Category: Енциклопедія

Терміни та поняття

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Азовське козацьке військо – укр. військ, формування, створене 1828 рос. урядом. Спершу складалося з 1500 козаків Задунайської Січі на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, які під час рос.-тур. війни 1828- 1829 перейшли на бік Росії. 1831 розселені в Катеринославській губ. між Бердянськом і Маріуполем.

Бухарестський мирний договір – договір між Османською і Рос. імперіями, підписаний 16(28).05.1812 у Бухаресті. Завершив рос.-тур. війну 1806-1812. Росія отримала Бессарабію, у тому числі населені українцями пд. (Ізмаїл, Акерман) і пн. (Хотин) частини. Ін. статті договору стосувалися Кавказу, Молдови, Волощини, Сербії, судноплавства та ін.

Бюрократизація (від фр. “панування канцелярії”) – посилення ролі чиновників, за допомогою яких уряди Австр. та Рос. Імперій управляли населенням, позбавляючи його будь-яких елементів самоврядування.

Декабристи (від рос. “грудень”) – рос. дворяни-революціонери поч. XIX ст., які здійснили виступ з метою повалення царизму грудні 1825.

Кирило-Мефодїївське братство (Кирило-Методіївське т-во) – укр. таємна політ. о-ція, що виникла в грудні 1845 – січні 1846 у Києві. Ініціаторами створення були В. Білозерськин. М. Тумак. М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркевич. До братства згодом увійшли Г. Андрузькин. О. Навроцький, Д. Пильчиков, І. Посяда. М. Савич, О. Тулуб. У квітні 1846 до т-ва вступив Т. Шевченко. Програмні положення о-ції були викладені у “Книзі буття українського народу” і “Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія”, осн. автором яких був М. Костомаров. Вони грунтувалися на ідеях укр. нац. відродження і панславізму. Братство ставило своїм гол. завданням побудову майбутнього с-ва на засадах християнської моралі, шляхом здійснення реформ; створення на принципах рівності та суверенності дем. федерації слов’янських народів на чолі з Україною; знищення царизму і скасування кріпосного права; установлення дем. прав і свобод; зрівняння у правах всіх слов’янських народів. Братчики бачили різні шляхи проведення у життя своїх ідей. Вони поширювати прокламації, твори Т. Шевченка, наук, праці, дбати про розвиток нар. освіти тощо. Т-во проіснувало 14 місяців. Його члени у березні 1847 були арештовані й покарані, найтяжче – Т. Шевченко.

“Книги буття українського народу” – гол. програмний документ Кирило-Мефодіївського братства написаний у 1846 М. Костомаровим. Відомий також під назвою “Закон Божий”. На зміст документа вплинули твори Т. Шевченка “Історія русів”, ідеологія панславізму, західноєвропейські ідеї. Гол. є поєднання християнських ідеалів справедливості, свободи та рівності з укр. патріотизмом. У “Книгах”” проводилася ідея укр. месіанізму: укр. народ, хоч і найбільш пригноблений, але й найбільш волелюбний і демократичний, звільнить росіян від їхнього деспотизму, а поляків – від аристократизму. Політ. ідеалом укр. руху проголошувалося об’єднання усіх слов’янських народів у федерацію зі столицею в Києві. Передбачалося скасувати кріпацтво і знищити самодержавство. Ідеї політ. автономії України у складі слов’янської федерації справили вел. валив на укр. нац. рух другої половини XIX – поч. XX ст.

Малоросійське товариство – укр. таємна політ. о-ція у Наддніпрянській Україні в першій половині 20-х рр. XIX ст. Організатор і керівник – В. Лукашевич, мета – політ. незалежність України. Осередки т-ва існували в Києві, Полтаві, Чернігові, Переяславі та ін. містах. 1826 члени о-ції були арештовані, але влада не довела існування т-ва і його учасників було звільнено.

Масонство (франкмасонство; від фр. “вільний муляр”) – релігійно-етичний таємний сусп. рух, що виник ХVШ ст. в країнах Європи. Проголошував ідею Бога – Великого Майстра Світу, єдиної людської спільноти, духовного самовдосконалення. Масонські ложі існували й в Україні, зокрема полтавська “Любов до істини”, в якій брав участь І. Котляревський. Масонські о-ції є і нині.

Національне відродження (від лат. “народ. плем’я” і укр. “відродження”) – процес пробудження і формування самосвідомості народу, який проявляється у розвитку його духовної к-ри, прагненні від творити власне іст. минуле, захисті мови; фактично – процес становлення нації.

Нація (від лат. “народ, плем’я”) іст. спільність людей, що складається в процесі формування певних характерннх її ознак. Етносоціальна спільність зі сформованою усталеною самосвідомістю своєї самоідентичності (спільність іст. долі, психології й характеру, прихильність нац. матеріальним і духовним цінностям, нац. символіці, національно-екологічні почуття тощо), а також територіально-мовною та екон. єдністю.

