Category: Енциклопедія

  • Для чого потрібна операційна система?

    Якщо Ви не знаєте для чого потрібна операційна система, то в даній статті Ви дізнаєтесь багато нової та корисної інформації.

    Для чого потрібна операційна система?

    Операційна система – це сукупність програм, що керує апаратною складовою будь-якого ПК; організовує взаємодію між користувачами.

    ОС потрібна для керування комп’ютерними пристроями та обчислювальними процесами.

    Функції операційної системи:

      Керування комп’ютерними пристроями та їх розподіл. Пристрої комп’ютера: оперативна пам’ять, диски, засоби, що розміщені поза системним блоком (принтер, мишка, колонки) та ін. Керування обчислювальним процесом. ОП – послідовність дій, які задані програмою. Встановлення взаємозв’язків користувача з пристроєм.

    Для сучасних персональних комп’ютерів створено безліч операційних систем, таких як: DOS, Windows, OS/2, UNIX тощо; найбільш вживані це системи Windows (95, 98, ME, NT, 2000, ХР, Vista).

    Класифікація ОС:

      Операційна система одного чи декількох користувачів; Однозадачні та багатозадачні операційні системи.

    ОС керує обчислювальними процесами та комп’ютерними ресурсами: диски, пам’ять, мишка, принтер тощо. ОС це середня межа між ПК та користувачем.

    Для Сучасних операційних систем характерна складна структура, всі елементи виконують певні якісь функції по керуванню комп’ютером:

      Керування файловою системою. Командний процесор. Графічний інтерфейс. Сервісні програми. Довідкова система.

    Отже, операційні системи призначені для керування ресурсами (пристроями) комп’ютера та обчислювальними процесами.

  • Цікавинки про чай

    Цікаві факти про чай зелений, чорний ми зібрали в цій статті

    Цікаві факти про чай

    Сьогодні в світі існує 1500 сортів чаю.

    Творцем чайного бренду Ліптон є – Томас Ліптон. У Великобританії, до 1980- роках існувала мережа супермаркетів “Ліптон” (засновником якого був той же самий Томас Ліптон).

    У 1880 – х роках, чай Був не таким дешевим товаром, через це Томас Ліптон знизив ціни на свій чай в двічі нижче ніж у конкурентів, і викликав ажіотажний попит.

    У 1890 році, чай Ліптон вже був зареєстрований в якості торгової марки (в тому році Томас Ліптон придбав землі під власні чайні плантації на Цейлоні).

    За часів Першої світової війни, чай Ліптон поставлявся в армію у вигляді Пакетованого чаю.

    Найстарішою маркою чаю Ліптон є – Lipton Yellow Лейбл (його впізнаваний логотип зберігся з 1890 року).

    В Сибірі до початку 19 століття кубики чаю використовувались в якості грошей.

    Перше місце за популярністю чаю займає Ірландія, а Британія друге.

    Іран та Афганістан – це країни, де чай національний напій.

    Зелений чай вважається більш корисним, ніж чорний, адже в ньому вдвічі більше вітаміну С.

    Найпівнічніша у світі ділянка чаю знаходиться в Україні на Закарпатті. Чай експериментально почали вирощувати на Закарпатті у 1949 р. Була закладена плантація в 2,5 гектари, яка дала добрий урожай. З метою охорони цієї плантації створено заказник місцевого значення “Широкий”. Найкраще акліматизувалися в умовах Закарпаття краснодарські та грузинські сорти чаю. Це найпівнічніша ділянка чаю у світі. Але промислового вирощування чаю до початку XXI ст. тут так і не організовано.

    Ви можете додавати власні цікаві факти про чай через форму коментарів.

  • Цікаві факти про помідори

    Чи знаєте ви щось цікаве про помідори? Цікава інформація про Помідор Зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про помідор

    Слово “помідор” з італійської перекладається як “золоте яблуко”. Ацтеки називали помідор як “томатль”.

    Батьківщиною помідора є Південна Америка.

    В Європу, помідор потрапив в 16 столітті. Але тоді помідор вирощували як декоративну рослину, думаючи що він неїстівний або навіть отруйний.

