Category: Енциклопедія

Фразеологізм – це словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову (пекти раків – червоніти). До того ж значення власне фразеологізму не співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу.

Основні ознаки фразеологізмів

Всі фразеологізми мають декілька спільних ознак:
– відтворюваність у мовленні;
– постійний лексичний склад;
– стійкі граматичні категорії;
– у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію;
– наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами (фразеологізми та їх тлумачення).

Будова фразеологізмів

За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:
1. Фразеологізми-речення (Крапля камінь точить. Комар носа не підточить. Хоч кілок на голові теши) (фразеологізми та їх тлумачення);
2. Вирази-словосполучення (березова каша, біла ворона, божа милість, зелена вулиця);
3. Фразеологізми-слова (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис).

Що таке траєкторія?

Здійснюючи механічний рух тіло поступово змінює своє положення відносно інших тіл. Тобто переходить поступово з однієї точки в іншу. Сукупність таких точок утворює неперервну лінію. Цю лінію прийнято називати траєкторією.

Траєкторія – це лінія, яку описує тіло під час свого руху.

Приклади траєкторії: Сліди на снігу, які утворились внаслідок того, що по снігу проїхали санчата. Траєкторією руху крейди по дошці є утворені літери чи малюнки. Навіть записи та домашні завдання, які ви виконуєте в зошиті – це траєкторія руху кінчика ручки по паперу.

Всі рухомі предмети мають свою траєкторію. Проте, траєкторії одних фізичних тіл ми можемо бачити, а інших – ні. В залежності від цього всі траєкторії можна поділити на дві великих групи:

Видимі (сліди санчата на снігу, траєкторія крейди при писанні на дошці, траєкторія краплі дощу на склі тощо)

Невидимі (траєкторія польоту птаха, руху човна по воді, руху пішохода по тротуару та ін. )

Оскільки, за означенням, траєкторія – це лінія, а лінії бувають різних видів (прямі, ламані, плавні криві тощо), тому всі траєкторії за видом лінії можна поділити на дві групи:

Прямолінійні – лінія, яку описує тіло під час руху – це пряма

Криволінійні – лінія, яку описує тіло – це будь-яка інша, крім прямої, лінія.

Приклади прямолінійних траєкторій: рух потяга, автомобіля, пароплава, ракети на деякій прямолінійній ділянці шляху тощо.

Приклади криволінійної траєкторії – рух мурахи, колеса автомобіля, політ птаха та ін.

Довжину траєкторії (лінії) ми будемо називати шляхом.

Шлях – це довжина траєкторії.

Оскільки шлях – це довжина, а довжина в SI вимірюється в метрах, той шлях має одиниці вимірювання – метр.

В цій статті ми дізнаємося Які птахи відносяться до безкілевих.

Надряд Безкілеві птахи

Безкілеві птахи – це надряд птахів, що бігають і нездатні до польоту.

Надряд Безкілеві об’єднує близько 10 видів сучасних птахів.

Безкілеві птахи характеризуються редукцією літального апарату: грудний кіль відсутній, Грудні м язи слабко розвинені, пір’я крил короткі й м які.

Пір’я, що покриває тіло, м’яке і розпушене, тому що не має зачіпок, що скріплюють борідки.

Ноги дуже сильні і добре бігають.

У зв’язку із пристосуванням до швидкого бігу Кількість пальців скориилася до трьох, а в африканського страуса – до двох.

Більшість – мешканці відкритих просторів. Зір і слух гострі.

Безкілеві птахи харчуються рослинною та тваринною їжею.

Полігами (африканський, американський страуси) або Моногами (ему).

У полігамів з одним самцем тримається кілька самок, які відкладають яйця (масою близько 1,5 кг кожне) в одне спільне гніздо.

Яйця висиджує самець (нанду, ему, ківі) або обидва батьки (африканський страус).

Представники надряду Безкілеві птахи: страуси, ківі, ему, казуар, нанду.

Значення безкілевих птахів для людини полягає в тому, що вони є об’єктом промислу і розведення. Страусівництво вважається вигідним напрямком у фермерському господарстві. У їжу вживають страусине м’ясо та яйця. З страусиного пір’я виготовляють різноманітні модні аксесуари. Страусину шкіру застосовують для виробництва високоякісної шкіргалантереї – сумочок, портмоне, ременів. Слід зазначити естетичне та наукове значення безкілевих птахів.

