Category: Енциклопедія

Чи знаєте ви щось цікаве про Грецію, про культуру Греції, про історію Греції, про традиції? Цікава інформація про грецію зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Грецію

Навряд ви знали, що саме у Греції розташовано Найбільше міжнародних аеропортів, аніж у більшості країн світу, адже туризм становить 16% ВВП Греції.

З давніх часів Греція є експортером маслин. На сьогодні вона займає третє місце з виробництва маслин, а деякі маслинові дерева, посаджені ще у далекому 13 сторіччі, досі приносять плоди.

Якщо ви вирушаєте у туристичну подорож Грецією, вам потрібно знати, що біля 80% території цієї країни становлять гори, а сухохідних рік немає жодної.

У Греції є всього два мегаполіси: Афіни і Салоніки, тому майже 40% усього населення цієї держави проживає у Афінах. У 1834 році населення Афін становило 10 000, а вже у 2001 році тут проживали 3,6 млн населення.

Цікаво, що ще у 1950 році всього 30% дорослих греків вміли читати і писати, але на сьогодні серед греків грамотними є 95% дорослого населення.

Греція володіє більше 2 000 островів, з яких приблизно 170 заселені.

Найбільший грецький острів? Крит.

Наразі Греція знаходиться на 26 сходинці по тривалості життя, жінки у Греції у середньому живуть 82 роки, а чоловіки? 77 років, хоча у Давній Греції люди жили 36 років і 45 років відповідно.

Існує такий грецький міф: Афіна та Посейдон посперечалися між собою, що той, хто вручить місту у Греції найкращий подарунок, стане його покровителем. Посейдон подарував воду, натомість Афіна – маслинове дерево, яке було розцінене іншими богами як кращий подарунок.

Греція здобула незалежність в 1830 році. До цього вона перебувала у складі Османської імперії.

У свій час, Стародавня Греція була однією з високорозвинених цивілізацій світу. Стародавня Греція під керівництвом Філіпа ІІ Македонського і його сина Олександра Македонського стала надзвичайно потужною державою.

Першим президентом Греції був – Іоанн Каподистрія.

Греція омивається Іонічним, Егейським, Середземним, Лівійським морем.

Греція увійшла до Євросоюзу в 2001 році.

Ви можете додавати цікавинки про Грецію, цікаві відомості про Грецію через форму коментарів.

Фразеологізми зі словом РУКА зустрічаються досить часто, але по пам’яті всіх їх ви не згадаєте. Фразеологізмів зі словом “рука” близько 200).

Фразеологізми зі словом РУКА

З легкої руки – вдале починання.

Золоті руки – про людину, яка все вміє.

На руках носити – виявляти велику увагу.

Опустити руки – бути бездіяльним.

Під гарячу руку – спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи. Під руками – поруч, близько.

Покласти руку на серце – щиро, відверто.

Рука руку миє – про спільників у якійсь поганій справі Руки вгору піднімати – визнати себе переможеним, відмовля­тися від боротьби.
Руки зв’язати – позбавити свободи.

Розводити руками – виражати здивування, захоплення, розгубленість;

Рвати жили (руки, силу) – дуже важко, над силу працювати;

З перших рук – безпосередньо від кого-небудь;

З-під рук – з близької відстані від кого-небудь;

Як без рук без кого/чого – зовсім безпомічний, безпорадний; зовсім погано, не можна обійтися без кого-, чого-небудь;

Надійна рука – людина, на яку можна покластися; вірний помічник, опора;

Нечиста рука – безчесна, непорядна людина, здатна красти, шахрувати;

Права рука когось – перший помічник, довірена особа у кого-небудь;

Тверда рука – хто-небудь має вольовий, сильний характер;

В їжачих (в їжакових) рукавицях держати, тримати – у великій суворості;

Власними (своїми) руками; власною (своєю) рукою – особисто, сам;

Обома руками голосувати, підтримувати – повністю, цілком.; охоче, без вагань, без роздумів;

Чужими руками – не самостійно, використовуючи працю, зусилля, енергію інших;

В своїх руках – у себе в розпорядженні, у власному користуванні;

З фактами в руках – маючи переконливі докази; цілком вірогідно, точно;

По руках – вирішено, домовлено;

У надійних руках – у повній безпеці, там, де ніщо не загрожує;

Липкі руки – хто-небудь схильний до злодійства, шахрайства тощо;

Руки жіночі не ходили тут – не прибиралось;

Руки загребущі – хто-небудь дуже заздрісний, жадібний, прагне до наживи;

Руки короткі (куці, малі) – хто-небудь має обмежену владу, можливості;

Руки фертом – хто-небудь має самовдоволений, розв’язний, нахабний вигляд (прийнявши позу фертом; взявшись у боки);

Від руки – ручним способом;

Не з руки – незручно, невигідно;

Щедрою рукою – не виявляючи скупості, не шкодуючи;

На швидку (скору) руку – поспіхом, квапливо;

Під веселу руку – у момент радісного збудження, піднесення;

Ручками та пучками – самостійною важкою працею;

На руку ковінька – якраз цього й треба.

