Category: Енциклопедія

  • Афоризми про їжу та харчування

    Афоризми про їжу та харчування – це вислови відомих людей про їжу, про правильне раціональне харчування, в який показано не лише мудрість, а й закладено повчальний зміст.

    Афоризми про їжу та харчування

    – Лікарі безперервно працюють над збереженням нашого здоров’я, а кухарі – над його руйнуванням; проте останні більш впевнені в успіху.
    Д. Дідро

    – Від того, що людина багато їсть, вона не стає здоровішою… Так само і вчений – це не той, хто багато читає, а той, хто читає з користю.
    Аристип

    – Здоров’я суди не по роках, а по зубах.
    Народна мудрість

    – Надлишок їжі заважає тонкості розуму.
    Латинська приказка

    – Сите черево до навчання глухе.
    Латинська приказка

    – Вставши із-за столу голодним – ви наїлись; якщо ви встали наївшись – ви переїли; якщо встаєте переївши – ви отруїлись.
    А. П. Чехов

    – Якщо хочеш продовжити своє життя, приборкай свою трапезу.
    Б. Франклін

    – Ненажера: той, хто риє собі могилу зубами.
    NN

    – За обідом їж мало, а вечеряй ще менше, тому що здоров’я всього тіла кується в кузні нашого шлунку.
    М. де Сервантес

    – Ніхто не повинен переступати міру ні в їжі, ні в питті.
    Піфагор

    – Їсти і пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювались, а не пригнічувались.
    Ціцерон

    – Надмірне наповнення шлунку шкідливе для здоров’я.
    А. Цельс

    – Міра в їжі – то мати хорошого здоров’я.
    Валерій Максим

    – Обмежуйтесь рослинами, якщо хочете харчуватись достатньо і здорово.
    Іоанн Златоуст

    – Їжа, яка не перетравлюється, з’їдає того, хто її скошту-вав.
    Абу-Ль-Фарадж

    – Їж стільки, щоб тіло не гинуло від переїдання.
    А. Джамі

    – Небагато умирає з недоїдання, але багато умирає з переситу.
    Народна мудрість

    – Держи голову в холоді, живіт в голоді, а ноги в теплі.
    Народна мудрість

    – Стриманість в їжі породжена або турботою про здоров’я, або нездатністю багато з’їсти.
    Ф. де Ларошфуко

    – Коли я бачу ці столи, закладені багатьма стравами, мені здається, що за кожним із них ховається, як в засідці, подагра, водянка, лихоманка і багато інших хвороб.
    Дж. Аддісон

    – Якщо ми засуджені на те, щоб їсти, будемо їсти добре.
    А. Брійя-Соварєн

    – Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, хто ти.
    А. Брійя-Соварєн

    – Творець, який зобов’язав людину їсти для того, щоб жити, пробуджує її до цього апетитом і нагороджує за це задоволенням.
    А. Брійя-Соварєн

    – Єдиний спосіб зберегти здоров’я – це їсти те, чого не хочемо, пити те, чого не любимо, і робити те, що не подобається.
    Марк Твен

    – Страви, приємні на смак, – це отрута, від якої пош-коджується шлунок і пом’якшуються кістки. Відмовив-шись від них, ти позбавишся багатьох тягарів. Пусті розваги шкідливі для здоров’я і смертельні для добро-дія. Покінчи з ними, і тобі ні про що не доведеться жалкувати.
    Хун Цзичен

    – Якщо надмірне захоплення їжею є звірство, то й знева-га до їжі є нерозумною, і істина тут, як і скрізь, лежить посередині: не захоплюйся, але приділяй належну увагу.
    І. П. Павлов

    – Повненькі живуть менше. Проте їдять більше.
    С. Є. Лєц
    – Природа досить вдало продумала будову нашого орга-нізму. Щоб ми бачили, скільки ми переїдаємо, наш живіт розміщений на тій же стороні тіла, що й очі.
    Ф. Г. Раневська

    – Тіло – багаж, який несеш усе життя. Чим він важчий, тим коротша подорож.
    Арнольд Глазгоу

    – Товстуни живуть менше, зате їдять довше.
    Станіслав Єжи Лец

    – Немає товстих жінок, проте у декотрих з них недостат-ній ріст для їхньої ваги.
    NN

    – Одні сідають на дієту, щоб зберегти струнку фігуру, інші – щоб зберегти стрункого чоловіка.
    Ж. Голончова

