Category: Енциклопедія

  • Види далекозорості

    Які види далекозорості існують повинні знати ті, хто зіткнувся з даним захворюванням.

    Ступені далекозорості

    Корекція Далекозорості Повинна здійснюватися залежно від того, наскільки розвинений даний дефект. Так, існують три основних ступеня гіперметропії :

      Слабка ступінь, в характеристику якої входить швидка стомлюваність, запаморочення, що виникають періодично, а також головні болі. При цьому порушення гостроти зору розвинене не занадто сильно, пацієнт не завжди може її сприйняти, але обстеження діагностується відхиленням від норми до +2 діоптрії; Середня ступінь виражається в тому, що видимі далекі предмети розпізнаються стабільно нормально, але близькі можуть бути нечіткими. При обстеженні у Офтальмолога Може бути відхилення до +5 діоптрії. Ступінь характерна для підвиду патології, іменованого “вікова далекозорість”, якій піддаються ті люди, чий вік перейшов 50 – річний рубіж і при цьому у них спостерігається зміни тонусу очних м’язів і тканин – вони стають слабше і втрачають еластичність, внаслідок чого і виникає вікова гіперметропія; Висока ступінь визначається у відхиленні від норми більш +5 діоптрії, коли очі вже не можуть фокусуватися на об’єктах і відзначається погане сприйняття як близьких, так і далеких предметів. Так, без корекції патології вже неможливо нормально бачити, внаслідок чого пацієнтам потрібне постійне носіння окулярів або контактних лінз.

    Класифікація далекозорості по проявах

      Явна гіперметропія. Вона обумовлена??постійною напругою війкового м’яза, який не може розслабитися як при зоровому навантаженні, так і в спокої Прихована гіперметропія. Даний стан розвивається при медикаментозному паралічі акомодацій функцій (мідріаз) Повна гіперметропія. У даному випадку присутні компоненти як явної, так і прихованої далекозорості

    Тепер ви знаєте які види далекозорості існують і чим вони відрізняються.

  • “Вiдкриття охоти” Остап Вишня

    “Вiдкриття охоти” Остап Вишня читати

    Власне кажучи, щороку “Вiдкриття полювання” буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого листопада на звiра, але якось уже – так утрадицiйнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви знову маєте змогу не тiльки, сказать би, поповнити свої продовольчi ресурси, не тiльки допомогти державi в м’ясозаготiвлях, а й задовольнити себе як природознавця, природофiла й спортсмена.

    Полювання, як бачите, не якась там легковажна дурничка, не дрiбничка, а дуже й дуже поважна справа, особливо для таких громадян, як ми з вами…

    Вiдкриття…

    Скiльки турбот, хвилювання, нервозностi, доки все в тебе буде в порядку: i рушниця, i набої, i одежа, i рюкзак, – одне слово, все, що потрiбно для серйозного, добутливого полювання…

    А куди їхати?!

    А з ким їхати?!

    Куди їхати?!

    Ну, як ви одразу зможете вирiшити, куди їхати, коли сьогоднi вам кажуть:

    – Бiля Борисполя, на озерах, качви тiєї, ну, як хмари! Повiрите, як випливуть, ну, як тої ряски! Одне одного просто давлять. Оце вчора приїздила звiдтам молодиця, так казала, що її свекровi кум його казав, що кумова баба чула од свахи, що та сама бачила, як коноплi мочила, що нема куди через тую качву коноплини ткнути! Поїдемо, га?!

    – Поїдемо! Тiльки в мене набоїв обмаль!

    – А навiщо вам багато набоїв! Та там з одного набою торiк по 24 качки били. П’ять набоїв – сто двадцять штук. Самий крижень, майте на увазi. Важка птиця: бiльш як сто двадцять штук не пiднесете!

    Завтра ви почуєте:

    – Куди на вiдкриття?

    – Думаю до Борисполя.

    – До Борисполя? Чого? Хiба на сухому качки плавають?!

    – Як “на сухому”?!

    – Та там же озера повисихали! Та там за весну й за лiто нiхто навiть i не чув, щоб хоч одна закахкала. Ранньої весни прилетiло, було, туди чималенько табунiв, покружились трохи й усі на Носiвку! Чули про Носiвку?!

    – Чув.

    – Так там з усього Лiвобережжя качки ще навеснi позбирались. Стихiйне нещастя: соняшники всi потолочили. А на луках через гнiзда трава не виросла: гнiздо на гнiздi, травi нема де рости, – не знають колгоспники, чим худобу годувати. Нi, коли вже їхати, то тiльки в Носiвку!

    – Ну! Поїдемо на Носiвку! Iще через день:

    – Драстуйте! Готовi до вiдкриття?

    – Готовий.

    – На Яготин?

    – Нi, на Носiвку!

    – Тю! За жабами?!

    – За якими жабами?

    – Та в Носiвцi самi жаби! Коли вже їхати, щоб з качками бути, так тiльки на Яготин. От там качки…

    I т. д. i т. п.

    З ким їхати?

    Ах, доле моя!

    Та хiба ж єсть серед мисливцiв, серед людей, що люблять тихi вечори над озерами, що чують нiжний шелест очеретiв, що пам’ятають: “Тихше, тихше, не диши, нас почують комишi…”, яким крик бугая на болотi бринить в їхнiх вухах, як козловське распроп’янiссiме ля в серцi тихомрiйної блондинки, а загадковий тихий плескiт на озерi в їхнiм серцi одгукується трепетними перебоями, i коли пiд вербою чи пiд копицею все вже розказано i настає на хвильку тиша, – обов’язково ту тишу заколише одностайне чарiвне:

    Зоре моя вечiрняя,

    Зiйди над водою –

    Хiба ж є серед них людей хоч один, з яким би не можна було поїхати на вiдкриття полювання?!

