всіх може не пити – криса.

Всі ми знаємо про такі терміни як дохід та прибуток, але Яка різниця між доходом і прибутком пояснить не кожен.

Різниця між доходом і прибутком

Дохід – це всі грошові кошти, отримані за певний період часу, а прибуток – це кошти за вирахуванням податків, собівартості продукції та інших витрат.
Дохід розраховується як загальна сума грошей, отримана в результаті реалізації товарів або послуг, а прибуток – це дохід з вирахуванням витрат на виробництво, придбання і збут товарів або послуг.

Що таке прибуток та дохід? Як їх визначити?

Дохід – це всі грошові або матеріальні цінності, отримані фізичною, юридичною особою, організацією за певний термін.

Прибуток – те, заради чого здійснюється діяльність підприємця, тобто фінансові кошти, що залишаються після вирахування витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Як розрахувати дохід?

Дохід = вся виручка

Причому, вибірка робиться за певний період.

Як розрахувати прибуток?

Прибуток = дохід – всі витрати на виробництво і реалізацію.

Причому чистий прибуток, або, кажучи простими словами, гроші, що залишаються на руках підприємця – це прибуток, з якої вже відняли податки та інші відрахування.

УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН (1939-1945 рр.)

Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. і 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було підписано Пакт про ненапад, а також додаткові таємні протоколи. Цей документ увійшов в історію під назвою Пакт Ріббентропа – Молотова. Секретними протоколами Польща поділялася на сфери впливу, радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася уздовж лінії річок Нарев – Вісла – Сян. 28 вересня 1939 р. обидва тоталітарні режими підписали договір про дружбу, кордон і співробітництво, який дещо змінив кордон в окупованій Польщі, приблизно по лінії річок Західний Буг – Сян.

До Німеччини відійшли українські етнічні землі Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина.

Початок Другої світової війни

1 вересня 1939 р. Німеччина напала па Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Швидко війська окупантів дійшли до Бреста і Львова. 17 вересни 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Західної України, окупацію польської території (“визвольний похід”) розпочали частини Червоної армії – Український фронт під командуванням Семена Тимошенка. СРСР офіційно виправдовував свої дії необхідністю “надати допомогу українцям перед загрозою, що насунулася”.

Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії, Північної Буковини до складу УРСР. До СРСР було приєднано понад половину території колишньої Польщі, переважно землі, населені українцями та білорусами. Для радянського керівництва “збирання” українських земель не було самоціллю, а лише частиною більш загальних планів убезпечення західних кордонів СРСР, формою поширення свого впливу в західному напрямі. У жовтні 1939 р. на Західній Україні було проведено вибори до Народних зборів, які прийняли декларацію про проголошення радянської влади та з проханням про возз’єднання з УРСР. 1 листопада 1939 р. – Східну Галичину і Західну Волинь включено до складу УРСР.

У червні 1940 р. радянські війська зайняли територію Північної Буковини та Бессарабії. 2 серпня 1940 р. була створена Молдавська РСР, до якої включені українські етнічні землі Придністров’я, а територія Північної Буковини та Північної Бессарабії (була створена Чернівецька область) і Південної Бессарабії (Ізмаїльська область) включена до складу УРСР. На Волині й Галичині створено ще 6 областей.

Наслідки політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій.

У новостворених областях негайно розпочалися заходи з радянізації краю:

формування радянських органів влади, прибуття зі східних районів керівних кадрів; заборона діяльності усіх українських партій і громадських організацій, у тому числі “Просвіти”; експропріація близько 2 гис. промислових підприємств, ліквідація поміщицького землеволодіння; початок колективізації сільського господарства (спочатку поділ землі між селянами) й індустріалізації: розширення мережі українських шкіл, поліпшення медичного обслуговування (безплатне), зокрема на селі; широкомасштабна депортація населення (близько 1,2 млн осіб, понад 10% людей); масові арешти, утиски церкви, особливо УГКЦ, насадження комуністичної ідеології..

Принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не в інтеграції у СРСР, а в творенні незалежної соборної Української держави.

Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина разом зі своїми союзниками напала на СРСР, розпочалася радянсько-німецька війна, яку радянські історики й ті, хто дотримується подібних поглядів, називають Велика Вітчизняна війна. За планом “Барбаросса” Німеччина мала швидко захопити Україну з метою створити вигідний плацдарм, забезпечити себе ресурсами для дальшого ведення війни.

Мобілізаційні заходи. Запровадження воєнного стану; створення ДКО на чолі з Й. Сталіним;

організація мобілізації в Червону армію, з України – близько двох мільйонів осіб; створення загонів народного ополчення з числа добровольців, спорудження оборонних укріплень; організація збору коштів на оборону, гіербудова народного господарства на військовий лад.

Процес окупації України

На Україну наступала німецька група армій “Південь”, яку очолював Г. Рундштедт. Досить швидко їм вдалося захопити більшу частину України. Тривалий час оборонялися Київ (11 липня – 19 вересня, 72 дні). Одеса (5 серпня – 16 жовтня, 73 дні), Севастополь (ЗО жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р., 250 днів). Південно-Західний фронт під командуванням Михайла Кирпоноса через помилки Й. Сталіна потрапив в оточення, понад 665 тис. бійців і командирів потрапили в полон, значна частина на чолі з командувачем фронту загинула. Це була найбільша поразка Червоної армії у цій війні. Ще двох серйозних невдач радянські війська зазнали в травні 1942 р. під Харковом і па Керченському півострові. 22 липня 1942 р. німецька армія зайняла Сверд-ловськ, вся територія України опинилася під нацистською окупацією.

Причини поразок Червоної армії у 1941 р.

– репресії влади проти командного складу напередодні війни (лише 7 % командного складу мали вищу освіту); – ігнорування численних даних розвідки про підготовку Німеччини до війни з СРСР; – недовіра Й. Сталіна до близької агресії Німеччини, оскільки вона вощвала з Великою Британією; – відсутність наказів армії перебувати у стані готовності до відсічі агресії, планів оборонної війни; – тоталітарний характер влади не сприяв проявам ініціативності, що важливо в умовах війни; – недостатня обороноздатність СРСР порівняно з Німеччиною.

Встановлення нацистського окупаційного режиму:

– захотівши Україну, окупанти ліквідували її цілісність. 20 серпня 1941 р. було утворено райхскомісаріат “Україна” на чолі з Е. Кохом, центр Рівне; – Галицькі землі під назвою “дистрикт Галичина” було віднесено до складу генерал-губернаторства, створеного на території Польщі, центр – Львів, дещо м’якший режим; – Одещину, частину Вінниччини та Миколаївщини (землі між Південним Бугом і Дністром) об’єднали в губернаторство “Трансністрію” під управлінням Румунії, центр – Одеса; – північні і східні області (Донбас, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина) утворили “прифронтову зону”.

Суть гітлерівського плану “Ост”

Установлення “нового порядку” на окупованих територіях передбачалося Планом “Ост” , розробленим ще в травні 1940 р. Планувалося здійснити таке:

знищення місцевого населення для звільнення українських земель, щоб оселилися німецькі колоністи; депортація частини населення на роботи в Німеччину (остарбайтери); перетворення України в аграрно-сировинний придаток Німеччини, місцевого населення на рабів; інші заходи з пограбування населення та економіки України (зокрема культурних цінностей).