    У той час, коли українські селяни раділи знайомству із “псинками” (або “нимидорами”), лікуючи ними опіки, мозолі, солячи їх разом із огірками, у США і Західній Європі помідори садили на газонах і в ботанічних садах та навіть підкладали в їжу як отруту, а дехто обходив десятою дорогою це “сатанинське бадилля”.

    У світі існує 13 видів диких помідорів і більше 3000 сортів.

    Помідор є ягодою. Але в Євросоюзі прийнятий як фрукт.

    Середня калорійність помідорів – 19 ккал.

    Помідор знижує вміст холестерину в крові, сприяє утворенню гемоглобіну.

    Найпопулярніші види помідорів – червоного кольору. Помідори також можуть бути жовтого, помаранчевого, рожевого, зеленого, чорного або білого кольору.

    Помідор Містить лікопін, який може запобігти розвитку деяких видів раку. Крім цього, помідор має благотворний вплив на серце, артеріальний тиск, зір.

    Найбільшим виробником помідорів у світі є – Китай.

    Помідори збирають незрілими, щоб запобігти гниттю і забезпечити більш тривалий термін придатності. На початку 90 – х, вчені створили генетично модифіковані помідори, які можуть залишатися свіжими тривалий час.

    Помідори в дикій природі запилюються комахами.

    Цікавинки про помідор, цікаві відомості про помідор ви можете розширити через форму коментарів.

  • Різниця між книга та брошура

    Незважаючи на те, що комп’ютери та подібні їм пристрої сьогодні завойовують позиції з космічною швидкістю, витісняючи багато предметів ужитку, не хотілося б думати, що така доля чекає книгу. Книга була поруч з людиною впродовж століть; кожен погодиться, що друковані видання мають особливим шармом. Але зайдіть в книжковий магазин, побувайте на екскурсії в друкарні, видавництві. Там книги точно вмирати не збираються, як і брошури.

    До речі, а ви знаєте, чим відрізняється книга від брошури?

    По-перше, слово ” книга ” в мові має кілька значень. Це і твір, що становить окремий том, і листи в твердій палітурці для ведення обліку або записів. Але ми більш зацікавлені в книзі як основному виді друкованої продукції. Книга, з поліграфічною точки зору, повинна мати тверду обкладинку (хоча можлива і м’яка), обсяг сорок вісім і більше сторінок.

    Книга – це неперіодичне видання, що володіє чітко вираженою структурою ( як-то: обкладинка, форзац, титульний лист, зміст і так далі).

    Брошура – це вид друкованої продукції, який є невеликою книгою до сорока восьми сторінок за обсягом, найчастіше без твердого палітурки. Спосіб брошурування – скріпки, нитка для брошування.

    Якщо відійти від поліграфії, то книг буває безліч: довідники, художня література, комікси, підручники тощо. Відповідно, їх цілі різні: навчальна, розважальна, аксіологічна, наочно – демонстративна. Брошури ж зазвичай служать для надання інформації рекламного або навчального характеру. Місце книги в житті людини неоціненно. Брошура ж знає своє місце і може скласти конкуренцію хіба що глянцевому журналу.

    Таким чином, різниця між книгою та брошурою наступна:

      Книга більша за обсягом, ніж брошура; Книга і брошура відрізняються способом палітирування; Книга відрізняється від брошури чітко вираженою складною структурою; Книга і брошура виконують різні функції, причому книга має не тільки велику кількість функцій, але і велике число різновидів.

  • Цікаві факти про Алжир

    Чи знаєте ви щось цікаве про Алжир? Цікава інформація про Алжир для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про Алжир

    Алжир – найбільша країна в Африці.

    80 % території Алжиру знаходиться в пустелі Сахара.

    У 1 столітті до нашої ери Алжир був підкорений Римом і перетворений на римську провінцію.

    У 6 столітті Алжир був у складі Візантійської імперії, в 7 столітті в складі Арабського халіфату.

    У 16 столітті, Алжир побоюючись колонізації Іспанії, звертається до Османської імперії, 16-18 століття Алжир був у складі Османської Імперії.

    У 1848 році, Алжир став Колонією Франції.

    Алжир здобув незалежність від Франції 5 липня 1962.

    Під час другої світової війни, через капітуляцію Франції, Алжир дістався Німеччині та Італії, і він став для них джерелом сировини і продовольства.

    Алжир Багатий газом, марганцем, фосфоритом, нафтою, чорними і кольоровими металами.

