Category: Енциклопедія

  • Каталітична функція білків

    Каталітична функція білків

    Важливою функцією білків є каталітична. Каталіз (від грец. каталіз – припинення) – зміна швидкості перебігу хімічних реакцій під дією певних хімічних сполук.

    Каталітичну функцію – біокаталіз – у живих організмах виконують ферменти.

    Ферменти – тип білків, що характеризується специфічними каталітичними властивостями, тобто кожний фермент каталізує одну або декілька реакцій. Ферменти каталізують реакції розщеплювання (катаболізм) і синтезу (анаболізм) складних молекул, зокрема, синтез та деградацію ДНК, РНК, білків, ліпідів та цукрів. Крім того вони каталізують синтез та деградацію малих молекул, хімічні модифікації та ряд інших реакцій, необхідних для життєдіяльності. Відомо біля 4 тис. реакцій, що каталізуються ферментами, багато з них протікають поза межами клітин, наприклад фермент пепсин розщеплює білки в процесі травлення. Прискорення реакції в результаті ферментативного каталізу часто величезне: наприклад, реакція, що каталізується ферментом оротат-карбоксилазою протікає в 1017 разів швидше, ніж без каталізатора (реакція відбувалася б раз у 78 мільйонів років без ферменту, і відбувається раз у 18 мілісекунд за участю ферменту). Молекули, які змінюються в результаті реакції при посередництві ферментів, називаються субстратами.

    Хоча ферменти зазвичай складаються з сотень амінокислот, тільки невелика частина з них взаємодіє з субстратом, і ще менша кількість – в середньому 3-4 амінокислоти в одній молекулі білка, часто розташовані далеко одна від іншої в первинній амінокислотній послідовності, – безпосередньо беруть участь в каталізі. Частина ферменту, яка з’єднується із субстратом і містить каталітичні амінокислоти, називається активним центром ферменту.

  • Функції культурології

    Функції культурології

    Функції культурології можна об’єднати в кілька основних груп по реалізованим задачам:

      Пізнавальна функція – вивчення і розуміння сутності та ролі культури в житті суспільства, ]] структури і функцій, її типологізації, диференціації на галузі, види і форми, людинотворчий призначення культури; Концептуально-описова функція – розробка теоретичних систем, понять і категорій, що дозволяють скласти цілісну картину становлення і розвитку культури, і формулювання правил опису, що відображають особливості розгортання соціокультурних процесів; Функція оцінки – здійснення адекватної оцінки впливу цілісного феномена культури, її різних типів, галузей, видів і форм на формування соціальних і духовних якостей особистості, соціальної спільності, суспільства в цілому; пояснювальна функція – наукове пояснення особливостей культурних комплексів, явищ і подій, механізмів функціонування агентів та інститутів культури, їх соціалізується впливу на формування особистості на основі наукового осмислення виявлених фактів, тенденцій і закономірностей розвитку соціокультурних процесів; Світоглядна функція – реалізація суспільно-політичних ідеалів у розробці фундаментальних і прикладних проблем розвитку культури, регулюючого впливу її цінностей і норм на поведінку особистості і соціальних спільнот; Освітня (навчальна) функція – поширення культурологічних знань і оцінок, що допомагає студентам, фахівцям, а також тим, хто цікавиться проблемами культури, дізнатися особливості цього соціального феномена, його роль у розвитку людини і суспільства.

  • Цікаві факти про кумкват

    Чи знаєте ви щось цікаве про кумкват? Цікава інформація про кумкватдля дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про кумкват

    Кумкват (або Фортунелла) з китайського перекладається як “золотий мандарин”.

    Батьківщиною кумквата є Китай.

    За зовнішнім виглядом, кумкват нагадує апельсин, за смаком мандарин.

    Часто кумкват вирощують як кімнатну рослину.

    Кумкват вирощують в Китаї, Японії, на Близькому Сході і у Флориді.

    В даний час, існує 6 видів кумквата.