Новгород-Сіверський патріотичний гурток – таємний гурток укр. автономістів, що існував у Новгород-Сівсрському намісництві у 80-90-х рр. XVIII ст. До гуртка входили М. Значко-Яворський, М. Миклашевський, Г. Політика (Полетика), А. Худорба та інші. Ставив своїм завданням розвиток нац. к-ри та здобуття незалежності України. Члени гуртка поширювали патріотичні публіц. твори, створювали проекти розвитку укр. освіти (заснування ун-ту й академії наук), робили спроби знайти підтримку ідеї відновлення держ. незалежності України (місія В. і П. Капністів 1791 до Пруссії) тощо.

Південне товариство декабристів – таємна рев. о-ція декабристів в Україні, існувала 1821-1826. Створена офіцерами рос. армії, які служили в Тульчині (тепер Вінницька обл.), у березні 1821, очолювали П. Пестель, А. Юшневський. Щорічно у Києві відбувалися з’їзди т-ва. 1823 було схвалено поділ його на три управи (філії): Тульчинську, Кам’янську і Васильківську, 1824 – затверджено програму (“Руську правду”), написану П. Пестелем. П. т. д. вело переговори з Пн. про спільний виступ проти царизму. Після арешту П. Пестеля, а згодом і А. Юшневського, поразки повстань у Петербурзі та Чернігівського полку Пд. т-во було розгромлене.

Польське повстання 1830-1831 рр. – нац.-визв. повстання поляків проти Рос. імперії. Розпочалося 17(29).11.1830 у Варшаві, охопило польські землі у складі Росії, поширилося на територію Правобережної України та Білорусі. Повстання очолював Ю. Хлопіцький, згодом – А. Чарторийський, а наприкінці – Я. Круковецький. Нац. польський уряд схвалив програму б-би за відновлення Польської держави у кордонах 1772. У ці дні вперше з’явилося звернене до всіх гноблених царизмом народів гасло “За нашу і вашу свободу!” В укр. землях польські повстанці зустріли значну протидію з боку селянства. 27.08(8.09).1831 рос. війська під командуванням І. Паскевича вступили у Варшаву. Повстання було придушене.

Промисловий переворот – перехід від мануфактурного до фабричного виробництва, від ручної праці до машинної, формування сусп. верств підприємців і найманих робітників. На укр. землях Рос. імперії відбувався у 30-80-х рр. XIX ст.

“Руська правда” П. Пестеля (“Заповідна державна грамота вел. народу рос., що служить завітом для удосконалення Росії і містить правильний наказ як для народу, так і для тимчасового верховного правління”) – осн. програмний документ Пд. т-ва декабристів, складений П. Пестелем і ухвалений керівниками т-ва на з’їзді в Києві 1823. Названа так автором 1824. Готувалась як наказ тимчасовому рев. урядові Росії. Передбачала знищення кріпацтва та безоплатне наділення селян землею, ліквідацію станового ладу і рівність усіх громадян перед законом, установлення респ. правління. Майбутня рев. республіка мала бути єдиною і неподільною державою з централізованою владою. Політ. самостійність могла отримати тільки Польща.

Товариство об’єднаних слов’ян – таємна політ. о-ція, заснована на поч. 1823 у Новограді-Волинському (тепер Житомирська обл.) братами А. і П. Борисовими та Ю. Люблінським. До його складу входили понад 50 офіцерів рос. військ. частин, серед них: І. Горбачевський, Я. Драгоманов, І. Сухинов, М. ІЦепилло. Програмні документи – “Клятвенна обіцянка” і “Правила”, в основі яких лежала ідея панславізму. ТОС ставило за мету звільнення слов’янських народів від деспотизму й іноземного панування, встановлення респ. ладу та їхнє об’єднання у федеративний союз. Соціальна програма передбачала скасування кріпацтва. Українців і білорусів зараховували до “русского” народу. Члени ТОС мали намір досягти мети шляхом збройного повстання. У вересні 1825 члени т-ва погодилися увійти до Пд. т-ва, зберігаючи свою програму й окрему управу. Під час повстання Чернігівського полку вони взяли у ньому активну участь, зазнали поразки і були заслані до Сибіру.

Цензура (від лат. “суворе судження, вимоглива критика”) – держ. нагляд, контроль за змістом публікацій друкованих видань, видовищ, театр, вистав, кінофільмів, радіо – і телевізійних передач тощо спеціально створеними установами; недопущення чи обмеження поширення ідей, інформації, що вважаються невигідними, небажаними або шкідливими для с-ва, такими, що підривають політ., соціально-економічні засади держави. Нібито скасована рад. владою в СРСР, але фактично до кінця його існування контролювала засоби масової інформації та ін. форми її поширення.