    По експорту газу, Алжир займає четверте місце в світі, а за експортом нафти одинадцяте.

    В Алжирі 136 аеропортів.

    В Алжирі, люди думають що фотографії забирають душу, тому не люблять фотографуватися.

    Цікавинки про Алжир, цікаві відомості про Алжир ви можете додавати через форму коментарів.

  • Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування

    Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування

    Матеріальною і фінансовою основою Місцевого самоврядування Є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

    Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

    Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсує держава.

    Органам місцевого самоврядування закон може надавати окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності.

    Діяльність органів місцевої влади спрямована на задоволення суспільних потреб громадян, у першу чергу пов’язаних з отриманням життєво необхідних послуг.

    Місцеві бюджети є фінансовою базою місцевого самоврядування, і від обсягу ресурсів, що акумулюються в цих бюджетах, залежить, наскільки результативно місцеві органи влади будуть виконувати покладені на них повноваження.

    Вибори

    Вибори Депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища.

    Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутатів обирають за виборчими списками кандидатів у депутати (далі – виборчі списки) від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

    Вибори депутатів районних у містах рад проводять за пропорційною системою: депутатів обирають за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті.

    Вибори сільських, селищних, міських голів проводять за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

    Громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади і мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через республіканські (в Автономній Республіці Крим), обласні, районні, районні у містах, міські організації політичних партій та їх виборчі об’єднання – блоки брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, у роботі виборчих комісій, проведенні передвиборчої агітації, спостереженні за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

  • Вікінгі цікаві факти

    Чи знаєте ви щось цікаве про вікінгів? Цікава інформація про вікінгів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про вікінгів

    Коли древні вікінги відправлялися в плавання, вони брали з собою п’ять воронів. По ходу руху вони їх випускали і, якщо ворон полетів у напрямку руху, вікінги продовжували шлях, якщо повертав, вони також повертали, вважаючи, що далі небезпека.

    Місто Дублін було засноване саме вікінгами в дев’ятому столітті.

    Коли вікінги пішли війною на Англію (1000 рік нашої ери), вони направили в її строну 80 кораблів. На борту кожного судна було мінімум сто чоловік. У 982 році нашої ери вікінгами був виявлений обледенілий острів, який згодом був названий Гренландією Еріком Червоним.

    Поселення в Америці були споруджені вікінгами за 5000 років до появи там Колумба.

    У дев’ятому столітті нашої ери, вікінгами в Дубліні Був заснований найбільший ринок рабів. Вікінги часто служили особистими охоронцями імператорів Візантії.

    Ісландські школярі легко читають епоси, написані давньоскандинавською мовою, так як сучасна ісландська мова дуже наближена до нього.

    Вікінги дуже серйозно ставилися до своїх кораблів, тому на будівництво одного корабля, вони витрачали мінімум вісімдесят дубів. Давньоскандинавською мовою “вікінг” означає “пірат”.

    Після завоювання Британських островів, місцеві жителі прозвали древніх скандинавів чистюлями, так як у них була звичка митися раз на тиждень. Мало того, згодом звичка переросла в звичай. Донині, субота називається днем??прання в скандинавських діалектах.

    Для зберігання вогню, вікінги використовували ні що інше як сечу. Виглядало це так: зрізався деревний гриб, потім виварювали в сечі і сушився. За словами експертів, це найцікавіший спосіб з усіх, які використовували стародавні народи. Горіння відбувається тому що сеча містить велику кількість нітриту натрію, який дозволяє деревині дуже повільно тліти. Тому такий спосіб часто використовувався під час плавань.

    Цікавий факт: жіноча частина вікінгів могла сама вибирати собі чоловіків. Це єдиний древній народ з такою традицією, який відомий історикам.

  • Хто такий тесляр

    Мабуть ви знаєте про таку професію як тесляр, а чи знаєте ви хто такий тесляр.

    Хто такий тесляр

    Тесляр – робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев’яних будов, виготовленням простих дерев’яних меблів тощо. Назва виникла від одного з двох найпоширеніших інструментів майстра – тесла (другий – сокира). Різниця між ними в тому, що теслею обробляли деревину вздовж та під кутом до волокна, а сокирою можна було рубати і поперек.