    – Я сидів на дієті 14 днів і втратив лише два тижні.
    Тоні Філде

    – Я не збираюся заморити себе голодом задля того, щоб прожити трішки довше.
    Ф. Пітер

    – Хороших дієт не буває.
    Н. де Ротшильд

    – Ніколи не їж більше, ніж можеш підняти.
    Генрі Бірд

    – Сучасні жінки приховують вагу, а не вік.
    Ратмір Тумановський

    – Все, що мені подобається, або протипоказано, або аморально, або веде до ожиріння.
    О. Вулкотт

    – Щоб по-справжньому схуднути, достатньо відмовитися від трьох речей – сніданку, обіду, вечері.
    Френк Ллойд Райт

    – Якщо хочеш виглядати молодою і стрункою, тримайся ближче старих і товстих.
    Джім Ісос

    Якщо ви знаєте цікаві афоризми про їжу та харчування лишайте їх в коментарях.

  • Навіщо потрібні зародкові оболонки?

    Навіщо потрібні зародкові оболонки Ви дізнаєтесь з цієї статті.

    Навіщо потрібні зародкові оболонки?

    Зародкові оболонки відіграють дуже важливу роль у формуванні майбутнього організму, адже виконують ряд важливих функцій:

    * захисну

    * живильну

    * беруть участь у формуванні сечового міхура (у ссавців та людини) та клоаки (у птиць та плазунів)

    * забезпечує обмін речовин між організмом матері та плода

    Що таке зародкові оболонки?

    Зародкові оболонки – це спеціальні оболонки, які присутні у більшості видів безхребетних тварин, акулових риб та у всіх вищих хребетних тварин і людини, що забезпечують життєдіяльність зародка та забезпечують його від різного виду механічних пошкоджень.

    Варто відзначити, що зародкові оболонки утворюються не під час дозрівання яйцеклітини, а в період зародкового розвитку з клітини зародка.

    Зародкова оболонка складається з декількох шарів, які виконують окремі функції:

      амніон або водна оболонка хоріон аллантоїс

    Водна оболонка формується бічними складками позазародкової ектодерми та зародковими листками бічних пластинок. Останні підводяться і змикаються над зародком. Також амніон може формуватися шляхом утворення порожнини серед зародкових кліток, які поступово перетворюються в ту оболонку, яка захищає зародок і живить його, захищаючи від висихання та зіткнення з іншими оболонками.

    Хоріон утворений зовнішніми стінками водної оболонки. Він безпосередньо контактує зі стінкою матки. Відповідає за правильний обмін речовин між організмом матері та плоду. Хоріон характерний тим, що має специфічні ворсинки, які вростаючи в тканину матки утворюють плодову частину плаценти.

    Аллантоїс представляє собою задній відділ кишкової трубки плоду. Саме там збираються продукти обміну речовин зародка. Також у мезенхімі аллантоїса утворюють судини пуповини та сечовий міхур чи клоака.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались навіщо потрібні зародкові оболонки.

  • Цікаві факти про астероїди

    Чи знаєте ви щось цікаве про астероїди? Цікава інформація про астероїди для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про астероїди

    Астероїдами називають небесні тіла які рухаються по орбіті навколо Сонця.

    До 2006 року, астероїди були віднесені до малих планетам. У 2006 році більшістт астероїдів були віднесені до малих тіл Сонячної системи.

    Астероїди не мають атмосфери.

    У деяких астероїдів є супутники.

    Слово “астероїд” з давньогрецької перекладається як “подібний зірці”. У телескопі астероїди виглядають як зірки, а планети як диски.

    Астероїди мають неправильну форму, за масою і розміром поступаються планетам.

    Тіла з діаметром більше 30 м вважаються астероїдами, менше – метеорити.

    У Сонячній системі виявлено більш 670 000 астероїдів.

    Більшість астероїдів знаходяться в поясі астероїдів (цей пояс розташований між орбітами Марса і Юпітера).

    Церера вважалася найбільшим астероїдом в Сонячній системі, але з 24 серпня 2006 року вона вважається вже карликовою планетою.

    Паллада – є найбільшим астероїдом в Сонячній системі.

    Астероїд Веста – єдиний астероїд з поясу астероїдів, який можна спостерігати неозброєним оком.

