Category: Енциклопедія

Як рись готується до зими, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Як рись готується до зими?

Рись – єдиний представник родини котячих, який добре пристосований до снігу.

Рись мешкає переважно у глухих хвойних лісах, на скелястих горах, та у чагарниках. Тварина не боїться лютих морозів, вона може спокійно існувати при -60°C. На зиму вони змінюють своє хутро на темніше.

Ця кішка здатна здійснювати добові переходи довжиною до 30-35 кілометрів.

До зими, як правило рись наїдає невеликий жировий підшкірний запас, який укупі з густою, щільною шерстю надійно захищає її від морозів.

Рисі, одинаки по своїй натурі, взимку змушені збиватися в зграї по три чотири (не більше) особини, що полегшує процес полювання і добування їжі.

До того ж в лютому у них настає шлюбний сезон. Де б не зупинялася рись навіть на короткий термін проживання, вона влаштовує собі лігво. Для цього служать вивернуті коренів лісових велетнів або печерки, надійно захищені від вітру, дощу і снігу.

Рись – прекрасний мисливець. Полюють вони зазвичай у сутінках. Сидять в засідках (можуть просидіти в одному положенні більше години, чекаючи на свою здобич), потім переслідують жертву (на дистанції 70-90 метрів), і тільки тоді нападають.

Харчуються хижаки зайцями-біляками, дрібними гризунами, молодими козулями, тетеруковими птахами. Взимку рись може з‘їсти 3 кг м‘яса. Після цього, залишки мертвої тварини він прикриває листям, або гілками.

Рисі – тварини, які не бояться людей, тому в голодні часи вони можуть з‘являтися як у селах, так і великих містах.

Загальний опис рисі. Тулуб – короткий, щільний. Очі – карі; гострий зір. Вуха – китиці на кінчиках. Хвіст – коротенький. Опорно-руховий апарат – лапи, дуже сильні. Взимку лапи вкриті хутром, завдяки цьому площа опори збільшується і їм стає легше рухатися по снігу, не грузнуть та не провалюються.

Чи знаєте ви щось цікаве про бобрів? Цікава інформація про бобрів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про бобра

Бобри бувають двох видів: звичайний і канадський бобер.

Звичайний бобер – найбільший гризун Афроєвразії.

Здавна бобри вирощувалися заради міцного і красивого хутра. З них також добувають бобровий струмінь, який використовується в медицині та парфумерії.

З повалених дерев бобри споруджують загати і греблі, тим самим вони регулюють рівень води у водоймі. Ці греблі легко витримують вагу людини. Найбільша велика гребля належить канадським бобрам (у штаті Нью-Гемпшир (США) є гребля завдовжки більше 1,2 км).

Бобри будують два типи житла – нори і хатки. Вхід в нору чи хатку знаходиться завжди під водою (для безпеки).

Харчування бобрів: Харчуються бобри гілками і корою дерев (валять вони дерева підрізаючи їх).

Дерево діаметром 5 – 7 см бобер валить за 5 хвилин; а за ніч може повалити дерево з діаметром 40 см.

М’ясо бобрів їстівне, але вони є носіями гострих кишкових інфекцій (сальмонельоз).

Бобр є національною твариною Канади, зображений він на 5-центовій монеті.

Бобри другі найбільші гризуни після капібар.

Цікавинки про бобрів, цікаві відомості про бобра ви можете додавати через форму коментарів.

Хімічний склад яєць варто знати тим, хто слідкує за своїм здоров’ям та дотримується певної дієти.

Хімічний склад яєць

Нижче наведений вміст харчових речовин (калорійності, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів) на 100 г їстівної частини.