    Раніш тесляром – називали майстра по обробці деревини у слов’ян, що залишилось в мовах як назва інструмента – укр. тесло, бел. цясло, рос. тесло, болгарською тесла, сербською, словацькою та чеською – tesla. Схоже латишською teslis. З часом, для робіт більш високого гатунку почали використовувати слово столяр.

    Що має знати тесляр

      Основи математики, фізики, креслення в обсязі середньої школи; Породи та вади деревини; Способи розмітки та виготовлення дерев’яних конструкцій; Правила поводження зі спеціальними речовинами і прийоми покриття ними лісоматеріалів.

    Що повинен уміти тесляр

      Користування робочим інструментом; Виконання операцій по роботі з лісоматеріалами; “Читання” креслень.

    Що робить тесляр

      Бере участь у спорудженні та ремонті житлових будинків, мостів та інших споруд; Зводить стіни з колод, настилає підлоги, встановлює віконні рами і двері, будівельні ліси, паркани тощо; Виготовляє і добирає пролітні будови балочних мостів, веде підготовку дерев’яних опор ліній зв’язку і електропередачі; Виконує різноманітні операції по роботі з лісоматеріалом: обтісування, розпилювання, свердлення отворів, з’єднання елементів дерев’яних конструкцій, обробка захисними речовинами.

    Тепер ви знаєте хто такий тесляр, а також основні навички та вміння цієї професії.

  • Терміни: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у другій половині 19 ст

    Терміни та поняття

    ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

    Кооперація (від лат. “той, що співробітничає) — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом госп. діяльності.

    Москвофіли (русофіли) – представники мовно-літературної і сусп.-політ. течії серед укр. населення Галичини, Буковини та Закарпаття у середині ХІХ-30-х рр. XX ст. Відстоювали нац.-культ., а згодом держ.-політ. єдність з рос. народом і Рос. імперією. Осн. передумовою виникнення москвофільства була втрата укр. народом власної державності, іноземне поневолення, родробленість і відособленість окремих земель, денаціоналізація освіченої еліти та низький рівень нац. самосвідомості нар. мас. Першим пропагандистом “загальноросійських” ідей у Галичині був ідеолог панславізму М. Погодін. Відомими м. стали Д. Зубрицький, Я. Головацькнй, І. Гушалевнч та ін., які певний час мали досить значний вплив на сусп. життя Зах. України (мали політ, орган Руську раду, чимало преси було в їхніх руках). На поч. 80-х рр. XIX ст. було доведено, що м. перетворилися на платних агентів рос. царизму. В умовах кризи власної ідеології та зміцнення позицій народовців галицькі м. стали на позиції повної нац.-поліг. єдності з Росією.

    Народна рада – укр. політ. о-ція в Галичині, заснована 24.10.1885 у Львові народовцями під проводом Ю. Романчука. Стояла на позиціях єдності галицьких і наддніпрянських українців та окремішності укр. народу від поляків і росіян, вимагала поділу Галичини на укр. та польську частини. Друкованими органами були газети “Батьківщина” і “Діло”. 1899 Нар. рада виступила одним із засновників УНДП.

    Народовці – сусп.-політ. течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 60-х рр. XIX ст. в Галичині. Сформувалася на противагу москвофільству. Н. виникли під впливом діяльності “Руської трійці”, Кирило-Мефодіївського братства, творчості Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова. Вони виходили з того, що українці – це окрема нація, яка проживала на території від Карпат до Кавказу, виступали за єдність всіх укр. земель та розвиток єдиної укр. мови. До н. належали переважно представники укр. інтелігенції, які хотіли пробудити нац. свідомість укр. молоді. Вони створили “Просвіту” (1868), Літ. т-во ім. Т. Шевченка (1873), політ. о-цію Нар. раду (1885). 1890 значна частина н. об’єдналася в РУРП, яка засудила політику “нової ери”, що її тоді ж розпочала група на чолі з Ю. Романчуком. Він 1894 відійшов від угодовства і перейшов до опозиції, 1899 разом з більшістю н. і частиною радикалів створив УНДП. Під впливом українців Галичини народовецький рух поширився на Буковині (Ю. Федькович, О. Попович) та Закарпатті (А. Волошин).

    Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) – наук.-культ. гром. о-ція, що довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук. Засноване у Львові в грудні 1873 як Літ.-Наук. т-во ім. Т. Шевченка, з 1892 – НТШ. Період найбільшого розвитку розпочався 1894 з переїздом до Львова Михайла Грушевського (1897-1913 – голова т-ва). Вел. роль у формуванні академічного обличчя НТШ відіграли Іван Франко та Володимир Гнатюк. Окрім укр. учених у склад т-ва 1903-1914 рр. було прийнято 19 чужоземців зі світ, іменем (Альфред Єнсен, Александр Брюкнер, Олексій Шахматов та ін.), згодом закордонними членами НТШ були Макс Планк, Альберт Ейнштейн тощо. Всього з 1899 до 1939 НТШ нараховувало 333 дійсні члени (з них бл. третини – закордонні члени). Наук. доробок т-ва з 1873 до 1939 становив 1172 томи різних видань. Після окупації Зах. України Червоною армією НТШ “добровільно” самоліквідувалося. Члени т-ва відновили його діяльність за кордоном з 1947. У жовтні 1989 відновлено НТШ у Львові.

    “Нова ера” – компроміс, поліпшення стосунків між українцями народовського напряму і поляками в Галичині у 1890-1894. Суть поступок полягала у визнанні галицьких українців окремим народом. У відповідь на лояльність українців до австр. влади вона мала однаково прихильно ставитися до поляків та українців. Передбачалося надання українцям певної кількості місць в австр. парламенті та галицькому сеймі, відкриття трьох укр. гімназій, збільшення кількості укр. кафедр у Львівському ун-ті та ін. поступки. Після цього була проголошена “н. е.” у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою. Була виконана лише частина з передбачених заходів. Обидві сторони відмовилися від “новоерівської” політики уже 1894.

    Партія (від лат. “частина, розділ; група однодумців”) – політ. о-ція, яка об’єднує на умовах членства найактивнішу частину с-ва, виражає і захищає його ідеологію, політ. цілі (закріплені у програмі), політ, волю своїх членів і прихильників, має матеріальні засоби, органи інформації. Гол. завданнями є участь у визначенні політ, курсу держави, виробленні держ. політики, формування органів влади і місцевого самоврядування, представництво в їх складі. П. мас стійку структуру і постійний характер діяльності. Першою укр. політ. п. вважається РУРП, що виникла у Галичині в 1890. На Наддніпрянській Україні першою було засновано РУП (1900). їх розквіт припадає на 1917-1920. За рад. часів політ, система України характеризувалася однопартійністю, а керівна роль ком. п. була закріплена законодавством. 1989-1991 багатопартійність відроджується. Нині в Україні налічується понад 200 п.

    ” Просвіта ” – укр. культ.-осв. т-во, засноване у Львові групою народовців 8 грудня 1868. Осн. завданням т-ва стало сприяння просвіті укр. народу в культ., нац.-політ. та екон. напрямках. 1939 мережею філій і читалень “П.” було охоплено 85 % західноукраїнських земель (83 філії, 3075 читалень, 360 тис. членів). У вересні 1939 її діяльність була припинена рад. владою. На Наддніпрянщині засновувати подібні т-ва стало можливим лише під час революції 1905-1907. 1917-1922. “П.” стали центрами укр. нац. життя на центр, і сх. укр. землях. Більшовицькою владою 1922 понад 4 тис. філій “П.” було ліквідовано. У лютому 1989 було створено Т-во укр. мови ім. Тараса Шевченка, яке з вересня 1990 називається ТУМ “П.” ім. Тараса Шевченка.

    Руська рада – 1) гром.-політ. о-ція москвофільською спрямування 1870-1914 у Галичині. Заснована у Львові для продовження традицій Гол. руської ради, але майже відразу потрапила під вплив москвофілів. Процес над галицькими русофілами 1883 виявив повну проросійську орієнтацію лідерів о-ції в Галичині. Це примусило народовців припинити співпрацю з Р. р. і створити 1885 власну політ. о-цію – Нар. раду. Через нечисельність і слабку активність не відігравала значної ролі у політ. житті Галичини; 2) політ. о-ція на Буковині, що існувала 1870-1923. Заснована у Чернівцях членами “Руської бесіди”. Спочатку була під впливом москвофілів, з 1885 провідну роль стали відігравати народовці. 1904-1914 роботою о-ції керував С. Смаль-Стоцький.