Фразеологізми на букву Ц та їх значення зібрані в цій статті.

Фразеологізми на літеру Ц

Цар і Бог
Цар і Бог – хто-небудь має необмежені права: все вирішує, за все відповідає, всім управляє і користується довір’ям та повагою.

Царство пітьми
Царство пітьми (тьми, мли) – некультурне, відстале, реакційне суспільне середовище.

Цвікати
Цвікати (цвіркати, цвірінькати) в очі чим – дорікати кому-небудь чимсь.

Цвіркуни тріщать у голові
Цвіркуни тріщать у голові (у кого, кому) – хто-небудь легковажний або кого-небудь переповнюють оптимістичні, радісні мрії.

Центр ваги
Центр ваги – основне, головне у чому небудь.

Циганське сонце
Циганське сонце – місяць.

Циганське тепло
Циганське тепло – низька температура повітря; холод.

Циганський піт
Циганський піт – дрож, тремтіння від страху чи холоду.

Цифра кругленька
Цифра кругленька (кругла) – досить велика, значна кількість, сума.

Цифра справна
Цифра справна – фіктивні позитивні показники в яких-небудь документах, паперах.

Цідити крізь зуби
Цідити крізь зуби – говорити невиразно, ледве розтуляючи рот.

Цідити слова
Цідити слова (слово за словом, слово по слову) – говорити повільно, неквапливо, ледве розтуляючи рот.

Цікавий на язик
Цікавий на язик – який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.

Цілитися в точку
Цілитися в точку – говорити або робити саме те, що потрібне;своєчасне, відповідає конкретній ситуації.

Ціна – гріш в базарний день
Ціна – гріш в базарний день – невідповідність потребам, нічого не вартий, нікуди не годиться.

Ціна – ламаний гріш
Ціна – ламаний (мідний) гріш (п’ятак, нуль) кому, чому – хто-небудь або що-небудь чимсь не відповідає потребам, не задовольняє певних вимог; нічого не вартий, нікуди не годиться.

Ціпом (дрючком) не наженеш
Ціпом (дрючком) не наженеш – хто-небудь нізащо не зробить щось, не піде кудись, не відійде звідкись.

Цокотіти
Цокотіти – ляскати зубами, тремтіти від холоду, страху.

Цурка навіки
Цурка навіки (кому, чому) – кінець кому-, чому-небудь.

Грейпфрут – вічнозелене дерево родини рутових, висотою до 12 м, з округлою кроною. Плоди великі, масою від 150 до 500 г, кулясті, з приємним специфічним запахом, соковитою м’якоттю жовтуватого або оранжево – червоного кольору.

Шкірка плоду товста, блискуча, світло – жовта, погано відстає від м’якоті. Плоди володіють високими смаковими якостями, ароматні й солодкі, мають приємну кислоту лимона, але відрізняються присмаком гіркоти; є і кисло – солодкі сорти, як у апельсина.

Припускають, що грейпфрут – це гібрид солодкого апельсина і помпельмуса, він не зустрічається в дикому вигляді. Як і інші цитрусові, він боїться заморозків і легко піддається схрещуванню. Введено в культуру в кінці XIX століття.

Хімічний склад грейпфрута

У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.

Харчова цінність грейпфрута
Грейпфрут калорійність 29.0 кКал
Вуглеводи 6.5 гр
Жири 0.2 гр
Білки 0.7 гр
Вода 88.8 гр
Моно – і дисахариди 6.5 гр
Харчові волокна 1.8 гр
Органічні кислоти 1.5 гр
Зола 0.5 гр
Грейпфрут вітаміни
Вітамін А 0.02 мг
Вітамін B1 0.05 мг
Вітамін В2 0.03 мг
Вітамін В3 0.03 мг
Вітамін В6 0.04 мг
Вітамін В9 3.0 мкг
Вітамін C 45.0 мг
Вітамін PP 0.2 мг
Грейпфрут Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.5 мг
Калій 184.0 мг
Кальцій 23.0 мг
Магній 10.0 мг
Натрій 13.0 мг
Фосфор 18.0 мг

Грейпфрут корисні властивості для організму людини

Для збудження апетиту і стимуляції травлення вживають грейпфрути і грейпфрутовий сік з м’якоттю. Вони рекомендуються при незапальних захворюваннях шлунково – кишкового тракту.