    Першовідкривачем астероїдів є – Еліа Мілошевич.

    Зіткнення астероїда (з розміром більше 3 км) із Землею, здатне знищити цивілізацію.

    Цікавинки про астероїди, цікаві відомості про астероїди ви можете додавати через форму коментарів.

  • Повідомлення про Ломоносова

    Невелика цікава доповідь про Ломоносова на українській мові викладена в цій статті. Розповідь про Ломоносова для учнів може бути доповнена даними його Біографії та Цікавими фактами.

    Повідомлення про вченого Ломоносова

    Михайло Васильович Ломоносов – перший російський вчений-натураліст світового значення, енциклопедист, хімік і фізик

    Народився майбутній вчений 19 листопада 1711 року неподалік від села Холмогори Архангельської губернії, в сім’ї селянина, що займалася морським промислом. Мати Михайла померла рано, тому його виховувала мачуха. Читати він навчився рано, а першими прочитаними книгами були “Граматика”, “Арифметика” і “Віршований Псалтир”.

    У грудні 1730 Ломоносов на рибному обозі поїхав в Москву, а в січні 1731 року став учнем Слов’яно-греко-латинської академії, де вчився 5 років і вивчав латинську мову, а також всю тодішню “науку”. Як одного з найкращих учнів, в 1735 році його відправили вчитися в Санкт-Петербург в Академічний університет, а вже через рік він був направлений до Німеччини, де вивчав математику, фізику, філософію, хімію і металургію. У Німеччині майбутній вчений одружився.

    Отримавши європейську освіту, в 1742 році він повернувся в Росію і поступив на службу в фізичний клас Академії, а в 1745 році став першим росіянином, якого обрали професором хімії. У той час лекції читалися на латині або на німецькій мові, але Ломоносов домігся того, щоб читання публічних лекцій здійснювалося російською мовою. У 1746 році завдяки йому для навчання почали набирати студентів із семінарій, також Ломоносов клопочеться про доступність книг, про те, щоб всі природні науки могли застосовуватися на практиці, а також пише наукові трактати з фізики та хімії.

    У той час російський народ практично не мав доступу до наук, тому з 1748 Ломоносов вступає в запеклі суперечки з німцем Міллером, і звинувачує його в тому, що в науці той принижує російський народ. У 1748 році вчений домігся побудови першої в Росії хімічної лабораторії для проведення досліджень.

    Саме Ломоносов розробив проект Московського університету, згодом названого в його честь. Відкрив наявність атмосфери у планети Венера

    З 1749 року Михайла Ломоносова починають приймати у вищому світі, і незабаром вчений привертає увагу Імператорського Двору. Але всі свої знайомства в вищому світі вчений використовує для розвитку російської науки. Після того, як за його безпосередньої участі вченого в 1755 році відбулося відкриття Московського університету, він відстоює права на освіту самого нижчого російського стану. У 1758 році вченому доручають контролювати роботу Географічного департаменту, Історичних зборів, університету і Академічної гімназії при Академії Наук. У ці роки він працює над складанням Російського Атласа, займається облаштуванням гімназії, а в 1763 році обирається членом Академії мистецтв. В кінці життя Ломоносов був обраний почесним членом Стокгольмської і Болонської академій наук.

    Помер Михайло Ломоносов 15 квітня 1765 року від запалення легенів.

    Ця доповідь про М. В. Ломоносова можуть використовувати учні 3, 4, 5 класу.

  • Сенсорні системи людини

    Однією з основних властивостей живих істот є здатність сприймати інформацію про навколишній світ і стан внутрішнього середовища. Інформацію про зовнішнє і внутрішнє середовище організму людина отримує за допомогою Сенсорних систем (аналізаторів).

    Сенсорні системи людини

    Сенсорна система (або аналізатор) – це частина нервової системи, яка складається з групи клітин ( Рецепторів ), які забезпечують сприйняття інформації, трансформують її в нервовий імпульс і передають в центральну нервову систему. Таким чином виходить, що аналізатор забезпечує сприйняття і передачу інформації, отриману ззовні або зсередини нашого організму.

    Рецептор – це група спеціалізованих клітин, які сприймають інформацію із зовнішнього або внутрішнього середовища і перетворює його в нервове збудження, яке потім по нервових волокнах передається в ЦНС.

    Поняття аналізатора було введено І. П. Павловим.