Руки не стоять – не мати бажання до якого-небудь виду діяльності.

Руки підкласти – безкорисливо допомогти комусь.

Рук не чути – стомлюватись від праці.

Руку позолотити – дати хабара або нагороду за ворожіння.

Руки розв’язати – звільнити від якогось обов’язку.

Руки сверблять (1) – поривання до якоїсь роботи.
Руки сверблять (2) – бажання ударити, побити когось.

Рукою подати – близько, поруч.

Руку мати – мати підтримку, мати покровителя.

Руку набити – набути досвіду в якійсь справі.

Руку подати – допомогти, підтримати морально.

Руку тягти (за кимось) – ставати на чийсь бік в якійсь суперечці.

Рукам волі не давати – не битися, не зачіпати когось.

Руки короткі – немає достатньої влади, можливості зробити що-небудь.

Своя рука – владика – про необмежене свавілля.

Узяти себе в руки – оволодіти собою.

Як без рук – почувати себе безпорадним.

Гарячий на руку – сповнений завзяття, енергії, запальний.

Обірвати руки – переобтяжувати, дуже стомлювати кого-небудь.

Обламати руки – припинити чиї-небудь небажані дії, вчинки; приборкати когось.

Одну руку тягти (тягнути) – бути заодно (синонім: в один гуж тягти; в одну дудку грати).

Дати хліб у руки – забезпечити кого-небудь роботою, заробітком; допомогти здобути спеціальність, освіту.

Дивитися в руки – бути в повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу.

Карти в руки – хтось досвідчений, має можливість показати свою вдачу, свої знання, уміння і т. Ін.

Кипіти в руках – вправно, швидко і т. ін. виконувати, здійснювати що-небудь.

Пекти руку – викликати докори сумління, почуття сорому, переживання.

Перепускати через свої руки – бути причетним до чогось.

Побувати в руках чиїхось – зазнати якого-небудь впливу, втручання; бути відремонтованим.

Терміни та поняття

Наддніпрянська Україна у 19 ст

Братство тарасівців – укр. таємна о-ція. Створена влітку 1891 (за іншими даними 1892) на могилі Тараса Шевченка у Каневі (тепер Черкаська обл.). Засновниками були укр. студенти І. Липа, В. Боровик, М. Базькевич, М. Байздренко, згодом увійшли М. Міхновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський Та ін. Осн. ідейні засади о-ції були викладені у “Декларації віри молодих українців” (опублікована в квітні 1893 у львівській газеті “Правда”). Гол. завдання – б-ба за нац. визволення укр. народу, досягнення повної автономії усіх поневолених народів Рос. імперії. Тарасівці розгорнули широку діяльність з пропаганди своїх ідей серед молоді, селянства і робітництва. До літа 1893 їхнім осн. центром був Харків, але після арештів став Київ. Осередки Б. т. діяли у багатьох містах України до 1898. Під впливом їхніх ідей було засновано Загальну укр. безпартійну лем. о-цію (1897) і Рев. укр. партію (1900).

Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження рос. уряду від 20.07.1863 про заборону друкування книг укр. мовою. Автором був міністр внутр. справ Росії П. Валуєв, відомий своєю заявою, що “ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може”. Циркуляр забороняв друкувати укр. мовою шкільні підручники, науково-популярні та реліг. видання. Фактично припинилося друкування і худ. л-ри. Наступним кроком рос. влади, що посилював русифікацію, став Емський указ 1876.

Громади – о-ції укр. інтелігенції у другій половині ХІХ-на поч. XX ст., які вели нац.-культ. та гром.-політ. діяльність. Існували таємно в Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Херсоні та ін. укр. містах. Перша виникла наприкінці 50-х рр. XIX ст. у Петербурзі, до складу якої входили Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко та ін. Діяльність Г. в Україні продовжувалася до Лютневої революції 1917.

Громадівський рух – укр. рух 60-90-х рр. XIX ст., в основі якого була діяльність напівлегальних непартійних об’єднань, які називали громадами. Центром г. р. в Україні став Київ, очолив його В. Антонович, мела – підвищити культ.-осв. рівень укр. народу шляхом поширення шкіл і друкування книг. Громадівці започаткували видання укр. преси (“Основа” у Петербурзі), збирали кошти на видання укр. л-ри, створення укр. підручників, організовували недільні та щоденні школи для дорослих, поширювали літ. твори укр. письменників тощо.

Демографічний бум (демографічний вибух; від гр. “народ” і “пишу, креслю, зображую”, а також англ. “гуркіт, шум”) – стрімке зростання кількості населення. Характерний для України в другій половині XIX ст.