Нацистський “новий порядок” в Україні:

близько 4 млн пересічних українців було знищено; створення системи концтаборів для радянських військовополонених і цивільного населення; особлива жорстокість була виявлена до євреїв, які зазнали голокосту – масового знищення, катастрофи (Бабин Яр у Києві й багато інших місць масових розстрілів, понад два мільйони осіб), близько 220 тис. циганів; на роботу в Німеччину в нацистське рабство було вивезено майже 2,5 млн молодих людей; вивезення хліба та інших продовольчих товарів, устаткування заводів, навіть чорнозему; збереження колгоспів під новою назвою “лігеншафти” як зручної системи викачування продовольства; з нашої землі вивезли понад 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій і колекцій; запровадження трудової повинності від 18 до 45 років, згодом – від 14 до 65 років; становище тих людей, що залишилися під окупацією було надзвичайно складним, з 1943 р. – деякі зміни. Незначна частина населення пішла на співробітництво з окупантами, Спричинивши колабораціонізм, причини : визнання радянською владою військовополонених зрадниками штовхало їх на співпрацю з ворогом; прагнення помститися більшовицькій владі за заподіяні нею злочини; часто був єдиним шансом на виживання певної особи та її родини, пристосування до нових умов життя.

Діяльність ОУН

Такий нацистський “новий порядок” викликав Рух Опору. В ньому було дві течії, одна боролася за створення незалежної Української держави, друга керувалася радянськими гаслами. Уже 30 червня 1941 р. у Львові було проголошено “Акт відновлення Української держави” та формування національного уряду – Державного правління на чолі з Ярославом Стецьком. Однак 15 вересня 1941 р. він і керівник ОУН-Б, ініціатор проголошення незалежності С. Бандера були ув’язнені в німецькому концтаборі, де провели три роки. Було арештовано багатьох інших членів ОУН, а 25 листопада вийшов німецький наказ про страту членів підпілля ОУН, яке на той час поширилося майже на всю Україну, а в 1942 р. – і на Крим, Кубань, Східну Україну. У лютому 1942 р. в Києві німецькі окупанти розстріляли визначну поетесу Олену Телігу, яка належала до ОУН, багатьох її соратників.

Утворення УПА

Ще в 1941 р. існували дрібні збройні загони, які організували члени ОУН. У 1942 р. їх кількість зросла, загони ставали більш масовими, особливо на Волині та Поліссі, вони почали об’єднуватися під єдиним командуванням і отримали назву Українська повстанська армія (УПА). 14 жовтня 1942 р. – день Покрови святої Богородиці, яка вважалася покровителькою Війська Запорізького, – стало офіційною датою Створення УПА. У середині 1943 р. бандерівці взяли під контроль загони, підпорядковані А. Мельнику й Тарасові Бульбі (псевдонім Тараса Боровця, який ще в 1941 р. створив збройні загони, об’єднані в “Поліську Січ”), і розгорнули партизанську війну великими силами. їхні масові підрозділи було створено в Галичині, на Поділлі, загони УПА з’явилися на Київщині та Черкащині. Було сформовано ударні групи під назвами: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь. Головним командиром армії став Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

Діяльність українського визвольного руху

Вже навесні 1943 р. цілі райони Волині та Полісся опинилися під повним чи частковим контролем УПА (наприклад, Колківська республіка), а з осені 1943 р. – те ж саме діялося в Галичині. У липні-листопаді 1943 р. УПА провела 120 боїв, знищивши за неповними даними, 4,5 тис. солдатів та офіцерів і навіть одного генерала. Крім гітлерівців, УПА довелося вести бої і з радянськими та польськими партизанами, які не хотіли воювати проти німців єдиним фронтом. Оскільки УПА, на відміну від руху Опору в Європі та радянських партизанів, не підтримувала жодна з держав, вона змушена була дотримуватися своєрідної тактичної лінії, в основі якої лежали збереження та зміцнення власних сил, намагання поширити свій контроль на якомога більшу частину українських земель, вичікування слушного моменту для вирішального удару. Отже, УПА спиралася на сили власного народу.

Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність радянських партизанів.

