Category: Енциклопедія

Вибираючи автомобіль, людина керується безліччю факторів, в числі яких вартість транспортного засобу, марка, модель авто, і, звичайно, тип кузова. Останній фактор відіграє чи не вирішальне значення, тому як від нього безпосередньо залежить комфорт і можливість правильної експлуатації автомобіля. Хетчбек і універсал користуються широкою популярністю у водіїв всього світу, і різниця між двома типами кузова якраз і обумовлює вибір автомобіліста на користь того чи іншого варіанта.

Відмінність (різниця) універсала від хетчбека полягає в наступному:

Розмір багажного відділення. У універсала він просторіше.
Різний дизайн. Задня частина автомобіля хетчбек більш елегантна, ніж у універсала.
У довжині автомобіля ( універсал довший) .
Універсал більш комфортний для високих пасажирів, що розташовуються на задньому сидінні.
У більшості випадків вартість універсалу вище.

Хетчбек

Кузов автомобіля може мати один або два ряди сидінь, залежно від комплектації. Відмітна особливість даного типу кузова : наявність двері в задній стінці і, що найголовніше, укорочений задній звис. Останній фактор дозволяє легко відрізнити хетчбек за зовнішнім виглядом. Як наслідок, багажник автомобіля не так місткий, як, скажімо, в універсалі. Зате подібна конструкція дозволяє хетчбеку добре маневрувати в міських умовах, тому цей тип кузова широко затребуваний в мегаполісах. Ще одна перевага – можливість легкої паркування. Фактичне об’єднання салону і багажника має і негативну сторону: досить часто водії і пасажири скаржаться на неприємний запах з багажника, якщо там, наприклад, перевозяться якісь продукти.

Універсал

Це закритий двохоб’ємний кузов для пасажирських і вантажних перевезень. Можна сказати, що універсал – це седан, в якому збільшено багажне відділення і ззаду є додаткова підйомна двері. Як наслідок, переважна більшість універсалів мають п’ять дверей, рідше – три. Так як багажне відділення і салон об’єднані, це викликає ризик нанесення травм пасажирам вантажем, що перевозиться (наприклад, через ДТП ) . Тому в багатьох країнах світу використовують спеціальну розділову сітку, щоб гарненько захистити пасажирів від форс – мажорних ситуацій.

Порівняння хетчбека і універсала

Об’єднання багажного відділення та салону – це найбільш яскравий приклад подібності між хетчбеком і універсалом. У чому ж різниця між хетчбеком і універсалом? У наступному :

Розмір багажного відділення у хетчбека менше, відповідно, такий тип кузова рідше застосовується для вантажних перевезень. А от універсал спеціально купується багатьма компаніями в якості автомобіля для вантажних перевезень. У хетчбека більш елегантний дизайн (задня частина кузова) . Похила дверцята виглядає гарніше, ніж суворий вертикальний варіант універсалу. Наприклад, багато жінок віддають перевагу саме хетчбеки з причини їх естетичного зовнішнього вигляду. Універсал довшим. Важко сказати, перевага це чи недолік – все залежить від того, для яких цілей використовується автомобіль. Якщо для вантажних, то скоріше перевага, якщо для звичайної поїздки та перевезення пасажирів, то ближче до нестачі. Комфорт при їзді у універсала і хетчбека практично однаковий, хіба що в деяких універсалах високі пасажири, що розташовуються на задніх сидіннях, відчувають себе затишніше. Як правило, універсал коштує дорожче. Наприклад, тип кузова універсал у нових автомобілів Лада Пріора або Kia pro cee’d коштує дорожче, ніж хетчбек.

Які функції виконують нуклеїнові кислоти ви дізнаєтеся в цій статті.

Функуції нуклеїнових кислот в організмі людини

Нуклеїнові кислоти в основному хімічні сполуки, які відповідають за складання генетичної інформації клітини. Нуклеїнові кислоти, як відомо, відіграють важливу роль у координації, а також підтримки клітинних процесів у всьому тілі.

У природі існує Два види нуклеїнових кислот – дезоксирибонуклеїнові (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК).

Функцією ДНК є зберігання, передача і відтворення у ряді поколінь генетичної інформації. У ДНК будь-якої Клітини закодована інформація про всі білки цього організму, про те, які білки, в якій послідовності і в якій кількості синтезуватимуться.

Функція тРНК – перенесення амінокислот до місця синтезу білку.

