Category: Енциклопедія

Сьогодні, напевно, кожна дитина знає Хто такі покемони. А завдяки популярній грі це знає і кожен дорослий. В цій статті ми спробуємо все-таки розібратись хто такі покемони.

Хто такі покемони?

Покемон (в перекладі з латині – кишеньковий монстр) – це досить популярний бренд в Японії та світі, що належить компанії Nintendo. Вони являють собою цікавих створінь, які живуть у власному світі та заміняють собою всіх тварин.

Хто створив покемонів?

Сатосі Тадзірі – це автор покемонів, який створив їх у 1996 році. В дитинстві він займався колекціонуванням комах, а переїхавши до більш прогресивного міста – Токіо, почав захоплватися комп’ютерними іграми. Одного разу граючись, він помітив, що жук заліз на дріт і в його голову прийшла надзвичайна ідея – створити гру, де можна було б ловити цікавих твариноподібних істот і мінятися ними з друзями для того, щоб зібрати якусь колекцію. Так вийшла перша комп’ютерна гра з покемонами. Пізніше з цими кумедними істотами зняли мультик-аніме, вийшли про них книги та іграшки, а також популярна сьогодні гра Pokemon Go.

Які є види покемонів?

Наразі нараховується 721 різновид покемонів та 18 їх типів :

вогненні водні трав’яні електричні звичайні (без особливої приналежності до стихії) той, що літає крижані примарні темні сталеві кам’яні земляні психічні (екстрасенсорні здібності) покемон-комаха покемон-драк отруйні чарівні бойові (майстри бойових мистецтв)

Кожен з цих типів має власні окремі надприродні здібності. Від типу до якого належить покемон залежить те, здатність від якої стихії присутні саме у нього, а також те, проти атак покемона якого типу він стійкий або ж слабкий.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались хто такі покемони.

Мастит, або, як його ще визначають, грудниця – це захворювання, при якому запалення піддається молочна залоза. Мастит, симптоми якого можуть відзначатися у жінок у віці 15-45 років, в переважній більшості випадків виникнення пов’язаний з грудним вигодовуванням, проте не виключається можливість появи цього захворювання безпосередньо перед пологами або зовсім без зв’язку з ними і з вагітністю.

Мастит і лактостаз

Однією з причин, що провокує лактостаз, є “неправильність” форми сосків (що актуально при втягнутих або при плоских сосках), яка утрудняє смоктання грудей дитиною, а також призводить до неповного спорожнення при годуванні грудних залоз, що, в свою чергу, і призводить до лактостазу.

Як ми вже відзначили, лактостаз в цілому має на увазі під собою застій в протоках залоз молока через недостатньо зціджування. У результаті цього стану молочна залоза стає хворобливою, в ній з’являються вогнищеві ущільнення, зникаючі під впливом масажу. З хворобливого ділянки залози молоко витікає нерівномірно. Переважно без поєднання з маститом лактостаз не супроводжується температурою, проте якщо протягом декількох днів лактостаз, не буде усунений, то відбудеться неминучий перехід його до маститу. Мастит в цьому випадку супроводжується температурою до 39 градусів.

Відповідно, основою для розвитку маститу є саме лактостаз, який виступає в якості першопричини. Крім зазначених факторів, лактостаз обумовлюється і рядом інших їх варіантів:

неправильне прикладання малюка до грудей; процес годування малюка при прийнятті тільки одного положення; надання дитині соска, що призводить до подальшої тактиці з його боку як “пасивного смоктуна “; застосування при годуванні малюка спеціальної накладки на сосок; сон на животі; стрес; тісний одяг, бюстгальтери; обмеження в частоті годування малюка, тимчасові обмеження в цьому процесі, в результаті чого груди не спорожняється належним чином; надмірні фізичні навантаження, спазмується протоки залоз; удари і травми грудей; годування малюка без розігріву після перенесеного переохолодження; раптовий перехід до штучного вигодовування дитини.

Також рекомендуємо ознайомитися з наступними статтями за даним захворюванню: Мастит: причини і опис ; Мастит: види і симптоми ; Мастит лікування та діагностування.

Поняття “культура”

Культура (від лат. Cultura – обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) – історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Поняття “культура” вживається для характеристики певних історичних епох (антична культура), конкретних суспільств, народностей і націй (культура майя), а також специфічних сфер діяльності або життя (культура праці, політична культура, художня культура); у більш вузькому сенсі – сфера духовного життя людей.