Грейпфрутовий сік допомагає вивести камені з жовчного міхура і позбавитися від болю. Щоранку перед сніданком слід приймати 2 столові ложки оливкової олії, запиваючи його 100 г грейпфрутового соку.

Корисна цедра грейпфрута від болю в шлунку і від печії. Натирають цедру, сушать її і приймають по 1 чайній ложці на день ( потрібно повільно смоктати, розжовуючи і ковтаючи ).

Вміщені в плодах грейпфрута глікозиди і вітаміни сприяють профілактиці атеросклерозу, зниженню кров’яного тиску.

При серцево – судинних захворюваннях рекомендується щоденний прийом грейпфрутового пектину ( міститься в мембранах плодів). Він знижує рівень холестерину в крові і значно підвищує відношення “хорошого ” холестерину (ліпопротеїнів високої щільності) до “поганого ” холестерину ( ліпопротеїнів низької щільності). Щоб істотно знизити ризик серцевих захворювань, досить з’їдати грейпфрут на сніданок декілька разів на тиждень. Сік грейпфрута (один тільки сік ) такого впливу не робить, потрібно вживати і клітковину, що знаходиться в плоді.

Для зниження кров’яного тиску як у жінок, так і у чоловіків дуже корисний грейпфрут.

При сидячому способі життя, для ослаблених хворих дуже корисні грейпфрути. Тонізуючий і заспокійливу дію на організм надають плоди і сік цих фруктів. Вони знижують відчуття втоми і сприяють відновленню сил після фізичної і розумової перевтоми.

Грейпфрути сприяють усуненню функціональних розладів печінки.

При безсонні корисно приймати грейпфрутовий сік на ніч по 0,5 склянки.

Ефірне масло грейпфрута стимулює роботу печінки, очищає від шлаків кров і лімфу.

Поліпшити настрій, зосередити увагу і краще сприймати інформацію, подолати нерішучість, байдужість і стан апатії допомагає ефірне грейпфрутовий масло, що володіє гіркувато – холодним запахом.

Шкода грейпфрута при вживанні

Фрукт грейпфрут містить нарингенин і бергамоттін, які можуть вступати в активну взаємодію з деякими лікарськими засобами та посилювати чи послаблювати дію уживаних ліків. Тому сік і плоди не рекомендують приймати одночасно з лікарськими засобами, щоб уникнути ефекту передозування та інтоксикації організму. Особливо обережними необхідно бути при використанні антидепресантів, транквілізаторів, болезаспокійливих засобів, ліків, що знижують тиск і понижувальних холестерин.

Також грейпфрут може дратувати нирки і слизову оболонку шлунку і кишечника. Тому фрукт не рекомендується при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, колітах, ентеритах і загостреннях запальних захворювань кишечника, а також при гепатиті, холециститі і гострому нефриті.

Казки та легенди відносяться до жанрів усної народної творчості. Час їх виникнення в етнічних культурах вчені пов’язують з раннім етапом розвитку суспільних устроїв. Казковий вимисел і зміст легенд є особливою формою трансформації у свідомості давніх людей уявлень про устрій світу і відображають їх прагнення знайти власне місце в складному переплетенні природних явищ, родоплемінних і людських відносинах. Казки та легенди мають різну основу і наділені підтекстом, що значно відрізняється за змістом.

Що таке легенда і казка

Казка – це розповідний фольклорний жанр, в якому поетичний народний вигадка поєднується з образністю мови і стійкістю повторюваних сюжетів. До різновидів цього жанру відносять чарівні, побутові, новелістичні, героїчні казки та казки про тварин. У них обов’язково присутня тема випробування героя, чарівних перетворень, втручання надприродних сил. На фольклорній основі отримала розвиток авторська літературна казка, представлена??сучасному читачеві як один з жанрів художньої прози.