    …Ну, поїдете ви з Iваном Петровичем…

    На зеленому килимi, пiд задумливою вербою, точитимуться спогади про знаменитого його гордона, – таких псiв тепер не буває! – який одного разу став на стойку в густiй лiщинi на вальдшнепа, та так став, що нiякими свистками, нiякими гудками його не можна було зрушити з тої стойки, довелося його залишити в лiсi, бо настала вже нiч, а обставини змусили Iвана Петровича на другий день ранком виїхати з того мiста. Повернувся вiн аж через рiк, згадав про пса, пiшов у лiс, розшукав тi кущi:

    – Дивлюсь, стоїть кiстяк мого гордона, i стоїть з пiднятою правою лапою! От був собака! Мертва стойка? Такого собаки я не бачив! Даси, бувало, в зуби йому записку й грошi: “Джек! Миттю пляшку вина!” За пiвгодини вже летить з вином. Тiльки не можна було бiльше грошей давать: решту обов’язково проп’є!

    …Десь оддалiк дере деркач, б’є перепел, потiм усе затихає, сам кудись провалюєшся i бачиш, що там за столом сидить Джек i пропиває хазяїнову решту.

    Відкриття охоти

    …А як поїдете ви з Петром Iвановичем, то вiн вам розповiсть, що вiн бiльше любить полювати звiра, а птиця це так тiльки, за традицiєю! Петро Iванович – гончатник… I яка в нього є сука Флейта, як вона ганяє! По два мiсяцi вовка ганяла. А спочатку боялась, перший раз як наткнулась на вовка, вискочила на просiку “блiда-блiда, як стiнка!” “Чотирнадцять вовкiв колись за нами з Флейтою гнались!”

    – Ну, Петре Iвановичу! Невже таки чотирнадцять?!

    – Факт! Спитайте Флейту! І обидва сiрi!…Пилип Федорович розповiсть вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усiєї компанiї, з якою вiн завжди полював. Ви дiзнаєтесь про зайця, який пiсля бухгалтерового пострiлу з страшним криком “н-н-няв!” вискочив аж на вершечок телеграфного стовпа, i як переляканий бухгалтер кинув рушницю i, приказуючи “да воскреснеть бог”, бiг три кiлометри додому…

    – А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й посадив бiля телеграфного стовпа, на дорозi, де мав iти той бiдолаха-бухгалтер…

    – Та й це ще не все! – додасть Пилип Федорович. – Одного разу ми прикололи шпилькою до вбитого зайця папiрця з написом: “За що ви мене вбили?!” та того зайця й посадили пiд кущем i спрямували на нього короткозорого бухгалтера. – Вiн – бах! Заєць – беркиць! Пiдбiгає, а там такий на записцi заячий докiр! Що смiху було!

    …А чи не пореготались би ви з оповiдання одного старенького дiдуся, як вiн колись, бувши молодшим, не мав рушницi, а завжди додому з качками приходив.

    – Як же це так?

    – А так! Отам на плесi завжди качки є! От я на острiвець перепливу та в очеретi й заховаюсь. Знаю-бо, що обов’язково хтось iз мисливцiв туди прийде сидячих бити. Коли так: бачу – пiдкрадається, пiдкрадається… Ббах! А я в очеретi як закричу “Врятуйте!” Ну, вiн зразу драпала, бо, думає, убив когось чи поранив! А я тодi роздягаюсь, качечки позбираю i додому…

    …Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур… Закахкало спросоння криженя… Писнула очеретянка… Десь далеко прогув паровик…

    Сiрiє…

    – Фiть-фiть-фiть! – прорiзало повiтря чиря…

    – Ббах!

    Перший пострiл! Полювання вiдкрито!

  • Фразеологізми на літеру Л

    Фразеологізми на букву Л та їх значення зібрані в цій статті.

    Фразеологізми на літеру Л

    Лабети смерті
    Лабети смерті – безвихідне становище, велика небезпека, загроза життю і т. ін.

    Лавочка урвалася
    Лавочка урвалася (увірвалася) – хтось утратив те, що приносило вигоду, користь.

    Лаври Герострата
    Лаври Герострата; геростратові лаври – слава, пов’язана із злочином; ганебна, сумна слава.

    Лаври не дають спати
    Лаври не дають спати – хто-небудь дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами; хто-небудь наполегливо, енергійно трудиться, намагаючись віддячити за виявлену честь, нагороду; хтось заздрить чиїм-небудь успіхам, чиїйсь славі.

    Ладний провалитися крізь землю
    Ладний (ладен, готовий) провалитися крізь землю – у когось виникає бажання якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість); дуже незручно комусь.

    Лазаря співати
    Лазаря співати (корчити) – скаржитись на долю, прикидатись нещасним; жебрачити.

    Лазити в ногах
    Лазити (повзати) в ногах – дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось.

    Лазити в кишені
    Лазити в [чужі] кишені – красти у людей гроші, витягати гаманці з грішми.

    Ламаний гріш
    Ламаний гріш – нікуди не годиться.

    Ламати на пні
    Ламати на пні – докорінно змінювати кого-, що-небудь.

    Ламати шапку
    Ламати (м’яти) шапку (рідко бриль) – вітаючись, запобігливо, улесливо вклонятися комусь (перев. знявши головний убір); принижуючись, просити когось про що-небудь.

    Ламати карк
    Ламати (скрутити) карк – ризикувати життям; гинути; на чомусь – докладаючи великих зусиль, не досягати бажаного результату, не справлятися з чим-небудь; зазнавати невдачі, поразки.

    Ламати голову
    Ламати голову [собі] – напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь; напружено працювати над розв’язанням якогось складного питання; робити щось; перейматися турботами, переживати, шукаючи розв’язання якогось питання, виходу зі скрутного становища.

    Ламати зуби
    Ламати зуби – докладаючи великих зусиль для досягнення чого-небудь, не одержувати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки.

    Ламати лід
    Ламати лід – долаючи грізні перепони, значні труднощі, робити вирішальні зміни в чому-небудь; . боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках.

    Ламати мур
    Ламати мур – долати перешкоди, прагнучи до якоїсь мети.

    Ламати перший лід
    Ламати перший лід (кригу) – досягати успіху, успішного початку в чому-небудь.

    Ламати пута
    Ламати пута – звільнятися від того, що обмежує, сковує кого-, що-небудь.