Біологічна роль нуклеїнових кислот надзвичайно важлива. Адже одна з головних їхніх функцій – участь у синтезі білків. У процесі життєдіяльності білки постійно витрачаються і тому вони мають регулярно відтворюватися за участю нуклеїнових кислот. Увесь синтез білкової молекули, що містить сотні амінокислотних залишків, триває в живому організмі близько однієї хвилини.

Функції ДНК

Основне завдання молекул ДНК – зберігати інформацію про білки й надавати її в той момент, коли починається їхній синтез. Цим зумовлена підвищена хімічна стійкість ДНК порівняно з РНК. Природа подбала про те, аби зберегти основну інформацію недоторканною.

ДНК є носієм генетичної інформації, записаної у вигляді нуклеотидної послідовності за допомогою генетичного коду. З молекулами ДНК зв’язані дві основоположні властивості живих організмів – спадковість і мінливість. У ході процесу, що називається реплікацією ДНК, утворюються дві копії початкового ланцюжка, які успадковуються дочірніми клітинами при поділі. Клітини, що утворилися таким чином, будуть генетично ідентичними. Генетична інформація, потрібна для життєдіяльності клітини, зчитується при експресії генів. У більшості випадків вона використовується для біосинтезу білків у процесах транскрипції (синтезу молекул РНК на матриці ДНК) і трансляції (синтезу білків на матриці РНК).

Функції РНК

Послідовність нуклеотидів “кодує” інформацію про різні типи РНК: кодуючі – матричні або інформаційні (мРНК) – та некодуючі – рибосомальні (рРНК), транспортні (тРНК), каталітичні та інші. Всі ці типи РНК синтезуються на основі ДНК у процесі транскрипції. Їхня роль у біосинтезі білків та інших процесах життєдіяльності клітини різна. Матрична РНК містить інформацію про послідовність амінокислот у білку, рибосомальні РНК служать основою для рибосом (складних нуклеопротеїнових комплексів, основна функція яких – збірка білку з окремих амінокислот на основі мРНК), транспортні РНК доставляють амінокислоти до місця збірки білків – в активний центр рибосоми, що рухається по мРНК.

1. Процесинг

Малі ядерні РНК мають здатність, у випадку необхідності, змінювати структуру рибо смольних і транспортних РНК, наприклад, за рахунок нітронів мРНК, які змінюють порядок нуклеотидів РНК – мішенях (тих, що піддаються модифікаціям).

2. Трансляція

ТРНК приєднують певні амінокислоти в цитоплазмі і направляється до місця синтезу білка на іРНК де зв`язується з кодоном і віддає амінокислоту яка використовується для синтезу білка.

3. Інформаційна функція

У деяких вірусів РНК виконує подібні функції як ДНК у еукаріотів. Також інформаційну функцію виконує іРНК яка переносить інформацію про білок і є місцем його синтезу.

4. Регуляція генів

Деякі типи РНК беруть участь у регулюванні генів збільшуючи чи зменшуючи його активність. Це так звані міРНК (малі інтерферуючі РНК) та мікро – РНК.

5. Каталітична.

Є так звані ферменти які відносяться до РНК вони називаються рибозими. Ці ферменти виконують різноманітні функції і мають своєрідну будову.

6. Транскрипція

Транскрипція – процес синтезу РНК з використанням ДНК як матриці, що відбувається у всіх живих клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.

У разі ДНК, що кодує білок, транскрипція є першим кроком біосинтезу білків, процесу, який кінець кінцем приводить до перекладу генетичного коду, через мРНК як проміжної ланки, у поліпептидну послідовність функціонального білка.

Транскрипція каталізується ферментом ДНК-залежною РНК-полімеразою. Процес синтезу РНК протікає в напрямку від 5′- до 3′- кінця, тобто РНК-полімераза рухається матричним ланцюжком ДНК Рівень транскрипції більшості генів чітко регулююється за допомогою факторів транскрипції. Саме на цьому етапі відбувається більша частина регуляції експресії генів.

Зазвичай процес транскрипції поділяється на 3 стадії – ініціацію, елонгацію і термінацію.

Розвиток рослин – це якісні зміни, що відбуваються в рослинному організмі протягом його життя. В цій статті ми дізнаємося Які є етапи постембріонального розвитку насінних рослин.

Етапи постембріонального розвитку рослин

Усі перетворення, що відбуваються в рослині від моменту зародження до природньої смерті, називають Індивідуальним розвитком організму (онтогенезом).

У онтогенезі виділяють Зародковий (ембріональний) та Післязародковий (постембріональний) періоди.

Зародковий період бере початок від зиготи і триває до моменту проростання насінини, після чого починається післязародковий період, який поділяється на кілька етапів.