Чернігівського полку повстяння – збройний виступ проти царизму в Україні 29.12.1825- 3.01.1826 (10-15.01.1826). Виступ готувався ІІд. т-вом декабристів. Смерть царя Олександра І, повстання у Петербурзі прискорили виступ в Україні. Напередодні був арештований керівник Пд. т-ва П. Пестель. Повстання очолили керівники Васильківської управи Пд. т-ва – командир батальйону Чернігівського полку С. Муравйов-Апостол і поручик М. Бестужев-Рюмін. Воно розпочалося у селах Триліси та Ковалівка. Перед повсталими було прочитано прокламацію – “Православний катехізис”, де містилися заклики до збройного повстання з метою повалення самодержавства. Загальна кількість повстанців становила 1020 солдатів і 18 офіцерів. У бою поблизу сіл Ковалівки та Устимівки з каральними військами генерала Гейсмара повсталі втратили бл. 50 осіб убитими і пораненими. Поранені офіцери А. Кузьмін та І. Муравйов-Апостол застрелилися. 895 солдатів і унтер-офіцерів було арештовано. За вироком суду С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна повісили разом з ін. керівниками декабристів. Бл. 100 солдатів були заслані до Сибіру, 805 переведені на Кавказ, де йшла війна. Чернігівський полк було розформовано.

Читайте тему ” Українські землі у складі Російської імперії 18-19 ст “, щоб детальніше зрозуміти матеріал.

Чи знаєте ви щось цікаве про Іспанію? Цікава інформація про Іспанію для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Іспанію

1. Іспанія є Королівством. Країною править король Філіп VI.

2. Іспанія є однією з найбільш гористих країн Європи.

3. Під час другої світової війни, Іспанія офіційно не брала участь, але була організована “Блакитна дивізія” (або “Синя дивізія”), яка билася на боці Гітлера. 1943 ця дивізія була розпущена і Іспанія оголосила про свій нейтралітет.

4. Іспанія вступила в Європейський Союз в 1985 році.

5. Одностатеві шлюби в Іспанії легалізовані.

6. В Іспанії Скасована військова повинність.

7. В Африці знаходяться дві автономні міста Іспанії – Сеута і Мелілья.

8. Іспанія є другою за величиною країною в Західній Європі після Франції і друга сама високогірна після Швейцарії.

9. Іспанія є найбільшим виробником Оливкової олії у світі.

10. Іспанія має одні з найбільших родовищ золота в Європі. Вона також є однією з найбільших у світі виробників граніту і мармуру.

11. У 9-10 століттях Іспанія була мусульманською країною (країна була завойована арабами).

12. По виробництву виноградних вин Іспанія поступається тільки Італії та Франції.

13. Багато відомих Художників були родом з Іспанії, наприклад, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі і Жоан Міро, Дієго Веласкес, Франсиско Гойя. Пікассо наказав після його смерті заснувати в Барселоні свій музей. Саме тут зберігається левова частка всіх картин великого художника, так як він особисто заповів музею більше трьох тисяч своїх полотен..

14. Своєрідним танцювальним символом цієї прекрасної країни є Фламенко. Незвичайний танець “народився” в Андалусії. Музичний жанр приголомшливий, він без слів може розповісти про все: щире кохання, глибоку ненависть, нестримну радість.

Цікавинки про Іспанію, цікаві відомості про Іспанію ви можете додавати через форму коментарів.

Особливості систем внутрішніх органів птахів зумовлені їхньою здатністю до польоту, насамперед завдяки зменшенню маси тіла. В цій статті ми розглянемо яка Внутрішня будова та особливості життєдіяльності птахів.

Внутрішня будова птахів

З характерними особливостями внутрішньої будови птахів познайомимося на прикладі голуба.

Внутрішня будова голуба

М’язова система птахів. М’язи у птахів краще диференційовані та розвинені, ніж у плазунів. Найбільше розвинені великі грудні та підключичні м’язи, що забезпечують рух крил. Найліпше диференційовані м’язи задньої кінцівки.

Травна система птахів починається Дзьобом, пристосованим до добування їжі. Зубів немає. Їжа захоплюється дзьобом, проковтується і потрапляє у Стравохід, Який розширюється у Воло, де їжа залишається на деякий час. Там їжа частково перетравлюється. Далі їжа переходить у Залозистий шлунок, де перетравлюється під дією травних соків. Із залозистого шлунка їжа потрапляє у М’язовий шлунок, вистелений твердою рогоподібною оболонкою, що разом із камінцями перетирають та побрвбнюють поживу. Зі шлунка їжа надходить у тонкий кишечник. Неперетравлені тверді частки їжі птахи відригують – це так звані погадки. У тонкому кишечнику завершується перетравлення їжі і всмоктуються поживні речовини. Кишечник у птахів укорочений, що забезпечує зменшення маси тіла. Калові маси виводяться назовні через Клоаку. Їжа у птахів перетравлюється досить швидко, тому вони потребують її в значній кількості.