    Ламати рамки
    Ламати рамки чогось – виходити за межі чого-небудь; розповсюджуватися, набувати поширення.

    Ламати руки
    Ламати руки – певними жестами виражати переживання, страждання, хвилювання.

    Ламати слово
    Ламати слово – відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого.

    Ламати списи
    Ламати списи – гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось; змагатися у боротьбі з ворогами, поламати списа.

    Ламати хребет
    Ламати хребет (рідше спину) – сильно бити кого-небудь; громити, долати, знешкоджувати, перемагати когось.

    Ламати ціну
    Ламати ціну – оцінювати що-небудь дуже дорого, просити за щось набагато більше, ніж його вартість; рідко – оцінювати, продавати що-небудь дешевше, ніж інші.

    Ламати язик
    Ламати язик (язика) – з трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази; навмисне неправильно вимовляти слова; іронічне – вивчати іноземну мову; говорити на іноземній мові.

    Ламатися як гречаний бублик
    Ламатися як гречаний бублик – неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, убиратися, зволікати.

    Лампа Аладіна – джерело могутності.

    Лантух з кістками
    Лантух (мішок) з кістками (з маслаками) – дуже худа, виснажена людина; худий.

    Лантух з половою
    Лантух (мішок) з половою – огрядна, неповоротка людина; нерозумна, нерозсудлива, слабовольна людина.

    Ланцюг (ланцюги, пута) Гіменея
    Ланцюг (ланцюги, пута) Гіменея – подружні стосунки; шлюб.

    Лапки покласти
    Лапки покласти (розікласти). 1. Почувати себе господарем; не працювати. 2. Втрачати обережність, довірятися.

    Ласий шматок
    Ласий (лакомий) шматок (кусок, кусник) – що-небудь найкраще, вигідне, принадне, спокусливе, смачне.

    Ласий на чужі ковбаси
    Ласий на чужі ковбаси – охочий поживитися за чий-небудь рахунок; жадібний.

    Ласкавий хліб
    Ласкавий хліб – милостиня.

    Ласкати око
    Ласкати око (очі, зір) – викликати почуття радості, задоволення, захоплення (синоніми: вбирати очі; манити очі).

    Ласкати очима
    Ласкати очима (поглядом) – приязно, з ніжністю, з любов’ю дивитися на кого-, що-небудь.

    Латати дірки
    Латати дірки – частково задовольняти потреби в чомусь вкрай необхідному; відшкодовувати що-небудь.

    Латка на латці
    Латка на латці – дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг); дуже бідний хто-небудь.

    Лебедина пісня – останній прояв таланту, останній вчинок у житті.

    Легкий на гроші
    Легкий на гроші – той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль; недорогий, зовсім дешевий.

    Легкий на ноги
    Легкий на ноги – який може швидко й багато ходити без втоми, швидко добиратися до чого-небудь; проворний.

    Легкий на руку
    Легкий на руку – той, хто досягає успіху в будь-якому починанні, в усякій справі; якому щастить; везучий.

    Легкий на слово
    Легкий на слово – який любить багато говорити; говіркий, дотепний.

    Легкий на спомин
    Легкий на спомин (на спомині) – який з’являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують.

    Легкий хліб
    Легкий хліб – засоби для існування, здобуті без важкої праці, без великих, особливих зусиль.

    Легко лежить
    Легко (погано) лежить – не дуже оберігається, не охороняється що-небудь; можна вкрасти.

    Легко на душі
    Легко на душі (на серці) – приємно, спокійно, радісно комусь.

    Легше на поворотах
    Легше (тихше, обережно, обережніше) на поворотах – уживається як застереження, погроза, попередження або побажання краще поводити себе, не говорити зайвого і т. ін..

    Легше на голову
    Легше на голову – менше турбот, переживань; спокійніше.

    Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо… – повна неможливість досягнення чогось.

    Ледащо носить
    Ледащо носить – уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго ходить, їздить, перебуває де-небудь.

    Ледве ноги несуть
    Ледве (насилу) ноги несуть – хто-небудь не має змоги нормально рухатися від утоми, виснаження, старості, переживань (синонім: ноги не слухають).

    Ледве тягти ноги по світу
    Ледве тягти ноги по світу – дуже повільно ходити, рухатися (від утоми, хвороби, старості) (синонім: валитися від вітру).

    Лежаний хліб
    Лежаний (лежачий) хліб – засоби для існування, здобуті легко, без зусиль.

    Лежати в землі
    Лежати в землі (в могилі) – бути похованим, покоїтися.

    Лежати в богів на колінах – Вирішення якоїсь справи не залежить від волі людей.

    Лежати в недузі
    Лежати в недузі – бути тяжкохворим; хворіти.

    Лежати в основі
    Лежати в основі – бути вихідним положенням, джерелом, опорою і т. ін. чого-небудь.

    Лежати в руїнах
    Лежати в руїнах – бути зруйнованим, ущент розбитим (перев. про будівлі, населені пункти і т. ін.).

    Лежати далеко від чогось
    Лежати далеко від чогось – бути несхожим на що-небудь (антонім – недалеко лежати).

    Лежати лоском
    Лежати лоском – зовсім не прибиратися, не збиратися; бути неприбраним, невпораним, невпорядкованим; нічого не робити, відпочивати, байдикувати якийсь час.

    Лежати на душі
    Лежати на душі (на серці) – бути предметом тяжких роздумів, переживань ; турбувати, гнітити когось.

    Лежати на печі
    Лежати на печі (на перинах) – нічого не робити, ледарювати; не перетруджуватися.

    Лежати на плечах
    Лежати на плечах – бути відповідальним за кого-, що-небудь; бути предметом чиїх-небудь турбот, піклувань.

    Лежати на поверхні
    Лежати на поверхні – бути легким, доступним для сприйняття, розуміння, пізнання.

    Лежати під спудом
    Лежати під спудом – залишатися тривалий час без уваги; бути забутим.