Державні селяни – стан селян в Україні та Росії у ХVІІІ-ХІХ ст. Вважалися особисто вільними, за користування землею платили ренту і виконували натуральну повинність. У XIX ст. д. с. становили близько 45 % селянства. 1866 за ними було закріплено земельні наділи за сплату оброку. Отримали право на земельну влаенісгь за викуп 1886.

Деспотія (від гр. “володар, самодержець”) – форма самодержавної влади, необмежена монархія, що характеризується крайньою централізацією, повним свавіллям і жорстокістю влади та безправністю населення; країна, якою править деспот.

Емський указ (Емський акт) розпорядження рос. уряду, спрямоване на придушення укр. к-ри, підписано рос. імператором Олександром II 18(30).05.1876 у м. Емсі (Німеччина). Доповнював осн. положення Валуєвського циркуляру 1863. Е. у. забороняй ввозити на територію Рос. імперії з-за кордону укр. книги, укр. мовою видавати оригінальні твори та робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театр. вистави і публічні читання, не допускати викладання укр. мовою у початкових школах, вилучити з бібліотек книги укр. мовою. На підставі указу було закрито Південно-Західним відділ Рос. географічною т-ва у Києві, припинено видання “Кієвского тєлєрафа”, ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київською ун-ту. М. Драгоманов на Паризькому літ. конгресі 1878 різко засудив Е. у. Він гальмував розвиток укр. к-ри та нац.-визв. руху, хоча повністю його припинити не міг.

Земства – всестанові органи місцевого самоврядування у Рос. імперії, виникли згідно із земською реформою 1864. До 1911 не поширювалися на Правобережну Україну.

“Кісвскій тєлєграф” – гром.-політ, літ. газета, заснована 1859 у Києві письменником О.-А. фон Юнком. З 1874 стала неофіційним органом київської Громади. Навколо газети гуртувалися найвидатніші нац.-культ, діячі України. Після ухвалення Емського указу друкований орган 1 (13).()6.1876 був закритий.

Лібералізм (від лат. “вільний”) – політ. й ідеологічна течія, яка обстоює свободу підприємництва, парламентський лад, дем. права і свободи особи.

Ліберальна демократія (від лат. “вільний” і гр. “народовладдя”) – система держ. управління, яка побудована на засадах конституційного ладу.

Лояльність (від фр. “вірний, чесний”) – дотримання рамок законності, часом лише формально; коректність, доброзичливе ставлення до когось, чогось.

Малоросійство – комплекс провінціалізму серед частини укр. громадянства, зумовлений тривалим перебуванням України у складі Рос. імперії. М. знаходить свій вияв у байдужому, а то й негативному ставленні до укр. нац.-держ. традицій та прагнень, а часто й активній підтримці рос. к-ри та великодержавницької політики.

Міська дума – виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Рос. імперії. Заснована 1785 “Жалуваною грамотою містам” на засадах станового представництва. Виконавчим органом думи була міська управа на чолі з міським головою. Міська реформа 1870 замість станового представництва встановила обрання терміном на 4 роки гласних (членів) м. д. на основі майнового цензу. Більшість міського населення було позбавлено виборчих прав. Міське самоврядування перебувало в залежності від урядової адміністрації.

Модернізація (від фр. “оновлення, осучаснення”) – оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.

“Народна воля” – таємна рев. о-ція народників-терористів, що виникла у серпні 1879 після розколу “Землі та волі”. Серед провідних членів о-ції були вихідці з України А. Желябов, О. Михайлов, М. Кибальчич та інші. Народовольці діяли і у кількох містах України. Після вбивства членами “Н. в.” імператора Олександра II 1(12).03.1881 більшість членів була заарештована. Спроби відродити о-цію успіху не мали. Представники укр. народницького руху переважно не підтримували “Н. в.”. М. Драгоманов написав кілька статей, у яких критикував використання о-цією методів терору.

Народництво – ідеологія та гром.-політ. рух, що охопив вихідців із дворянства і різночинців Рос. імперії у 60-80-х рр. XIX ст. Представники цього напряму виражали інтереси селянської демократії, поєднуючи ради-кально-буржуазно-демократичну і антифеодальну програму з ідеалами утопічного соціалізму. Найвідомішими ідеологами н. були М. Бакунін, П. Лавров і П. Ткачов. Численні о-ції різних напрямів рос. народників діяли і в Україні. У Києві існував гурток “чайковців” (1872-1874), “Київська комуна” (1873-1874). 1875-1876 найбільшу активність виявив гурток “пд. бунтарів” (Я. Стефанович, В. Дебогорій-Мокрієвич та ін.), який 1877 намагався організувати повстання (“Чигиринська змова”). Рух 1879 розколовся на “Народну волю” і “Чорний переділ”. Гол. увагу народовольці почали приділяти терору, а чорнопередільці частково приєдналися до них, а частково емігрували за кордон. У 80-х рр. народницький рух був розгромлений. До лав рос. народників належало чимало українців (Д. Лизогуб, М. Кибальчич, С. Перовська та ін.), але вони майже не цікавилися нац. прагненнями українців. Народники мали вплив на укр. к-ру другої половини XIX ст., наприклад, письменників Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Карпенка-Карого, П. Грабовського. Укр. народники здійснили спробу організуватися у радикальній політ, площині, як “Братство тарасівців”.