Калорійність яйця – 157 кКал

Білки 12,7 гр Жири 11,5 гр Вуглеводи 0,7 гр Вода 74,1 гр Насичені жирні кислоти 3 гр Холестерин 570 мг Моно – і дисахариди 0,7 гр Зола 1 гр

Вітаміни

Вітамін А 0,25 мг Вітамін РР 0,19 мг Вітамін E 2 мг Бета-каротин 0,06 мг Вітамін A (РЕ) 260 мкг Вітамін B1 (тіамін) 0,07 мг Вітамін B2 (рибофлавін) 0,44 мг Вітамін B5 (пантотенова) 1,3 мг Вітамін B6 (піридоксин) 0,14 мг Вітамін B9 (фолієва) 7 мкг Вітамін B12 (кобаламін) 0,52 мкг Вітамін Д 2,2 мкг Вітамін E (ТЕ) 0,6 мг Вітамін H (біотин) 20,2 мкг Вітамін К (филлохинон) 0,3 мкг Вітамін PP (Ніаціновий еквівалент) 3,6 мг Холін 251 мг

Макроелементи

Кальцій 55 мг Магній 12 мг Натрій 134 мг Калій 140 мг Фосфор 192 мг Хлор 156 мг Сірка 176 мг

Мікроелементи

Залізо 2,5 мг Цинк 1,11 мг Йод 20 мкг Мідь 83 мкг Марганець 0,029 мг Селен 31,7 мкг Хром 4 мкг Фтор 55 мкг Молібден 6 мкг Кобальт 10 мкг

Калорійність 1 яйця – 47 гр (73,8 кКал)

Чи знаєте ви щось цікаве про снігові лавини? Цікава інформація про снігові лавини для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про снігові лавини

Щорічно, через лавин гине 150 чоловік.

Лавини небезпечні для людей своєю масою (маса лавин досягає декількох сотень тонн), тим самим жертви вмирають від асфіксії (брак кисню), від перелому кісток або розбиваються об скелі.

Тільки через кілька секунд після лавини, сніг швидко перетворюється на лід, твердне і стає, як цемент.

Сніг, який потрапляє в органи дихання (під час лавини), також сприяє смерті людини.

У лютому 1999 року, лавина (масою в 170 тис. т) повністю зруйнувала селище Гальтур в Австрії ( в результаті чого загинули 30 осіб).

Зима 1950 – 51 років в історії відома як ” Зима терору “, в Альпах Європи зійшла небачена кількість лавин (серія з 649 лавин). Було зруйновано 900 будівель, загинуло більше 174 людей і 500 голів великої рогатої худоби. Тільки за годину на швейцарське місто Андерматт обрушилося 6 лавин.

Схили з нахилом 25 – 45° найбільш сприятливі для утворення лавин.

Обсяг снігу в лавині може досягати декількох млн. кубічних метрів.

Лавини можуть досягати швидкості близько – 400 км/год ( при такій швидкості може виникнути ударна хвиля, тиск якої досягає 800 кг/м2). Така лавина розтрощує все на своєму шляху.

У гірських місцях Європи вивішують спец. прапорці які характеризують ризики виникнення лавин.

Відомий італійський альпініст – Сімоне Моро є одним з тих хто дивом врятувався після лавини. У 1997 році, він і його друг, також оператор потрапили під лавину на гірському масиві Аннапурна (друзі Симона так і не були знайдені). Сімоне Моро чотири рази підкорював вершину Евересту.

Цікавинки про снігові лавини, цікаві відомості про снігові лавини ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про фтор? Цікава інформація про фтор для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про фтор

Фтор використовується для отримання фреонів (вони використовуються в холодильниках і кондиціонерах).

Фтор міститься в емалі зубів людини, його додають в зубні пасти, для зниження розвитку карієсу.

Першовідкривачем фтору є – французький хімік Анрі Муассан (за ці заслуги він був удостоєний Нобелівської премії в 1906 році).

Фтор плавиться при температурі -219,70 °C.

Слово ” фтор ” з давньогрецької перекладається як “руйнувати, знищувати”.

При нормальних умовах, фтор це блідо-жовтий газ з різким запахом, який нагадує хлор або озон.

Цибуля і сочевиця багаті фтором.

Фтор отруйний.

З’єднання фтору з воднем приводить до займання.