    Лежати під сукном
    Лежати під сукном – залишатися без уваги, бути відкладеним, навмисно затриманим (перев. про те, що потребує термінового розгляду, використання).

    Лежати пластом
    Лежати пластом – тяжко хворіти, не підніматися через слабість; не рухатися.

    Лежати трупом
    Лежати трупом – погано себе почувати; відпочивати після великої втоми, виснажливої роботи тощо; тривалий час не використовуватися, бути розкиданим, ставати непридатним (про речі).

    Лепетливий на язик
    Лепетливий на язик – той, хто багато говорить; занадто балакучий.

    Лепта вдовиці
    Лепта вдовиці – порівняно невеликий, посильний вклад у що-небудь спільне.

    Лети ковбасою
    Лети ковбасою – уживається для вираження наказу, прохання поспішати кудись; вперед, дуже швидко (синонім: одна нога тут, друга там).

    Летіти догори ногами
    Летіти (іти) догори ногами (дном, дригом ) – зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу.

    Летіти у спину
    Летіти (камінням) у спину – звучати вслід кому-небудь, доноситися ззаду до когось.

    Летіти в прірву
    Летіти / полетіти в прірву – зазнавати краху, терпіти невдачу; рушитися.

    Летіти вітром
    Летіти / полетіти вітром (як вітер) – дуже швидко йти, бігти, їхати (перев. нічого навкруги не помічаючи).

    Летіти сторч головою
    Летіти сторч головою (сторчака) – дуже швидко йти, їхати, бігти; поспішати кудись; падати.

    Летіти шкереберть
    Летіти шкереберть – зазнавати краху; рушитися, гинути, пропадати.

    Летіти, як мухи на мед
    Летіти, як мухи на мед – охоче поспішати куди-небудь з намірами одержати задоволення, насолоду (про багатьох).

    Летючий голландець
    Летючий голландець – легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана.

    Ліхтар Діогена – Незвичний спосіб шукання справжньої людини.

    Лизати два боки
    Лизати [язиком] два боки – служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам.

    Лизати п’яти
    Лизати п’яти – підлещуватися до кого-небудь, принижуючи власну гідність; підлабузнюватися; служити комусь, працювати на чиюсь користь.

    Лизати руки
    Лизати руки – виявляти прихильність, велику увагу до кого-небудь; підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність.

    Лизати халяву
    Лизати халяву (халяви, чоботи, черевики) – підлабузнюватися до кого-небудь; догоджати комусь, принижуючи власну гідність.

    Лизнути скляного бога
    Лизнути скляного бога – випити спиртного, напитися, бути п’яним.

    Линути холодною водою
    Линути холодною водою – несподівано з’явитися, неприємно вразити кого-небудь.

    Липкі руки
    Липкі руки – хто-небудь схильний до злодійства, шахрайства тощо.

    Липнути до жіночих спідниць
    Липнути до жіночих спідниць – любити жіноче товариство, часто залицятися (про чоловіків).

    Липнути до рук
    Липнути до рук – незаконно привласнюватися ким-небудь; бути для когось джерелом прибутку.

    Липнути, як бджоли до меду
    Липнути, як бджоли (мухи) до меду – виявляти свою приязнь до когось, великий інтерес до чого-небудь.

    Липнути, як реп’ях
    Липнути, як реп’ях – набридливо виявляти свою приязнь, нав’язувати кому-небудь своє товариство.

    Липнути, як смола
    Липнути, як смола [до підіска] – нав’язливо виявляти свою приязнь, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах.

    Лис Микита – підступна й хитра людина.

    Лити ливцем
    Лити (литися) ливцем – іти (про великий, сильний дощ).

    Лити воду
    Лити воду – говорити або писати неконкретно, нецікаво, поверхово висвітлювати якусь тему; вести беззмістовні розмови.

    Лити воду на млин
    Лити воду на млин (на колесо) – діяти на чию-небудь користь, допомагати, сприяти комусь.

    Лити кривавий піт
    Лити кривавий (солоний, сьомий) піт – дуже важко, докладаючи великих зусиль, працювати.

    Лити крокодилячі сльози
    Лити крокодилячі (рідко крокодилові) сльози – нещиро, лицемірно уболівати за кого-, що-небудь.

    Литися річкою
    Литися річкою – затрачатися, витрачатися у великій кількості.

    Лиха ковшем хапнути
    Лиха ковшем хапнути (черпнути) – зазнати життєвих труднощів, злигоднів; знати горе.

    Лихий попитав
    Лихий (біс, нечистий, дідько) попитав (поплутав) – хто-небудь зробив щось нехороше, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату.

    Лихий на їжу
    Лихий на їжу – той, хто любить добре поїсти; хто швидко їсть; який має поганий апетит, мало їсть; вередливий щодо харчування.

    Лихий не візьме
    Лихий не візьме – нічого поганого не станеться з ким-небудь.

    Лихо не біда
    Лихо не біда – уживається для вираження поради не зважати на що-небудь, для заспокоєння когось; невеликі клопоти, неприємності.

    Лихо обсіло
    Лихо обсіло (посіло) – хто-небудь перебуває у скрутному становищі, хворіє, живе в злиднях.

    Лихо привело
    Лихо привело (пригнало) – якісь неприємні обставини змусили когось прийти, прибути куди-небудь.

    Лихом об землю
    Лихом об землю – ніяких турбот; байдуже.

    Лихом торгувати
    Лихом торгувати – наживатися на чужому горі, нещасті.

    Лицар без страху і догани
    Лицар без страху і догани – людина великої сили волі і високих моральних якостей.

    Лицар печального образу
    Лицар печального образу – наївна людина, пустий мрійник, що нагадує Донкіхота.

    Лицар серця
    Лицар серця – об’єкт чийого-небудь кохання; коханий.

    Лишати з носом
    Лишати з носом – обдурювати, перехитровувати кого-небудь.

    Лишилося недовго топтати ряст
    Лишилося недовго топтати ряст – хтось скоро помре, загине.

    Лишити ниточку
    Лишити ниточку – давати можливість зрозуміти щось, розібратися в чомусь.