Недільні школи – безплатні загальноосвітні або професійно-технічні школи у другій половині XIX – на початку XX ст. Вони працювали у недільні та святкові дні. Першу школу відкрито у Києві 11.10.1859, а всього їх було у місті 5. Існували у Полтаві, Одесі, Харкові, Чернігові та ін. містах, всього 68 н. ш. на 1860. Навчання велося укр. мовою. Цим школам сприяли X. Алчевська, В. Антонович, М. Драгоманов, О. Кониський, П. Чубинський. 1862 рос. уряд закрив н. ш., а деякі їхні організатори зазнали переслідувань. Свою діяльність н. ш. почали відновлювати у 70-х рр. XIX ст.

Недоїмки – борг селян перед державою; несплачені вчасно у повному обсязі податки чи ін. обов’язкові платежі.

Нігілізм (від лат. “ніщо, нічого”) – 1) заперечення усталених сусп. норм, ідеалів, принципів, законів, авторитетів, традицій тощо. 2) Течія гром. думки в Рос. імперії 60-х рр. XIX ст., яка поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти традицій і устоїв дворянського с-ва.

” Основа ” – укр. сусп.-політ. і наук.-літ. щомісячний журнал, який виходив з січня 1861 до жовтня 1862 у Петербурзі. Частина матеріалів друкувалася рос. мовою. Видавцями були В. Білозерський (редакюр), М, Костомаров, П. Куліш та ін. “О.” обстоювала право укр. нації на вільний і всебічний розниток. У часописі друкувалися твори худ. л-рн. праці з історії, публіцистика, критика тощо. Авторами були найвидатніші укр. письменники та науковці. “О.” як перше укр. періодичне видання в Рос. імперії мала вел. вплив на розвиток л-ри, науки за мистецтва, сприяла зростанню нац.-визв. руху в Україні.

Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства – фактично самостійне наук. т-во, створене у Києві 13(25).02.1873 з метою вивчення географії, етнографії, економіки та статистики України. Першим головою був Г. Галаган, згодом – В. Антонович. У роботі т-ва брали участь Ф. Вовк, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Лисенко, О. Русов, П. Чубинський. Видали два томи “Записок” (1874-1875), ряд зб. фольклору. З 1874 почалося переслідування т-ва рос. шовіністами. На підставі Емського акту 1876 у червні цього ж року рос. уряд ліквідував о-цію.

Польське повстання 1863-1864 рр. – нац.-визв. повстання поляків проти Рос. імперії. Розпочалося 10(22).01.1863 на заклик Центр. нац. комітету, який у лютому звернувся до укр. селян із закликом приєднатися до повстання. Проте селяни не підтримали його, не поділяючи зазіхань польської шляхти на укр. землі. З осені 1863 повстання очолював генерал Р. Траугутт, але рос. керівництво в особі М. Муравйова і Ф. Берга вдалося до жорстоких репресій і терору, одночасно проводячи селянську реформу на вигідніших для селян умовах, ніж в ін. землях імперії. До вересня 1864 повстання придушили. П. п. сприяло зростанню нац. самосвідомості поляків.

Радикалізм (від лат. “корінний”) – 1) обстоювання і вжиття крайніх, рішучих методів і дій у розв’язанні будь-яких питань, насамперед політ., прагнення докорінних змін; 2) політ. течія, прихильники якої силовими методами вимагали рішучого проведення дем. реформ.

Різночинці (від укр. “люди різного чину і звання”) – вихідці з різних станів (духовенства, купців, міщан, селянства, дрібного чиновництва тощо), представники дем. руху Росії XIX ст. Переважно займалися розумовою працею. Серед них було багато противників самодержавства.

Російські реформи другої половини XIX ст – реформи, проведені імператором Олександром II у 1860-70-х рр. Найголовнішою була селянська реформа, розпочата підписанням Маніфесту і Положення про скасування кріпосного права від 19.02.1861. Проводилася фінансова реформа, законом 1862 все управління грошовим господарством перейшло до міністерства фінансів. У 1864 було проведено земську (крім Правобережної України, там земства запроваджені лише в 1911), судову (зробила судочинство незалежною сферою) й осв. (запровадження класичних і реальних гімназій, після закінчення яких можна було стати студентом класичних унтів і політехнічних ін-тів) реформи. 1865 уряд реорганізував цензурні установи. Міська реформа 1870 встановила обрання терміном на чотири роки гласних міської думи на основі майнового цензу. Статут про військ. повинність 1874 ліквідував рекрутські набори й започаткував загальну військ. повинність для всіх чоловіків, що досягли 21 року. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. не знайшли належного розвитку через неорганізованість сусп. сил, що давало можливість самодержавству зберегти недоторканною політ. систему. Разом з тим вони дали поштовх для прискорення екон. розвитку країни.