В атмосфері фтору загоряється навіть платина і вода.

Важко зберігати фтор, оскільки він викликає корозію більшості металів (фтор найсильніший окислювач).

Фтор – найбільш електронегативний елемент на Землі.

Фтор – тринадцятий найпоширеніший елемент в земній корі.

Назва “фтор” походить від мінерального джерела – флюориту.

У медицині, сполуки фтору застосовується як кровозамінники.

У ракетній техніці використовують як окислювач ракетного палива.

Фтор входить у хімічну реакцію майже з усіма речовинами (включаючи і скло).

При контакті з фтором тільки за 2 сек, шкіра людини отримує термічний опік.

Цікавинки про фтор, цікаві відомості про фтор ви можете додавати через форму коментарів.

Цікаві факти про інтелект

Високий коефіцієнт IQ, безсумнівно, впливає на якість життя людини. Володіючи високим інтелектом, легше освоювати нові знання, простіше знайти роботу. Однак вчені з’ясували, що високий рівень інтелекту людини по-різному позначається на чоловіках і жінках.

Вчені поки не винайшли чарівного способу зупинки процесу старіння. Все ж в деяких країнах світу завдяки хорошій екології, правильному харчуванню, активному способу життя та іншим сприятливим факторам багато людей проживають довге життя.

Здавалося б, як може вплинути на тривалість життя рівень інтелекту? Вчені-геронтологи спробували це з’ясувати. Геронтологія – це наука, яка вивчає різні аспекти і причини старіння, а також вивчає аспекти омолодження.
Дослідники Геронтологічного суспільства проаналізували статистичний матеріал і зробили висновок, що високий коефіцієнт IQ у чоловіків сприяє збільшенню тривалості життя, а у жінок, навпаки, скорочує її.

До таких висновків вчені прийшли, досліджуючи зв’язок між інтенсивною інтелектуальною діяльністю людини і її віком, а також при вивченні зв’язку біологічного віку людини і її приналежності до різних поколінь.

В ході дослідження та аналізу статистики вчені ще виявили, що в сучасному світі щороку тривалість життя людей в цілому збільшується. Так, тільки за один рік тривалість життя людей як біологічного виду збільшується на 3 місяці. На підтвердження такої гіпотези вони приводять в приклад лауреатів Нобелівської премії. Протягом понад 100 років існування цієї премії вік її лауреатів безперервно збільшується. При цьому серед чоловіків-вчених спостерігається і така тенденція: вчені-лауреати Нобелівської премії живуть у середньому довше, ніж академіки, а академіки живуть в середньому довше професорів і т. д.

Закономірно виникає питання, чому високий рівень IQ сприяє більшій тривалості життя у чоловіків і меншій – у жінок? Вчені пояснюють це тим, що для жінок високий рівень інтелекту приносить тільки додаткові обов’язки, які вони несуть в сім’ї і науковій діяльності. Таким чином жінки в житті відчувають більше стресу, ділячи обов’язки між цими сферами, а постійний стрес – одна з головних перешкод довголіття.

Що називають внутрішнім опором джерела струму?

Джерело електрорушійної сили, як і будь-який провідник, має опір, який називають Внутрішнім опором І позначають звичайно r на відміну від зовнішнього опору R кола.

Внутрішній опір джерела струму не впливає помітно на силу струму, якщо він дуже малий порівняно з опором зовнішньої частини кола (R>>r). При цьому напруга на затискачах джерела приблизно дорівнює ЕРС

Проте під час короткого замикання (R -> 0) сила струму в колі визначається саме внутрішнім опором джерела і може досягти при ЕРС 8 у кілька вольтів великого значення, якщо опір малий (наприклад, r = 0,1-0,001 Ом). Провідники при цьому плавляться, а джерело виходить з ладу.

Хто такі гайдамаки? Що таке гайдамацький рух? Відповіді на ці питання Ви дізнаєтеся в цій статті.

Хто такі гайдамаки?