Етапи післязародкового розвитку насінних рослин

1. Догенеративний : від проростання насіння до першого цвітіння; включає етапи проростка, ювінільний та віргінільний.

Етап проростка. Триває від моменту проростання до формування перших справжніх листків. Рослина живиться запасними поживними рнчовинами насінини.

Ювенільний. Рослина повністю перейшла до самостійного живлення, але її вегетативні органи відрізняються від органів дорослих рослин.

Віргінільний. Рослина має всі типові ознаки дорослих особин, але ще не здатна до генеративного розмноження.

2. Генеративний : від початку цвітіння до втрати рослиною здатності розмножуватися за допомогою насіння.

3. Постгенеративний (сенільний): характеризується втратою здатності рослини до розмноження і триває до відмирання організму.

Чи знаєте ви щось цікаве про огірки? Цікава інформація про огірки для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про огірки

Огірок відноситься до сімейства гарбузових і росте лише один рік.

З погляду ботаніки плід огірка – відноситься до гарбузових (що дуже близько до ягоди), тобто огірок є фруктом, але з точки зору кулінарії огірок – овоч.

Батьківщиною огірка є – Індія.

Огірок на 95-97 % складається з води. Решта 3 % складаються з каротину, вітамінів PP, C і В. Огірок багатий калієм і магнієм. Калій покращує роботу нирок і серця.

Огірок Збуджує апетит, допомагає засвоювати продукти харчування, покращує травлення. Огірок протипоказаний людям, що страждають на виразку чи гастрит шлунка, так як огірок підвищує кислотність шлункового соку.

Огірки використовують в косметичній промисловості для виробництва мила, лосьйонів, шампунів і ароматів.

Найбільшим виробником огірків у світі є – Китай.

В огірках багато клітковини, проте клітковина не засвоюється людським організмом, але вона контролює роботу кишечника, виводячи холестерин з організму.

В Ірані, разом із солодощами подають і огірок, оскільки там вважається фруктом.

У 2007 році, в місті Шклов (Білорусія) був встановлений пам’ятник огірку. У м. Ніжин (Чернігівська обл) також є памятник огірку.

Шматочок огірка може вбити бактерії, відповідальні за неприємний запах з рота.

Що незвичайно, він єдиний з овочів, плоди якого ми Їмо в зеленому виді, недозрілому.

Огірок найдієтичніший з усіх дієтичних продуктів.

Цікавинки про огірки, цікаві відомості про огірки ви можете додавати через форму коментарів.

Українське весілля має багато тардицій, а чи знаєте Ви чому весілля називають народною драмою?

Чому весілля називають народною драмою?

Весілля називають “народною драмою”, оскільки в ньому поєднувалися мораль та світогляд, родинні та суспільні стосунки народу на кожному етапі його розвитку.

Весілля зазвичай святкували осінню, після закінчення всіх робіт на полі і до 14 жовтня (до свята Покрови Пресвятої Богородиці). В народі існувало прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”, цей вислів пояснювали тим, що якщо дівчина не вийде заміж до цього Свята, то вона зможе це зробити не раніше, аніж наступної осені. Традиційно весілля святкували в неділю, в деяких куточках країни гуляння продовжували весь наступний тиждень.

Також, весілля називали не тільки “народною драмою”, а й “оперою”, оскільки на святкуванні було завжди 3 жіночі хори (дружки, світилки та свахи), у деяких регіонах, один хор – парубоцький. Під час виконування цих пісень пояснювався зміст та значення кожного обряду, возвеличувалися молодята та їхні батьки.

Основні етапи українського весілля:

заручини (зазвичай відбуваються перед сватанням, приблизно за 2-3 місяці); сватання (молодята своїм батькам, цілували їхні руки та просили благословення); коровай (випікали його одружені жінки, які перебувають в щасливому шлюбі зі своїми обранцями; коровай пекли в хаті молодят); дівич-вечір (прощання нареченої з дівоцтвом); саме весілля (у неділю вранці молоду готували до шлюбу, надівали вінок і фату, вбирали в найкращий одяг, благословляли молодят)

Отже, весілля це обряд, який пов’язаний зі створенням шлюбу, має релігійні, етнічні та інші особливості.

Які функції виконує хітиновий покрив Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Функції хітинового покриву

Варто відмітити дві основні функції які виконує хітиновий покрив:

Захищає тіло членистоногих та безхребетних від негативних зовнішніх впливів, механічних та хімічних пошкоджень та покусування різних дрібних хижих істот. Певною мірою він виконує роль зовнішнього скелета. Опорна. Забезпечує жорсткість клітин. Перешкоджає втраті вологи організмом. Захищає від надмірного сонячного випромінювання та перегрівання організму.