Соціал-демократія (від лат. “товариський, громадський, суспільний” і гр. “народовладдя”) – політ. течія в суч. міжнародному робітничому русі, що виступає з позицій реформізму; загальна назва соц. партій, що виникли в другій половині XIX ст.

Соціалізм (від лат. “суспільний”) – ідеологія та практика, що ставить за мету досягнення сусп. устрою, який характеризується усуспільненням усіх засобів виробництва, о-цією виробництва і розподілом продуктів виробництва, декларуванням скасування класової структури с-ва, знищення експлуатації людини людиною й утвердження соціальної справедливості. Сучасна філос. й політ, думка визнала утопічність багатьох положень с.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян у Наддніпрянській Україні, звільнених від кріпосної залежності у 1861, але не переведених на викуп. За користування землею такі селяни н надалі виконували феод, повинності на користь поміщика. Поступово їх кількість зменшувалася (1881 у Харківській губернії з усіх селян було 2,3% т. с.). У грудні 1881 було видано закон про обов’язковий викуп земельних наділів таких селян з 1.01.1883.

Хлопоманство (від польського “селянин”) – народницько-культурна течія укр. інтелігенції у Правобережній Україні в 1850-60-х рр., яка прагнула до зближення з народом. Цей рух виник серед студентів Київського ун-ту, які походили з полонізованих шляхетських родин (В. Антонович, П. Житецький, К. Михальчук, Б. Познанський, Т. Рильський, П. Чубинський). Ідеологом течії був В. Антонович, який сформулював його осн. програмні засади. Хлопомани відкидали рев. методи б-би і своєю єдиною метою проголошували просвіту народу, діяли чітко в межах закону. З 1859 вони були активними членами Київської громади, допомагали засновувати недільні школи, дописували до “Основи”. Влітку організовували мандрівки Україною відомі як “ходіння в народ”. Членів руху несправедливо звинуватили в участі у польському повстанні 1863-1864. Репресії змусили їх припинити діяльність, однак вони продовжували активну участь у роботі Київської громади, але вже без організаційного оформлення.

Чигиринська змова – невдала спроба укр. народників підняти селянське повстання у Чигиринському повіті Київської губ. 1877. Члени гуртка “Південних бунтарів” В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Стефанович, Л. Дейч, І. Бохановський вирішили використати бунтарські настрої місцевих селян для о-ції вел. повстання, діючи при цьому нібито від імені царя, оскільки селяни вірили в його допомогу. Однак наприкінці 1876 гурток “Південних бунтарів” розпався. Я. Стефанович привіз чигиринським селянам складені ним самим “Височайшу таємну грамоту” і текст “Обряду священної присяги”, які нібито передав для них цар. У документах пропонувалося створити нелегальну о-цію “Таємна дружина”, підняти повстання і заволодіти всією землею. До середини літа 1877 в о-ції було бл. однієї тисячі селян. У червні 1877 “Таємна дружина” була розкрита, майже всіх її учасників було заарештовано. Я. Стефанович, Л. Дейч, І. Бохановський, яким загрожувала смертна кара, в ніч на 27.05.1878 втекли з київської Лук’янівської в’язниці.

Шовінізм (від прізвища вояка наполеонівської армії Ніколя Шовена, який став відомим під час єгипетського походу 1798-1799 активною підтримкою завойовницької політики Наполеона 1) – політика, що полягає у войовничій проповіді нац. винятковості, “обраності” одних і цькування ін. націй, нац. чванства, розпалюванні нац. ворожнечі й ненависті. Терміном “ш.” називають різні вияви нац. нетерпимості – іт. фашизм, нім. націонал-соціалізм. Одним із них с расизм. У рад. л-рі був поширений термін “великодержавний ш.” – ідеологія і політика правлячих верств нації, яка посідає в багатонаціональній державі панівне (держ.) становище. 1н. народи в такій державі зазнають дискримінації. Прикладом такої держави є Рос. імперія та її спадкоємець СРСР, де укр. нація зазнавала шовіністичних переслідувань.

Читайте тему ” НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. ” щоб детальніше вивчити тему.

Хто такий патріот?

Патріотизм у сучасному житті кожної людини відіграє далеко не останню роль. Але не всі можуть пояснити в чому проявляється патріотизм та який має бути патріот.