    Лишити як на воді
    Лишити як на воді – позбавити засобів існування, обібрати когось; розірвати стосунки з кимсь; кинути когось самого.

    Лишитися живота
    Лишитися живота – загинути, померти.

    Лишитися з носом
    Лишитися з носом – зазнати невдачі, неприємності.

    Лишитися на старих позиціях
    Лишитися на старих позиціях – діяти так, як і раніше, в попередній період; дотримуватися попередніх поглядів.

    Лишитися при піковому інтересі
    Лишитися при піковому інтересі – зазнати невдачі, поразки.

    Лишіть мерцям ховати мерців – живи сучасними потребами, відмовившись від віджилого минулого.

    Ліву щоку підставляти
    Ліву щоку підставляти – бути покірним, пасивним, не противитись насильству, злу.

    Лігма лежати
    Лігма (лежнем) лежати – нічого не робити; ледарювати, байдикувати; бути пасивним, не діяти, не включатися в активне життя.

    Лід орати
    Лід орати – робити непотрібну, безглузду справу. Робітника се нічого не обходить. Ви йому кажіть і лід орати – ваша воля, а тілько платіть йому так, щоб він міг жити по-людськи!

    Лід рушив
    Лід рушив – з’явилися перші наслідки, досягнення у якійсь справі; подолано якусь перешкоду.

    Лід тане між кимось
    Лід тане між кимось – налагоджуються хороші, теплі стосунки.

    Лізти із шкури
    Лізти (вилазити, пнутися, рватися) із шкури – докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; запопадливо вислужуватися перед ким-небудь, догоджати комусь.

    Лізти в душу
    Лізти в душу – виявляти удавану люб’язність, добиватися довіри задля вигоди.

    Лізти в петлю
    Лізти в петлю – наражати себе на смертельну небезпеку, свідомо ризикувати своїм життям; гинути, потрапивши у безвихідне становище.

    Лізти в печінки
    Лізти в печінки – докучати, завдавати прикростей кому-небудь.

    Лізти в халепу
    Лізти в халепу – потрапляти в неприємне становище; наражати себе на неприємність.

    Лізти в чужий горох
    Лізти в чужий горох – втручатися в чиї-небудь особисті справи.

    Лізти з чобітьми в душу
    Лізти з чобітьми в душу – грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя.

    Лізти на мед
    Лізти на мед – піддаватися на обман, спокусу.

    Лізти поперед батька в пекло
    Лізти поперед батька в пекло – випереджати інших у чому-небудь; вихоплюватися наперед; не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно, допускати помилки.

    Лізти у воду, не знаючи броду
    Лізти у воду, не знаючи броду – робити що-небудь без попереднього обмірковування, зважування.

    Лізти у зашморг
    Лізти у зашморг (в ярмо) – потрапляти в економічну залежність до когось.

    Лізти у пекло
    Лізти у пекло – намагатися бути там, де найважче.

    Лізти у пляшку
    Лізти у пляшку – сердитися, гніватися без достатніх на те підстав.

    Лізти чортові на роги
    Лізти чортові на роги – наражатися на велику небезпеку; ризикувати потрапити в складну ситуацію.

    Лій топити
    Лій топити – мордувати кого-небудь, знущатися з когось.

    Лікоть в лікоть
    Лікоть в лікоть – один біля одного; поруч.

    Лічити ворон
    Лічити ворон – нічого не робити.

    Лічити грудки на дорозі
    Лічити грудки на дорозі – дивитися вниз, собі під ноги.

    Лічити піщинки на долівці
    Лічити піщинки на долівці – ніяковіючи, втуплюватися поглядом у землю.

    Лоб до лоба опинитися
    Лоб до лоба опинитися, підійти – зустрітися, зіткнутися.

    Лоба голити
    Лоба (лоби) голити (забрити) – забирати до війська (старе).

    Лови момент
    Лови момент – використовуй слушну нагоду, не марнуй часу, не упускай будь-якої можливості.

    Ловити рибу в каламутній воді
    Ловити (вудити) рибу в каламутній (мутній) воді – використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії.

    Ловити мишей
    Ловити [вночі] мишей (миші) – не спати, не могти заснути.

    Ловити окунів
    Ловити [носом] окунів (окуні) – сидячи або стоячи, дрімати, схиляючи вниз голову.

    Ловити білі метелики
    Ловити білі метелики – бавитися, як дитина; витрачати час на пустощі, займатися несерйозними справами.

    Ловити гави
    Ловити гави (гав, рідко граки, ворон) – марно витрачати час, нічим не займатися; байдикувати; виявляти неуважність, бути неуважним; не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду.

    Ловити зівак
    Ловити зівак – бути неуважним, роззявкуватим.

    Ловити кожну хвилину
    Ловити кожну хвилину – раціонально використовувати час; дорожити часом.

    Ловити мух
    Ловити мух – марно витрачати час; байдикувати, гуляти.

    Ловити рибку
    Ловити рибку – мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися.

    Ловити ротом мух
    Ловити ротом мух – бути неуважним, роззявкуватим.

    Ловити спотикачів
    Ловити спотикачів – йдучи, часто перечіплюватися через що-небудь; спотикатися.

    Ловці душ – Люди, що своїм словом впливають на інших, переконують їх.

    Ложка дьогтю
    Ложка дьогтю – те, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь.

    Ложкою не поїсти
    Ложкою не поїсти – дуже багато, велика кількість чого-небудь.

    Ломака походить
    Ломака походить – хтось буде побитий, покараний, дістанеться комусь.

    Ломитися у відчинені двері
    Ломитися (добиватися) у відчинені (відкриті) двері – твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує;вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його.

    Лопатися, як мильна булька
    Лопатися, як мильна булька (бульбашка, банька) – зазнавати невдачі, краху, руйнування; виявитися ненадійним (синонім: лопнути, як обруч на діжці).

    Лопнуло терпіння
    Лопнуло терпіння; лопнув терпець – хто-небудь не може більше зносити чогось, перебувати в певному становищі, в несприятливих умовах.