Сучасне людство налічує тисячі народів, майже 200 держав, понад 6 млрд. жителів. Серед всієї маси людей немає двох однакових осіб. Кожен має свої особливості. Крім індивідуальних відмінностей, виділяють також групові: сімейні, статеві, вікові, професійні, національні і т. ін. Будь-яка нація, соціальна група сприймає із системи загальнокультурних людських цінностей тільки те, що відповідає духовному настрою їхнього рівневі розвитку, рівню розвитку можливостей. Регіональні та національні культури стають взаємопов’язаними. Вони впливають один на одного, посилюється взаємозв’язок різних країн і народів. Крім того, з’являється потужна тенденція до збереження власної ідентичності національної культури.

В чому полягає значення зсідання крові Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Що таке кров?

Кров – це сполучна рідка тканина організму, яка виконує ряд важливих функцій задля забезпечення його життєдіяльності. Кров за своїм складом є поєднання рідкої частини плазми та різноманітних клітин. У тілі дорослої людини вона складає приблизно 6-8 % від маси тіла, а в тілі дитини до 8-9%.

Що таке зсідання крові?

Зсідання крові – це досить складний ферментативний процес, який характеризується тим, що під час нього розчинний білок – фібриноген перетворюється на нерозчинний білок – фібрин.

В чому значення зсідання крові?

Зсідання крові – це важлива захисна реакція, що запобігає крововтратам організму.

Процесі зсідання крові проходить В три основні етапи:

На першому етапі за допомогою травмуючого агента відбувається руйнація тромбоцитів і вивільнення ферменту тромбопластин.

2.Другий етап. Тромбопластин каталізує перетворення протромбіну (це білок плазми крові) на тромбін. Протромбін – представляє собою неактивний білок плазми крові, що утворюється в печінці за допомогою вітаміну К. На тромбін він може перетворюватися лише за наявності в плазмі йонів Кальцію.

3. Третій етап – тромбін починає каталізувати перетворення розчинного білка фібриногену в нерозчинний білок у воді – фібрин. Нитки даного фібрину щільно переплітаються і утворюють сітку. Між нитками клітини крові затримуються та щільно закривають рану.

Якщо все добре, то через 5-10 хвилин після пошкодження на поверхні рани в процесі зсідання крові має утворитися кров’яний згусток – тромб, який швидко закупорює судину і тим самим припиняє кровотечу.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися в чому значення зсідання крові.

Що краще МДФ чи ДСП для кухні? Мабуть з цим питанням зіштовхувалися безліч людей при виборі кухні, адже кухні з дерева часто недоступні через свою дороговизну.

Спробуємо визначити переваги та недоліки МДФ та ДСП матеріалів, щоб допомогти вам з вибором матеріалу для кухні.

Фарбований МДФ

Переваги фарбованого МДФ : легка очистка від будь-яких забруднень, високий рівень стійкості до вологи і запахів, можливість гнути або закруглити фасад, величезна кольорова гамма (включаючи матові і глянцеві відтінки, перламутр, металік).

Недоліки фарбованого МДФ : схильність до пошкоджень та вицвітання. Вибираючи глянцеві фасади МДФ, Вам доведеться зіткнутися з проблемою відбитків пальців. Щоб Ваша кухня блищала, Вам потрібно буде регулярно прикладати для цього зусилля.

Кухонні фасади з МДФ плит, покритих ПВХ плівкою

Це найпростіші і недорогі матеріали для виготовлення кухонь, і при своїй дешевизні досить зносостійкі і міцні. В цілому цей матеріал оптимальний або для самого бюджетного варіанту кухні, або для тимчасового.
Технологія виробництва таких фасадів дуже проста. МДФ ламинируются плівкою ПВХ в спеціальному пресі. Однак слід враховувати, що такий матеріал кухні згодом потьмяніє, біля мийки та духової шафи плівка може відшаровуватися, а з тильного боку білий колір перетвориться в жовтий.

Рамковий МДФ

Ці матеріали за своїм виглядом та фактурою максимально наближені до елітного дерев’яному масиву.

Переваги рамкового МДФ: доступна вартість; фасад набагато легше, ніж аналогічний фасад з масиву, але при цьому за стилем дуже наближений до фасаду з масиву; можна поєднувати в одному фасаді кілька матеріалів.

