Category: Енциклопедія

  • До кінчиків нігтів: фразеологізм

    Що означає фразеологізм “до кінчиків нігтів” знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті.

    До кінчиків нігтів: значення фразеологізму

    До кінчикі нігтів – означає володіти якимись якосями досконало

    Речення з фразеологізмом “до кінчиків нігтів”

    Миколка до кінчиків нігтів був переконаний у своїй правоті.

    Мене усього пройняло аж до кінчиків нігтів

    Вона була вихована до кінчиків нігтів.

    Вона була ідеалісткою до кінчиків нігтів.

    З такими людьми я ще ніколи не зустрічався, відразу видно: витончений, вишуканий, до кінчиків нігтів інтелігентний…

    Любов поглинула її всю, без залишку, вона була просякнута цим почуттям до кожної клітинки, до кінчиків нігтів.

    “До кінчиків нігтів” синоніми

      з голови до п’ят на всі сто цілком і повністю душею й тілом

    Тепер Ви знаєте що означає “до кінчиків нігтів” та зможете скласти речення з фразеологізмом “до кінчиків нігтів”.

  • Як риби готуються до зими?

    Як готуються до зими риби та як зимують риби Ви дізнаєтеся з цієї статті.

    Як риби готуються до зими?

    Риби готуватися до зимової пори починають з літа – в серпні, а якщо бути точніше, то в його середині. Підготовка до холодів зумовлена тим фактором, що плавати риба починає неподалік від берега і багато їсти. Це вона робить для того, щоб без проблем пережити зимове голодування. Адже з настанням холодів вона харчується, в основному, запасами свого жиру, який накопичила за серпень. Варто зазначити, що на початку листопада активне збирання запасів тимчасово призупиняється. Риба починає їсти знову, коли на воді з’являється перший лід.

    Ближче до зими риби збираються в зграї, щоб зимувати. Вони опускаються в саму глибину річок і озер. Їх тіло покривається густим, як шубою, шаром слизу. Як ми згадували вище, всю зиму рибки проводять на дні водойми. Адже там вода не замерзає навіть у люті морози. До зимового періоду у риб проявляється нерухомість, млявість.

    Кожен вид риб зимує по-різному. Наприклад, коропи та карасі зариваються як можна більше в мул на дно водойми, і переживають так до весни. Вони абсолютно нерухомі. Більшість риб впадають у сплячку – це соми, лящі, лини, плотва. Риба лягає на дно водойми або просто заривається в мул.

    Рибам зимою під кригою перебувати дуже важко. Починають гнити водорості, повітря стає, як наслідок, все менше, і їм стає важко дихати. Тому у водоймах люди пробивають ополонки, через які чисте повітря надходить під лід.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, як зимують риби.

  • Хто такі половці?

    Хто такі половці? Повідомлення про побут і звичаї половців містить багато цікавої та пізнавальної інформації

    Хто такі половці?

    Половці – це середньовічна народність тюркської групи. Цей народ населяв Євразійський степ у XI-XII століттях, відомий у той час як Дешт-і Кипчак. Витіснили печенігів із причорноморських степів у XI столітті, а у ХІІІ були розбиті та підкорені монголами.

    Кочівники-плавці дійшли до низин Дунаю і стали господарями великої степу, яка стала носити назву Половецький степ.

    Половці були відмінними наїзниками і вояками. Одягнувши на себе шоломи і лати, озброївшись луками, шаблями та списами, війська половців сміливо йшли в бій. Вони вели бій так: влаштовували засідку, дочекалися появи противника, а потім різко і несподівано влаштовували розгром. До початку монголо-татарської навали племена половців здійснювали набіги на південну Русь. Вони варварськи грабували хати, спустошували плодючі землі, захоплювали полонених, яких перетворювали на рабів або продавали на ринках. Полонених вони часто повертали назад за нагороду у вигляді срібла і золота. Награбовані багатства командири половецьких військ ділили порівну між собою.

    Всупереч деяким уявленням, половці не були обідранцями-розбійниками. Історики нерідко називають цей народ “аристократами степів”. Незважаючи на кочовий спосіб життя у половців були свої міста. Тільки їхні міста не стояли на місці, а пересувалися по світу.