Видільна система птахів представлена Великими Тазовими нирками, що розташовані в заглибинах тазових кісток і складаються з трьох часток: передньої, середньої та задньої. Сечоводи відкривають в клоаку. Сечового міхура немає, тому сеча не затримується, а виділяється із клоаки назовні разом з калом.

Органи дихання птахів представлені Дихальними шляхами, легенями та повітряними мішками. Повітря через ніздрі потрапляє в Носоглотку, а звідти в гортань, що підтримується непарним перснеподібним і парним черпакуватими хрящами. Верхня гортань переходить у Трахею. У місці, де трахея переходить у Бронхи, розташовані голосові зв’язки. Це так звана Нижня гортань. Птахи здатні видавати різноманітні звуки.

Легені птахів мають значну поверхню для процесів газообміну. Бронхи, які входять у легені, розгалужуються. Їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються у тонкостінні повітряні мішки. Повітряні мішки розташовані між внутрішніми органами птаха, а їхні відгалуження можуть навіть заходити у порожнисті кістки. Розташовуючись між внутрішніми органами, повітряні мішки зменшують тертя між ними. Повітряні мішки, заповнені повітрям, зменшують питому масу тіла птахів.

Завдяки повітряним мішкам птахам притаманний особливий механізм газообміну, що дістав назву подвійного дихання. Під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров. Але частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків. Під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров.

Кровоносна система птахів удосконалена. Серце птахів Чотирикамерне. Частота серцевих скорочень значна (від 140-200 ха хвилину у великих птахів до 500-600 у дрібних). Два Кола кровообігу. В серці є Два передсердя і Два шлуночки. Тому артеріальна і венозна кров повністю розділена, і в усі органи, крім легень, надходить чиста артеріальна кров.

Від лівого шлуночка артеріальна кров, збагачена поживними речовинами, по правій дузі аорти тече в спинну аорту, а від неї – по артеріях до всіх органів, де віддає кисень, перетворюється на венозну і потрапляє у праве передсердя. Це Велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу (легеневе) забезпечує перенесення венозної крові від правого шлуночка до легень для газообміну і назад до лівого передсердя.

Нервова система птахів. У головному мозку птахів добре розвинені зорові горбики середнього мозку. Мозочок набагато більший, ніж в інших хребетних, бо він забезпечує координацію рухів, які в птахів, зокрема в польоті, надзвичайно складні.

У птахів, порівняно з рибами, земноводними та плазунами, збільшені півкулі переднього мозку. Тому їхня поведінка більш складна. Півкулі переднього мозку вкриті Сірою речовиною.

Органи чуттів птахів. Найкраще з органів чуттів розвинені Очі. Птахи мають великі очні яблука. На сітківці містяться палички і колбочки. Птахам властивий Кольоровий зір.

Добре розвинений і Слух. У птахів є зачаток зовнішнього слухового проходу.

Сприймання запахів у птахів обмежене. Органи смаку містяться на язиці та стінках ротової порожнини.

Статева система птахів. Птахи роздільностатеві тварини. Статева система самки видозмінена, у неї зберігається лише Лівий яєчник, розташований спереду від лівої нирки. Лівий яйцепровід, що має вигляд довгої трубки, верхнім кінцем вілкривається воронкою в порожнину тіла, а нижнім – у клоаку. Яйця у яєчнику розвиваються не всі одразу, а по одному. Самці мають Парні сім’яники та сім’япроводи.

Птахам притаманне Внутрішнє запліднення. Після запліднення яйцеклітина, що має значний запас поживних речовин (жовток), вкривається захисними яйцевими оболонками – так формується яйце.

Що таке ратище? Значення слова “ратище” знають не всі, адже це слово сьогодні рідко вживається.

Що таке ратище?

Ратище – це спис, холодна зброя, яка має вигляд довгого древка-ратища. На кінці ратища розміщено вістря, форма якого може бути самою різноманітнішою. Спис – це, перш за все, колольна зброя, хоча деякі види ратищ були розраховані на ріжучі та рублячі удари.

Ратище – у більш вузькому значенні – це держак списа, який, як правило, представляє собою дерев’яну палицю, круглу або ж зрідка овальну, та практично ніколи іншої форми. Вона перерізі, має конусоподібну чи циліндричну форму. Варто зазначити, що матеріал ратища може бути сами різноманітніший – історії відомі ратища з мамонтових бивень чи металу, однак, варто зазначити, що подібного роду екзотика завжди була винятком із правил. У широкому понятті “ратище” – інша назва списа, тобто його синонім.

Яка будова ратища?