Не дивлячись на його суттєві переваги, хітиновий покрив все таки має один суттєвий мінус – він не дозволяє тварині рости, тому час від часу його носій линяє.

Що таке хітин та хітиновий покрив?

Хітин – це азотовмісний полісахарид, який за своїм хімічним складом дещо схожий з целюлозою. Відмінність лише в тому, що замість гідроксилу на кожному кільці із шести атомів вуглецю розташовується аміногрупа. В ній кожен другий атом водню заміщається ацетильною групою.

Він являє собою досить складну структуру, яка була вперше виділена із зовнішніх оболонок тарантулів. Так вчені дійшли висновку, що членистоногі, безхребетні, деякі види бактерій та гриби мають дуже міцний шар, так званий хітиновий покрив.

Хітиновий покрив – це свого роду міцний панцир, який покриває тіло деяких істот.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались які функції виконує хітиновий покрив.

Цікаві факти про бузок

Бузок був названий на честь – наяди Стринги (персонаж з давньогрецької міфології).

У світі існує 2 300 сортів бузку (відрізняються забарвленням, формою і т. д).

Деякі види бузок не мають запаху (наприклад угорський бузок).

Бузок живе більше 100 років.

Квіти бузку містять глюкозид сірінгін і ефірну олія. У місті Грассі (Франція ) виготовляють ефірну олію, яка застосовується в парфумерії. Але добути ефірного масло бузку дуже витратна і трудомістка справа (через це, 1 кілограм ефірної олії бузку може коштувати до $ 100 000).

Екстракт бузку застосовується в кремах, лосьйонах, шампунях, милі, бальзамах для губ, в масажних оліях.

Бузок отруйний (при довгому вдиханні може викликати головний біль).

Деревина бузку використовується на точені вироби.

Квітки бузку володіють протималярійною, знеболюючою і потогінною дією.

Листя бузку сприяють дозріванню наривів і очищенню їх від гною. Для загоєння, подрібнене листя бузку прикладають до ран.

Мазь з квіток бузку використовується при ревматизмі.

У медицині, настоянка листя бузку використовується при запальних захворюваннях нирок і при каменях у нирках.

У Європі, бузок вирощується як декоративна рослина з 16 століття. В Америку був завезений колонізаторами в 17 столітті.

Батьківщина бузку – Мала Азія, Персія.

Чи знаєте ви щось цікаве про літо? Цікава інформація про літо для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про літо

1. Влітку у Франції Ейфелева вежа росте більш ніж на шість дюймів через розширення заліза в спекотні дні.

2. Найдовший день літа – це 21 червня (літнє Сонцестояння).

3. Діти, швидше за все, набирають вагу влітку, тому що діти в цей період менш активні, імовірно, будуть мати суперечливий графік сну, і, як правило, їдять більше нездорової їжі.

4. В Арктиці майже не буває літа або воно зовсім коротке.

5. У різних куточках нашої планети літо різне, наприклад в тропічних і екваторіальних місцях, літо триває цілий рік.

6. Календарне літо складається із трьох місяців: в північній півкулі – червня, липня та серпня, в південній – грудня, січня та лютого.

7. У дохристиянський період слов’яни обчислювали літо, як сучасне астрономічне, починаючи зі святкування дня Івана Купали.

8. При температурі навколишнього середовища 40 °С, людський організм випаровує приблизно 1 літр поту за годину.

9. Людський організм при сухому повітрі може витримати температуру +71 ° С протягом однієї години, +82 ° С – 49 хвилин, +93 ° С – 33 хвилини, а +104 °С – 26 хвилин. Експериментаторами теоретично припущено, що гранична температура, при якій людина ще в змозі дихати становить +116 °С.

У воді переносити високу температуру людині значно складніше. Максимально допустимий поріг становить 70 ° С.

10. Найвища температура на Землі буває, як не дивно не в пустелі Сахара, а в США, штат Каліфорнія, на безлюдній пустинній ділянці під назвою “Долина смерті”, де в тіні частенько буває 57 ° С вище нуля.

Цікавинки про літо, цікаві відомості про літо ви можете розширити через форму коментарів.

Голонасінні Поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Давайте розглянемо Чим характеризуються голонасінні рослини.

Характерні риси голонасінних

Голонасінні – це давня група рослин, відома з девон­ського періоду палеозойської ери, які майже вимерли і в су­часних умовах є згасаючою гілкою еволюції рослинного світу, що налічує близько 800 видів сучасних рослин.