    Половці займалися скотарством. Як тільки коні і вівці спустошували луки, племена перебиралися на нове місце. Степова природа створювала прекрасні умови для кочового способу життя і випасання худоби. Однак у холодні зими через відсутність міцних утеплених жител кочівникам доводилося несолодко.

    Харчувалися половці переважно тим, що отримували завдяки вирощуванню худоби. Їх основний раціон становили молоко, м’ясо і просо. Улюбленим напоєм половців був кумис. Худоба не тільки годувала, але і одягала своїх господарів. З вовни, шкур тварин половці ткали сорочки, шили каптани і штани. Домашнє господарство найчастіше вели жінки, в той час як чоловіки брали участь у набігах і військових походах.

    Половці були язичниками. Вони поклонялися силам природи і тваринам, уособленям у вигляді тотемів. Верховним божеством половців був Бог грози і блискавки – Тенгрі-хан. До нього народ ставився з пошаною і страхом. Через страх бути покараними, люди не наважувалися прати свій одяг. Серед них існувало повір’я, що Тенгрі-хан, помітивши людину за пранням, одразу уб’є його громом. Не бажаючи гнівити божество, багатії негайно викидали брудний і пропахлий одяг. Бідняки не могли собі цього дозволити, тому ходили в засалених воланах, і від них завжди страшно пахло. На особливому рахунку у половців були шамани. Вони вважалися провідниками в загробний світ і посередниками між світом людей і світом мертвих. Шамани вміли пророкувати майбутнє, виліковувати недруги і спілкуватися добрими і злими духами.

    Половці мали важливе значення для формуванні політичної карти світу того часу і в утворенні різних народностей, у тому числі сучасних.

  • Що таке фільварок?

    Визначення що таке фільварок відоме не кожному, адже це слово досить рідко вживається.

    Що таке фільварок?

    Фільварок – це форма господарювання, багатогалузеве господарство, яке орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За існування панщини у фільварках широко використовувалася праця кріпаків, а пізніше – наймана праця.

    Фільваркове господарство саме по собі мало комплексний характер. Наприклад, поруч із землеробством у таких господарствах розвивалося і скотарство, основою якого було розвинене зернове виробництво.

    На українських землях фільварки вперше з’явилися в XV столітті в Галичині. На більшості українських земель, що були включені до складу Литви, фільваркова система господарювання впроваджуватися почала лише з середини XVI століття. Окрім скотарства і землеробства, у фільварках розвивалися і інші промисли – пивоваріння, селітроваріння, рибальство, млинарська справа, винокуріння та бджільництво.

    Виникнення фільварків на українських землях було зумовлено декількома факторами:

    у феодалів виникає потреба у організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж та переробкою сільськогосподарської продукції (пізніше і продуктів тваринництва) знеземелення та бідування селян наявність вільних земель у великій кількості та колонізаційний процес, що проходив у напрямку на південний схід і схід

    Поширення фільваркової системи принесло покріпачення більшій частині трудового селянства українських земель. Праця селянина у фільварку означала виконання таких обов’язків – сіяти, орати, косити сіно, боронувати, гатити греблі. До всього іншого селяни на феодала працювали власними знаряддями виробництва.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, що таке фільварок.

  • Структурно-функціональні особливості довгастого мозку

    Розглянемо Що таке довгастий мозок, цого Будова та функції.

    Морфо-функціональні особливості довгастого мозку

    Довгастий мозок – це продовження спинного мозку в стовбур головного мозку і є частиною ромбовидного мозку. Він поєднує в собі риси будови спинного і початкового відділу головного мозку.

    На дорcальній поверхні довгастий мозок має:

    – задню серединну борозну;

    – дві задньобічні борозни.

    На вентральній поверхні довгастого мозку проходить:

    – передня серединна щілина;

    – дві передньо–бічні борозни.