Гайдамаки – це названі народом повстанці, що існували на правобережній Україні в 18 столітті під владою поляків.

Гайдамацький рух – це народно-визвольний та суспільно-політичний рух проти польської влади в 18 на початку 19 століття.

Селяни в головах яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти свої голови під ярмо нової панщини, а до панів відносили не тільки польських магнатів, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об’єднав селян, найманців, робітників з млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство.

Відчуженість широких мас від освічених верхів з особливою гостротою виявлялася під час Гайдамаччини – соціального руху на Правобережжі у XVIII ст. Народні маси, в свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти шию під ярмо нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об’єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з гуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші верстви населення.

Гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя і тривали аж до 1760-х років, зрешту влились в народне повстання під назвою Коліївщина.

Причини гайдамацького руху

1. Суспільно-політичні.

У Правобережній Україні відновлено владу польської шляхти.

2. Соціально-економічні:

– зростання панщини;

– поміщики посилили жорстокі розправи і покарання селян;

– зростання натуральної та грошової ренти;

– скорочення селянського землеволодіння та безправне становище селян.

3. Національні:

– ополячення українського народу;

– приниження української мови, звичаїв і культури українського народу.

4. Релігійні:

– утиски православного українства на Правобережжі;

– переслідування православної церкви;

– насаджувалися католицтво й уніатство.

Характер гайдамацького руху – антифеодальний, національно-визвольний.

Рушійні сили:

– незаможні селяни, що втікали від панщини;

– робітничі люди з млинів, панських фільварків;

– козацтво, міщанство, православне духовенство.

Найвизначнішими лідерами були Іван Гонта та Максим Залізняк.

Загони складались з селян, козаків, міщан, наймитів та інших. Зброя їхня коливалась від вил і сокир до шабель та гармат.

Отже, гайдамаки – це самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.

Чому запаси прісної води зменшуються? Що потрібно робити щоб запаси прісної води не зменшувалися?

Чому запаси прісної води з кожним роком зменшуються?

Прісна вода сьогодні становить близько 3% від усього обсягу води на землі. Приблизно 75% світового запасу прісної води знаходиться в айсберги і льодовиках, практично вся інша прісна вода знаходиться під землею. Для людини легкодоступні тільки 1% водних запасів, але навіть незважаючи на таку маленьку цифру цього було б цілком достатньо для повного задоволення людських потреб, в разі, якби вся прісна вода (а саме цей 1%) була розподілена рівномірно по тих місцях, де живе людина.

За останні сорок років кількість чистої прісної води з розрахунку на кожну людину зменшилася практично на 60%. Основним споживачем води є сільське господарство. Сьогодні цей сектор економіки споживає більше 85% всієї наявної прісної води. Саме з цієї причини та продукція, яка вирощується на штучно зрошуваних землях набагато дорожче продукції, підживлення якої проводиться за рахунок природного випадання опадів.

На сьогоднішній день понад 80 країн відчувають нестачу прісної води. Проблема прісної води з кожним днем стає все гостріше. Тільки в Китаї понад 300 міст відчувають дефіцит прісної води. особливо позначається брак води в країнах Сходу.

Неправильне використання грунтових вод призводить до вичерпання їх запасів, швидкість зменшення яких становить від 0,1 до 0,3% на рік. Наприклад, тільки в США швидкість відбору вод з підземних джерел на 25% вище, ніж швидкість їх природного відновлення. Якщо такі темпи витрачання ресурсів збережуться й надалі, то вже через 20 років деякі райони в США стануть непродуктивними. У середньому житель США витрачає прісної води в чотири рази більше, ніж європеєць. Також в США понад 37% озер забруднені і непридатні навіть для купання. Приблизно близько 95% води є непридатною для вживання в їжу в країнах, що розвиваються.