Дана зброя складається з:

Вістря. Воно може мати найрізноманітнішу форму та зроблене з декількох різних матеріалів. Саме по собі вістря є безпосередньо бойовою частиною списа. Втулки – трубки, за допомогою якої ратище та вістря з’єднувалися. Втока – металевого наконечника на протилежному до вістря кінці списа. Втоки бувають різної форми, але самою поширеною були гострі. Вток захищає кінець списа від розщеплення, розпаду та розтріскування. Він дозволяв увіткнути спис у землю догори вістрям. Також він був противагою вістрю й допомагав балансувати спис..

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, що таке ратище.

Чи знаєте ви щось цікаве про вугра електричного? Цікава інформація про вугра електричного для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про вугра електричного

Електричний вугор має – найпотужніший розряд електрики серед інших риб. Електричний вугор здатний виробляти електрику як для захисту так і для атаки.

Риба, яка генерує розряд струму напругою 300–650 V і силою – 0,1-1 А. Така напруга може вбити людину, що перебуває поблизу.

Електричні вугри мешкають в річці Амазонка.

Вони живуть у дрібній, каламутній воді і виходять на поверхню кожні 10 хвилин, тому що вони дихають атмосферним повітрям.

Вугрі хижаки, які їдять інших риб, земноводних, птахів і дрібних ссавців.

Електричний вугор може виробити досить сильний електричний струм, який може “нокаутувати” коня.

Електричний вугор вугор може виробляти достатньо електрики, щоб освітити 12 лампочок.

У природі електричні вугри живуть близько 15 років, в неволі до 22 років.

2011 року у Венеції встановили ялинку, яка освітлювалась за допомогою електрики, що виробляється електричним вугром.

Підраховано, що 10 тис. вугрів могли б дати енергію для руху електропоїзда протягом декількох хвилин. Але після цього поїзду довелося б стояти кілька діб, поки вугри відновили б свій запас електричної енергії.

У Латинській Америці побутує жарт: “Якщо ви купили на ринку електричного вугра, просто підключіть до нього електроплиту. Він сам себе посмажить”.

Електричний вугор відомий тим, що може завдавати ударів електричним струмом і після своєї смерті (до восьми годин). Це зумовлено діяльністю електричних органів вздовж хвоста вугрів, яка продовжується деякий час після загибелі риби.

Електроенергії, що виробляється дорослим вугром, достатньо для освітлення будинку.

Цікавинки про вугра, цікаві відомості про електричного вугра ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про айву? Цікава інформація про айву для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про айву

Айва відноситься до сімейства “розові” (туди ж відноситься троянда і шипшина).

Айва використовується при бронхіальній астмі, туберкульозі і шлунково-кишкових захворюваннях.

Айвове дерево довгий час може рости без зрошення і вологи, але при цьому легко витримує сильну вологу (тому айва менше інших страждає від повені).

Насіння айви містять слиз, крохмаль, дубильні речовини, жирні олії та інші речовини.

У самій айві міститься цукор, фруктоза, ефірна олію, органічні кислоти та інші корисні речовини.

Енканто-етиловий та пелларгоново-етиловий, ефір який знаходиться в шкірці айви, надає їй специфічний запах.

Свіжа айва застосовується як сечогінний і жовчогінний засіб.

Насіння айви використовують як відхаркувальний і проносний засіб.

У давні часи в Середземномор’ї, айва була Символом любові і родючості, яка була присвячена богині Венері.

З айви виготовляють напої, желе, варення, мармелад і м’ясну приправу.

Водний розчин слизу айви використовується для зміцнення волосся.

На півночі Індії, з деревини айви готують сувеніри.

Середньоазіатські сорти айви перевершують кавказькі за смаковими якостями, але поступаються за величиною.

Найстарішим європейським сортом айви є – Португальська айва (вона була виведена ще в Стародавньому Римі).

Цікавинки про айву, цікаві відомості про айву ви можете додавати через форму коментарів.

Відомі спортсмени України прославляють нашу державу не тільки на теренах Батьківщини, а й далеко за її межами. Наших земляків, побратимів знає чи не весь світ. Тож сьогодні ми віддано їм належне і визначимо хто видатні українські спортсмени.

ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ СПОРТСМЕНИ

1. Андрій Миколайович Шевченко (29 вересня 1976) – український футболіст, виступав за київське “Динамо”, “Мілан” та лондонське “Челсі”. Заслужений майстер спорту України з 2003 року. Нагороджений найвищою державною відзнакою – “Герой України”. 2003 року став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар “Золотого м’яча” 2004 – призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир національної збірної України в історії. Тричі ставав найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі – чемпіонату Італії. Другий бомбардир за всю історію “Мілана”.