    Сіра речовина довгастого мозку Представлена:

    – нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами;

    – тонкими ядрами;

    – клиноподібними ядрами;

    – центром дихання і кровообігу;

    – ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

    Біла речовина довгастого мозку складається з:

    – висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля, яка в довгастому мозкові робить перехрест та спинномозкова петля;

    – низхідних шляхів;

    – сітчастої формації.

    Основні функції довгастого мозку:

    – провідникова;

    – рефлекторна.

    Провідникова функція довгастого мозку. Через довгастий мозок проходять низхідні (кортикоспінальний та екстрапірамідальний), висхідні, рекуло – і вестибулярний шляхи, що відповідають за перерозподіл м’язового тонусу і підтримання положення тіла.

    Рефлекторна функція довгастого мозку забезпечує:

    1) захисні рефлекси (сльозотечу, мигання, кашель, блювання, чхання);

    2) рефлекси голосоутворення (центр мови); регуляція потоку повітря (ядра Х, ХІІ, VІІ черепномозкових нервів, дихальний центр);

    3) рефлекси підтримання положення тіла (лабіринтові рефлекси). Статичні рефлекси підтримують тонус м’язів для збереження положення тіла, статокінетичні перерозподіляють тонус м’язів для підтримання положення, відповідного моменту прямолінійного або обертального руху;

    4) регуляцію діяльності багатьох систем (центри, розташовані в довгастому мозку).

    Судинний центр здійснює регуляцію судинного тонусу, Дихальний – вдиху і видиху, Комплексний харчовий центр – регуляцію секреції шлункових, кишкових залоз, підшлункової залози, секреторних клітин печінки, слинних залоз, забезпечуєрефлекси смоктання, жування, ковтання.

    Пошкодження у ділянці вище довгастого мозку призводить до втрати чутливості, вольової моторики, терморегуляції, але дихання, артеріальний тиск, рефлекторна активність при цьому зберігаються.

  • Краби: цікаві факти

    Чи знаєте ви щось цікаве про крабів? Цікава інформація про крабів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про крабів

    Планета Земля налічує близько П’яти тисячі різновидів крабів. І кожен з них, хоч і абсолютно різний за зовнішнім виглядом, структура тіла залишається незмінною для всіх – вісім ніг і дві клешні.

    Близько 8.1 млн тонн крабів з’їдають щорічно в ресторанах і будинках по всьому світу, враховуючи такий довгий термін розмноження цей вид крабів потрапляє під загрозу вимирання.

    Краби дуже агресивні по відношенню один до одного. Самці часто б’ються за право володіти самкою.

    Здатними до розмноження краби стають у віці 8-10 років.

    Як відбувається розмноження крабів? Самець прикріплює до черевця самки свою сперму покриту нерозчинним у воді покриттям. Після, самка метає ікру і прикріплює її до нижньої частини тулуба, під спеціальну захисну пластинку, де вона змішується зі спермою і відбувається запліднення. Після інкубаційного періоду, який триває приблизно 11,5-12 місяців, вилуплені личинки крабів падають на дно. У процесі росту личинка линяє до 5 разів. Більш менш схожою на краба вона стає у віці трьох років.

    Зуби краба знаходяться в шлунку.

    Людина ходить спираючись на свій твердий скелет, краб ж має зовнішній скелет, а всередині тільки внутрішні органи і м’язи.

    40% ваги краба – м’ясо.

    Якщо краб позбудеться клішні, то він здатний відростити нову. Правда вона буде дрібніше за розміром і не буде такою ж красивою як перша.

    Японський краб-павук є найстарішим видом крабів в світі, а також вважається, що він найбільш глибоководний.
    Більше того він володіє найдовшою тривалістю життя – 50 років.

    Розмах кінцівок краба-павука близько 3,3 метрів, а саме тіло всього 60 сантиметрів. Маса такого гігантського крабіка всього близько 20 кілограм.

    Вважається, що цей вид краще мешкає на глибині 200-300 метрів, проте зустрічалися особини, які непогано почувають себе на глибинах 800 і вище метрів.

    Цікавинки про крабів, цікаві відомості про крабів ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про Беніто Муссоліні

    Чи знаєте ви щось цікаве про Беніто Муссоліні? Цікава інформація про Беніто Муссоліні для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про Беніто Муссоліні

    29 липня 130 років тому народився основоположник італійського фашизму, диктатор Беніто Муссоліні.