    Класифікація рецепторів:
    1. Зовнішні рецептори або Екстерорецепції, які сприймають інформацію з навколишнього середовища. Сюди відносяться такі види рецепторів як: слуховий, зоровий, смаковий, дотиковий.
    2. Внутрішні рецептори або Інтерорецептори, сприймають інформацію від внутрішніх органів. відносяться такі види рецепторів як: рецептори внутрішніх органів, опорно-рухового апарату.

    У людини є такі рецептори:
    – Хеморецептори – клітини, здатні розпізнавати певні хімічні речовини чи їхні концентрації: смакові та нюхові рецептори, рецептори гіпоталамуса та судин, що реагують на рН, концентрацію глюкози в плазмі крові тощо;
    – Механорецептори, які сприймають механічний тиск; розташовані в шкірі, ротовій порожнині, судинах і порожнистих органах, м’язах і суглобах (здійснюючи пропріорецепцію – сприйняття положення опорно-рухового апарата), рецепторні клітини органу слуху також э механорецепторами;
    – Фоторецептори – сприймають світло певної інтенсивності і довжини хвиль (кольору): сітківка ока;
    – Терморецептори – клітини, що реагують на температуру, знаходяться в шкірі (теплові та холодові), гіпоталамусі, деяких судинах кровоносної системи.

    Сенсорні системи підрозділяються на зовнішні і внутрішні.

    Зовнішні сенсорні Системи забезпечені екстерорецепторами, Внутрішні сенсорні системи – інтерорецепторами. У звичайних умовах на організм постійно здійснюється комплексний вплив, і сенсорні системи працюють в постійній взаємодії.

    Всі сенсорні системи складаються з:

    – периферичних рецепторів,

    – провідних шляхів і перемикальних ядер,

    – первинних проекційних областей кори,

    – вторинної сенсорної кори.

    Етапи сенсорного сприйняття:
    1) дія подразника на периферичні рецептори;
    2) перетворення енергії стимулу в електричні сигнали – потенціали дії, що виникають в первинному сенсорному нейроні;
    3) подальшу переробку переданих сигналів на всіх ієрархічних рівнях сенсорної системи;
    4) виникнення суб’єктивної реакції на подразник, що представляє собою сприйняття або внутрішнє представництво чинного стимулу у вигляді образів або словесних символів.

    Зазначена послідовність дотримується в усіх сенсорних системах, відображаючи ієрархічний принцип їхньої організації.

    Сенсорні системи людини забезпечують:
    1) формування відчуттів і сприйняття діючих стимулів;
    2) контроль довільних рухів;
    3) контроль діяльності внутрішніх органів;
    4) необхідний для неспання людини рівень активності мозку.

    Сенсорні системи організму людини та їх аналізатори:

    Зорова > око

    Слухова > вухо

    Смакова > язик

    Дотикова > шкіра

    Нюхова > ніс

    Принципи конструкції сенсорних систем:
    – Принцип багатоканальності (дублювання з метою підвищення надійності системи);
    – Принцип багаторівневості передачі інформації;
    – Принцип конвергенції (кінці одного нейрона контактують з кількома нейронами попереднього рівня; воронка Шеррингтона);
    – Принцип дивергенції (мультиплікації; контакт з кількома нейронами більш високого рівня);
    – Принцип зворотних зв’язків (у всіх рівнів системи є і висхідний, і спадний шлях; зворотні зв’язки мають гальмівне значення як частина процеса обробки сигналу);
    – Принцип кортікалізаціі (у новій корі представлені всі сенсорні системи; отже, кора функціонально багатозначна, і не існує абсолютної локалізації);
    – Принцип двосторонньої симетрії;
    – Принцип структурно-функціональної кореляцій.

  • Найбільші міста України

    Чи знаєте ви які найбільші міста України за площею, населенням?

    Найбільші міста України

    Найбільші міста України за населенням

    Київ 2 845 023 чоловік Харків 1 451 028 чоловік Одеса 1 029 049 чоловік Дніпропетровськ 997 754 чоловік Донецьк 953 217 чоловік Запоріжжя 770 672 чоловік Львів 730 272 чоловік Кривий Ріг 656 478 чоловік Миколаїв 496 188 чоловік Маріуполь 461 810 чоловік

    Найбільше місто України за площею – Київ

    Десятка самих великих міст по площі в Україні:

    Київ – 839 км2; Кривій Ріг – 430 км2 Макіївка – 425,7 км2; Горлівка – 422 км2; Дніпропетровськ – 405 км2 Донецьк – 358 км2; Запоріжжя – 334 км2; Харків – 310 км2; Луганськ – 286 км2; Одеса – 236,9 км2.