Особливості:

спочатку взагалі не планувалося існування радянського партизанського руху, лише літом 1942 р. – штаб; першими радянськими партизанами вимушено ставали бійці Червоної армії, що потрапили в оточення; спроби організації руху партизанів належать працівникам спецслужб, залишених в тилу для диверсій; піднесення радянського партизанського руху настало зі створенням у червні 1942 р. Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.

Найбільші загони були створені у Чернігівській і Сумській областях. Найвідоміші партизанські керівники двічі Герої Радянського Союзу Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Герої Радянського Союзу М. Наумов, О. Сабуров, Я. Мельник та інші. Згодом вони робили глибокі рейди на Захід, отримуючи завдання боротися із частинами УПА. Під час Курської битви радянські партизани провели операцію “Рейкова війна”, знищивши чимало ворожих ешелонів, не даючи змоги перекидати резерви на фронт. У багатьох містах і селах діяли радянські підпільники. Широко відомі організації “Партизанська іскра” на Миколаївщині, “Молода гвардія” в Краснодоні на Луганщині тощо. Партизанські загони виснажували війська окупантів, зробили свій вагомий внесок у перемогу над нацистами, були справжнім другим фронтом.

Перебіг найважливіших воєнних подій. Початок визволення України

Звільнення України від нацистських окупантів Почалося в ході Сталінградської битви. 18 грудня 1942 р. Червона армія зайняла перший український населений пункт – село Півнівка Ворошиловградської (тепер Луганської) області. Широкомасштабне визволення території України розпочалося після перемоги Червоної армії в Курській (Орловсько-Курській) битві (липень-серпень 1943 р.), яка завершилася взяттям Червоною армією Харкова.

Битва за Дніпро. Визволення Києва. Радянські війська швидко наблизились до Дніпра і форсували його, хоча німецькі укріплення (“Східний вал”) були досить міцними. Битва за Дніпро (серпень-грудень 1943 р.) закріпила ініціативу за Червоною армією. В ході цієї битви 6 листопада 1943 р. радянські війська І Українського фронту (командувач Н. Ватутін) Вступили до Києва, зазнавши значних невиправданих втрат, оскільки виконували наказ Й. Сталіна взяти місто до більшовицького свята “за будь-яку ціну”.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція. У Січні-лютому 1944 р. в Корсунь-Шевченківській операції радянські війська оточили й знищили чимале угруповання ворога, цю битву ще називають “Сталінград на Дніпрі”. Відкрився шлях для визволення Правобережної та Західної України.

Депортація кримських татар та інших народів Криму. У квітні-травні 1944 р. Червона армія успішно здійснила Кримську наступальну операцію. Після цього все кримськотатарське населення (близько 240 тис.) було звинувачене в колабораціонізмі й депортоване в Середню Азію. Така ж доля спіткала грецьке, вірменське і болгарське населення. Майже половина виселених загинула.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція. В другій половині 1944 р. радянські війська здійснили Львівсько-Сандомирську (липень 1944 р.), Яссько-Кишинівську (серпень 1944 р.) і Карпатсько-Ужгородську (вересень-жовтень 1944 р.) наступальні операції. 8 жовтня 1944 р. звільнено с. Лавочне тодішньої Дрогобицької області – останнє на території УРСР, а 28 жовтня 1944 р. зі всієї сучасної території України (Закарпаття) нацистські окупанти були вигнані, визволення всієї території України.

Перемога у Великій Вітчизняній війні

Повна перемога над Німеччиною настала 8 травня 1945 р., коли було підписано акт про її капітуляцію. Й. Сталін оголосив 9 травня 1945 р. завершенням Великої Вітчизняної війни, Днем Перемоги. З розгромом Японії 2 вересня 1945 р. закінчилася Друга світова війна. Головні нацистські злочинці та їхня ідеологія були засуджені на Нюрнберзькому процесі (1945-1946 рр.).

Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

У цій війні Україна втратила близько 8 млн осіб, п’яту частину населення; понад 10 млн мешканців залишилися без даху над головою. Було зруйновано близько 700 міст, 30 тис. сіл, понад 16 тис. промислових підприємств, матеріальні збитки становили 42 % від усіх збитків СРСР.

Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

– Україна в загальну перемогу внесла величезний вклад. У складі Червоної армії воювало близько 7 млн мешканців України, загинуло 4 млн; – серед командувачів фронтами було чимало українців: С. Тимошенко, М. Кирпоніс, Р. Малиновський, І. Черняхівський, А. Єременко, багато командувачів армій та інших осіб командного складу; – пілот Іван Кожедуб був тричі удостоєний звання Героя Радянського Союзу, 32 особи – двічі Герої; – перемогу над гітлерівцями українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу; – свій внесок зробили і діячі культури: учений-фізик Є. Патон (автоматичне дугове зварювання під флюсом), лікар М. Стражеско, фізіолог О. Богомолець (сироватка для лікування ран), біохімік О. Палладій (препарат для прискорення згортання крові), поети П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра (вірш “Любіть Україну” ), письменник і кінорежисер О. Довженко (” Україна в огні “), співачка Зоя Гайдай, хоровий диригент Г. Верьовка і багато інших.

Попри всі негаразди та величезні жертви, участь українського народу в Другій світовій війні дала потужний поштовх його національній консолідації, згуртуванню як сучасної європейської нації. Відчуття причетності до Великої Перемоги зміцнювало самоповагу, сприяло загальнонаціональному піднесенню.

Як почистити жалюзі з тканини? Таке питання може виникнути у власників таких жалюзі, а особливо коли в домі є діти.

Як почистити жалюзі з тканини?

Вертикальні тканинні жалюзі зараз найбільш популярні вироби для дому та офісу. Всі тканини для виготовлення вертикальних жалюзі просочені спеціальним пилевідштовхуючим складом. В залежності від вартості вертикальних жалюзі ця просочення може бути більш стійке або не дуже. Тому основний догляд за вертикальними жалюзі – це час від часу чистити їх просто пилососом, а карниз протирати вологою ганчірочкою. З практики, цих не складних дій цілком достатньо, щоб Ваші жалюзі прослужили Вам довго.

Всі тканини пилососяться на слабких режимах, бажано із застосуванням спеціальних насадок або просто м’яких щіточок.

Якщо Ви забруднили жалюзі, і на них з’явилася брудна пляма, можна протерти забруднену ділянку вологою ганчіркою. Звичайно, при великому бажанні і сильному забрудненні жалюзі можна випрати. Для цього зніміть ламелі з вікна, зверніть кожну в рулон.

Опустіть згорнуті ламелі у ванну з теплою водою і порошком на годину. Потім дістаньте жалюзі і сполосніть їх чистою водою. Не викручуючи, розгорніть рулони і повісьте їх сушитися. Не слід терти тканину руками або щіткою. Сушити жалюзі бажано в теплому, добре провітрюваному приміщенні. На вікні ламелі виправивляться і будуть як нові.

Однак Ви не повинні забувати – що навіть після першого прання – тканина для вертикальних жалюзі втратить свої “чарівні” пиловідштовхуючі властивості і Вам доведеться прати їх все частіше і частіше. Тому при сильному забрудненні вертикальних жалюзі, набагато краще замінити саму тканину на нову.

Досвідчені менеджери допоможуть вибрати нову якісну тканину або взагалі новий вид.

Для того щоб у майбутньому жалюзі прослужили довше при замовленні звертати увагу на рекомендації, які дає виробник тканин для жалюзі! Ці рекомендації завжди є в каталогах тканин для жалюзі.

Дальтонізм (або кольорова сліпота) – одна з різновидів порушення кольорового зору, який характеризується нечутливістю до певних кольорів (у рідких випадках до всіх). Переважно дальтонізму схильні чоловіки (близько 10 % ) і практично не схильні жінки (менше 1 %). Кольорова сліпота буває найчастіше вродженою, вона передається у спадок наступному поколінню або через покоління. Рідше зустрічаються випадки набутого дальтонізму.