    Через конфлікт між батьками щодо релігії, Муссоліні, на відміну від більшості італійців, так і Не був хрещений, але це не завадило йому вирішити римське питання і налагодити відношення між церквою і урядом.

    В 4 роки юний Беніто навчився читати, а вже в 5 грав на скрипці.

    Ще в роки навчання Муссоліні Пристрастився до публічних виступів, полюбив оплески і увагу натовпу. Він пробував себе в ролі оратора вже з 18 років, виступаючи перед невеликими аудиторіями.

    У 1903 році Муссоліні за запитом Італії був заарештований швейцарською поліцією за ухилення від призову, але вже в листопаді 1904 року, після погашення судимості в результаті амністії з нагоди дня народження принца Умберто, він був депортований до Італії і згодом добровольцем записався в італійську армію.

    Муссоліні рідко мився. Його скособочений комір був майже завжди брудним, шнурки на черевиках часто бовталися, волосся було довгими і нечесаними. Він був нервовим, легко збудливим, жалюгідним, схильним до богохульства, мстивим, погано одягненим ледарем, ненавидів фізичну працю і уявив себе інтелектуалом. Він постійно скаржився на здоров’я, вихваляючись одночасно своєю силою.

    У віці 22 років він регулярно напивався, і часто після того, як його товариші по чарці лягали спати, продовжував бовтатися поодинці по темних вулицях міста, викрикуючи щось, декламуючи вірші Кардуччі або виступаючи з промовою на площі перед фонтаном.

    Благословення батьків дружини на перший шлюб отримав цікавим способом, після 3 невдалих прохань він дістав пістолет і сказав “4 кулі. 3 для вас. 1 для мене”. Батьки дали свою згоду в той же час.

    Один раз снаряд потрапив в окоп, де сиділи 7 італійських солдатів. Вижив один єдиний – Беніто Муссоліні. В той момент він був на фронті півтора місяці, решту часу він пролежав у лікарні, так що легенди про його фронтовий героїзм є міфом.

    Не дивлячись на родинні ідеології з Німеччиною на чолі з Гітлером, Муссоліні готувався до війни проти Германії, а союзниками повинні були стати Франція і Англія, пізніше все сталося навпаки.

    Якщо постановка в театрі починалася не вчасно, він знімав черевик, погрожуючи жбурнути його на сцену.

    Особисте життя Муссоліні

    Перший раз Муссоліні одружився на Іде Дальзер у Тренто в 1914 році. Через рік у пари з’явився син Беніто Альбіно Муссоліні.
    У грудні 1915 року Муссоліні одружився на Ракеле Гуіді, його коханки з 1910 року, після приходу до влади вся інформація про перший шлюб замовчувалася, а дружина і син піддалися репресіям. Від Ракеле у Муссоліні було дві дочки, Едда і Анна-Марія, і троє синів Вітторіо, Бруно, і Романо. У Муссоліні було багато коханок, серед яких Маргарита Царфаті і його останній компаньйон, Клара Петаччі. Крім того, у Муссоліні були незліченні короткі сексуальні контакти з жінками, як повідомляє його біограф Ніколас Фаррелл. Третій син, Бруно, загинув в авіаційній катастрофі під час польоту на бомбардувальнику P108 на випробувальній місії, 7 серпня 1941 року.

    Цікавинки про Муссоліні, цікаві відомості про Муссоліні ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про дельфінів

    Цікаві факти про дельфінів ви можете прочитати у цій статті.