    Лопнути, як мильна булька
    Лопнути, як мильна булька – зазнати невдачі, краху.

    Лоском лягати
    Лоском лягати – дуже сміятися.

    Лотова дружина – надто цікава жінка, що наражається на смертельну небезпеку.

    Луда розпадається на очах
    Луда (полуда) розпадається на очах – хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось.

    Лудити очі
    Лудити очі – дурити, обманювати кого-небудь, приховувати правду від когось.

    Лунь ухопив
    Лунь ухопив (ухопила) – хто-небудь помер.

    Лупити зуби
    Лупити / полупити зуби – сміятися, реготати; проводити час у розмовах з ким-небудь.

    Луску шкребти
    Луску шкребти з кого – експлуатувати кого-небудь.

    Луснути з серця
    Луснути з серця (зі злості) – дуже розсердитися.

    Людський товар
    Людський (живий) товар – раби, невільники-полонені, кріпаки, якими торгували в експлуататорському суспільстві.

    Людина у футлярі – Людина, яка боїться усього нового, ховається від життя.

    Людський документ – листи, щоденники, спогади та інші документи, які містять правдиву розповідь про життя людини.

    Ляпати вухами
    Ляпати (хляпати) вухами – не реагувати, не зважати на що-небудь.

    Ляпати грязюкою
    Ляпати грязюкою (болотом ) на когось – несправедливо звинувачувати, ганьбити, бруднити кого-небудь.

    Ляща дати
    Ляща дати – ударити.

  • Відомі українські педагоги

    Видатні українські педагоги 19, 20 ст., сучасності зробили значний внесок у розробку педагогіки та розвиток педагогічної науки взагалі. Їхні науково-педагогічні роботи є зразками для багатьох початківців, які пов’язали свою долю з цією складною, але благородною працею. Сьогодні ви дізнаєтесь хто відомі українські педагоги та короткі відомості про них.

    ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ ПЕДАГОГИ

    1.Василь Сухомлинський

    Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970) – український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.
    Василь Сухомлинський достроково закінчив робочий факультет і був прийнятий до педагогічного інституту. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році.
    У 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи. У 1958 році став заслуженим вчителем УРСР.
    У його працях часто знаходимо вислови “мудра людська любов”, “мудрість жити”, “гідність – це мудрість тримати себе в руках”. Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.
    Відомі книги : “Серце віддаю дітям”, “100 порад учителю”, “Методика виховання колективу”, “Батьківська педагогіка”, “О воспитании” та ін.

    2. Антон Макаренко

    Макаренко Антон Семенович (1888-1939) – український радянський педагог і письменник, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання.
    У 1912 році втупає до вчительського інституту в Полтаві і в 1917 році закінчує його з золотою медаллю.
    А. С. Макаренко створив два взірцевих педагогічних заклади – колонію Горького (“Педагогічна поема”), комуну ім. Дзержинського (“Прапори на баштах”, “Марш 30-го року”). Тисячі правопорушників, дітей без нагляду не тільки підняв “з дна” життя, але й повернув до життя, виховав їх передовими громадянами нашої Вітчизни.
    Праці : “Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”, “Книга для батьків” та ін.

    3. Олександр Доготар

    Доготар Олександр Миколайович (1924) – Український педагог. Громадський діяч. Почесний громадянин міста Чернівці.
    Працював у Новоселицькому районі Чернівецької області учителем у селі Балківці, заступником директора школи у селі Черлена. З 1966 року – заступник директора і викладач математики Чернівецького педагогічного училища, звідки був направлений директором Чернівецької середньої школи №6.
    Відзнаки: медаль “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”; медаль “Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945рр.”; Почесний громадянин міста Чернівці (20 вересня 1988 р.)

    4. Юліан Кобилянський

    Кобилянський Юліан Юліанович (1859-1922) – український педагог, мовознавець-лексиколог, перекладач. Брат письменниці Ольги Кобилянської та живописця Степана Кобилянського.
    Уклав українсько-німецько-латинські словники, написав Праці “Педагогіка для педагогічних училищ” (1900), “Естетичне виховання в гімназії” (1901) та ін.
    Очолював українське шкільне товариство “Сковорода”. Автор низки підручників з класичних мов для українських гімназій.
    Перекладав твори Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера.

    5. Алла Богуш

    Богуш Алла Михайлівна (1939) – український педагог, доктор педагогічних наук, академік АПН України. Досліджує проблеми дошкільної лінгводидактики, використання українського народознавства в дошкільному закладі. Основні Праці : Заняття з розвитку мови у дошкільному закладі (1979), Мовленнєва підготовка дітей до школи (1984), Розвиток українського мовлення у дошкільників (1991), Методика навчання української мови у дошкільних закладах (1993), Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку (1997), Педагогічні нотатки та роздуми (2001), Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика (2002) та ін.

    6. Олександра Савченко

    Савченко Олександра Яківна (1942)- український педагог, доктор педагогічних наук, професор. Досліджує проблеми дидактики, методики початкової освіти, підготовки дитини до школи. Автор підручників для початкової школи. Основні праці: Навчально-виховний процес у малокомплектній школі (1988), Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів (1982), Розвивай свої здібності (1995), Дидактика початкової школи (1999) та ін.

    7. Володимир Кузь

    Кузь Володимир Григорович (нар. 1938) – український педагог, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України. Засновник і дослідник комплексу “дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад”.
    За фахом вчитель музики, викладач по класу хорового диригування та історико-теоретичних дисциплін; кандидатська дисертація “Педагогічні умови ефективного здійснення єдності шкільної та позашкільної виховної роботи учнівського колективу” (1980); докторська дисертація “Педагогічні основи виховного процесу в комплексі “школа-дитячий садок”.
    Основні праці : Виховний комплекс “школа – дитячий садок” (1990), “Школа – центр виховання” (1991), “Основи національного виховання: концептуальні положення” (1993) та ін.