    Русько-Українська радикальна партія (РУРП) – перша укр. політ. партія. Утворена 1890 у Львові. Згодом називалася Укр. радикальна партія (УРП), а з 1926 – Укр. соціалістично-радикальна партія (УСРП). Лідерами були Іван Франко (до 1899), Михайло Павлик (до 1914), Микола Лагодинський (1914-1919), Лев Бачинський (1926-1930), Іван Макух (1930-1939). Після розколу РУРП 1899 частина її членів увійшла до складу новоорганізованих УНДП і УСДП. Діячі партії відіграли значну роль в о-ції селянських страйків у Галичині 1902 (В’ячеслав Будзиновський), січового руху (Кирило Трильовський), посідали провідні пости в уряді ЗУНР (Лев Бачинський, Дмитро Вітовський, Іван Макух).

    Страхова компанія – фінансова установа, яка створює за рахунок своїх вкладників спеціальний фонд для покриття збитків клієнтів від нещасних випадків на основі спільної домовленості.

    Трудова міграція (від укр. “трудовий” і лат. “виселяюсь, переселяюсь”) – переселення, переміщення населення, пов’язане зі зміною місця проживання, зокрема переселення з батьківщини в ін. країну на постійне проживання чи на тривалий термін, зумовлене екон. причинами. Укр. еміграція була частиною світ, міграційного процесу. Вона спричинила масове розселення українців у світі та формування укр. діаспор у країнах світу.

    Українофіли (від “Україна” і гр. “любити”) – прихильники проукраїнського напряму в галицькій політиці, противники москвофілів. У широкому розумінні – віддані Україні люди.

    Українська національно-демократична партія (УНДП) – провідна укр. політ. партія у Галичині на поч. XX ст. Утворилася внаслідок злиття національно-радикального крила РУРП і народовців – членів Нар. ради. Установчий з’їзд відбувся 26 грудня 1899 у Львові. Серед провідних членів партії були Юліан Романчук (голова), Кость Левицький (секретар, з 1907 – голова), Михайло Грушевський, Євген Левицький, Іван Франко. Друкованим органом партії був тижневик “Свобода” (1897-1939). Нова політ, структура поєднала в собі широку організаційну мережу народовців та інтелектуальні надбання укр. радикалів. УНДП стала першою реальною силою, що змогла протистояти польському націоналістичному натиску в Галичині. Постулат політ. незалежності розглядався як віддалена перспектива. Центр. місце в програмі займала автономістська ідея. 1918 партія відіграла важливу роль у творенні ЗУНР.

    Українська соціал-демократична партія (УСДП) – легальна реформістська соц. партія, що діяла в Галичині та Буковині у складі Австро-Угорщини як одна з автономних секцій Соціал-демократичної робітничої партії Австрії. Стояла на позиціях незалежності та соборності України. Значного впливу в сусп.-політ. житті не мала. Створена у Львові 17 вересня 1899 частиною політиків, які вийшли з УРП (С. Вітик, М. Ганкевич, Ю. Бачинський та ін.). УСДП під час Першої світ, війни взяла участь у діяльності ГУР, пізніше – ЗУР. Члени партії входили до УНРади, урядів Директорії УНР.

    Читайте тему ” Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у другій половині 19 ст “, щоб розширити свої знання.

  • Хромосомні хвороби людини

    На відміну від генних, хромосомні мутації охоплюють значно більший об’єм генетичного матеріалу і характеризуються множинними ураженнями. Хворі на хромосомні хвороби займають майже 25 % . То Що таке хромосомні хвороби?

    Хромосомні хвороби людини

    Хромосомні хвороби це– Спадкові хвороби, які обумовлені геномними (зміна числа хромосом) і хромосомними (зміна структури хромосом) мутаціями.

    Хромосомні спадкові захворювання зумовлені зміною кількості хромосом або їхньої структури, що видно в світловому мікроскопі.

    Структурні зміни хромосом:

    – відрив частини хромосоми ( Делеція ),

    – переміщенням однієї частини хромосоми на іншу (транслокація )

    – поворот хро­мосоми на 180° ( Інверсія ),

    – утворення хромосоми тільки з одного плеча (короткого або довгого) – такт званої ізохромосоми.