Недоліки рамкового МДФ: боїться вологи (плівка ПВХ може відшаровуватися від МДФ); боїться високої температури біля духової шафи; досить важко відмиваються забруднення; при покупці важко перевірити якість.

Якщо Ви все ж вибрали кухню з рамкового МДФ, то потрібно замовити її надійного виробника, який відповідає за якість та дає гарантію. Можна знайти готову (потрібного розміру) або замовити потрібного розміру. При цьому дизайнер обовязково допоможе Вам раціонально розмістити всі види шаф та техніку.

Ламінований ДСП

Це найдешевші кухні, але при цьому і самі неміцні. Їх вибирають для службових приміщень або як тимчасовий варіант, оскільки виглядають вони зовсім просто. ДСП частіше використовують для виготовлення каркасів шаф.

Переваги ламінованого ДСП: низька ціна; можливість вибрати і зробити фасади будь-яких розмірів.

Недоліки ламінованого ДСП: зовнішній вигляд; маленький термін служби; боїться вологи, плівка може відклеїтися; в процесі експлуатації на фасаді можуть залишитися плями жиру, соусу і т. д., може розхитатися.

Тепер Ви знаєте як вибрати кухню, який матеріал МДФ чи ДСП прослужить довше.

Повідомлення про Велику китайську стіну На українській мові Ви можете використати для підготовки до уроку. Ви дізнаєтеся хто і для чого наказав побудувати Велику китайську стіну і можете доповнити дану інформацію цікавими фактами про Китайську стіну.

Розповідь про Велику китайську стіну

Велика Китайська Стіна або “Довга стіна” (так її називають самі китайці) простягається більше ніж на 8 тисяч км в північній частині сучасного Китаю. Що це за стіна, хто і для чого наказав побудувати Велику китайську стіну?

У 2-му столітті до н. е. на території Китаю було кілька невеликих царств, і вони постійно воювали між собою. У той час було мало їжі, мало ресурсів, а жити і будувати потрібно було постійно. Тому місцеві правителі поглядали на сусідні держави, чекали, коли у них почнуться якісь проблеми, і нападали на них, користуючись слабкістю противника. І так було постійно. Той час в китайській історії так і називається – Період Воюючих царств.

Так як воювали між собою маленькі царства постійно, то були вони весь час слабкі. Не встигнуть відпочити від однієї війни, як уже треба збиратися на іншу. Цим користувалися кочові племена – гуни, які жили на півночі від Китаю. Дому постійного у них не було, все своє життя вони проводили верхи на коні, робили набіги на своїх сусідів, тим і жили. Здійснювали гуни набіги і на Воюючі царства, ще більше спустошуючи і послаблюючи їх. Це набридло терпіти китайцям, і стали будувати вони стіни на своїх північних кордонах, щоб ворог не міг їх більше потривожити. Кожен побудував свій невеликий шматочок, але користі це не приносило ніякої. Адже ворог міг легко об’їхати такий шматок стіни і напасти туди, куди і хотів. Тим більше, що стіни тоді будували з землі, просто насипаючи вали. Або засипали землю, перемішану з черепашками і каменями, між двох дерев’яних щитів, ущільнювали її, прибирали щити, і залишався щільний земляний вал. Будувалася така стіна досить швидко, але користі від неї мало, і дощами вона дуже швидко розмивали. Таку стіну в народі прозвали “Земляним драконом”.

І ось з’явився Цинь Шихуан, перший китайський імператор, утворилася династія Цинь. Цинь Шихуан об’єднав всі воюючі царства в одну країну і наказав відтепер жити дружно. А щоб захиститися від кочівників з півночі, придумав побудувати захисну стіну по всій довжині північного кордону.

Почалося будівництво. Всі шматки стін, які були побудовані раніше, відновили і з’єднали між собою новими ділянками. Де була земля, будували земляні вали, де була глина, викладали стіну з висушеної цегли, а де були гори, там стіну складали з каменю. Розчином, що з’єднував між собою камені і цеглу, була звичайна клейка рисова каша, яку китайці їли кожен день.