2. Яна Олександрівна Клочкова (7 серпня 1982) – українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000 року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів. Тренери спортсменки – Ніна та Олександра Кожухів.
Рекорди, які встановила плачиня:
? рекорд світу на 400 м комплексним плаванням на Олімпійських іграх у Сіднеї;
? рекорд Європи на 200 м комплексним плаванням;
? встановила 50 рекордів України у 25-ти та 50-ти метрових басейнах на дистанціях 100м, 200м, 400м комплексним плаванням та 200м, 400м та 800м вільним стилем, 100м та 200м на спині, 200м батерфляєм та в естафетному плаванні

3. Руслан Олегович Пономарьов (11 жовтня 1983) – український шахіст, гросмейстер, чемпіон світу з шахів 2002 року за версією ФІДЕ. Заслужений майстер спорту України (2001). Досягнення: 16-й чемпіон світу з шахів (2002, за версією ФІДЕ); Олімпійський чемпіон (2004, 2010) та чемпіон світу (2001) у складі збірної України; віце-чемпіон Європи (2001); срібний призер Кубку світу (2005). Переможець турнірів: 2001 – Харків; 2003 – Леон; 2005 – Памплона, Одеса (рапід), Москва (бліц).

4. Ганна Володимирівна Безсонова (29 липня 1984) – українська гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики 2007 року, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор 2004 і 2008 років.
Ганна Безсонова брала участь у змаганнях протягом десяти років – з 1999 до 2009. Перший і останній чемпіонат Ганни пройшов у Японії. У 2003 році спортсменка стала дворазовою чемпіонкою світу – з обручем та з булавами.
Нагороди та титули Безсонової – вона абсолютна чемпіонка світу, дворазова чемпіонка світу в окремих видах (обруч, булави), володарка золотих нагород на етапах Кубку світу, триразова чемпіонка Європи (обруч, булави, стрічка), двічі бронзовий призер Олімпійських ігор, а також багаторазова срібна призерка чемпіонатів Європи і світу.

5. Лілія Олександрівна Подкопаєва (15 серпня 1978) – українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту України (1994). Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає), Європи (1996, Великобританія, Бірмінгем). Володарка Кубка Європи (1995).
У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді. Виступала за товариство “Динамо”. Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей. Організатор турніру “Золота лілія”.

6. Віталій Володимирович Кличко (19 липня 1971) – український боксер. Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999–2000 роки), WBC (2004–2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004–2005 роки). Срібний призер чемпіонату світу з боксу серед аматорів за версією AIBA (1995 рік). Триразовий чемпіон України з боксу серед аматорів. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (1995 рік).

7. Володимир Володимирович Кличко (25 березня 1976) – український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (2000-2003 роки, з 2008 року дотепер), IBF (з 2006 року дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 року дотепер), WBA (з 2011 року дотепер)
Займатися боксом почав в 13 років. У 1994 році завоював титул чемпіона Європи з боксу серед юніорів. В 1995 р. здобув золоту медаль на I Всесвітніх іграх військовослужбовців в Італії, а у 1996 р. – срібну медаль чемпіонату Європи. Цього ж року здобуває золоту медаль на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті. Володимир п’ять разів завойовував титул чемпіона України з боксу

8. Роман Гладиш (12 жовтня 1995) – найкращий велотрековик України за результатами змагань у 2014 році (за підсумками сезону Федерації велосипедного спорту України). На його рахунку 1285 залікових очків, що на 285 більше від найближчого переслідувача.
Розпочинав свій спортивний шлях у львівській СДЮШОР “Локомотив” під керівництвом Василя Шаповалова та Андріана Ковбасюка. 2011–2013 р. р. – неодноразові перемоги на чемпіонатах України серед юніорів та андерів (молодь до 23 років), а у 2014 році став найкращим і серед старших. На чемпіонатах Європи, змагаючись у медісоні (парна гонка за очками), у 2013 р. виборов срібну нагороду серед юніорів, а у 2014 році фінішував шостим серед дорослих. 12-ий лауреат ІІІ етапу Кубка світу (17-19 січня 2014 р.) у Мексиці.

9. Сергій Назарович Бубка (4 грудня 1963) – видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України. З 2015 р. – перший віце-президент IAAF.
Стрибками з жердиною почав займатися у 1974 р. Його першим тренером був Віталій Опанасович Петров, заслужений тренер СРСР, пізніше його тренували Євген Родіонович Волобуєв, Аркадій Георгійович Шквира.
Набільші перемоги:
? Олімпійський чемпіон 1988 р. (Сеул);
? Чемпіон світу 1983 р. (Гельсінкі), 1987 р. (Рим), 1991 р. (Токіо), 1993 р. (Штутгарт), 1995 р. (Гетеборг), 1997 р. (Атени);
? Чемпіон світу у приміщенні 1985 р. (Париж).

Також, окрім цих спортсменів не слід забувати і про таких відомих постатей у сфері спорту, як: А. Тимощук, І. Кравец, О. Баюл, В. Усик, В. Ломаченко та інші.