Види дальтонізму

Існує клінічна класифікація дальтонізму за кольорами, сприйняття яких порушено. У сітківці ока людини розташовані кольрочутливі рецептори – колбочки і палички, в яких містяться кілька типів білкових пігментів. Палички відповідають за чорно – білий зір, колбочки – за кольорове сприйняття. Фізіологічно дальтонізм проявляється в зменшенні або відсутності одного або декількох пігментів у колбочках. Виходячи з цього, можна виділити кілька типів дальтонізму:

Ахромазія (ахроматопсія) – відсутність кольорового зору. Людина розрізняє лише відтінки сірого. Спостерігається вкрай рідко, викликане повною відсутністю пігменту у всіх колбочках.

Монохромазія – людина сприймає тільки один колір.

Діхромазія – можливість бачити два кольори. У свою чергу підрозділяться на :

Протанопія – порушене сприйняття червоного спектра. Даний тип діхромазія зустрічається найчастіше. Дейтеранопія – порушене сприйняття зеленого спектра; . Трітанопія – порушення сприйняття синьо – фіолетового спектра, людина сприймає тільки відтінки червоного і зеленого, крім це при трітанопії відсутній сутінковий зір через неправильну роботу паличок.

Тріхромазія – сприйняття всіх трьох основних кольорів. Може бути нормальною, що означає відсутність дальтонізму, і аномальною.

Аномальна тріхромазія займає місце між нормальною тріхромазія і діхромазія. Якщо дихромат не бачить різниці між двома кольорами, аномальний дихромат відчуває труднощі вже не з кольорами, а з їх відтінками – залежно від кількості працюючого пігменту в колбочках.

У деяких випадках неможливість розрізнити одні відтінки компенсується посиленням зору в сприйнятті інших. Так люди, які відчувають утруднення у відмінності червоних тонів від зелених, можуть бачити велику кількість відтінків кольору хакі, недоступних для більшості.

Норма гемоглобіну у жінок, чоловіків і дітей різна. У цій статті ви дізнаєтеся її граничні межі. Адже при недоліку гемоглобіну виникає Анемія.

Гемоглобін – дихальний пігмент крові, який міститься в еритроцитах і бере участь у транспорті кисню і вуглекислоти. Вміст гемоглобіну в крові у чоловіків дещо вище, ніж у жінок і є нормою. У дітей першого року життя може спостерігатися фізіологічне зниження концентрації гемоглобіну, це норма.

Норма гемоглобіну у жінок

Норма гемоглобіну у жінок складає 120-160 г / л. Значення залежить від менструального циклу: самі крововтрати природно відображаються на результаті, плюс гормональні зміни дають про себе знати.

Норма гемоглобіну у вагітних

Під час вагітності потреба в багатьох вітамінах, мінералах підвищується, це відбивається і на рівні гемоглобіну. Норма для вагітних складає 110-150 г / л. Зниження нормального значення пов’язано в з тим, що обсяг крові в організмі жінки збільшується швидше, ніж виробляється гемоглобін, а залізо споживається не тільки жінкою, а й дитиною.

Норма гемоглобіну у чоловіків

У здорового чоловіка рівень гемоглобіну в крові повинен становити 130-170 г / л.

Гемоглобін, як відомо, транспортує кисень до клітин. При фізичних навантаженнях кисню потрібно більше, а значить і гемоглобіну, який його транспортує

Норма гемоглобіну у дітей

Від статі дитини норма особливо не залежить. А от вік потрібно враховувати обов’язково. Найвищий показник буде у щойно народженої людини.

Для зручності і наочності дані зведені в таблицю.

Вік дитини

Норма гемоглобіну г / л

Тепер ви знаєте яка норма гемоглобіну у жінок, дітей, чоловіків і здаючи аналізи крові зможете звернеться до лікаря при низьких і високих його показниках.