    Відомі такі види гібридів кумквата з іншими фруктами: Кумандарін (мандарин і кумкват), Лаймкват (лайм и кумкват), Лемонкват (лимон і кумкват).

    З кумкватів виготовляють цукати, варення, мармелад і лікери.

    У медицині, кумкват застосовують як засіб від нежиті, грипу та кашлю.

    Цікавинки про кумкват, цікаві відомості про кумкват ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про компанію Chevrolet

    Цікаві факти про компанію Chevrolet

    Chevrolet ( або Шевроле) є самостійний підрозділом GM (General Моторс).

    У США, компанію неофіційно називають як “Шеви” (Chevy).

    Chevrolet – найпопулярніша марка GM.

    Chevrolet була заснована 3 листопада 1911 (з тих вона випустила понад 500 млн машин).

    Засновниками Chevrolet є – Вільям Дюрант, Луї Шевроле (Вільям Дюрант одночасно є і засновником ШТ) .

    Компанія Chevrolet була названа на честь Луї Шевроле.

    Перший Шевроле був проданий за $ 2150.

    Перший Chevrolet Корвет був представлений в 1953 році.

    У Європі, марка Chevrolet була представлена лише в 2005 році, але до кінця 2015 року, компанія планує припиняти продажі своїх автомобілів в Європі (але це не стосується країн СНД).

    Chevrolet першою оснастила свої автомобілі з технологіями 4G, LTE, WI-Fi.

    Chevrolet є четвертим найбільшим автомобільним брендом (якщо врахувати продажу).

    Автомобілі Шевроле продаються по всьому світу крім Данії.

    В Узбекистані (в місті Асака), під маркою Chevrolet виробляються такі автомобілі як Spark, Lacetti, Orlando, Epica, Captiva, Малібу та інші.

  • Цікаві факти про морську зірку

    Чи знаєте ви щось цікаве про морську зірку? Цікава інформація про морську зірку для дітей та дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про морську зірку

    Морські зірки – клас безхребетних тварин типу голкошкірих.

    У світі існує близько 1600 видів морських зірок.

    Величина морських зірок коливається Від 2 см до 1 м (частіше: 12-25 см).

    Зазвичай морські зірки мають п’ять променів, проте зустрічаються морські зірки, що мають 5, 6, 7, 8, а в деяких випадках навіть 50 променів.

    Промені є руками морської зірки.

    Морські зірки здатні до регенерації (тобто відновлюють відірвані промені).

    У морської зірки “Linckia” відірвався промінь здатний розвинутися в новий організм.

    Живуть морські зірки від 20 і більше років.

    Багато морських зірок – Хижаки (живляться головним чином молюсками, морськими качечками, хробаками і ін).

    Деякі морські зірки знищують промислових молюсків (устриць, мідій), а інші види поїдають рифоутворюючі корали.

    Морська зірка на ім’я Патрік Стар є одним з основних персонажів мультсеріалу “Губка Боб Квадратні Штани”.

    Ці тварини рухаються дуже повільно, проповзаючи за годину близько 10 м.

  • Види художніх образів

    Які види художніх образів існують? Яка класифікація художніх образів?

    Художній образ – це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця.

    Види художніх образів

    З погляду літературного напряму образи можуть бути:

      класицистичними (Тартюф, Гарпагон Мольера), романтичними (Мцирі Лермонтова, Тарас Бульба Гоголя). символічними (каменярі, вічний революціонер І. Франка). алегоричними (у байках, притчах, прислів’ях, приказках, загадках. Вовк втілює зажерливість і тупість, лисиця – хитрість, осел – упертість).

    За своїм характером образи можуть бути:

      трагічними (Гамлет, Ромео і Джульетта, Король Лір Шекспіра), комічними (Коробочка, Собакевич М. Гоголя).

    За місцем у творі образи можуть бути

      головними (Онєгін і Тетяна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) другорядними (Ленський і Ольга) епізодичними.