Цікаві факти про плоди рослин для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

Цікаві факти про плоди

Плоди – цінні продукти харчування, сировина для отримання лікарських, фарбувальних речовин тощо.

Науку, що вивчає плоди, називають Карпологія.

Є більше 7000 сортів Яблук В світі.

Грушеві дерева Можуть пережити навіть дуже низькі температури. Звичайні садові груші виживають навіть при температурі -40 градусів за Цельсієм.

Як не дивно, в Лимоні Міститься більше цукру, ніж в полуниці.

Лимон можна використовувати в якості батарейки. Якщо до невеликої лампочці припаяти два зволікання, цинкову і мідну, і увіткнути їх в лимон, то вона засвітиться.

Плоди магічного фрукта, дерева з сімейства Сапотові, на кілька годин можуть зробити людину несприйнятливою до кислого смаку. Якщо з’їсти магічний фрукт і закусити його лимоном, то смак лимона стане солодким. Такий дивний ефект викликає білок міракулін, який міститься в плодах магічного фрукта. Він “обманює” смакові горбки, що відповідають за сприйняття кислого смаку.

Родина Банана Знаходиться не в Африці, не в “бананових республіках” Південної і Центральної Америки, а в Південно-Східній Азії, на островах Малайського архіпелагу. Саме звідти банани в XVI столітті були завезені в Америку.

Торговці бананами користуються спеціальної колірною шкалою для визначення зрілості фрукта. Складається вона з семи можливих відтінків. Відвантажують, як правило, банани 1 відтінку, в великі магазини привозять фрукти 2 і 3 відтінків, де вони дозрівають. Найпопулярнішими серед покупців є банани 5 і 6 відтінків, тобто жовті з зеленим хвостиком і цілком жовті. Банани 7 відтінку краплисті, з дрібними чорно-коричневими цятками.

У Німеччині часів Гітлера поїдання бананів було оголошено “непатріотичним”. Торговці фруктами в обов’язковому порядку належним були розміщувати над лотком з бананами агітаційні плакати з написами типу “Справжні патріоти замість заморських фруктів їдять рідні німецькі яблука!”.

Внутрішньою поверхнею бананової шкірки можна якісно відполірувати шкіряне взуття і столове срібло.

Виявляється, схожість слів ” Гранат ” і “граната” – це зовсім не випадковий збіг. Коли в XVI столітті ці метальні боєприпаси з’явилися у французькій армії, військові назвали їх саме гранатами через схожою на фрукт форми. Крім того, граната містила в собі шрапнель, що нагадувало солдатам зернятка, які містяться всередині гранатових плодів.

Нова Зеландія займає друге місце в світі по вирощуванню Ківі. Туди цей фрукт був завезений на початку минулого століття з Китаю, тому спочатку місцеві жителі називали його “китайський агрус”. У 50-х рр. новозеландці стали вирощувати фрукт на експорт під торговою маркою Kiwifruit в честь символу країни – пташки ківі. Оскільки Kiwifruit є зареєстрованою торговою маркою, в інших країнах цей фрукт стали називати просто ківі.

Сік Папайї – це настільки потужний розчинник, що ним можна видалити не тільки найстійкіші забруднення, але і звести відбитки з подушечок пальців.

Перші мандрівники брали з собою Кавуни як пляшку води, щоб пити з них. Добре, що винайшли пляшки з водою, інакше нам зараз доводилося б носити в сумочці по кавуну?

Один з предків апельсина – Помело – має дуже великі плоди. Зустрічаються помело масою 10 кг і діаметром до 30 см. У Китаї на новий рік ці плоди дарують один одному як символ благополуччя і процвітання. Помело вирощують, заздалегідь поміщаючи в великі сітки.

Чи знаєте ви щось цікаве про Гондурас? Цікава інформація про Гондурас для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Гондурас

На початку 16 століття, Гондурас був завойований Іспанією (до завойовників, корінними жителями Гондурасу були індіанські племена, вони ж у свою чергу витіснили племен майя).

Слово “Гондурас” з іспанської перекладається як “глибина”.

Спочатку Гондурасом називали тільки східну частину цієї країни, а не всю країну в цілому.

Гондурас здобув незалежність від Іспанії в 1821 році і в тому ж році країна була приєднана Мексиканської імперії.

Офіційною мовою Гондурасу є – іспанська.

Валюта Гондурасу – Лемпіра. Вона була названа на честь індіанського вождя, який боровся проти іспанців і помер, намагаючись захистити Гондурас.

Столицею і найбільшим містом Гондурасу є – Тегусігальпа.

Руїни цивілізації майя є головною визначною пам’яткою Гондурасу.

Гондурас часто називають ” Банановою республікою “.

