Category: Енциклопедія

  • Різниця між громадянством і підданством

    Різниця між громадянством і підданством

    Оперуючи поняттями “громадянство” і “підданство” не всі розуміють різницю між цими словами. Спробуємо розібратися у відмінностях.

    Що таке громадянство?

    Громадянство – це правовий, заснований на законі зв’язок громадянина з державою, в результаті якого з’являються двосторонні, взаємні права та обов’язки. Громадянин зобов’язаний не порушувати державних устоїв, платити різні податки, а держава, в особі своїх держорганів, зобов’язується захищати громадянина як всередині держави, так і за його межами. Громадянство підтверджується наявністю внутрішнього документа, в основному паспорта.

    Що таке підданство?

    Підданство – це зв’язок не з державою, а безпосередньо з особистістю монарха – “підданий її (його) величності”. Тому інститут підданства поширений тільки в монархічних державах. Піддані зобов’язані шанувати і любити монарха, служити йому. У більшості розвинених країн монархія є всього лише символом влади поряд з прапором і гербом. Тому інститут підданства існує поряд з громадянством, або повністю його замінює. У розвинених країнах це розходження на ділі носить лише словесний характер: основи правового положення особистості в монархії Великобританії мало чим відрізняються від ситуації в республіці Франції.

    До того ж в останні десятиліття в європейських монархіях, в Японії та деяких інших країнах обидва терміни вживаються як рівнозначні, а замість підданства все частіше використовується термін “громадянство”. У ряді держав перший термін взагалі виключений з широкого вжитку і застосовується лише на особливих церемоніях. У країнах, що розвиваються, у державах арабського Сходу, в Африці зазначене розходження має істотне значення: підданий зобов’язаний бути особисто вірним монарху, населення виховується у відповідних традиціях, нерідко порушення вірності може бути суворо покаране.

    У чому різниця між громадянством і підданством?

    Підданство відрізняється від громадянства насамперед тим, що воно:

      Є інститутом монархічної держави і означає політико-правовий зв’язок підданого з монархом; Такий правовий зв’язок характеризується не взаємним і рівнообов’язковим, як при громадянстві, а одностороннім характером: підданий несе перед монархом тільки обов’язки, а монарх щодо індивіда має тільки права; В історичній ретроспективі інститут підданства передував виникненню інституту громадянства, що вперше з’являється в епоху буржуазних революцій.

  • Цікаві факти про журавлину

    Чи знаєте ви щось цікаве про журавлину? Цікава інформація про журавлину для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про журавлину

    Всі види журавлини Є їстівними.

    Щороку, одне журавлинна рослина дає кілька сотень ягід. Журавлинна рослина Є вічнозеленим чагарником. Вони завжди ростуть в сирих місцях.

    Журавлина багате джерело вітаміну С, через це вона прирівнюється з лимоном, апельсином і грейпфрутом.

    За вмістом Вітаміну К1 , журавлина не поступається капусті і суниці.

    З листя журавлини можна робити чай.

    Якщо зберігати журавлину в бочках з водою, то вона збережеться в свіжому вигляді і на наступний рік.

    З журавлини виготовляють Квас, кисіль, морс.

    Журавлина використовується як Протицинговий засіб, при простудних захворюваннях, ангіні, авітамінозах і лікеро-горілчаній промисловості.

    США – найбільший виробник журавлини.

    У минулому, журавлина була використана в якості джерела червоного пігменту для фарбування тканин, килимів та ковдри.

    Корінні американці використовували припарки, зроблені з журавлини для усунення отрути з рани отруєної стріли.

    Антиоксиданти, знайдені в журавлині можуть запобігти розвитку хвороби Альцгеймера.