    У світі існує 32 вида морських дельфінів, 4 типа річкових дельфінів і 6 типів бурих дельфінів. Найбільшим дельфіном є – косатка, а найменшим – дельфін Гектора. Дельфіни використовують зуби для схоплювання, а не для розжовування. Для пережовування у них немає м’язів щелепи. Мозок дельфіна важить більше ніж мозок людини. Кожен дельфін має унікальний плавник як у людини відбиток пальця. Дельфіни позбавлені нюху, але у них є почуття смаку і подібно людям можуть розрізняти солодкий, кислий, гіркий, солоний смак. Очі дельфіна виділяють сльози, які захищають очі від сторонніх предметів і інфекції і знижують тертя між поверхнею очей і навколишньою морською водою. У той час як більшість диких тварин уникають контакту з людьми, дикі дельфіни, як відомо, грають і спілкуються з людьми, особливо з дітьми. Самки дельфінів надають допомогу іншій самці при важких пологах. Решта дельфінів будуть плавати навколо для захисту породіллі. Деякі дельфіни живуть у річці Амазонка. Дельфіни мають дві частини живота. Один зберігає їжу, а інший перетравлює її. У дельфінів 100 зубів. Дельфіни не мають запаху. Дельфіни ніколи повністю не сплять. Щоб вони могли дихати, частина їх мозку завжди спить. Акули бояться дельфінів, так як ті здатні вбити акулу. Дельфіни можуть плисти зі швидкістю – 40 км/год.

    Якщо вам відомі інші цікаві відомості, цікавинки про дельфіна, діліться ними в коментарях.

  • Відомі українські письменники

    Відомі українські письменники минулого і сучасності (19, 20, 21 століття) боролися за рідну мову, за літературу, і саме через любов до творчості, через патріотизм страждали. Вони зробили великий крок у розвитку української культури та українського слова. Відомі письменники України відзначені в цій статті.

    ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

    1. Тарас Григорович Шевченко

    (9 березня 1814 – 10 березня 1861)

    Шевченко – український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
    Тарас Шевченко був яскравим прибічником української літератури та української мови, був патріотом своєї держави, за що й страждав: декілька раз арештований, відбував термін у засланні тощо.
    Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
    До ранньої творчості Шевченка належать балади ” Причинна ” (1837), ” Тополя ” (1839) й “Утоплена” (1841). На засланні поет почав свою творчість поезією ” Думи мої, думи мої ” (1847) Наприкінці життя Шевченко почав перекладати “Слово о полку Ігоревім” (1860).

    Ліна Василівна Костенко

    (19 березня 1930)

    Ліна Костенко – українська письменниця-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
    Брала активну участь у дисидентському русі, за радянського часу, через це була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок “Над берегами вічної ріки” (1977), “Неповторність” (1980), “Сад нетанучих скульптур” (1987), роману у віршах ” Маруся Чурай ” (1979, Шевченківська премія 1987), поеми “Берестечко” (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман “Записки українського самашедшого”, що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
    Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

    3. Леся Українка

    (справжнє ім’я: Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871-1913)

    Леся Українка – українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Творчості поетеси притаманні такі жанри, як: поезія, лірика, епос, драма, проза тощо. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
    Відома завдяки своїм збіркам поезій “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902), поем ” Давня казка ” (1893), “Одно слово” (1903), драм “Бояриня” (1913), “Кассандра” (1903–1907), “В катакомбах” (1905), драма-феєрія ” Лісова пісня ” (1911) та ін.

    4. Василь Семенович Стус

    (1938 – 1985)

    Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005).
    Письменник був прибічником того, що українська культура має зберігатися та розвиватися, за що зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
    Його перу належать збірки віршів, такі як: “Круговерть” (1965), “Зимові дерева” (1970), “Веселий цвинтар” (1971) .

    5. Павло Григорович Тичина

    (1891-1967)

    Тичина – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
    Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).
    У 1912 році в журналі “Літературно-науковий вісник” вперше надрукували твір Тичини, це був вірш “Ви знаєте як липа шелестить”.
    Тичина видав низку поетичних збірок і за повоєнного часу: “Могутність нам дана” (1953), “Зростай, пречудовий світе” (1960), “Комунізму далі видні” (1961) тощо.
    Автор слів Гімну Української РСР.

    6. Іван Якович Франко

    (1856-1916)

    Франко – український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893 р.), дійсний член наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (1899 р.), почесний доктор Харківського університету (1906 р.)
    Франко був надзвичайно працьовитим, тому виявив себе на багатьох ділянках української культури.
    Новаторською для публіки була збірка поезії “З вершин і низин” (1887). Проза Франка охоплює понад 100 оповідань, новел, 10 повістей, романів. Вершиною прози Франка є соціальний роман “Борислав сміється” (1882)
    У драматургії Франко виявив себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії “Сон князя Святослава” (1895).