Гондурас не має діючих вулканів.

У Гондурасі буває дивне явище зване “рибним дощем”, де на землі після дощу з’являються сотні живих риб. Рибний дощ, в країні буває 2 рази на рік.

Країна відома такими художниками як Хосу Антоніо Веласкес, Карлос Гарай, Маурі і Роке Селайя. Найвідоміші письменники Гондурасу – Фройлан Турсікос і Рамон Амайя Амадор. Інші відомі автори – Марко Анторіо Роса, Роберто Соса, Лусіла Гамеро, Роберто Кесада та інші. Деякі з найкращих музикантів Гондурасу – Рафаель Коейо Рамос, Лідія Андал, Вікторіано Лопес та інші.

Цікавинки про Гондурас, цікаві відомості про Гондурас ви можете додавати через форму коментарів.

Види засобів масової інформації (ЗМІ)

Засоби масової інформації – це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.

ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи:

друковані (преса) електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).

Сучасні ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам Це відносно самостійна система, що характеризується множинністю складових елементів: змістом, властивостями, формами, методами і певними рівнями організації (у країні, в регіоні, на виробництві). Відмітні ознаки ЗМІ – це публічність, тобто необмежене коло користувачів, наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непостійний кількісний склад аудиторії, змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомленням або статті.

Поняття “засоби масової інформації” не слід ототожнювати з поняттям “засоби масової комунікації” (СМЯ). Це не зовсім правильно, оскільки останнє поняття характеризує більш широкий спектр масових засобів. До ЗМК належать кіно, театр, цирк і т. ін., всі видовищні вистави, які відзначаються регулярністю у зверненні до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф, телетайп і т. ін.

Власне журналістика прямо пов’язана з використанням розвинених технічних засобів комунікації – преси (засоби поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту та зображення), радіо (передання звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль) і телебачення (передання звукової і відеоінформації також за допомогою електромагнітних хвиль; для радіо і телебачення обов’язковим є використання відповідного приймача).

Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три підсистеми ЗМІ: Преса, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної кількості каналів – окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах). Кожна підсистема виконує відповідно функції журналістики на основі певних специфічних особливостей.

Преса (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) дістала особливе місце в системі ЗМІ. Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм, які читач-глядач сприймає без допомоги яких-небудь додаткових засобів (натомість для отримання радіотелевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т. ін.). Друковані видання легко мати “при собі” і звертатися до “вилучення” інформації у зручний час, не заважаючи оточуючим, і за обставин, що не дозволяють або заважають слухати радіо чи дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку і т. ін.).

Функції ЗМІ

Розгляд і аналіз функцій будь-якої системи соціальної діяльності – найважливіший момент її теорії.

Це пов’язано з тим, що процеси, які відбуваються в кожній системі соціальної діяльності, визначаються, зрештою, тим, що вона здійснює певну функцію в більш широкому загалі.

Взагалі, ЗМІ виконує величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах.

1. Комунікативна – функція спілкування, налагодження контакту.

2. Організаторська – у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як “четвертої влади” в суспільстві.

3. Ідеологічна (соціально-орієнтаційна), пов’язана з прагненням здійснювати глибокий вплив на світоглядні основи та ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів.

4. Культурно-освітня, яка полягає в тому, щоб, будучи одним з інститутів культури суспільства й беручи участь у пропаганді та поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи всебічному розвитку людини.

5. Рекламно-довідкова, пов’язана із задоволенням утилітарних запитів у зв’язку зі світом захоплень різних верств аудиторії (сад, город, туризм, колекціонування, шахи і т. д. і т. п.).

6. Рекреативна (розваги, зняття напруги, отримання задоволення).

У кожній з цих сфер ЗМІ виконують свої соціальні ролі:

виробничо-економічну, регулювальну, духовно-ідеологічну, інформаційно-комунікативну.

Так, в економічній галузі вона стає елементом системи виробництва, набуває якості товару. У соціальному вимірі головним є збір, накопичення, зберігання, переробка та розповсюдження інформації.

У духовній сфері преса виконує пізнавальну, освітню, виховну функції, властиві всім ідеологічним інститутам.

Генеральним суб’єктом по відношенню до журналістики є суспільство. На задоволення потреб усього суспільства спрямовані функції інтеграції пізнання, що виконує журналістика. Окремі соціальні структури як суб’єкти своїми потребами в завоюванні й утриманні влади визначають такі функції журналістики, як пропаганда, агітація, організація. Особистість визначає функції орієнтації, морально-психологічного задоволення.

Для такого специфічного виду соціальних суб’єктів, як журналісти, журналістика виконує службово-професійну і творчу функції.

Однак викликає сумнів власне розподіл суб’єктів, оскільки журналіст може виконувати не тільки творчу і професійні функції, але також використовувати пресу у своїх власних інтересах.