    За ставленням автора образи можуть бути:

      позитивними (у комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Золотницький, Соня, Калинович – позитивні образи) негативними (Феноген, Ліхтаренко – негативні)

    За способом творення (типом асоціювання) образи ділять на

      зорові, слухові, дотикові, смакові, запахові.

    За рівнем художнього узагальнення розділяють

      мікрообрази (тропи, фігури, фоніка), макрообрази (характери, символи, картини), мегаобрази (Всесвіт, природа, буття, Людина).

    За предметом змалювання образи поділяються на:

      образи-персонажі (Іван Палійчук, Марія Гутснюк з повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”); образи-пейзажі (картина літнього поля у новелі М. Коцюбинського “Intermezzo”); образи-речі (кухоль, віник, мотовило у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”); образи-емоції (радість, любов, ненависть, гнів); образи-поняття (честь, слава, обов’язок, доля).

    За типом співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю образи ділять на:

      автологічні металогічні

    Автологія (грецьке autos – сам, logos – слово) – вживання слів у прямому значенні. Автологічний образ називають “самозначущим”, “самодостатнім”, частіше – образом-типом.

    Різновидом автологічного образу є образ-гротеск. Гротеск – один із найстаріших типів образності. Французьке grotesque – незвичний, химерний, італійське – gratta – грот, печера. Особливості гротеску:

    1) тяжіння до незвичайних, ексцентричних, спотворених форм;
    2) поєднання в одному предметі несумісних, контрастних явищ (піднесеного і грубо натуралістичного, комічного і фантастичного, реального і фантастичного);
    3) заперечення сталих норм (зв’язок гротеску з бурлеском, пародією, травестією);
    4) стильова неоднорідність (поєднання “високого” і “низького”, грубого і поетичного). За допомогою гротеску письменник створює химерний образний світ. Гротеск використовувався в літературі з часів античності. Спочатку гротеском називали тип орнаменту, знайдений у гротах (печерах). У ньому поєднувались рослинні і тваринні форми. Гротеск плідно використовували Аристофан, Плавт, Лукіан, Шекспір, Еразм Роттердамський, Свіфт, Гофман, Салтиков-Щедрін, Шевченко.

    У Металогічному (грец. meta – через, після, logos – слово) образі чуттєвий образ та ідея належать до різного кола явищ. Так, природа у творах письменника розкриває людські переживання. Звірі і речі в байках відтворюють людські стосунки.

    Металогічними образами є символ, алегорія і підтекст.

    Символ (від грец. symeolon) – натяк, умовний знак. Символ надає конкретним явищам узагальненого змісту. Генеалогію символу О. Веселовський виводив з паралелізму. “Його загальний тип, – писав О. Веселовський, – такий: картина природи, а поряд з нею така ж з людського життя; не збігаючись із об’єктивним змістом, вони відзеркалюють одне одного”.’ Характеризуючи українську народну пісню, в якій зоря просить не заходити раніше від неї, О. Веселовський відзначає: “Відкинемо другу частину пісні, і звичка до традиційних зіставлень підставить на місце місяця та зорі – молодого та молоду”.

    Є символи індивідуально-авторські. Наприклад, образ плуга в ліриці Тичини, собору в прозі Гончара.

    Алегорія (грец. allegoria від alios – інший, agoreuo – говорю) – інакомовлення. Алегоричні образи використовуються у байках, притчах, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. Алегоричну мову називають езоповою. Алегорія грунтується на асоціативному переосмисленні суті явиш. Алегоричними є персоніфіковані образи: Віра, Надія, Любов, Добро, Зло, Кривда, Правда.