Легенда – це невеликий за обсягом епічний твір, який передає зміст якого-небудь значущої події, оповідає про подвиги народних героїв або пояснює походження життя і різних процесів, пов’язаних з виникненням і розвитком навколишнього світу. Легенди існують у вигляді усних переказів та письмових текстів, призначених для колективного читання.

Порівняння легенди й казки

У чому ж різниця між легендою і казкою?

Більшість казок створено на основі так званих бродячих сюжетів. Їх схожість в словесному творчості різних етнічних груп пояснюється загальними для становлення колективної свідомості процесами, частина з яких – формування уявлень про зв’язок речей і явищ.

Сюжет казки будується як ряд триразово повторюваних випробувань героя. Він справляється з нездійсненними завданнями за допомогою чаклунства і чарівних предметів, отриманих в дар від мудреців або містичних істот, що уособлюють сили природи.

Казковий вимисел не пов’язаний з якими б то не було реальними подіями. Його зміст має морально – повчальний підтекст, завдяки якому стає очевидною грань між добром і злом – поняттями, виключно важливими для формування суспільної моралі.

Легенди завжди пов’язані з реальністю. У них розповідається про значні історичні події та подвиги героїв, в поетичній формі пояснюється зародження суспільних відносин і виникнення всього, що оточує людину на землі: гір, водних джерел, пустель, небесних світил.

За змістом легенди ближче до міфів, ніж до казок. Вони населені велетнями і напівбогами, в яких вгадуються цілком людські риси. Легенда завжди відноситься до конкретного місця; дія в ній розвивається не по стійкому казковому сюжету, а як перебіг подій у реальному житті.

Прикладом може служити кавказька легенда про походження гір Ельбрус, Бештау і Машук. У ній розповідається про любов юного красеня до дружини свого батька. Викравши кохану, він сподівався сховатися в горах від гніву могутнього Ельбрусу, але велетень наздогнав втікачів, кинджалом пронизав груди Машук і на п’ять частин розрубав тіло Бештау. У сутичці син встиг завдати смертельного удару сивому батькові, надвоє розколовши його голову. До світанку на місці битви виросли гори: двоголовий Ельбрус з білими сніговими вершинами, п’ятиглавий Бештау і Машук, в знаменитому провалі якої хлюпається блакитна, як благородна кров прекрасної князівни, вода.

У легендах, як і в казках, широко використовується прийом гіперболізації. Їх герої наділені неймовірною силою або особливими знаннями; на відміну від казкових персонажів, вони не вдаються до допомоги чарівних предметів, а покладаються лише на себе і богів, з волі яких здійснюють подвиги і здобувають перемоги.

Особливе місце в народному епосі займають біблійні легенди. Вони існують не тільки у формі усних переказів, але і входять в тексти літургій, призначених для щоденного читання в християнських храмах. Легенди, подібні біблійним, зустрічаються і в інших священних книгах, що представляють різні релігійні вчення.

Таким чином, відмінність легенди від казки полягає в наступному:

Казка – фантастичний вимисел. Легенда найчастіше має реальну основу. Побудова казкового сюжету підкоряється стійким правилам з використанням триразових повторів, обов’язковим зачином і щасливим кінцем. У легендах сюжет розвивається як послідовний хід близьких до реальності подій. Народні казки – жанр усної поетичної творчості. Легенди існують і в усній формі, і у вигляді фрагментів священних книг. У казках захоплююче зміст поєднується з морально – повчальним підтекстом. У легендах полягає певна філософська ідея. Героями казок можуть бути не тільки люди, а й тварини. У легендах тваринам відводиться другорядна роль. Жанрові різновиди казок діляться на три основні групи: казки про тварин, чарівні і побутові казки. Легенди мають градацію не по жанровому, а по змістовному ознакою: з розповіддю про подвиги, явищах природи, історичні події, походження людини і навколишнього світу.