    8. Едуард Вільчковський

    Вільчковський Едуард Станіславович (нар. 1935) – український педагог, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України. Досліджує проблеми фізичного виховання дітей дошкільного віку. Автор новаторської системи фізичного виховання. Основні праці : Заняття з фізичної культури в дитячому садку (1984), Рухливі ігри в дитячому садку (1989), Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку (1998) та ін.

    Також, окрім вищезазначених людей, значний внесок зробили у розвиток науки такі педагоги, як: Л. В. Артемова, З. Н. Борисова, Н. Д. Лубенець, М. Г. Стельмахович, К. Й. Щербакова та ін.

  • Що таке нейрон?

    В цій статті розглянемо яка Будова нейрона та Функціональні властивості нейрона.

    Що таке нейрон?

    Нейрон – це спеціалізована нервова клітина, що є основною структурною і функціональною одиницею нервової системи.

    Нейрон складається Із:

    – Сома – центральне тіло з ядром посередині, форма якого може бути різноманітною;

    – Дендрити – короткі відростки, які йдуть в різні сторони;

    – Аксон – довгий відросток, який вкритий мієліновою оболонкою і поєднує нервову клітину з іншими.

    Дендрити – це короткі і розгалужені частини нейронів, які виходять з тіла і відповідають за сприйняття нервових імпульсів. Вони можуть тягнутися на сотні мікрон та багаторазово розгалужуватися, утворюючи складне “дендритне дерево”.

    Аксон є особливим клітинним волокном, що виходить з тіла клітини у місці, яке називають аксонним горбиком. Аксон – це продовгувата частина нейрона у формі трубочки, що розгалужується на кінці. Саме через аксон внутрішні нервові імпульси передаються наступному нейрону. Аксони мають свій власний особливий цитоскелет, елементи якого є критично важливими для процесів сигнальної передачі. Розгалуження аксона контактують з іншими нервовими клітинами, а також із м’язовими та залозистими клітинами.

    Мієлінова оболонка – це спеціальний електроізолюючий захисний шар, що не дозволяє нервовим імпульсам розсіюватися. Він покриває не весь аксон, а проміжки між ділянками оболонки можуть бути до 1 мм.

    Функції нейронів:

    – сприйняття подразнень;

    – обробка подразнень;

    – передача інформації (нервових імпульсів);

    – формування відповідної реакції.

    Функціонально в нейроні виділяють:

    1) сприймаючу частину (дендрити і мембрану соми нейрона);

    2) інтеграційну частину (сомц з аксоновим горбиком);

    3) передавальну частину (аксоновий горбик з аксоном).

    Види нейронів:

    1) за локалізацією;

    А) центральні (голдовний і спинний мозок);

    Б) переферичні (мозкові ганглії, черепні нерви);

    2) за функцією:

    А) аферентні (чутливі) – несуть інформацію від рецепторів до ЦНС;

    Б) вставні (конекторні), що забезпечують зв’язок між аферентним і еферентним нейронами;

    В) еферентні:

    – рухові – передні роги спинного мозку;

    – секреторні – бічні роги спинного мозку;

    3) за функціями:

    А) збудливі;

    Б) гальмівні;

    4) за біохімічними особливостями, за природою медіатора;

    5) за якістю подразника, який сприймається нейроном:

    А) мономодальні;

    Б) полімодальні.

    Біполярні нейрони – це нейрони із двома відростками. Найчастіше це периферійно чутливі нейрони, у яких один дендрит, спрямований назовні, і один аксон. По хімічній специфічності, тобто по природі фізіологічно активної речовини, що виділяється нервовими закінченнями даного нейрона, нейрони підрозділяються на: холінергичний нейрон, пептидергічний ( та або інша речовина пептидной природи) і т. д.

    За деякими даними у людини та інших приматів не менше 70 % усіх нервових клітин ЦНС локалізовано у корі великих півкуль головного мозку.

  • Цікаві факти про крокус

    Чи знаєте ви щось цікаве про крокус? Цікава інформація про крокус для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про крокус

    Крокус є декоративною рослиною.

    Висушені рильця квіток крокусу використовують як харчовий барвник помаранчевого кольору і як прянощі.

    Деякі види крокусів, такі як осінні крокуси отруйні.

    Існує 80 видів крокусів, які походять з Південної Європи, Центральної Азії, Китаю, Близького Сходу та Африки.

    Колір крокусу залежить від виду, виходячи з цього він буває, жовтим, білим, ліловим або бузковим.

    Крокус має цибулину, яка служить як система підземного зберігання.

    Квітка крокусу має як чоловічі, так і жіночі репродуктивні органи. Кожна квітка має 3 червоні рильця (жіночі статеві органи) і 3 жовті пиляки ( чоловічі статеві органи). Спецію шафран отримують з висушених жіночих репродуктивних органів.

    Шафран є найдорожчою спецією у світі – для приготування всього лише 28 грам спеції шафрану потрібно 80000 цієї рослини. Всі рослини збираються вручну. 90 % світового шафрану виготовляються в Ірані.

    Шафран може бути використаний у виробництві парфумерії та в медицині. Деякі дослідження показали, що шафран володіє антибактеріальними властивостями і протипухлинними ефектами. Шафран може поліпшити пам’ять і він часто використовується, для полегшення кашлю, бронхіту і болі в животі.

    Шафран служить натуральним жовтим барвником для лікерів, вершкового масла, сирів і деяких видів безалкогольних напоїв.

    Інше застосування шафрану в текстильній промисловості, де він використовується для фарбування тканин.

    Різні види крокусів цвітуть в різний час, але більшість з них цвітуть взимку і навесні.

    Крокуси можуть жити більше двох років.

  • Цікаві факти про арахіс

    Чи знаєте ви щось цікаве про арахіс? Цікава інформація про арахіс для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про арахіс

    Чи знаєте ви? Арахіс не горіх, він відноситься до родини бобових і до того ж не містить холестерину.

    1. Чотири з топ – 10 шоколадних батончиків, вироблених в США містять арахіс або арахісове масло.

    2. Арахіс джерело вітаміну НД, який може знизити ризик деяких вроджених дефектів мозку і спинного мозку.

    3. Арахіс висаджують після останнього морозу в квітні або на початку травня.