    Хромосомні захворювання, як правило, Не передаються нащадкам і зустрічаються в сім’ях як одиничні випадки. Вони виникають заново внаслідок мутацій в гаметах одного із здорових батьків або в зиготі на перших стадіях дроблення. Якщо мутація виникла в гаметах – це повна форма хвороби, якщо на стадії дроблення зиготи – мозаїчна форма хвороби.

    Хромосомні хвороби, пов’язані із зміною числа хромосом

    Основна причина виникнення хромосомних хвороб, пов’язаних із зміною числа хромосом ( Геномними мутаціями ), – нерозходження хромосом у мейозі.

    Види геномних мутацій :

    – Поліплоїдія це – кратне збільшення числа хромосом в клітинах рослин або тварин.

    – Гаплоїдія це – протилежне поліплоїдії явище, що полягає в кратному зменшенні числа хромосом в потомства порівняно з материнською особиною.

    – Анеуплоїдія це – явище, при якому клітки організму містять число хромосом, некратне гаплоїдному (ординарному). Серед анеуплоїдов розрізняють гіперформи – організми з набором хромосом, збільшеним на одну або більш, і гипоформи – із зменшеним на одну або більш набором хромосом.

    Хромосомні аномалії зустрічаються в 1 % новонароджених. Вони є причиною 45-50 % множинних вроджених вад розвитку, близько 36 % випадків глибокої розумової відсталості, 50 % аменорей, 10 % безпліддя у чоловіків.

    Розрізняють хромосомні хвороби, обумовлені: 1) зміною числа автосом і 2) зміною числа статевих хромосом.

    Хромосомні хвороби, обумовлені зміною числа автосом

    Синдром Дауна (трисомія 21). Клінічну картину синдрому вперше в 1866 р. описав англійський лікар Л. Даун.

    У 1959 р. французький учений І. Лежен виявив у каріотипі хворих зайву хромосому 21. Каріотипи хворих – 47, ХХ, 21+ або 47, ХY, 21+. Частота 1:1100, а в деяких регіонах – 1:700-1:800 новонароджених.

    Ризик народження дітей з синдромом Дауна зростає з віком матері. На частоту їх народження не впливають статеві, расові, географічні і популяційні відмінності.

    Клінічні діагностичні ознаки:

    – низький зріст;

    – різні ступені розумової відсталості;

    – черепно-лицеві аномалії: косий розріз очей, коротка шия, епікант, плоске обличчя, маленький короткий ніс, великий язик, маленькі деформовані вуха;

    – м’язова гіпотонія;

    – розхитаність суглобів;

    – поперечна складка на долонях;

    – клинодактилія мізинця.;

    – вроджені вади внутрішніх органів (серця).

    Знижений імунітет часто є причиною смерті цих дітей.

    Синдром Патау (трисомія-13). Каріотип 47, ХХ, 13+ або 47, ХY, 13+. Частота 1:5000 – 1:7000 новонароджених.

    Клінічні діагностичні ознаки:

    – щілини верхньої губи і піднебіння,

    – зменшений об’єм черепа,

    – перекошений, низький лоб,

    – мікрофтальмія,

    – анофтальмія (відсутність одного або обох очних яблук),

    – перенісся запале,

    – деформовані вушні раковини, полідактилія;

    – вроджені вади серця, інших внутрішніх органів.

    Більшість дітей вмирає в перші тижні або місяці. Вирішальним у діагностиці є цитогенетичне дослідження.

    Синдром Едвардса (трисомія-18). Каріотип 47, ХХ, 18+ або 47, ХY, 18+. Частота 1:5000-1:7000. Співвідношення хлопчиків і дівчаток дорівнює 1:3. Причини переважання хворих дівчаток поки що невідомі.

    Клінічні діагностичні ознаки:

    – доліхоцефалічний череп, малі рот і нижня щелепа,

    – очні щілини вузькі,

    – вушні раковини деформовані,

    – аномальна стопа (“стопа-качалка”),

    – вроджені вади серця, скелетної системи, нирок, статевих органів.

    Діти переважно вмирають до 2 місяців. Клінічний і навіть патологоанатомічний діагноз синдрому складні. Тому у всіх випадках показане цитогенетичне дослідження.