В середньому висота стін була близько 5-7 метрів, ширина така, щоб по верхівці стіни могли одночасно проїхати чотири вершники. Вежі будували прямокутні, одну від одної на відстані польоту стріли (близько 200 м). Ці вежі були сигнальними. Якщо сторожовий бачив, що наближався ворог, то він негайно розпалював вогнище. Дим від багаття було видно здалеку, тоді найближчий загін виїжджав на підмогу.

Працівників на будівництві постійно не вистачало, вони вмирали від епідемій хвороб і виснаження. Доводилося силою привозити в’язнів з тюрем і селян із сіл. Народ обурений тим, що доводиться жити і працювати не вдома, підняв повстання і скинув імператора з трону.

Про стіну забули.

За часів династії Хань (3 століття н. е.) стіну подовжили на захід. Також побудували ще сторожові вежі вглиб країни, щоб захищати від набігів кочівників маршруту Великого шовкового шляху, по якому йшли багаті каравани з товарами.
Але стіна з часом все одно руйнувалася: через погоду, через набіги, через те, що селяни з довколишніх сіл розтягували камені і цеглу для своїх потреб.

Ділянки стіни, які є і сьогодні, відновлені і побудовані, в основному, за часів династії Мін (14-17 століття н. е.). Тоді в основному використовували камені і цеглу, які зробили стіну досить міцною, тому вона і непогано збереглася.
Проте, ділянки стіни біля столиці Китаю міста Пекіна, на які зараз приїжджають туристи, відновлені найкраще і підтримуються у відмінному стані.

Легенди і міфи про Велику китайську стіну

З історією Великої Китайської Стіною пов’язано кілька легенд і міфів. Наприклад, довгий час вважалося, що Стіну можна побачити навіть із Місяця. Це не так, Стіну не видно ні з поверхні Місяця, ні з космічної станції на орбіті Землі. А ось з літака її розгледіти можна. Але, звичайно, для цього потрібно пролітати над Стіною.

Існує міф про те, що всіх працівників, хто помирав на будівництві Стіни, ховали тут же, в самій стіні: тіла замуровували замість цегли, а кістки перемелювали на борошно для з’єднання каміння між собою. Цей міф теж вигадка – археологи не знайшли жодного скелета всередині стіни.

До слова сказати, Стіна так і не виконала свого прямого призначення. Все-таки, її легко можна було пройти, дуже часто просто підкуповуючи сторожу на вежах, яка відкривала ворота військам противника і пропускала їх далі. Але Стіна допомагала стримувати кочівників, які вже поверталися з Китаю до себе назад в степи з награбованим добром. У цьому випадку їм було складніше подолати Стіну, а лучники і інші воїни могли зупинити противника.

У будь-якому випадку, Велика Китайська Стіна є головним символом Китаю, і вважається, що якщо китаєць за своє життя жодного разу не піднявся на Китайську Стіну, то він – не справжній китаєць.

Сподіваємося, викладена інформація про Велику китайську стіну допомогла Вам. А власні варіанти повідомлень Ви можете залишати через форму коментарів.

Яке значення скелету для людини Ви дізнаєтеся з цієї статті. Повідомлення про скелет людини може бути представлене на уроках біології. Значення скелету і м’язів у дітей, таке як і у дорослих.

Значення скелету для людини

Скелет людини – це сукупність кісток організму і пасивна частина опорно-рухового апарату.

Від форми скелета безпосередньо залежить зовнішній вигляд людини. Кістки, а також їх з’єднання складають пасивну частину опорно-рухового апарату. М’язи, які мають здатність скорочуватися і змінювати саме положення кісток – є так званою активною частиною опорно-рухового апарату. Рухливість скелета людини забезпечують з’єднання кісток. З’єднання бувають і нерухомими.

Скелет складається з таких частин:

Осьовий скелет. Сюди відносять:

Череп – мозковий і лицьовий Хребет – шийний і спинний Грудна клітина

Додатковий скелет. До нього відносять:

Пояс верхніх кінцівок Пояс нижніх кінцівок

Скелет людини допомагає забезпечити тілу збереження форми і служить йому твердою опорою при будь-яких положеннях – стояння, сидіння, лежання. Обмежуючи порожнини, які зайняли внутрішні органи, він виконує захисні функції. До всього іншого, разом з прилеглими м’язами, скелет людини бере участь в рухах тіла.

