Category: Енциклопедія

Коли необхідно знайти Фразеологізми зі словом СЕРЦЕ, то в нагоді стане ця стаття, де зібрана велика кількість фразеологізмів зі словом СЕРЦЕ.

Фразеологізми зі словом СЕРЦЕ

Полонити серце – дуже сподобатися кому-небудь.

Розуміти серцем (душею) – інтуїтивно здогадуватися, відчувати.

Тане серце – хто-небудь сповнюється приємними почуттями, піддаючись впливові когось, чогось приємного.

Тенькнуло в серці (в грудях) – комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь.

Серце (душа) тремтить – хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь.

Скрипіти серцем – робити що-небудь дуже неохоче, всупереч власному бажанню.

Велике серце – хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний гаряче й глибоко пройматися чиїмись переживаннями, горем.

Відкрите серце – хто-небудь сповнений доброзичливості, прямий, відвертий у стосунках з людьми.

Віщує серце – хто-небудь відчуває наближення чого-небудь.

Брати (узяти, приймати) до серця – гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.

Живе серце – небайдужа, здатна проникатися чужими переживаннями людина.

З легким серцем – без роздумів, без тривоги.

За покликом серця – відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів.

Заворушилося серце – у кого-небудь пробудилося якесь почуття, хто-небудь відчув потяг до когось.

Заганяти голки ([гострі] спички) в серце – дошкуляти кому-небудь чимось.

Заграло серце – хто-небудь відчув радість, піднесення, задоволення.

Загупало серце – хто-небудь почав хвилюватися.

Залоскотало коло серця – стало приємно, відрадно (від зворушення, припливу радісного почуття і т. ін.).

Запалилося серце – у кого-небудь охопило сильне почуття (кохання, ненависті).

Заснуло серце – хто-небудь утратив гостроту почуттів, перестає реагувати на що-небудь.

Зачерствіло серце – хто-небудь став нечуйним, байдужим до інших.

Змію мати під серцем – тяжко журитися чимось, не мати морального спокою; мати постійну гризоту.

Гадюка (гадина) ссе коло серця – хто-небудь сильно переживає, відчуває велику тривогу, хвилювання у зв’язку з чимсь; кому-небудь особливо прикро від чогось.

Гаряче серце – той, хто дуже любить кого-небудь.

Гарячий серцем – запальний, пристрасний.

Гірко на серці (на душі) – кому-небудь дуже прикро, досадно.

Гнітити серце (душу) – викликати тяжкий настрій, болісне відчуття.

Гріти коло серця – потаємно, потай виношувати.

Кам’яне (камінне) серце – жорстока, бездушна людина; хто-небудь жорстокий, лютий.

Кидати / кинути жарину в серце (в груди) – робити натяк на що-небудь, викликати в кого-небудь хвилювання; бентежити, тривожити когось.

Крається серце (душа) – хто-небудь дуже переживає, страждає.

Мати (носити) змію під серцем – відчувати душевний неспокій; переживати.

Мати Бога в серці – бути милосердним, совісним, жалісливим, справедливим.

Мати м’яке серце – бути добрим, поступливим, лагідним, порядним.

Мати серце з перцем – бути запальним, гострим, дотепним, дошкульним.

Лицар серця – об’єкт чийого-небудь кохання; коханий.

Луснути з серця (зі злості) – дуже розсердитися.

По серцю; до серця – кому-небудь хтось або щось подобається, підходить.

Покласти в серці (до серця) – запам’ятати що-небудь.

Покласти руку на серце – щиро, відверто.

Порадувати серце – викликати радість, задоволення; втішитися, задовольнитися чим-небудь.

Потурати серцю (серцеві) – діяти за власним бажанням, довірятися тільки особистим почуттям.

Прилягти до серця кому – видатися приємним, сподобатися.

Прокинулося серце; прокинулася душа – у кого-небудь знову виникає інтерес до життя, з’являються почуття кохання, приязні.

На серці кипить – хто-небудь хвилюється, переживає.

Навертати серце до когось – сприяти виникненню кохання, почуття дружби до кого-небудь.

Надривати серце (душу) – викликати душевні страждання, муки.

Наставляти ніж на серце – мати недобрі наміри щодо кого-небудь; затаювати зло на когось.

Не навертається серце – хто-небудь не може покохати когось; хто-небудь не подобається комусь.

Нести тягар у серці – зазнавати душевних страждань, тяжких переживань разом з ким-небудь.