Щоб самостійно лікувати гнійні пробки в горлі та прибрати гній з мигдалин вам знадобиться виконувати наступні дії:

полоскання профілактика

Як лікувати гнійні пробки в горлі та як прибрати гній з мигдалин: Інструкція

.1
Якщо людина часто хворіє, застуджується, має постійний нежить, то у нього можуть утворитися гнійні пробки в горлі. Як лікуватися в такому випадку, не всі знають. Ще це називається – тонзиліт. Хвороба приходить від запалення мигдалин, викликаних попаданням в організм хвороботворних збудників. Це може бути стрептокок, стафілокок, пневмокок, аденовірус, дифтерія. Про захворювання також свідчить жахливий запах з рота. Гнійні пробки в горлі можуть бути видно неозброєним оком. Варто тільки натиснути на мигдалини, і вона вискочить. Лікування гнійних пробок. Полоскання.
.2
Насамперед – це промивання мигдалин, тобто полоскання горла. Наприклад, сік буряка, він володіє бактеріальним ефектом. Потрібно очистити сирий буряк, натерти на тертці і вичавити 1 ст. ложку соку через марлю. Налити стакан води, влити в нього буряковий сік, столову ложку соку лимона і меду. Цим розчином полоскати горло. Ще добре полоскати відваром ромашки, содовим і соляним розчином. Готуються соляний розчин так: на склянку теплої води взяти одну – дві чайної ложки солі і розчинити у склянці. Полоскання повинно тривати кілька хвилин, щоб сіль знищила бактерії. Дуже корисну дію зробить гарячий чай з лимоном. Чай заварювати можна будь-який: зелений, чорний, ромашковий, м’ятний.
.3
Профілактика. Щоб запобігти подальшому утворенню гнійних пробок в мигдалинах, потрібно дотримуватись наступним правилам. Не можна зігрівати шию гарячими компресами. Намагатися дотримуватися постільного режиму. Пити якомога більше рідини, щоб мигдалини промивалися. Регулярно полоскати горло, щоб запобігти подальшому запаленню глотки. Лікуватися антибактеріальними компонентами. Але якщо хвороба здолала, то негайно лікувати гнійні пробки. Добре допомагає розчин порошку фурациліну, він має антибактеріальну дію і відмінно очистить лакуни від гною.
.4
Розчин порошку фурациліну робити потрібно так: У 500 мл теплої води, розвести порошок, поки не стане жовтого кольору. Виконувати промивання мигдалин кілька разів за одну процедуру. Таке полоскання застосувати 5 разів на день. Також відмінно допомагає прополіс. Якщо на нього немає алергічних реакцій, то потрібно придбати в аптеці аерозоль з вмістом прополісу. Їм обприскувати хворі мигдалини 3 рази на день. Якщо людина починає підозрювати появу гнійних пробок, потрібно відразу виконувати лікування, щоб хвороба не переросла в хронічний тонзиліт. Робити промивання мигдалин і тоді хвороба відступить.

Чи знаєте ви щось цікаве про беркута? Цікава інформація про беркута для дітей та дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про птаха беркута

Найбільший орел це – Беркут.

Швидкість беркута може досягати 240-320 км /год.

Шия беркута здатна повертатися до 270 градусів.

За останні століття беркут зник з кількох територій Землі, причина тому масове винищення, використання пестицидів і урбанізація.

Беркут знаходиться під охороною законодавств країн і міжурядових угод.

Беркут відноситься до сімейства “яструбиних”.

Довжина крил беркута досягає 180-240 см.

Самки беркута більші за самців.

Беркут Має гострий зір (зайця він бачить на відстані до 2 кілометрів). У кожному оці беркута присутні не одна, як у інших тварин, а дві центральні ямки (зона максимальної концентрації рецепторів).

У Центральній Азії, беркута використовують для полювання на зайців, лисиць, а іноді вовків і джейранів.

Надбрівна складка, яка надає Беркуту грізний “насуплений” вид, захищає очі від яскравого сонячного світла, а друга мигательна перетинка в нижній частині століття оберігає їх від попадання частинок пилу.

З людиною беркута об’єднує – бінокулярний зір і здатність розрізняти кольори.

У густому лісі, беркути ніколи не полюють (їх широкий розмах крил не дозволяє їм лавірувати між деревами).

Беркут полює на різноманітну дичину, також на тварин, які значно перевищують його за вагою та розмірами.

Поза сезоном розмноження, беркути полюють парами.

Під час полювання, найчастіше беркут однією лапою хапає здобич за голову, а другою за спину, для заломлення хребта (беркут здатний переносити в лапах до 4-5 кг м’яса). Іноді беркути віднімають здобич у інших птахів.

Беркут – моногамний птах (тобто зберігає подружню вірність).