Насамперед, Патріотизм – це безкорислива любов та відданість своїй Батьківщині. Бути патріотом значить емоційно переживати за свою приналежність до країни, власного громадянства, рідної мови та традицій. Справжній патріот виховує в собі державотворчі, політичні та громадські цінності. Насамперед він:

вірний твердий у рішеннях має сильну волю має залізну дисципліну не цурається рідної мови

Звичайно, патріотизм це не просто відчуття, а це дія. Дія, яка спрямована на зміни. І розпочати ці зміни потрібно з себе. В першу чергу необхідно поважати себе та інших, вміти відповідати за свої слова та вчинки.

ВАЖЛИВО не забувати, що ти представник своєї нації! Ти і є країна. Бути патріотом своєї держави – це означає не просто шукати задоволення в тому, “щоб бути українцем”, а в тім щоб з честю та гордістю носити ім’я Українця.

Звісно це не означає, що не потрібно ненавидіти тих хто не є українцем. Ні! Патріотизм не має приносити руїну. Тільки об’єднавшись в єдине ціле, ми зможемо піднести культурний і економічний рівень своєї України. Ми є не тільки патріотами, а й творцями нової історії. Історії без трагічних та сумних дат. Історії з чистим та світлим майбутнім. Достатньо лише любити всім серцем землю на якій ми живем

Чи знаєте ви щось цікаве про фольгу? Цікава інформація про фольгу для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про фольгу

Слово “фольга” з латинської означає “блискуча”.

Залежно від виду, фольга буває товщиною від 0,001 до 0,5 мм.

З чого виготовляють фольгу? Фольгу виготовляють з алюмінію, сталі, олова, срібла і золота.

Для сплавів (товщиною 0,14-0,36 мм) не вживають слово “фольга”, замість нього вживається “жерсть”.

Тонка фольга з олова називається – станіоль.

Тонка фольга із золота називається – Сусальним золотом. Фольга із золота найтонша – 0,00001 мм.

Фольгу часто Застосовують в електротехніці.

Сталева і алюмінієва фольга використовується в харчовій (для упаковки) та фармацевтичній промисловості.

У будівництві, фольга служить тепло і пароізоляційним матеріалом.

У поліграфії, фольгу використовують для тиснення.

Цікавинки про фольгу, цікаві відомості про фольгу ви можете додавати через форму коментарів.

Як бобер готується до зими, Ви дізнаєтеся з цієї статті.

Як бобри готуються до зими?

Найбільше клопоту і турбот в підготовці до зими випадає на долю бобрів. Треба і житло підготувати, як слід до зими, і запасти корму на весь сезон.

З кінця літа у бобрів починається пора жнив. Все сімейство “встає на трудову вахту” і заготовлює корм цілі ночі безперервно. Основу зимового бобрового корму становить осика, тому тварини селяться там, де росте осичняк, а саме на берегах річки.

Коли звір валить дерево, воно падає завжди до води вершиною. Тоді бобер приступає до обгризання сучків, “розпилює” на окремі частини стовбур і сплавляє все це добро до підводних скарбниць, які влаштувалися біля берега під навислими козирками. Цікаво те, що звірята, з ювелірною точністю точно розраховують техніку валки лісу, вмить виявляються такими безпорадними, якщо дерево, яке падає, повисає на сусідньому дереві. Велика частина праць бобрів просто пропадає даром, коли вони звалюють дерева в густому осичняку.

На зиму боброве сімейство обов’язково влаштовує греблю: адже з настанням холодів тварини ведуть здебільшого підземний спосіб життя. Гребля значно піднімає рівень води в річці, і сім’я бобрів вільно може пересуватися під водою.

Також готуючись до зими, бобри будують бічні крила по двох сторонах основної греблі, а центральну її частину як би надбудовують. І в таку “архітектуру” свого житла вони вносять невеликі зміни, такі як прокладання вентиляційного ходу. Він являє собою нору, яка йде до поверхні землі від житла. І все це потрібно встигнути з кінця літа до настання зими. Отакі от клопоти у бобрів.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, як бобри готуються до зими.

Найцікавіші факти про торнадо (смерч)

1. Найтриваліше торнадо ( смерч ) був зафіксований 26 травня 1917 в США, де Меттунскій торнадо ( смерч ) пройшовся по території США в 500 км за 7 годин 20 хвилин, в результаті чого загинули 110 осіб.

2. Вихор, який утворився на суші іноді називають торнадо, а на морі – смерчем.

3. Причини виникнення торнадо ( смерчів ) досі до кінця не ясна.

4. Середня швидкість торнадо ( смерчу ) досягає 40-60 км/год, а іноді навіть 480 км/ год.

5. Найбільша кількість торнадо (смерчів) виникають на території Флориди (США). Через часті появ торнадо ( смерчів ) , Острови Флорида-Кіс має прізвисько “край водяних смерчів “. Європа другого територія де відбуваються часті торнадо (смерчі) після США.