    Близьким до алегорії і символу є підтекст (що лежить під текстом). Підтекст містить натяк на певні події, людей.:

    Окрім образів-персонажів виділяють образ автора і образ читача. У кожному роді літератури образ автора має свої особливості. Найповніше розкривається образ автора в епічних творах автобіографічного характеру. У ліриці образ автора втілюється в ліричному героєві, в суб’єктові лірики, і в ліричному персонажеві. Образ автора – це змодельоване ним уявлення про себе. У творах класицистів образ автора – це прагматичний громадянин-інтелектуал. У творах романтиків – це пророк, месія, вигнанець. Образ читача – це авторське уявлення про того, до кого звернений його твір. Як зауважує В. Смілянська, уявний адресат “може мати мало спільного з реальним читачем. Але сила впливу справді талановитого твору на реальну читацьку масу така, що коли в дійсності й не існує бажаного авторові читача, то твір, у якому відбита неординарна авторська особистість, з часом свого читача сформує”. В епічних і ліро-епічних творах може бути образ оповідача. Він спостерігає і оцінює події збоку, як чуже життя. Це свого роду посередник між автором і героями. Його позиція може збігатися з авторською або не збігатися. Він має можливість порівнювати різні оцінки і погляди. Оповідач виступає у формі першої особи. Оповідач є в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. У творах Марка Вовчка оповідачем часто виступає жінка-кріпачка.

    У епічному творі може бути образ розповідача (наратора). Як правило, розповідач і є автором, і персонажем твору. Розповідач може бути далеким від автора або виразником авторських ідей. Він може бути спостерігачем, співучасником подій, суддею. Автор може не називати розповідача, але, читаючи твір, можна уявити стать, вік, соціальне становище розповідача. Образ розповідача зустрічаємо в оповіданні П. Куліша “Орися”: “Бачив я Орисю саме перед весіллям: хороша була, як квітка. Бачив я знов її через рік у Миргороді – ще стала краща замужем…”

    Використання особи розповідача дає можливість представити таку точку зору, яка відрізняється від авторської. Оповідач є особою, яка знає про всіх, а розповідач знайомить нас із тим, що він бачить, або з тим, що з ним відбувалося.

    Специфічним розповідачем є ліричний герой. Це особа, від імені якої виражаються думки і почуття у ліриці. Образ ліричного героя ширший від образу автора.

    Важливу роль в художніх творах виконують архетипні образи (грец. archetupos – прообраз, модель). Поняття архетипу обгрунтував швейцарський учений К. Г. Юнг. Архетип – це змістова сторона колективного несвідомого, яке є підсумком життя роду і властиве всім його представникам. “Я вибрав термін колективне, оскільки йдеться про несвідоме ідентичне у всіх людей і створює тим самим загальну основу духовного життя кожного, будучи за природою понадособистісним”. Архетип ний образ є способом вияву архетипу свідомості. У кожній людині є колективне неусвідомлене, утворене зі сфери інстинктів і їх відповідників – архетипів. За Юнгом, колективне підсвідоме є відображенням досвіду попередніх поколінь, збереженого в структурах мозку.

    Сучасні автори дають таке визначення архетипів: “Це архаїчні культурні першообрази, уявлення-символи про людину, її місце в світі і суспільстві, нормативно-ціннісні орієнтації, що задають зразки життєдіяльності людей, які проросли через багатовікові класи історії і культурних трансформацій і зберегли своє значення і смисл у нормативно-ціннісному просторі сучасної культури”2. В архетипах фіксуються ідеї, образи, мотиви поведінки, стабільні комплекси переживань і уявлень, які повторюються з епохи в епоху.

    В сучасній культурології виділяють культурні архетипи, під якими розуміють константні моделі духовного життя. Є два види архетипів: універсальні архетипи культури: “золотий вік”, хаос, вогонь і етнокультурні. “Останні,- відзначає А. Нямцу, – представляють собою константи національної духовності, які виражають і закріплюють основні властивості етносу як культурної цілісності. Кожна національна культура має свої культурні архетипи, які визначають характер, особливості світогляду, художньої творчості даного народу”. Архетип – вмістище людського досвіду.

    Кожна людина є носієм архетипу національного підсвідомого свого етносу. Основними архетипами української ментальності є архетипи душі, землі, матері, родини, хати, хлібороба, воїна-кочівника, дороги, вогню, гори, моря. Ці архетипи колективного несвідомого творили національний характер українців.