Кістки скелета людини ніби велика фортецю: вони можуть витримати тиск, що дорівнює 16 кг на 1 квадратний міліметр їх власної поверхні. Плечову кістку чоловіка, поставлену вертикально, можна зламати тільки за допомогою навантаження вагою в 850 кг, а стегнову кістку – в 1300 кг. Така міцність кісток обумовлена особливостями їх будови і хімічним складом.

Таким чином, скелет людини – це основа, яка здатна забезпечити прямоходіння і є справжнім “щитом” і вмістилищем для всіх внутрішніх органів. Також до нього прикріплюються м’язи і фасції.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися яке значення має скелет для людини і підготували розповідь “Скелет людини”.

Класифікація лікарів представлена??в цій статті.

Лікарі та їх спеціальності

Акушер – гінеколог ( спеціаліст з жіночим репродуктивним функцій організму) Алерголог – імунолог ( фахівець з алергічних реакцій і в імунології ) Андролог ( фахівець з особливостям чоловічого організму ) Військово-польовий хірург Лікар швидкої медичної допомоги Лікар УЗ – діагностики Лікар МСЕК (медико – соціальної експертизи ) Лікар функціональної діагностики Гастроентеролог ( фахівець в області ШКТ людини ) Гірудотерапевт Генетик Гепатолог ( фахівець з людської печінки ) Гомеопат (лікар, який використовує в якості лікування інші засоби: тварини, рослинні і мінеральні) Гематолог ( фахівець з крові і органам кровотворення) Дерматолог ( фахівець по шкірі і її придаткам ) Дієтолог ( фахівець з харчування ) Інфекціоніст ( фахівець з профілактики, діагностики та лікування інфекцій) Кардіолог ( фахівець у галузі серцево-судинної системи людини ) Кардіохірург (хірург, що виконує хірургічні операції на серці ) Косметолог Лікар клінічної лабораторної діагностики ( фахівець лабораторної діагностики) Логопед ( фахівець з порушень мови ) Мануальний терапевт ( фахівець з лікування хребта, суглобів, систем м’язів і внутрішніх органів впливом рук) Масажист ( фахівець з масажу ) Мамолог ( фахівець з патологія молочних залоз людини ) Медична сестра Нарколог Невролог ( фахівець із захворювань нервової системи) Неонатолог Нейрохірург (хірург, що виконує оперативне лікування захворювань нервової системи) Нефролог ( фахівець із захворювань нирок) Онколог ( лікує рак і інші онкологічні захворювання) Ортодонт ( фахівець в області зубо-щелепних аномалій) Ортопед ( фахівець у галузі лікування захворювань кістково-м’язової системи ) Оториноларинголог ( ЛОР, фахівець в області захворювань вуха, горла і носа ) Офтальмолог ( фахівець з оці) Патологоанатом ( Фахівець у галузі біопсійною діагностики та аутопсії ) Педіатр ( лікар, що займається профілактикою, діагностикою та лікуванням дитячих хвороб) Пластичний хірург Прозектор Проктолог Профпатолог Психіатр ( фахівець з психічних розладів ) Псіхоневропатолог Психотерапевт Пульмонолог ( лікар, що займається діагностикою, лікуванням і профілактикою хвороб дихальної системи ) Радіолог Реаніматолог Ревматолог ( фахівець з аутоімунних захворювань суглобів і сполучної тканини) Рентгенолог Рефлексотерапевт Санітар ( працівник, який виконує допоміжні функції ) Сексолог Сексопатолог Сімейний лікар Спеціаліст з клітинним технологіям Спортивний лікар Сомнолог Стоматолог ( фахівець по зубах, не плутати з зубним лікарем) Сурдолог Танатологія Терапевт Торакальний хірург Травматолог Трансфузіолог Токсиколог (лікар, біолог або хімік, фахівець в галузі токсикології ) Фармацевт Фельдшер (лікар, проводить діагностику, лікування або направляє пацієнтів до відповідних спеціалістів) Фізіотерапевт Флеболог Фтизіатр ( фахівець з туберкульозу ) Хірург (фахівець з методів діагностики та хірургічного лікування захворювань і травм) Уролог ( фахівець із захворювань репродуктивного органу у чоловіків) Ендокринолог ( фахівець з патології ендокринної системи) Ендоскопіст Епідеміолог Ефферентолог

Тепер ви знаєте, які бувають лікарі і до кого необхідно звертатися, а про кожного з них ви можете прочитати окремо.