    Цікавинки про журавлину, цікаві відомості про журавлину ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про новорічну ялинку

    Чи знаєте ви щось цікаве про новорічну ялинку? Цікава інформація про новорічну ялинку для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про новорічну ялинку

    У давні часи в багатьох країнах люди вірили, що дерева – це домівка духів. Щоб їх умилостивити, гілки дерев прикрашалися символами достатку і родючості: овочами, фруктами, яйцями, горіхами і т. д. Священне дерево, обране для захисту будинку від усіляких напастей, повинно було бути вічнозеленим, тому воно символізувало незламну силу життя. Саме таким деревом вважається новорічна ялина.

    Перша святкова ялинка була виставлена??в 1516 році при дворі англійського короля Генріха VIII. Ялинка була зроблена з золота і прикрашена гранатами і квітками троянди. До цього в Англії було прийнято прикрашати будинок омелою, плющем і будяками. До речі, обидві ці святкові традиції мирно співіснують у Великобританії і по цей день.

    В офіційних документах новорічна ялинка вперше згадується в 1600 році. Її встановили в Ельзасі, провінції Франції, і Прикрасили трояндами з кольорового паперу. Хоча, якщо чесно, хто саме встановив першу різдвяну ялинку досі невідомо, тому багато народів приписують цю честь собі. Приміром, латиші стверджують, що на площі Риги ялинка з’явилася в 1510 році, а німці кажуть, що першу різдвяну ялинку прикрасив сам Мартін Лютер в 1517 році.

    Спочатку Новорічні ялинки прикрашалися, в основному, яблуками, що символізували райські плоди. На верхівку, як і зараз, надягали зірку, яка повинна була нагадувати віруючим про Віфлеємську зірку, що повідала світові про народження Христа.

    Хоча перші скляні ялинкові іграшки на ялинку з’явилися в німецькій Тюрінгії ще на початку XVII століття, масове їх виробництво почалося лише в 1858 році у французькій провінції Ельзас. Справа в тому, що в цьому році у Франції був неврожай яблук, тому ялинки було нічим наряджати. Ось і довелося викручуватися!

    В кінці XVII століття В якості ялинкових прикрас використовувався… картопля! У ті часи цей овоч вважався заморською дивиною, тому вішати на ялинку позолочені бульби було ні крапельки не соромно.

    На початку XIX століття ялинки прикрашалися палаючими свічками, але дуже скоро від цієї пожежо-небезпечної традиції відмовилися.

    У 1877 році німець Йохан Еккард вирішив схрестити підставку під ялинку і музичну шкатулку. Вийшла музична підставка, яка, якщо її завести ключем, повільно й плавно обертала новорічну ялинку під звуки вальсу.

    У Україні традиція прикрашати ялинку приживалася з величезною працею, бо у слов’ян ялинка вважалася “поганим” деревом. Не дарма ж душогубів і самогубців ховали між двома ялинами!

    У 1929 році в СРСР новорічна ялинка була заборонена, як “попівський звичай”. Вулицями ходили навіть спеціальні патрулі, які заглядали у вікна і стежили за тим, щоб у квартирах не було вбраних ялинок. Тільки в 1935 році ялинка була “реабілітована” і знову стала законним атрибутом свята.

    Цікавинки про новорічну ялинку, цікаві відомості про новорічну ялинку ви можете додавати через форму коментарів.

  • Цікаві факти про дикобразів

    Чи знаєте ви щось цікаве про дикобразів? Цікава інформація про дикобразів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про дикобраза

    Дикобрази мають найдовші голки серед всіх ссавців.

    Довжина голок дикобразів до 40 см, якщо ними вколотися, вони можуть викликати запалення.

    Деякі дикобрази на своєму тілі мають до 30000 голок.

    Дикобрази поширені в Європі, США, Канаді, Індії, Африці, Азії і Південній Америці.

    Дикобрази не “стріляють” своїми голками, вони і так легко вивільняються при торканні.

    При втраті старих голок вони замінюються новими.

    Дикобрази Є нічними тваринами. Протягом дня вони сплять і стають активними у вечірній час.

    Дикобрази спроможні піднятися на дерево. Вони є відмінними альпіністами.