    Хромосомні хвороби, обумовлені зміною числа статевих хромосом

    Синдром Шерешевського-Тернера. Каріотип 45,Х0. У клітинах відсутні тільця статевого хроматину. Частота 1:2000-1:5000. Поряд із справжньою моносомією мо­жуть зустрічатись делеції плеч (довгого або короткого), кільцеві хромосоми. Синдром описали російський клініцист М. А. Шере­шевський (1925) і Г. Тернер (1938).

    Клінічні діагностичні ознаки:

    – синдром виявляється у жінок;

    – низький зріст,

    – коротка шия з надлишком шкіри і крилоподібними складками (шия сфінкса),

    – низька межа росту волосся на потилиці,

    – грудна клітка щитоподібної форми з широко розставленими сосками, дисгенезія гонад.

    Синдром трипло-Х. Каріотип 47, ХХХ. Переважна більшість таких жінок мають нормальний фізичний та розумовий розвиток і виявляються випадково при обстеженні. Лише в деяких з них порушена репродуктивна функція. Більшість жінок мають нормальну плодючість, хоча зростає ризик мимовільних викиднів і хромосомних аберацій у нащадків. У клітинах – по два тільця статевого хроматину. При збільшенні числа Х-хромосом наростає ступінь відхилення від норми. У жінок з тетра – і пентасомією описані розумова відсталість, черепно-лицеві дизморфії, аномалії зубів, скелета і статевих органів. Однак жінки навіть з тетрасомією по Х – хромосомі мають нащадків.

    Синдром Клайнфельтера. Каріотип 47, ХХY. Частота 1:400. Синдром виявляється лише в осіб чоловічої статі переважно при статевому дозріванні.

    Клінічні діагностичні ознаки:

    – високий зріст,

    – довгі кінцівки,

    – євнухоїдизм,

    – гінекомастія (збільшення молочних залоз),

    – відсутність сперматогенезу,

    – недорозвинення статевих залоз.

    Тільця статевого хроматину виявляються в 80 % випадків. Інколи хворі з синдромом Клайнфельтера мають 48 і 49 хромосом (48, ХХXY; 49, ХХХХY). Чим більше Х-хромосом у каріотипі, тим вища ймовірність розвитку розумової відсталості.

    Синдром дисомії за Y-хромосомою. Каріотип 47, ХYY. Частота 1:1000. Синдром виявляється в осіб чоловічої статі. За своїм розумовим і фізичним розвитком такі чоловіки не відрізняються від нормальних осіб. Помітних відхилень у статевому і гормональному статусі не виявлено. Проте деякі клі­ніцисти вказували на підвищений ступінь агресивності в окремих з них.

    Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням структури хромосом.

    Синдром ” Котячого крику ” – клінічні прояви даного синдрому полягає в порушенні будови гортані, нявкаючий тембр голосу, розумова відсталість.

    Фенотипові прояви синдрому котячого крику. Найбільш характернина ознака – “крик кішки” – обумовлена змінами гортані (звуження, м’якість хрящів, зменшеня надгортанника, незвична складчастість слизової оболонки). Практично у всіх хворих є зміни мозкового черепа та обличчя: місяцеподібне обличчя, мікроцефалія, епікант, антимонголоїдний розріз очей, високе піднебіння, плоска спинка носа. Вушні раковини розмішені низько та деформовані. Крім того, зустрічаються вроджені вади серця та інших внутрішніх органів, опорно-рухового апарату (синдактилія стоп, косолапість). Харакрерна м’язева гіпотонія. Виразність клінічної картини в цілому та окремих ознак змінюються з віком. Так, “котячий крик”, м’язева гіпотонія, місяцеподібне обличчя з віком зникають майже повністю, а мікроцефалія є більш помітною, прогресує розумова відсталість, помітніше проявляється косоокість.

    Більшість хворих помирає в перші роки, тільки 10 % досягають 10 річного віку. У всіх випадках хворим та їхнім батькам показане цитогенетичне обстеження, оскільки в одного з батьків можлива реципрокна збалансована транслокація, яка при мейозі може убумовити делецію ділянки 5p – (15,1-15,2).

    Хворіти можуть люди чоловічої і жіночої статі.

    Тепер ви знаєте які є хромосомні спадкові хвороби людини.