Будівництво та облаштування гнізд беркутів може тривати протягом усього року (кожна пара може одночасно мати до дванадцяти гнізд). Відстань від гнізда до поверхні землі великого значення не має (гніздо може бути на висоті від 0 до 107 м).

Починаючи з 17 століття, беркутів почали знищувати в Європі і Америці. Пізніше, багато беркутіів гинули від удару електричного струму, поки не була введена додаткова ізоляція високовольтних ліній. У 1950-1960 роках, в сільському господарстві використовувалися “пестициди” (отруйні речовини, що знищують шкідливих комах). Але застосування цих речовин виявилося згубним для багатьох хижих птахів, в тому числі і для беркута (тому на даний момент пестициди заборонені в більшості країн світу).

Беркут занесений до Червоної книги Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, України.

У північноамериканських індіанців беркут і білоголовий орлан Вважаються священними птахами (духовними посланниками богів).

У народу Оджибве: воїн, який зняв скальп з ворога, нагороджувався двома пір’ям беркута, а захопивши ворога у полон – п’ятьма.

Чи знаєте ви щось цікаве про Туркменістан? Цікава інформація про Туркменістан для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Туркменістан

За запасами природного газу, Туркменістан займає четверте місце в світі.

По газових родовищах, Туркменістан займає 2- е місце в світі.

У Туркменістані комунальні (світло, газ, вода) безкоштовні, але з обмеженнями. Також безкоштовні сіль, 120 літр бензину на місяць і дитячі табори. Такого аналога немає у всьому світі.

Туркменістан здобув незалежність від СРСР 27 жовтня 1991 року.

За площею території, Туркменістан займає четверте місце серед країн СНД.

Жителі Туркменістану, єдині в Центральній Азії, які не їдять конину (так як кінь для них є священним).

Офіційна валюта Туркменістану – манат. Вивозити валюту з країни заборонено. Дизайн всіх банкнот даної валюти був розроблений англійською компанією “Thomas de la Руе”.

Тільки 5 % населення Туркменістану використовують інтернет. Доступ до таких сайтів як “YouTube”, “Facebook”, “Twitter” та “ЛівеЖурнал” закритий.

Туркменістан має свій власний космічний супутник зв’язку ТуркменАлем 52 °Е ( MonacoSat), він був запущений 17 травня 2015.

У Туркменістані найнижча ціна на бензин серед країн СНД – 1 літр бензину коштує 1 манат (це близько 0,28 долара).

Найбільший килим у світі ( ручної роботи з площа 301 м2) був витканий в Туркменістані в 2001 році. Цей килим занесений в книгу рекордів Гіннеса.

“Астероїд 2584” був названий на честь Туркменістану.

Цікавинки про Туркменістан, цікаві відомості про Туркменістан ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про геконів? Цікава інформація про геконів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про гекона

Гекон на своїх лапках здатний утримати вантаж вагою до 2 кг.

У світі існує 905 видів геконів.

У відмінності від інших рептилій, гекони здатні видавати звуки.

Забарвлення тіла геконів залежить від навколишнього середовища, вона відіграє важливу роль у камуфляжі.

Більшості геконів ведуть нічний спосіб життя.

Гекони легко можуть переміщатися по стелі, склу і інших поверхнях.

Гекони поширені по всьому світу окрім Антарктиди.

У геконів добре розвинене нічне бачення і слух, завдяки чому виявляють і уникають хижаків.

Середній розмір тіла гекона: 10-15 см.

Що їсть гекон? Харчуються гекони різними видами фруктів, нектарами квітів, комахами і черв’яками.

Ворогами геконів є – змії, птахи, павуки та інші ссавці.

Гекон має жирний хвіст, який є резервуаром для жирів, він же використовується як і противага.

Як і інші ящірки, гекони відкидають свій хвіст у разі небезпеки (пізніше замість нього виросте новий хвіст).

Літаючий гекон або лопастехвостий гекон є єдиним видом, який здатний літати. Його лапки діють як парашут, допомагаючи здійснювати стрибки з одного дерева на інше.

Гекони живуть від 8 до 20 років (залежно від виду).

Цікавинки про геконів, цікаві відомості про геконів ви можете додавати через форму коментарів.