    Що їдять дикобрази? Дикобрази – травоїдні тварини, вони харчуються листям, корою, фруктами.

    Дикобрази живуть близько 15 – 18 років.

    Цікавинки про дикобразів, цікаві відомості про дикобразів ви можете розширити через форму коментарів.

  • Сталін цікаві факти

    Цікаві факти з життя Сталіна ви дізнаєтеся в цій статті. Йосип Віссаріонович Сталін – російський революціонер, радянський політичний, державний, військовий і партійний діяч.

    Сталін цікаві факти

    > За перші 10 років перебування у верхівці партії Сталін три рази просив про відставку. Правда часто ці прохання були черговою перевіркою товаришів.

    > Через дитячу травму руки був в 1916 році визнаний непридатним для служби в армії.

    > Володів грузинською, російською, старогрецькою мовами, а також добре знав церковнослов’янську мову ще з семінарії. За твердженням деяких дослідників знав англійську та німецьку мови, помітки, що залишалися ним у книгах були угорською та французькою мовами. Розумів вірменську і осетинську мови. Троцький ж стверджував в одному з інтерв’ю, що “Сталін не знає ні іноземних мов, ні іноземній життя.”

    > Більшість парків відпочинку в СРСР були побудовані з ініціативи Сталіна.

    > В ході війни Сталіна 12 разів представляли до звання генерала, але Сталін кожен раз відміняв подання.

    > Планував і організовував у 1906-1907 рр. пограбування банків Закавказзя.
    > Вісім разів був арештований, був на засланні, здійснив чотири втечі.
    > Звинувачувався у співпраці з царською охранкою, що досі не підтверджено документально.
    > Терпіти не міг сексуальних сцен у кіно – це приводило його до сказу.
    > Любив співати під час застіль російські народні пісні.
    > Любив читати – в квартирі, в кабінеті, на дачі були величезні бібліотеки, в основному книги з історії, філософії, марксизму, економіки.
    > Писав документи, листи, інші папери надзвичайно грамотно, що відзначалося багатьма свідками.
    > Пив тільки вина “Цинандалі” і “Теліані”. Іноді пив коньяк, горілку не пив зовсім.
    > Сталін дуже любив жартувати в повсякденному житті. Любив малювати.

    > Саме Сталін був уповноважений вести переговори про здачу знаменитого особняка Кшесинской, а також переговори з солдатами і матросами Петропавлівської фортеці.

    > “Не важливо, як проголосували, важливо, як підрахували”. Це – фраза Сталіна, сказана ним на виборах генсека партії в 1934 році.
    > На параді Перемоги 1945 року пораненого пса-міношукача Джульбарса за наказом Сталіна несли по Красній площі на його шинелі.
    > Список подарунків, подарованих йому на 70-річний ювілей, публікувався в газетах з грудня 1949 по березень 1953.
    > Двічі визнаний американським журналом “Times” людиною року. У перший раз 1 січня 1940 за те, що він “уклав з Гітлером пакт про ненапад і почав радянсько-фінську війну, в результаті чого поміняв баланс сил на світовій політичній арені”. У січні 1943 року названий тим же журналом “людиною року” повторно.
    > В день смерті Сталіна в Ізраїлі був оголошений національний траур.
    > В колишніх республіках СРСР і в Росії до цих пір існує більше тридцяти вулиць, названих на честь Сталіна.

  • Чому зростала роль грошей у Київській Русі

    Чому зростала роль грошей у Київській Русі

    Із ростом торгівлі, збільшенням багатств у представників суспільної верхівки зростає роль грошей у Київській Русі. Гроші є загальним мірилом вартості товарів, засобом нагромадження багатств і засобом платежу.

    Карбування монет на території сучасної України розпочалося наприкінці X ст. Перші руські монети почали виготовляти в часи князювання Володимира Великого.