    4. Вже в 1500 р до н. е., інки Перу використовували арахіс для жертвопринесення і хоронили їх з муміями, щоб допомогти в духовному житті.

    5. Арахіс виник в Південній Америці де був вирощений індіанцями, принаймні, 2000 років тому.

    6. Арахіс є одним з інгредієнтів динаміту.

    7. Гемостатичну дію арахісу підземного було виявлено у хворих, що страждають на гемофілію.

    8. Смачне та поживне насіння їдять підсмаженим, використовують для приготування арахісової пасти, халви, шоколаду, тортів та іншихкондитерських виробів.

    9. Неякісні сорти використовують у миловарінні.

    Цікавинки про арахіс, цікаві відомості про арахіс ви можете додавати через форму коментарів.

  • Чим відрізняється may і might

    Модальні дієслова – одна з найбільш складних тем в англійській мові, де до кожного правила існує чимало виключень і багато побудовано на смислових нюансах. Це відбувається і у випадку пари may – might.

    Різниця між may і might

      May використовується для формулювання дозволу; Might використовується для використання умовних фраз і при внесенні пропозицій; Обидва модальних дієслова можуть вживатися при висловлюванні припущень і висловлюванні прохань, але may відноситься до більш імовірних подій. У деяких випадках might – форма минулого часу дієслова may.

    Використання May / might

    Це модальне дієслово має дві форми: may – для теперішнього часу, might – для минулого.

    Дієслово may вживається для вираження :

    1. Дозвіл в стверджувальних і питальних реченнях.

    You may go. Ти можеш йти.
    May I help you? Дозвольте вам допомогти.

    2. Заборони в негативних пропозиціях.

    You may not come here. Не смій сюди приходити.

    3. Припущення, невпевненості в стверджувальних і негативних пропозиціях.

    It may rain today. Можливо сьогодні буде дощ.

    Дієслово might вживається:

    1. У придаткових додаткових пропозиціях відповідно до правила узгодження часів.

    She said that he might take her book. Вона сказала, що він може взяти її книгу.

    2. Для позначення ймовірності вчинення дії.

    He might come. Він, можливо, прийде.

  • Цікаві факти про кажанів

    Чи знаєте ви щось цікаве про кажанів? Цікава інформація про кажана для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про кажана

    У світі існує 700 видів кажанів.

    Три види кажанів мешкають в Південній Америці є вампірами, живляться кров’ю ссавців і птахів. Решта видів є або вегетаріанцями або харчуються комахами.

    Комахоїдний кажан за годину Здатен з’їсти до 200 комарів.

    Кажани не будують гнізда.

    Калонг – найбільша кажан у світі. Розмах крил – від 1,4 до 1,5 метра, вага – від 645 до 1100 грам. Калонг мешкає в південно-східній Азії ( Таїланд, Малайзія, Індонезія. М’ясо великих кажанів вживається в їжу місцевими жителями). Калонг харчується фруктами.

    Кажани ведуть нічний спосіб життя, вдень сплять повиснувши вниз головою.

    Кажани вміють скоротити обмін речовин, частоту серцевих скорочень і інтенсивність дихання.

    Для подолання перешкод на відкритому повітрі, кажани використовують Ехолокацію (вони видають звуки ( нечутні для людини) які відбиваються від предметів як зворотне відлуння). При одному експерименті з’ясувалося що кажани здатні і без зору обійти перешкоди.

    Кажани, під час польоту співають пісні.

    Кажани є природними носіями сказу.

    Летюча миша – єдиний ссавець в світі, який здатний літати. Вони можуть літати зі швидкістю 96 км /год.

    Скільки живе кажан? Кажани можуть жити до 40 років.

    Цікавинки про кажанів, цікаві відомості про кажанів ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про пуму

    Чи знаєте Ви щось цікаве про пуму? Цікава інформація про пуму для дітей та дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про пуму

    Пума – четверта найбільша кішка в світі (після тигра, лева і ягуара).

    У пуми є й інші назви: гірський лев і кугуар.

    В основному пуми полюють на оленів.

    Слово “пума” походить з мови “кечуа”.

    Самці пум більші за самок приблизно на 20-30%.

    Пума друга за величиною кішка в Америці.

    У пум 30 зубів. За станом зубів можна визначити вік пуми.

    Пуми живуть в Північній і Південній Америці.

    Колір очей у дитинчат пум спочатку буває блакитним, але через півроку він поступово змінюється на коричневий або бурштиновий. Дитинчата пуми відкривають свої очі тільки через 2 тижні після народження.

    Існує близько 24-30 підвидів пуми.

    Флоридська пума – найрідкісніший підвид пуми (до того ж цей підвид пуми єдиний, який занесений до Червоної книги).

    Пуми здатні здійснювати стрибки завдовжки До 6 метрів і висотою до 2,5 м.

    Пуми здатні бігти зі швидкістю до 50 км /год.

    Пуми легко пересуваються по гірських схилах, відмінно лазять по скелях, деревах і добре плавають.

    В основному пуми полюють вночі. Крім оленів, лосів і інших тварин, пуми їдять і равликів і комах.

    Недоїдене м’ясо пума ховає (вона здатна перетягнути на значну відстань тушу, що уп’ятеро-всемеро перевищує її вагу). Племена індіанців, в Каліфорнії, користувалися цією звичкою пум і підбирали за ними обгризені або взагалі незаймані туші.

    Природних ворогів у пум немає.

    На відміну від інших кішок, пуми рідко нападають на людину. У пум може легко виникнути рефлекс нападу, якщо людина знаходиться одна або швидко пересувається.

    У природі пума живе до 18-20 років.

    Гібрид пуми і леопарда називається – пумапардом.

    В наші дні деякі люди приручають пум в якості своїх домашніх вихованців.

    Пуми Ведуть суворо поодинокий спосіб життя (винятки становлять пари у час шлюбного періоду (1-6 днів) і матері з котенятами).

    Період вагітності становить 82-96 днів. У виводку від 1 до 6 дитинчат, вагою 226–453 г і довжиною близько 30 см.