Здебільшого голонасінні представлені деревами (інколи гігантських розмірів), рідше кущами або ліанами, трав’янистих рослин серед голо­насінних немає.

Характерні ознаки голонасінних:

– розмноження насінням, яке утворюється із насінного зачатка і відкрито лежить на насінних лусках шишки. Насінина голонасінних – новий орган, що з’явився у процесі еволюції для розмноження рослин. Під шкіркою насінина містить зародок і запас поживних речовин, здатна тривалий час перебувати у стані спокою, а потрапивши у сприятливі умови, проростає і утворює нову особину;

– дуже редуковані чоловічий та жіночий гаметофіти;

– внутрішнє запліднення, що не залежить від наявності води;

– розвиток потужного стрижневого кореня;

– добре розвинута провідна система та надійно захищені від випаровування листки (зовні вкриті кутиколою, продихи глибоко занурені в тканини листка);

– Характерними рисами будови голонасінних є моноподіальне галуження стебла, яке має камбій і здатне до вторинного потов­щення. Судин у більшості голонасінних немає, деревина утворена лише трахеїдами, з яких весняні, тонкостінні виконують провідну функцію, а осінні товстостінні – механічну. За будовою листків голонасінні розділяють на 2 групи: рослини з великими листками (макрофільна лінія еволюції) і з дрібними листками (мікрофільна лінія еволюції);

– Чоловічі шишечки мають вісь, густо вкриту мікроспорофілами, кількість і форма яких дуже різноманітні;

– Жіночі шишечки також мають вісь, що несе луски двох типів: покривні і насінні, на яких при основі розташовані насінні зачатки. Насінні зачатки мають пилковхід, покривало, нуцелус, в якому роз­ташований жіночий гаметофіт, представлений первинним ендо­спермом і двома архегоніями.

Відмінність покритонасінних від голонасінних полягає в тому, що у покритонасінних рослин насіння розташоване в зав’язі, а у голонасінних – сім’ябруньки, що пізніше трансформуються в насіння, не мають ізольованого вмістилища, а покриті тонкими лусочками та прикріплені до стрижня.

Тепер вам відомі основні ознаки відділу голонасінних рослин.

Розглянемо Що таке біологічні ритми Та їх Характеристика, Яка наука вивчає біоритми.

Біологічні ритми людини та їх види

Біоритми – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному.

Хронобіологія – це наука, що вивчає біоритми.

Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми.

Зовнішні біоритми пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі, її обертанням навколо осі та навколо Сонця.

До Внутрішніх біоритмів відносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення.

Періодичність біоритмів: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років.

Види біоритмів:

– добові;

– сезонні;

– місячні;

– річні;

– багаторічні.

Залежно від характеру біоритмів людей виділяють такі Біоритмічні типи (хронотипи):

“сови” – що пізно лягають спати, найбільш активні у другій половині дня чи ввечері і вночі; “жайворонки” – рано прокидаються, найактивніші вранці; “голуби” – однаково активні в різний час доби.

Основні Характеристики (параметрами) біоритмів це такі показники:

1. період – час, протягом якого коливальна система робить повний цикл змін.

2. Мезор – середній рівень показників досліджуваного процесу, навколо якого відбувається коливання; він надає можливість дати інтегральну оцінку біологічного процесу за весь цикл його коливання.

3. Амплітуда – величина відхилення досліджуваного показника в обидві сторони від середньої. Вона є показником благополуччя або індикатором несприятливих впливів на організм.

4. Фаза – положення коливається системи в будь-який момент часу; по відношенню до середнього рівня може бути позитивною (+) і негативною (-). При вивченні різних біоритмів людини буває необхідним встановити їх синхронність (збіг) по фазі.

5. Акрофаза – час максимальної функції.

6. Ортофаза – час мінімальної функції.

Різні Типи біоритмів Характеризуються різними часовими проміжками:

Пульсуючі ритми : гормони людини можуть різко вироблятися кожні кілька хвилин або годин, як, наприклад, інсулін; Циркадні ритми : відбуваються з регулярністю раз на добу, наприклад, гормони, які контролюють цикл сну і неспання;0 Місячні цикли : наприклад, коливання рівня гормонів, що відповідають за менструальний цикл; Сезонні : взимку рівень гормонів щитоподібної залози знижується, а мелатоніну підвищується; Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал : ритми скорочення м’язів, дихання, біохімічних реакцій; Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб : зміна сну та бадьорості, активності та спокою; Ритми низької частоти : наприклад, біоритми зміни фізичного, емоційного, інтелектуального станів, а також зміна метаболізму протягом року у зв’язку зі зміною температурного та сонячного режиму.