Потреби зростають, а кількість води зменшується. Тільки в дев’яти країнах вживання прісної води перевищує швидкість її природного відновлення. Вже до 2025 року практично 50 країн, де загальна кількість населення становить 3 млрд. люди, зіткнуться з дефіцитом води. Навіть, незважаючи на велику кількість дощів, які випадають в Китаї, в країні половина населення не забезпечується належним чином питною водою в регулярному режимі.

Парниковий ефект стає все більш очевидним. В атмосферу викидається все більша кількість газів. Клімат Землі щорічно порушується. Уже зараз відбувається суттєвий перерозподіл атмосферних опадів, поява посух в країнах, де цього не повинно бути, випадання снігу в Африці, небувалі морози в мінус 30С в Італії, Іспанії та інших європейських державах – це все є наслідком парникового ефекту та глобального потепління.
Результатом таких змін може стати зниження врожайності культур, зростання числа захворювань рослин, збільшення чисельності та видів шкідливих комах. Все йде до того, що екосистема стає нестійкою, не може пристосуватися до настільки швидко, що змінюються.

Викиди промислових і хімічних виробництв – справжнісінький отруйний “коктейль” для атмосфери, основна причина зменшення, а в деяких випадках і знищення полів і лісів. Щоб зменшити вплив на природу з боку людини, Слід в першу чергу відмовитися або хоча б зменшити масштаби споживання викопних джерел енергії в середньому на 60-80%. Але сьогодні це практично нереально, так як всі ми живемо в індустріальному світі і відмовитися від благ ніяк не можемо.

Що потрібно робити, щоб запаси прісної води не зменшувались? Потрібно берегти воду та раціонально її використовувати.

Цікаві факти про рослини України для дітей Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Цікаві факти про лікарські рослини України:

1. Барвінок – це вічнозелена рослина, яка має сині квітки. Існує два види барвінку – малий і великий. Барвінок малий використовується у медицині, але він є отруйною рослиною. Росте у листяних лісах, утворюючи справжнісінькі зарості. Цвіте мало. В Україні трапляється майже всюди. З барвінку виготовляють ліки від головного болю.

2. Конвалія звичайна – це трав’яниста квіткова рослина. Вона росте в Північній півкулі, у мішаних і листяних лісах. Незважаючи на її ніжний вигляд, ця рослина отруйна. Та, попри це, конвалію застосовують у медицині, щоб допомогти людям із хворим серцем, печінкою і сечовим міхуром. З конвалії зазвичай виготовляють настоянки і краплі.

3. Кропива – це багаторічна трав’яниста рослина. Росте переважно в Північній півкулі. Певно, найвідоміша серед рослин, бо немає такої людини, яка б ніколи не жалилася кропивою. А чому вона так жалиться? А все тому, що листя на стеблі кропиви вкриті тонкими волосками, що мають особливий захист – сік, який і “опікає” шкіру. Але незважаючи на це, люди готують із кропиви борщі, салати, соуси. Також кропивою миють волосся, щоб воно було міцне. Вона допомагає при застуді і хворобах печінки.

4. Ромашка – це трав’яниста рослина з жовто-білими квіточками. Зустрічається майже по всій Україні. Росте як бур’ян: на узбіччях, полях, у садах і городах. На ромашці можна не лише ворожити, щоб дізнатися любить хтось чи не любить. А й використовувати її в медицині. Є навіть особливий вид ромашки, який так і називається “ромашка лікарська”. Її застосовують від багатьох хвороб, а також як заспокійливий засіб.

5. Ожина – це рослина, що має вигляд чагарнику. Вона поширена майже у всьому світі. Плоди ожини чорного кольору, а смак дещо кислуватий. З ожини готують варення, яке дуже корисне. Але з неї виготовляють також і ліки, наприклад від застуди або навіть від болів у серці.

6. Звіробій – це багаторічна і однорічна трав’яниста рослина. Вважається, що в рослині міститься отрута, яка може вбити тварину, через що її так і прозвали. Відомо близько 400 видів, в Україні трапляється 12. Для лікування ж застосовують лише один вид – звіробій звичайний. Росте він по всій Україні мішаних лісах, на галявинах, серед чагарників. Звіро­боєм полощуть ясна, щоб їх зміцнити. Лікують кашель, безсоння.