    8. Олесь Терентійович Гончар

    (1918-1995)

    Олесь Гончар – український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978). В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел (“Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” тощо)
    Роман “Собор” був опублікований у журналі “Вітчизна” у 1968 році. Перші рецензії на роман були схвальні, але невдовзі критика заборонила, і твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття.

    9. Сергій Вікторович Жадан

    (23 серпня 1974)

    Жадан – український письменник, поет, перекладач, громадський активіст. Автор романів “Депеш Мод” (2004), “Ворошиловград” (2010), “Месопотамія” (2014), поетичних збірок “Цитатник” (1994), “Ефіопія” (2009) та інших.
    Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України (з 2000 року – віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори.

    10. Любко Дереш

    (повне ім’я: Любомир Андрійович Дереш; 10 серпня 1984)

    Любко Дереш – один із найвідоміших сучасних українських авторів. Головні герої його творів – підлітки та історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах використовує розповсюджений сучасний сленг та лайливі слова.
    Перша публікація – роман “Культ” у часописі “Четвер” (2002). Потім вийшли романи “Поклоніння ящірці” (2002; написаний раніше, ніж “Культ”, але вийшов після нього), “Архе” (2005), “Намір!” (2006), “Трохи пітьми” (2007).
    Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман “Культ” був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша “Культ” видано французькою у видавництві “Сток”.

    11. Юрій Романович Іздрик

    (16 серпня 1962)

    Юрій Іздрик – український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту “Четвер”. Живе і працює у м. Калуш. Автор повісті “Острів КРК” (1994), поетичної збірки “Станіслав і 11 його визволителів” (1996), романів “Воццек” (1996, 1997), збірки есеїв “Флешка” (2007), “Флешка-2GB” (2009), “Таке” (2009), “Underwor(l)d” (2011), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик – один із творців Станіславського феномену. Станіславський феномен – своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., – творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості

    Також вагомий внесок у українську літературу зробили такі письменники, як: І. Карпенко-Карий, Б. Грінченко, М. Семенко, О. Ірванець, М. Рильський, Ю. Андрухович, М. Хвильовий, Люко Дашвар та ін.

  • В чому вимірюється маса?

    В чому вимірюється маса?

    Навкруги нас існують безліч тіл, які відрізняються один від одного масою, тому важливо знати чим вимірюють масу і що вона характеризує.

    Що таке маса?

    Є декілька визначень поняття “маса”:

      Фізичну величину, яка повністю визначає значення сили притягання тіла до Землі, називають масою тіла. Маса – фізична величина, яка характеризує здатність фізичних тіл зберігати свій поступальний, а також визначає кількість речовини. Чим більш інертне тіло, тим більша його маса.

    Для її позначення використовують символ m. Відповідно до властивостей речовин, виділяють два види маси – інертну та гравітаційну.

    Що таке інертна маса?

    Інертна маса – це фізична величина, яка характеризує міру здатності тіла змінювати свій стан спокою або руху. Чим більша маса тіла, тим повільніше воно змінює свою швидкість.

    Що таке гравітаційна маса?

    Гравітаційна маса – це фізична величина, що характеризує силу, з якою тіло може взаємодіяти з зовнішніми гравітаційними полями (пасивна маса) та яке гравітаційне поле може створювати саме тіло (активна маса).

    Масу можна охарактеризувати трьома властивостями:

      вона є скалярною величиною. Маса тіла дорівнює сумі мас частинок, які його складають. Вона не залежить від положення тіла та швидкості його руху.

    В чому вимірюється маса?

    За одиницю вимірювання маси беруть масу міжнародного еталона – Кілограма. Цю одиницю вимірювання так і називають – кілограм (кг).

    Масу тіла можна визначити за:

      Взаємодією з еталоном (пластино-іридієвим циліндром). Густиною. Допомогою рівнораменних терезів.