    Назви найбільших міст України

    Київ Харків Одеса Дніпропетровськ Донецьк Запоріжжя Львів Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ Вінниця Макіївка Севастополь Сімферополь Херсон Полтава Чернігів Черкаси Житомир Суми Хмельницький Чернівці Горлівка Рівне Дніпродзержинськ Кіровоград Івано-Франківськ Кременчук Тернопіль Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч Нікополь Слов’янськ Ужгород Бердянськ Алчевськ Павлоград Сєвєродонецьк Євпаторія Лисичанськ Кам’янець-Подільський Бровари Конотоп Умань Мукачеве Олександрія

  • “Повнолітні діти” аналіз

    Аналіз твору “Повнолітні діти” І. Вільде – тема, ідея, жанр, проблематика, композиція наведені в цій статті.

    “Повнолітні діти” І. Вільде аналіз

    Рік написання – 1939 ( Свій твір І. Вільде присвятила своєму батькові Дмитру Макогонові.)

    Тема: зображення Буковини часів румунсько-боярської окупації, розповідь про юну героїню Дарину Попович, пошуки нею шляху самоутвердження, становлення особистості, гордої, самостійної, духовно красивої.

    Ідея: засудження утисків румунської влади щодо українців, возвеличення прагнення української молоді бути справжніми господарями своєї землі, шанувати і поважати традиції і культуру рідного краю.

    Основна думка: “Це ми – студенти! Будівники нового ладу! Носії нових, сміливих ідей! Пробоєвики в хащах консерватизму!”

    Жанр: автобіографічна повість, деякі літературознавці вважають, що це роман.

    Головна героїня твору Дарина Попович перебрала чимало автобіографічного від самої письменниці.

    Проблематика “Повнолітні діти”

    – Насильницька румунізація українців.

    – Боротьба проти поневолення і приниження гідності.

    – Палке кохання.

    Композиція “Повнолітні діти”

      Експозиція: знайомство зі студентським товариством Народного дому на Буковині. Зав’язка: проведення студентських зборів буковинських корпорацій, які прагнули продовжити традиції козацтва. Кульмінація: прагнення Дарини піднести українське в румунському середовищі, самоствердитися у дорослому житті. Розв’язка: Іванчук повідомив Дарину про перемогу на виборах “наших”, приїзд Орехівського.

    Якщо ви можете доповнити аналіз повісті “Повнолітні діти” лишайте інформацію в коментарях.

  • Хто такі якобінці?

    Хто такі якобінці?

    Якобінці – це група революціонерів періоду французької буржуазної революції.

    Від початку якобінці – це члени Якобінського клубу, найвідомішого з так званих “патріотичних товариств”, яке мало у своєму розпорядженні мережу філій і значною мірою вплинуло через них на політизацію великої частини населення Франції в епоху революції.

    Клуб був заснований у Версалі під назвою бретонського клубу, оскільки більшість його членів були вихідцями з Бретані. Згуртувавши довкола себе представників інших регіонів Франції, бретонський клуб перейменував себе у Товариство друзів Конституції. У жовтні 1789 року депутати перебралися до Парижа, де збиралися в монастирі святого Якова.

    Приналежність до цього клубу, його підтримка були неодмінною умовою доступу до влади до 9 термідора (контрреволюційний переворот). Через нього пройшли і фейяни, і жирондисти, і монтаньяри. Тому помилково вважати якобінцями лише прихильників М. Робесп’єра, Ж.-П. Марата, Ж.-Ж. Дантона, Л.-А. Сен-Жюста, Ж. Кутона, тобто тих, хто залишився в клубі після вигнання з нього жирондистів у жовтні 1792 р.

    В історичній пам’яті назва “якобінці” закріпилася саме за радикальними діячами, що прийшли до влади в період так званої якобінської диктатури (1793-1794) – революційно-терористичної форми державного правління Франції від падіння жиронди до термідоріанського перевороту.

    Члени клубу очолювали Комітет громадського порятунку, який проводив політику революційного терору, який іноді називають якобінським, а відповідний період – якобінською диктатурою.