Терзати душу (серце) – спричиняти душевні болі, переживання, завдавати моральних страждань.

Терпне серце – хто-небудь відчуває тривогу, душевний біль.

Тішити серце – радувати, приносити задоволення.

Тліти серцем (душею) – зазнавати моральних страждань, тяжко переживати.

Топтати стежку (доріжку) до серця чийогось – завойовувати чию-небудь любов, довіру, симпатію (синонім: топтати слід).

Тягар ліг (упав) на серце (на груди) – хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, тяжкого неспокою (синонім: тяжкий камінь ліг на груди).

Розгодинилося на серці (на душі) – у кого-небудь з’явився гарний настрій; комусь стало радісно.

Розм’якло серце – хто-небудь розчулився, став добрим, лагідним.

Розм’якшувати серце – викликати у кого-небудь почуття доброти, лагідності; розчулювати когось.

Шпигнути (ужалити) в серце – дошкуляючи кому-небудь чимсь, спричиняти душевний біль.

Штовхнути в серце (в груди) – дуже хвилювати, тривожити.

Уколупати (улупити) б серця – бути готовим на все, нічого не пожаліти заради когось.

Утишити серце – послабити, полегшити чийсь душевний біль; заспокоїти.

Утішати серце – заспокоювати кого-небудь або самому заспокоюватися.

Черв’як точить серце – кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдає душевного болю.

Холодна жаба сидить під серцем – кого-небудь охоплює почуття страху, передчуття чогось поганого, неприємного.

Як (мов, ніби і т. ін.) камінь ліг на душу (на серце) – кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін.

Як ніж у серце (у горло) – що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у кого-небудь; умерти.

Ятрити рану в серці (в душі) – необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову переживати щось неприємне, морально страждати.

Холоне серце (душа) – хто-небудь непокоїться, переживає; кому-небудь дуже страшно, боязно.

Серце варом обкипіло – хто-небудь морально дуже страждає, тяжко переживає.

Серце в’яне – хто-небудь переживає, непокоїться; кого-небудь охоплює якесь почуття, хтось захоплюється кимось, відчуває потяг до кого-небудь.

Серце горнеться – хто-небудь відчуває потяг до когось.

Серце з воску – у кого-небудь м’які, податливі вдача, характер.

Серце з перцем – хто-небудь з непокірним, норовистим, запальним характером.

Серце заговорило – у кого-небудь пробудилося почуття кохання.

Серце їсти – переживати, журитися, каратися, мучитися.

Серце каменем лежить – хто-небудь тяжко переживає, страждає з приводу чогось.

Серце мовчить – хто-небудь залишається байдужим до когось, чогось.

Серце мохом обростає – хто-небудь стає бездушним, байдужим до всього і всіх.

Серце набігає – хто-небудь сердиться, гнівається на кого-небудь.

Серце не камінь – хто-небудь зглянеться; у кого-небудь можна домогтися прихильності.

Серце не приймає – хто-небудь не відчуває симпатії, любові до когось; кому-небудь не подобається хтось.

Серце падає – хто-небудь відчуває хвилювання від захоплення, переляку, тривоги.

Серце переболіло, душа переболіла – хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги; хто-небудь заспокоївся, забув про колишні образи, переживання.

Серце повертається – хто-небудь починає прихильно ставитися, відчуває симпатію, любов до когось.

Серце прохололо – у кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів кохання, ненависті.

Серце рветься – хто-небудь дуже переживає, страждає.

Серце сохне – хто-небудь дуже переживає, мучиться з приводу чогось; хто-небудь томиться, знемагає від кохання.

Серце стигне – хто-небудь заспокоюється, забуваючи про образи, перестає сердитися на когось; кому-небудь дуже страшно, боязко.

Серце тенькає – хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь.

Серце угамувалося – хто-небудь перестав хвилюватися, заспокоївся.

Серце завмерло – хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх.

Серцем приймати – глибоко відчувати, розуміти що-небудь.

Сидіти болячкою на серці – невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь.

Спопеліти серцем – стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування.

Чим вимірюється площа?

Площа – це єдине поняття, яке запам’яталось кожному зі школи і всі знають в чому вимірюється площа. Адже саме з цим поняттям ми стикаємося найчастіше по життю.

Що таке площа?

Площа – це спеціальна величина, за допомогою якої можна виміряти розмір поверхні. Вона є основною властивістю всіх геометричних фігур. Її прийнято позначати символом S. Всі фігури, що мають площу, називають квадованими. Якщо ж фігура є складною та нестандартною, то її площу визначають за підрахунком кількості одиничних квадратів, якими покрита дана фігура.