    Архетипи виражаються через символи, персоніфікації, тропи.

  • Цікаві факти про тварин Австралії

    Цікаві факти про тварин Австралії Для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про тварин Австралії

    Найвідомішими тваринами, які живуть на цьому материку, є Кенгуру. Вони ж і є його символом. Що цікаво, кількість особин кенгуру, вдвічі перевищує кількість людей, які живуть в Австралії.

    Тільки тут і на прилеглих островах живуть особливі види тварин – кенгуру, які належать до класу ” Сумчасті “. Свою назву вони отримали через особливе пристосування – “сумку” – в яких виношують своїх дитинчат в дитячому віці.

    Пальці коали мають такий же візерунок, як і пальці людини, і відрізнити їх між собою можна тільки під мікроскопом.

    Однією з ключових статей експорту австралійської економіки є овеча шерсть. В Австралії живе найбільша кількість овець в світі – понад 100 мільйонів.

    Майже половина всіх тварин, які живуть в Австралії, Є ендемічними видами. Тобто, вони водяться тільки на цьому материку і більше ніде в світі.

    Одними з найбільш небезпечних істот цього материка є змії. Австралія – ??єдиний континтент, де Отруйних змій більше, ніж неотруйних. Та й в цілому, тут проживає ціла плеяда отруйних істот, від укусів яких так і не винайдено протиотруту.

    Тут мешкає найбільша на планеті тварина, що живе в норах. Це Вомбат.

    Австралійські дощові черв’яки, які мешкають в пагорбах на південному заході Австралії, можуть досягати до півтора-двох метрів в довжину.

    Короткохвостий кенгуру або квоккі – став відомий на весь світ завдяки кільком Селфі, зробленим туристами в його компанії. Через особливості фізіології, цей звір виглядає як би дуже задоволеним, що викликає у людей розчулення.

    Качконіс – ще один унікальний представник фауни цього материка. Унікальний він тим, що відкладає яйця як птах, а дитинчат відгодовує молоком, як ссавці.

  • Значення павутини в житті павуків

    Яке значення має павутина в житті павуків знає не кожен. Прочитавши повідомлення про павуків Ви дізнаєтеся багато цікавої та нової інформації.

    Значення павутини в житті павуків

    Найхарактернішою особливістю павуків є здатність робити павутину, яка утворюється із секрету, що виробляється павутинними залозами. На повітрі ця речовина швидко твердішає, утворюючи нитки павутини. Одна павутинка утворюється з багатьох волоконець, що склеюються між собою.

    Павутина відіграє надзвичайно важливу роль у житті павуків: з неї будують ловильні сітки та кокони для відкладання яєць, обплітають жертву перед її висмоктуванням, вистеляють стінки нірок і кришечки для закривання входу в нірку, використовують для пересування у повітрі тощо.

    Павутина – це пружний матеріал, який рветься лише при розтягу 200–400%

    По міцності павутина близька до нейлону і значно міцніше схожого з нею за складом секрету комах (наприклад, гусениць тутового шовкопряда). Відповідно до одного з припущень відмінності обумовлені тим, що павуки формують волокно, звисаючи на ньому.

    Інша незвичайна властивість павутини – внутрішня шарнірність: підвішений на павутинному волокні предмет можна необмежено обертати в одну і ту ж сторону, і при цьому вона не тільки не перекрутиться, але взагалі не буде створювати помітною сили протидії.

    Павуки – це група павукоподібних, що широко опанувала суходіл від полярних зон і високих гір до степів і пустель.

    Описано близько 3,5 тис. видів, з них в Україні трапляється понад 400.

    Павуки живуть у грунті, де вони риють нірки або займають природні порожнини, у лісовій підстилці, у моху, траві, печерах, норах та гніздах інших тварин, в оселі людини, на морських узбережжях, біля прісних водойм.