    З їх числа найвідомішим став Наполеон Бонапарт. З часом Наполеон став імператором, використовуючи революційні ідеї, а після – великим загарбником.

    Отже, якобінці – це учасники політичного угруповання, які прийшли до влади під час Великої Французької революції, і які сприяли поваленню французько-королівської династії.

  • Цікаві факти про нігті

    Цікавинки про нігті для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про нігті

    Нігті є у людини не дарма. Завдяки ним пальці захищені від травм і огрубіння шкіри, тому можна з упевненістю сказати, що вони відіграють велику роль в житті кожного.

    Основою нігтя є кератин – той же білок, з якого утворюються волосся. А На твердість нігтів впливає кількість сірки в цьому білку.

    Сама нігтьова пластина “не дихає”, всупереч поширеній помилці. Однак кисень необхідний кутикулі і нігтьовому ложе.

    Швидкість росту нігтів на руках дорівнює в середньому 0,1 мм на добу. Іншими словами, кожні 100 днів вони можуть виростати до 1 см. Щоб нігті повністю оновитися, буде потрібно від 4 до 6 місяців. Нігті на ногах ростуть повільніше. Період їх повного оновлення може скласти 18 місяців.

    Вчені з’ясували, що нігті на середніх пальцях, як правило, ростуть швидше, ніж на інших. Повільніше всього вони відростають на мізинцях. До речі, причина цього явища досі не встановлена.

    Протягом життя жінки остригають близько 4,3 м нігтів, а чоловіки – 3,9 м. Різниця в цифрах пояснюється тим, що у жінок нігті ростуть швидше. Це може порадувати представниць прекрасної статі, так як саме вони люблять робити гарний манікюр.

    Товщина нігтів на ногах майже в 2 рази більше, ніж на руках. Це пояснюється тим, що ноги частіше піддаються впливу несприятливих наслідків довкілля, через що пальці потребують більш сильного захисту.

    Робота за комп’ютером може стимулювати ріст нігтів. Відбувається це під час набору тексту на клавіатурі, тому люди, які проводять за цим заняттям багато часу, частіше остригають свої нігті.

    Ще один спосіб прискорити ріст нігтів – частіше їх підрізати (хоча б трохи). Як це не дивно, але тоді вони починають рости швидше. Саме через цю їх властивість так складно відростити довгі нігті.

    Кожен 11-й житель планети гризе нігті. Робиться це несвідомо, в основному через стрес. Деякі психологи вважають, що таким чином людина як би повертається в дитинство, коли вона могла смоктати палець, і заспокоюється.

    Незважаючи на твердість нігтів, їх неважко травмувати.

    Багато хоча б раз бачили на своїх нігтьових пластинах білі плями. Вони з’являються не через брак кальцію, як прийнято вважати, а через невеликі травми (удари, подряпини).

  • Цікаві факти про чорницю

    Чи знаєте ви щось цікаве про чорницю? Цікава інформація про чорницю для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про чорницю

    Листя і ягоди чорниці Використовують в лікарських цілях при хворобах очей, шлунково – кишкового тракту, цукрового діабету. Листя і пагони чорниці містять глікозид неоміртіллін, який знижує вміст цукру в крові.

    Слово “чорниця” походить від латинського слова вакса, що означає “корова” (так як деякі види листя чорниці придатні на корм худобі), а чорницею назвали її тому, що вона чорного кольору і чорнить руки.

    Чорниця застосовується як фіолетовий рослинний барвник для таврування м’яса.

    Чорниця багата Вітамінами А, В, С і магнієм, кальцієм.

    З рослини чорниці видобувається мед.

    Барвник чорниці є індикатором кислотності (при зниженні кислотності, він змінює свій колір на синій).

    З чорниці виготовляють киселі, варення, наливки та ін. Відвар або кисіль чорниці допомагає від проносу.

    Свіжа чорниця корисна при лікуванні цинги (хвороба дефіциту вітаміну С).

    Іноді чорницю вирощують в декоративних цілях.

    При надмірному вживанні чорниці, вона викликає запори.

    США – найбільший виробник чорниці в світі.

    Вживання чорниці запобігає і лікує захворювання очей (наприклад відшарування сітківки).

    Цікавинки про чорницю, цікаві відомості про чорницю ви можете додавати через форму коментарів.