Основні властивості площі:

Площа є адитивною. Вона обов’язково більша від нуля. Конгурентні фігури мають однакові площу.

Площу можна визначити для таких тіл:

Для планіметричних фігур:

Квадрата. Правильного трикутника. Правильного шестикутника. Правильного восьмикутника. Правильного багатокутника. Прямокутного трикутника. Довільного трикутника. Прямокутника Паралелограма. Ромба. Еліпса. Трапеції.

Для поверхні тіл у просторі:

Повної площі поверхні циліндра. Повної площі конуса. Бічної поверхні циліндра. Площі бічної поверхні конуса. Площі поверхні кулі.

Для круга та його частин:

Сектора. Сегмента. Вписаного трикутника. Багатокутника, описаного навколо кола.

Чим вимірюється площа?

Існує декілька одиниць вимірювання площі:

Метричні :

Кілометр квадратний. Гектар. Сотка. Метр квадратний. Сантиметр квадратний. Міліметр квадратний.

2. Іноземні (в квадратах):

Дюйм. Фут. Ярд. Миля.

Галицько-Волинське князівство цікаві факти про нього Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Цікаві факти про Галицько-Волинське князівство

За часів Галицько-Волинського князівства його землі вперше отримали назву “Україна”, яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до складу Польщі.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинського князівства сприяло вдале географічне положення. Воно розташувалося на перехресті важливих торговельних шляхів і було важкодоступним для набігів кочовиків. Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади.

На піднесення Галицько-Волинського князівства також впливала енергійна політика князів Романа Мстиславича і Данила Романовича (Галицького), а існування багатих родовищ солі, родючих земель, розвинутого ремесла сприяло розвитку торгівлі та економічному зростанню цих земель.

Романові Мстиславичу приписують розробку особливого проекту під назвою “добрий порядок” на Русі. Він запропонував покласти край всім міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців

У 1203 році до князівства було приєднано місто Київ.

У 1213 році на князем Галицько – Волинського князівства вперше стала людина, яка не належала до династії Рюриковичів. Ним став боярин Володислав Кормильчич.

Після довготривалої смути та розбрату Данило Галицький зміг об’єднати князівство. Столицею стало новозбудоване місто Холм.

Князь Данило займався розбудовою князівства. Для будівництва і заселення нових міст він запрошував велику кількість майстрів із всієї Європи та руських князівств. За його правління Галицько – Волинське князівство було визнано окремою державою та спадкоємицею Київської Русі.

Галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називалися “іграми”.

Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства.

Державна скарбниця поповнювалася збором данини, податків, мит з населення, війною і конфіскацією володінь неугодних бояр.

Галицько-Волинське князівство занепало через відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про Галицько – Волинське князівство.

Основні етапи колективізації в Україні

1929-1930 рр. – час прискореної колективізації, що перетворився по суті на комунікацію; у колгоспи забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птицю; ситуація ускладнювалася надмірними зусиллями місцевої влади, що викликало антирадянські виступи селян, село поринуло у вир самознищення. У 1928-1929рр. в Україні було знищено до 50% поголів’я худоби. 1930р.- маневр сталінського керівництва з перекладенням відповідальності на місцеві партійні й радянські органи. Цей етап супроводжувався масовим виходом із колгоспів. 1931-1933 Рр. – новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основном колективізації в Україні.

Важливим елементом колективізації було так зване “розкуркулення”, а фактично розселянювання села. За роки колективізації було експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств, із них 860тис. виселили на північ Сибіру.

Одним із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був голодомор 1932-1933 років, причиною якого стали:

– Необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви;

– Непомірні для селян хлібозаготівлі;

– Конфіскація владою продовольчих запасів;

– Надмірний хлібний експорт.

На запитання “яких ви знаєте тварин пустель?”, майже завжди, перше, що спадає на думку, це верблюд. Тож давайте розглянемо чому ця тварина так популярна в цій місцевості та які цікаві факти про верблюдів відомі.