    Обсяг карбування монет був незначним, тому на Русі не було потребу створювати свій власний монетний двір. Для виготовлення кількох десятків монет у день достатньо було праці одного майстра з парою штемпелів та ручним молотком. Виникає питання, чому ж тоді карбували ці монети, які аж ніяк не складали конкуренції арабським куфічним дирхемам чи візантійським солідам? Річ у тім, що, окрім економічного значення, монета має ще й політичне. На ній обов’язково зазначається країна та ім’я володаря, у період правління якого вона була виготовлена. Монета є своєрідною візиткою, що говорить про незалежність правителя і могутність держави.

    Власне руською грошовою одиницею була гривна. Монетна гривна відома з середини XI ст. Гривні були кількох видів: київські, чернігівські, новгородські і відрізнялись формою та вагою. Гривна срібла була значною сумою. За неї можна було придбати одного вола або десять телят.

    Оскільки на землях нинішньої України не існувало покладів срібла та золота, карбування власних монет було невигідним. Як гроші у щоденному побуті використовувались шкурки куниці. Але використання шкурок замість металевих грошей мало свої незручності. Вони швидко витирались і займали великий об’єм. Відомо, що Ярослав Мудрий надіслав будівничим Георгіївської церкви платню за роботу на двох возах.

  • Чому опадають квіти орхідеї?

    Чому опадають квіти орхідеї?

    Причин опадання квітів орхідеї може бути багато. В орхідеї можуть жовтіти і обпадати бутони через стрес, спричинений переохолодженням, перезволоженням, нестачею освітлення або, навпаки спекою.

    Найчастіше обпадають бутони через те, що десь поблизу стоять фрукти (банани, яблука…), зберігаються помідори або навіть горіхи. Всі вони виділяють газ етилен, який передчасно старить квіти і спричиняє опадання бутонів в орхідеях.

    Подивіться також на основу бутонів, там може знаходитися борошнистий черв’як, схожий на шматочки вати, який висмоктує клітинний сік і сприяє загибелі бутонів і квіток. І ще, ніякі квітучі орхідеї не можна обприскувати!

    Поливають їх дуже м’якою водою – краще дистильованою або дощовою. Кальцій жорсткої води згубний і для орхідей і для їхніх квіток. Тільки Пафіопеділюм любить полив жорсткою водою, у його горщик можна навіть класти шматочки мармуру для підвищення жорсткості.

    І ще, коли на рослині з’являються бутони, температура не повинна опускатися нижче 15 С, інакше фаленопсіс їх скине. Тому не відчиняйте зараз поблизу рослини вікна.

  • Чим вимірюється сила струму?

    Чим вимірюється сила струму?

    Сила струму вимірюється приладами, які називають Амперметрами і гальванометрами. В цих приладах зазвичай вимірюється не сам струм, а механічна дія створеного ним магнітного поля.

    Електричний струм має наступні прояви, які обумовлюють його практичне використання.

      Електричний струм створює магнітне поле, напруженість якого визначається законом Біо-Савара. Магнітне поле, створене струмом, використовується для вимірювання сили струму а також для передавання та перетворення енергії в електричних машинах та апаратах. Проходження електричного струму через речовину приводить до тепловиділення. У випадку провідника зі скінченним опором це тепловиділення описується законом Джоуля-Ленца. В одних випадках це явище є не бажаним, оскільки знижує коефіцієнт корисної дії та може призвести до перегрівання електричного обладнання, в інших же випадках використовується в електронагрівальному обладнанні. При проходженні струму через контакт двох провідників тепло може як виділятися, так і поглинатися (ефект Пельтьє). Аналогічні до ефекту Пельтьє явища виникають при проходженні електричного струму через провідник із нерівномірним розподілом температури. Електричний струм в газах (газовий розряд) викликає світіння, що є частковим випадком електролюмінесценції. Аналогічні явища виникають у світлодіодах. При проходженні через електроліт електричний струм супроводжується електролізом – електрохімічними процесами окиснення та відновлення на електродах. При електролізі позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, на якому електрохімічно відновлюються. Негативно заряджені йони (аніони) рухаються до анода, де електрохімічно окиснюються. В результаті електролізу на електродах виділяються речовини (метали, водень, хлор тощо) в кількостях, пропорційних до часу та величині пропущеного струму.