7. Шипшина – це листопадний або вічнозелений чагарник, дикоросла троянда. Видів шипшини дуже багато, лише в Україні бли­зько 50 видів. Росте шипшина на узліссях, уздовж доріг, на бере­гах річок. Компот, зварений з додаванням плодів шипшини, дуже смачний і корисний, бо шипшина має багато вітамінів. Шипшину застосовують при за­хворюваннях печінки.

8. Волошка синя – це однорічна трав’яниста рос­лина. В Україні волошку можна зустріти усюди: у лісах, на городах, полях серед ячменю, пшениці і жита, а також уздовж доріг. Цвіте вона впродовж усього літа, розмальовуючи поля дивовижними синьо-жовтими узорами. Квітки волошки не лише гарні, а й корисні, вони вгамовують біль, також їх використовують як сечогінний засіб.

9. Первоцвіт – це багаторічна і однорічна трава. Лікарською рослиною є первоцвіт весняний. Росте у мішаних лісах, на галявинах. В Україні трапляється в лісових і степових районах, а також у Криму. З коренів первоцвіту виготовляють сиропи від кашлю. У листках дуже багато вітаміну С.

10. Чистотіл, як і кропива, багаторічна трав’яниста рослина. Поширена майже по всій Україні. Росте у мішаних і листяних лісах, на смітниках, узбіччях. Чистотіл не даремно отримав таку наз­ву, бо його використовують переважно для лікування хвороб шкіри. Також він добре загоює рани. Крім того, препа­ратами, у складі яких є чистотіл, лікують хвороби печінки, нирок і легень.

Цікаві факти про рослини Червоної книги:

1. Вважають, що Підсніжники – “квіти надії”, які першими з’являються з-під снігу та засвідчують прихід весни. На Україні росте 3 вида підсніжника. Препарати, виготовлені із цибулини підсніжника, використовуються при лікуванні невритів, радикулітів

2. Росичка середня – рослина-хижак. Це зовсім невеличка, 3-15 см заввишки, багаторічна трав’яниста комахоїдна рослина.

3. Латаття біле У давніх греків ця квітка була символом краси і красномовства. А ще з нею пов’язувалися різні міфи й легенди, зокрема про німф, котрі провадять безтурботне й веселе життя: співають пісень, водять хороводи, бавляться з фавнами та селенами. За одним із міфів, на чудову білу квітку латаття перетворилась одна з прекрасних юних німф, щоб урятуватись від загибелі з вини Геракла. За іншою легендою, квітка латаття виросла із серця однієї з водяних німф – нереїди, яка померла від нещасливого, нерозділеного кохання.

4. Зозулині черевички справжні. Вважалось, що золотаві черевички, які нагадують квітку цієї орхідеї, носила богиня весни, кохання і краси Венера. Одного разу вона загубила черевичок. Там, де він упав на землю, виросла ця квітка, саме тому її ще називають “Венерин черевичок”.

5. Ялівець високий. У ялівцевих ягодах цукру стільки ж, скільки у винограді, тобто майже половина. І так само, як з винограду, з нього виробляють вино, пиво, коньяк, англійський джин. Після випарювання ялівцевого соку одержують дуже солодкий сироп, з якого роблять желе, кисіль. Його додають до тіста, коли печуть пряники. Шишками ялівцю заміняють прянощі при консервуванні, солінні м’яса та риби. Адже речовини, що містяться в них, убивають мікроби та надають продуктам приємного пряного запаху. Також у народі давно відомі їхні лікувальні властивості. Міцна смолиста деревина цієї шляхетної рослини стійка проти загни­вання, її не псують жучки. Тому з неї споруджували будинки, робили кораблі та меблі. З кори стовбура та гілок добували смолу, з якої одержували білий лак для деревини. Вона також використовувалася для вичинювання шкір, бо містить дубильні речовини.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про рослини України