    <

  • Цікаві факти про ящірок

    Цікаві факти про ящірок для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про ящірок

    На Землі налічується більше 5600 видів ящірок. Завдяки їх вивченню вчені змогли відкрити явище партеногенезу, при якому для розмноження не потрібна участь самця.

    Деякі ящірки роду гадюк здатні ходити по воді в прямому сенсі. Вони розробили тактику, при якій часто б’ють по поверхні води задніми лапками і завдяки цьому утримуються на поверхні.

    Жабовидні ящірки виробили в процесі еволюції унікальний захисний механізм: в момент небезпеки вони Випорскують власну кров з куточків очей на досить велику відстань, що приголомшує противника і відбиває у нього подальше бажання наближатися до ящірки.

    Пустельна ящірка молох в умовах гострої нестачі води змогла виробити унікальну здатність – збирати рідину тілом і направляти її прямо в рот завдяки мікроскопічним каналам між лусочками. Така ящірка здатна збирати воду, просто зарившись у вологий пісок.

    Жовтобрюхий трипалий сцинков, який мешкає на південному сході Австралії, демонструє різні способи дітонародження в залежності від зони проживання. Ящірки, що мешкають на морському березі, відкладають яйця, а сцинки, які мешкають в більш прохолодних гірських районах, є живородящими.

    Гекони змушені постійно змочувати мембрану своїх очей мовою через відсутність повік. А пустельні гекони Намібії таким чином вгамовують спрагу, адже вранці на дюни опускається туман, і на очах ящірок при цьому утворюється конденсат.

    Існує вид ящірок, який складається повністю з особин жіночої статі. Такі ящірки (Cnemidophorus neomexicanus) відтворюють потомство за допомогою партеногенезу. При такому вигляді розмноження яйцеклітини розвиваються без запліднення.

    Всім відомо, що ящірки здатні відкидати свій хвіст в разі небезпеки. Але деякі види, наприклад, північноамериканська сцінцелла, після відкидання хвоста повертаються на те місце і з’їдає його. Все тому, що хвіст містить багато поживних речовин. У деяких випадках хвіст ящірки може надломитись. Тоді в тому місці може почати розвиватися другий хвіст.

    Найбільші наші сучасники ящірки – це Комодські варани. Вони можуть виростати більше трьох метрів в довжину.

    А найбільшою древньої ящіркою була мегаланія, яка мешкала в Австралії більше 40 тисяч років тому. Імовірно вона досягала семи метрів в довжину, а важила до 700 кг. Дивно, але є свідки того, що мегаланії не вимерли і продовжують жити в густих джунглях Австралії. Її нібито бачили в 1977, 1978 і 1981 роках.

    Вчені, які досліджували очі ящірок, прийшли до висновку, що Ящірки бачать світ в помаранчевих тонах. Вся справа в тому, що в їх сітківці є безліч крапель жиру оранжевого кольору, які виконують роль світлофільтра

  • Фразеологізм “Робити з мухи слона”

    Фразеологізм “Робити з мухи слона” досить часто зустрічається в літературі та наших розмовах. Що означає вислів “робити з мухи слона” спробуємо розібратися в цій статті.

    “Робити з мухи слона” значення фразеологізму

    З мухи слона робити, зробити у ролі прис. –перебільшувати; надавати чому-небудь занадто велике значення

    “Робити з мухи слона” синонім – згущувати фарби.

    “Робити з мухи слона” приклади

    Граф….Я не дивуюся нічому, бо вспів перекона­тись, що люди часто з мухи слона роблять (Карпенко-Карий);

    Поступово буря в ньому трохи вщухла, і він остаточно вирішив, що Рита зробила з мухи слона (Збанацький).

    Навіщо ці збори, Борисе? – тихо спитав Данилюк. – Я не бачу потреби Робити з мухи вола (Р. Іваничук);

    І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю.- Ой, Єгоре, ти З мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян)

    Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б Бугая із мухи… (Л. Глібов).