6. Торнадо Daulatpur – Сатурнія найбільш руйнівний торнадо (смерч) у світі. Торнадо стався в Бангладеші, 26 квітня 1989 року, тоді цей смерч забрав життя 1,300 чоловік.

7. Торнадо Трьох Штатів найбільш руйнівний торнадо (смерч) в історії США ( 18 березня 1925), тоді загинуло 695 людей.

8. Самі збиткові торнадо ( смерчі ) у світі – Східно Сент – Луісская торнадо (1896 рік, збиток 2900000000 $) , торнадо Joplin (2011 рік, збиток 2800000000 $).

9. 31 травня 2013 під час торнадо загинув знаменитий “Мисливець за смерчами” Тім Самарас (разом з сином і колегою).

10. У 1999 році швидкість вітру ( найвища швидкість ) під час торнадо Bridge Creek – Морі (США ) досягла 500 км/год.

В цій статті розглянемо Визначення слова Інстинкт, Види інстинктів людини.

Що таке інстинкти?

Інстинкт – це сукупність рухових актів і складних форм поведінки, властивих тварині певного виду, що виникають у відповідь на подразники зовнішнього або внутрішнього середовища і можливі завдяки високій збудливості нервових центрів, пов’язпної зі здійсненням цих актів.

Інстинкти – це складна система природжених (безумовнорефлекторних) програм поведінки, пов’язаних із збереженням виду.

Фізіологічні властивості інстинктів :

– морфологічним субстратом слугують лімбічна система, базальні ядра, гіпоталамус;

– мають ланцюговий характер, тобто час закінчення дії одного безумовного рефлексу є стимулом для початку дії наступного;

– для прояву інстинктів велике значення має гуморальний чинник (наприклад, для харчових рефлексів – зниження рівня глюкози в крові);

– мають готові рефлекторі дуги;

– є основою для умовних рефлексів;

– передаються спадкого і мають видовий характер;

– відрізняються постійністю і мало змінюються протягом життя;

– не вимагають додаткових умов для прояву, виникають на дію адекватного подразника.

Інстинкти людини як ланцюги вроджених безумовних рефлексів можуть проявлятися по-різному, залежно від внутрішніх потреб людини, конкретної ситуації, змінюватися з віком.

Інстинкти людини поділяються на три основні категорії:

1) Життєві вроджені схильності. Вони в даному випадку забезпечують збереження життя індивідуума. Ці інстинкти людини наділені певними характерними ознаками:

– зниження шансів особини на виживання обумовлюється незадоволеністю відповідної потреби;

– немає практичної необхідності в іншої особини для задоволення тієї чи іншої потреби.

2) соціальні інстинкти людини. Вони формуються тільки в результаті взаємодії особин одного виду.

3) Вроджені програми ідеальних потреб. Ці інстинкти людини не зв’язуються з видовий або індивідуальної адаптацією до дійсності. Зазначені програми звернені до майбутнього. Ці вроджені схильності з описаних вище не виводяться, а існують самостійно.

Приклади інстинктів

Інстинкт самозбереження. У кожної нормальної особини існує вроджена мотивація уникати небезпечних ситуацій. Еволюційні фобії (страхи). Багато людей відчувають вроджений страх перед зміями, темрявою, комахами, незнайомими людьми (зокрема, коли вони більші або знаходяться в групі). Людина може також боятися висоти, щурів, крові, мишей, хворих, хижаків, бути укушеним або з’їденим. Харчові відрази чи уподобання. Генетично люди можуть відчувати схильність до мінералізованої, солоної, калорійної їжі. Деякі особини відчувають потребу в куштування новою незнайомою їжі. Багато людей схильні до вживання насіння, снеків, жуйки. Терморегуляція. Неспання і сон. Біологічний годинник і ритми. Інстинкт продовження роду. Батьківські поведінка. Домінування (підпорядкування), умиротворення і агресія. Територіальні інстинкти. Групове поведінка та інші. Інстинкт навчання. Ігри. Імітація. Уподобання в мистецтві. Свободи (подолання перешкод) та інші.

Тепер ви знаєте які інстинкти є у людини та їхнє біологічне значення.

Цікаві факти про китову акулу

Китова акула – найбільша акула і найбільша риба у світі.

Довжина китової акули досягає до 20 метрів і важить 34 тонн.

Для людини, китова акула ніякої небезпеки не представляє (вона навіть не реагує на пірнання дайверів).

На відміну від інших акул, китова акула харчується тільки планктоном.

Швидкість китової акули становить – 5 км/год.

Китова акула мешкає в теплих водах світового океану.

Китова акула сама маловивчена акула серед усіх акул (люди дізналися про китової акулі тільки в 1828 році).

Кількість зубів у китової акули може бути до 15000 , але зуби дрібні що не перевищують 6 мм у довжину. Зуби китової акули використовується не для кусання, а для “закриття” здобичі в роті.