Цікаві факти про верблюдів

Саме слово ” верблюд” має арабське походження, в перекладі воно означає краса. Найголовніша омана про верблюдів пов’язано з тим, що в горбах зберігається вода. Насправді це не так, в горбах накопичуються запаси жирових відкладень, які в першу чергу служать для регуляції температури тіла тварини. По ще одній популярній помилці верблюди можуть довгий час обходитися без води завдяки тому, що багато п’ють. Насправді ж стійкість до зневоднення обумовлена??особливими еритроцитами (клітинам крові). У верблюдів вони мають незвичайну будову і овальну форму, завдяки чому зберігають плинність при зневодненні. У інших ссавців, у тому числі і у людини, еритроцити в подібних умовах починають стикатися один з одним. Верблюд – єдиний представник ссавців з овальними еритроцитами. Верблюди можуть втратити до 25 % вологи організму, в той час як 15 % є смертельним кордоном для більшості ссавців. Якщо верблюд втомився і ліг спати або відпочивати – зрушити його з місця у вас жодним чином не вийде. 200 літрів води – саме стільки води верблюд може випити за один раз. Середня температура тіла верблюда одна з найвищих у тваринному світі. Вона може коливатися від 34 до 47 градусів Цельсія залежно від умов навколишнього середовища. Потовиділення у верблюдів починається при температурі тіла в 41 градус. Вода для них дуже цінний ресурс, тому й розтаються вони з нею не дуже охоче. Гострий недолік їжі в пустелі пристосував верблюдів їсти практично все, що там можна знайти, в тому числі гострі колючки. Верблюди вміють повністю закривати обидві ніздрі, рятуючись таким чином від піщаних бур. Відбиваючись від недругів верблюди плюються, причому не слиною, а субстанцією з наполовину перевареної їжі, яка до того ж має вельми неприємний запах. Екскременти верблюда практично не містять вологи, а сеча неймовірно густа. Хутро виконує не зовсім звичну функцію – він відбиває сонячне світло і захищає тварину від надмірного перегріву.

Сподіваємось ви взнали нові невідомі вам раніше цікаві факти про верблюдів та якщо вам відомі інші, яких немає у статті – залишайте їх у коментарях.

Яку функцію виконує трахея?

Трахея – це орган дихальної системи, що лежить спереду від стравоходу, заходячи в грудну порожнину через верхній її отвір, і йде до рівня 4-го або 5-го грудного хребця, де поділяється (біфуркація) на два головні бронхи.

Головні функції трахеї:

забезпечення нормального процесу дихання, проведення повітря в тканину легенів, забезпечення газообміну.

Слизова оболонка покрита віями, які є миготливим епітелієм. Вони здійснюють рух, спрямований до гортані і рота. Залози, що знаходяться в слизовій оболонці, виділяють спеціальний слизовий секрет. При попаданні в трахею чужорідних тіл дрібного розміру цей секрет огортає їх і за рахунок руху епітеліальних війок ефективно виводить їх назад в гортань. Саме на цьому процесі засновані такі функції трахеї, як захист легень від чужорідних тіл і викид їх назад в ротову порожнину. У разі потрапляння великих сторонніх тіл у людини виникає рефлекторний кашель, який характеризується сильним звуженням просвіту, що перешкоджає подальшому просуванню їх в трахею. У цьому органі вдихаєме повітря зігрівається. Трахея виконує функцію резонатора, оскільки бере участь у просуванні потоку повітря до голосових зв’язок, тому вона бере участь і в голосоутворенні.

Які функції виконують трахеї та бронхи?

Оснвна функція трахеї і бронхів дихальна. Поряд з функцією дихання трахеї і бронхів, виділяють їх дренажну, захисну і голосову функції.

Цікаві факти про японські мечі

У світі існує понад 2 млн японських мечів (у самій Японії їх 100000).

Японські мечі складаються з 33000 шарів сталі!

Перші японські мечі не мали вигину (вигин меча з’явився в 7-8 ст).

Японські мечі були основною зброєю самураїв.

Для практики, самураї використовували дерев’яні мечі (боккен).

Самураї давали імена своїм мечам, оскільки вважали що їхній бойовий дух жив у мечах.

Після закінчення Другої Світової Війни і капітуляції Японії, виробництво мечей було заборонено (виробництво було відновлено тільки в 1954 році, після зняття заборони). Навіть був виданий указ знищити всі японські мечі, але указ був пізніше змінений.

Найбільша колекція японських мечів (більше 300 000 клинків ) знаходиться в США (вони були вивезені з Японії після Другої світової війни).

Японський меч здатний розрізати хустку в повітрі.

Основні види японських мечів:

Танто (його носили з мечем таті або окремо як кинджал ) Катана ( з’явилася в 14 столітті, носилася в парі з мечем вакидзаси) Вакидзаси ( з’явився в 14 столітті, носився в парі з катаною )