  • Чому існує життя на Землі?

    Чому на Землі є життя? І без чого неможливе життя на Землі?

    Чому існує життя на Землі?

    Життя на Землі існує скрізь: і на найвищих гірських вершинах, і у найбільших глибинах океанів, і в найсуворіших умовах піщаних та льодових пустель, у жерлах вулканів.

    Життя на Землі існує тому що на нашій планеті сформувалися всі умови, необхідні для життя – наявність повітря, води, сонячного тепла і світла.

    Положення Землі в Сонячній системі оптимально. Земля не так сильно розжарюється, як найближчий до Сонця Меркурій, але й не так сильно охолоджується, як далекий Сатурн. Планети-гіганти притягують великі космічні тіла, і вони не падають на нашу планету.

    Сонце дає нашій планеті світло й тепло. “Магнітний щит” й озоновий екран захищають планету. Наявність водяної пари сприятиме регулюванню температурного режиму повітря.

    Повітряна оболонка Землі має оптимальний газовий склад (азот, кисень, водень, вода тощо). Живим організмам кисень необхідний для дихання, азот – для утворення живих клітин. Така повітряна оболонка захищає поверхню Землі від небезпечного прямого сонячного випромінювання, падіння космічних тіл (астероїдів, метеоритів та ін.).

    Вода – дивовижний і найбільш поширений мінерал на Землі. Води на Землі дуже багато (якщо поглянути на карту, вона охоплює 71 % площі земної кулі). Вода є скрізь: у повітрі у вигляді пари, хмар, кристалів льоду; під землею; на полюсах – Північному і Південному. Вода незамінна, оскільки всі живі організми містять у собі її велику кількість.

    Так, тіло людини на 65 % складається із води, риби – на 75 %, яблуко – на 80 %, морква та огірок – на 95 %, медуза – на 99 %.

    Рослини отримують воду з грунту, тварини їдять рослини або тамують спрагу із річок та інших водойм. Усе різноманіття життя на Землі, усі продукти харчування, які споживає людина, врешті, створюються рослинами з вуглекислого газу та води.

    Усі живі організми, намагаючись вижити, пристосовуються до умов навколишнього середовища. Пристосування (адаптація) – результат довготривалої взаємодії живих організмів з довкіллям, що допомогло їм вижити. Адаптуючись до певних умов, організм змінює не тільки свої звички, зовнішній вигляд, а й навіть будову.

    Наша планета – унікальна: повітря, вода, сонячне тепло і світло ідеально підходять для життя всього живого. Таким чином, без сонячного тепла і світла життя на Землі було б неможливим. Зелені рослини використовують сонячне світло – перетворюють його, отримуючи поживні речовини (далі цей процес ми розглянемо більш детально). Тварини не наділені такою здатністю, тому харчуються рослинами або іншими тваринами.

  • Хто такий стельмах?

    В багатьох підручниках, що описують життя українців минулого століття можна зустріти слово стельмах. Хто такий стельмах?

    Хто такий стельмах?

    Стельмах – це майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.

    Ця професія була поширена в часи 18- початку 20 століть. Зараз стельмахів рідко зустрінеш, їх замінили столярі.

    Чим відрізняється стельмах від столяра

    Стельмах, на відміну від звичайного столяра, вмів гнути дерево для саней, колес.

    Від свого діда інколи чув фразу: “поганий стельмах це зробив” – акщо деревина зігнута не зовсім гладенько. Пам’ятаю це стосовно нового дишла, що десь купив сусід. Тому це дишло було викинуте на смітник, а дід подарував сусідові саморобне, бо все, що було потрібно для конячки, робив тільки своїми руками (чомусь вважав, що куплене може навести порчу на конячку).