За годину, китова акула може пропускати через пащу до 6 тис. кубометрів води (вода фільтрується через зябра а планктон осідає в шлунку).

У неволі, китові акули ростуть в 1,1-1,3 рази швидше, ніж у природі.

Товщина шкіри китової акули може досягати 14 см. З віком візерунки плям на шкірі китової акули змінюються.

Китові акули роблять далекі міграції (за добу долають 24 км).

Китові акули завжди тримаються близько до поверхні води (не глибше 70 м).

Китові акули активні цілодобово, сплять вони короткочасно.

У ряд країн заборонений улов китової акули: Мальдіви, Філіппіни, США, Мексика, Таїланд, Індія, Австралія.

Китова акула швидко оговтується від важких ран, іноді від них не залишається ні шрамів, ні слідів.

У китової акули немає ніяких засобів самозахисту, але вона компенсує це величиною свого величезного тіла.

Шкіра китової акули застосовується як шкіра, її туша використовується в китайській медицині.

У Японії, і у В’єтнамі, практично не ловили і не вживали китову акулу, оскільки вважали зустріч з китової акулою хорошою ознакою (у В’єтнамі її навіть шанобливо називали як “пан риба”).

Спостереження за китовими акулами є хорошим туристичним бізнесом, де дайвери занурюються у воду з китовими акулами і навіть доторкаються до них (такі тури особливо розвинені в США, Мексиці, Австралії, на Філіппінах, Мальдівах, і Сейшелах).

Ви можете додавати цікавинки про китову акулу, цікаві відомості про китову акулу через форму коментарів.

Багато людей, в числі яких і досвідчені автомобілісти, не бачать суттєвої різниці між ” Соболь” і ” Баргузин “. Звичайно, подібностей в них більше, ніж відмінностей, проте відмінності все ж існують. І їх важливо знати, тому що це безпосередньо впливає на вибір транспортного засобу.

Різниця між ” Соболь” і ” Баргузин ” полягає в наступному:

У рівні комфортності – ” Баргузин ” комфортніше. У керованості і плавності ходу автомобілів – тут лідер ” Баргузин “. У кількості посадочних місць – у “Соболь” їх більше. В наявності у ” Баргузин ” додаткових пристосувань для підвищення комфорту.

Визначення Соболь

“Соболь ” відмінно підходить для пасажирських перевезень, і його найчастіше використовують школи або туристичні фірми. Салон розрахований для перевезення десяти пасажирів, які легко можуть спілкуватися між собою завдяки гарній шумоізоляції. Бічні скла ” Соболя ” зсуваються, і цей факт укупі з наявністю вентиляційного люка на даху дозволяє людям відчувати себе комфортно в літню пору року, коли необхідний свіже повітря. У задній частині мікроавтобуса розташовані двері, які добре закриваються, щоб уникнути різних ексцесів. Вони добре підходять для навантаження багажу.

Визначення Баргузин

” Баргузин ” також призначений для пасажирських перевезень, але його відрізняє підвищений комфорт, тому він є топ – модифікацією в сімействі. У салоні розташовані зручні сидіння, що мають спеціальні підголовники і підлокітники. Вони розташовані таким чином, щоб пасажири могли спілкуватися один з одним, наприклад, вести ділові переговори. По центру розташований невеликий столик, що дозволяє вести різні справи, працювати за ноутбуком або заповнювати документи. За рівнем комфорту ” Баргузин ” можна сміливо поставити в один ряд з легковими автомобілями.

Відмінні ознаки Соболь та Баргузин

Зовні дуже складно відрізнити “Соболь ” від ” Баргузина ” , адже основні відмінності криються в рівні комфортності салону і технічних характеристиках автомобілів. Ось основні ознаки відмінності :

” Баргузин ” в першу чергу є автомобілем для роботи або відпочинку, ним користуються частіше ділові люди, в той час як основне призначення ” Соболя ” – звичайна перевезення пасажирів.
У ” Соболь” більше посадочних місць, в тому ж ” Баргузин ” має спеціальний столик, що знаходиться в середині салону.
“Соболь” більше підходить для перевезення у важких кліматичних або дорожніх умовах. Автомобіль часто використовують в сільській місцевості, де дороги не відрізняються хорошою прохідністю. Наприклад, він часто застосовується для перевезення пасажирів з міської риси в довколишні селища.
” Баргузин ” має більш плавний хід і кращу керованість в порівнянні з “Соболь” , адже автомобіль має незалежну передню підвіску. Звичайно, мікроавтобус гірше справляється з нерівною дорогою, проте ” Баргузин ” частіше використовують у міських умовах, наприклад, він знаходиться в розпорядженні організацій самої різної сфери діяльності. Крім того, активно мікроавтобусом користуються сім’ї, часто виїжджають на природу.