До чого приводить депопуляція Ви дізнаєтесь з цієї статті.

До чого призводить депопуляція?

Таке явище як депопуляція призводить не тільки до зміни чисельності населення, але й до зміни у пропорційному відношенні між різними елементами демографічної структури.

Уряд депопулюючих країн в зв’язку з неможливістю швидкого росту народжуваності змушений компенсувати зменшення населення за рахунок притоку населення з інших країн. Тобто він має ще й регулювати розмах та темпи імміграції.

Депопуляція може призвести до розпаду пенсійної системи, що в свою чергу створить гострі політичні та економічні проблеми.

Що таке депопуляція?

Депопуляція – це систематичне зменшення абсолютної чисельності населення певної країни чи території в наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління численно менші за попередні. Наприклад, смертність перевищує народжуваність, висока еміграція, або існують обставини, які викликають великі втрати людей – війни, пошесті.

Які країни є депопопулюючими?

На сьогоднішній день ряд країн страждає на довготривале зменшення населення. Серед них – Болгарія, Латвія, Естонія, Україна, Білорусія, Литва, Грузія, Японія, Угорщина, Росія, Молдавія, Вірменія, Молдавія, Хорватія, Боснія, Німеччина, Куба та Італія. Багато країн з ЄвроСоюзу не страждають на депопуляцію лише за рахунок припливу іммігрантів з Третього Світу та робочої сили.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися до чого приводить депопуляція.

Захоплююче читання міфів і казок приносить задоволення не тільки дітям, а й дорослим. Більше того: їх історію, зміст, образний лад, поетику вивчають серйозні вчені, у працях яких досліджуються закони розвитку суспільства, виникнення релігій, розквіту і занепаду цивілізацій. Міфи і казки – невичерпне джерело інформації, що дозволяє проникнути в таємниці минулого і майбутнього. Міфічні і казкові сюжети, доповнюючи один одного, дають можливість відтворити цілісну картину світу і визначити в ній місце людини.

Відмінності міфу і казки

Що відрізняє міфи від казок і завдяки чому ці жанри не втратили актуальності в наші дні?

Міфи – це найдавніші перекази, що відображали в колективній свідомості узагальнений образ навколишнього світу. В античній міфологічної літературі склався особливий епічний жанр, який дозволяв у формі образного оповідання створити цілісну систему міфічних героїв, які впливали, на думку древніх, на долю людини та розвиток історичних подій.

Наші пращури сприймали міфи як реальність, персоніфікуючи божественні сили і наділяючи їх рисами земних людей. У міфах з особливою урочистістю описувалися діяння богів і подвиги героїв, від яких залежало життя простих смертних. Катаклізми природи, війни, зміну правління – всі значущі події в міфах знаходили просте й переконливе пояснення.

Міфотворчість було невід’ємною частиною розвитку більшості етнічних культур. Про це свідчать відомі літературні пам’ятники “Одіссея”, “Іліада”, “Махабхарата”, “Рамаяна”, ” Едда “.

Казка також відноситься до найдавніших видів колективної народної творчості. Казковий вимисел – спосіб переосмислити закономірності людського життя і пояснити прядок речей, який визначений волею понад. У казках різних народів знайшли відображення фрагменти етнічних культових обрядів і язичницьких ритуалів. З ними пов’язані чарівні перетворення героїв, мотив чаклунства, смерті і воскресіння, чудодійної сили амулетів.

Якщо в міфах передаються загальні уявлення про місце людини в суворій ієрархії земних і божественних сил, то світ казок максимально наближений до звичайного життя. У ньому можна знайти цікаві подробиці побуту, сімейного укладу, звичаїв. Казкові персонажі взяті і перенесені у вигаданий світ зі звичайного життя.

Міфи, на відміну від казок, населені богами та героями. Структура міфу будується на основі сюжетної лінії, яка може мати багаторазові повтори в інших сюжетах. Казка має строго певну композицію. Зберігати її допомагають стійкі формотворчих елементи: троєкратні повтори, ситуації випробування героїв, велика кількість постійних епітетів.

Стиль казок визначає звичайна розмовна мова з включенням прислів’їв, приказок, загадок. Опис життя богів і героїв вимагає урочистості і особливої??ритмічної організації мовлення.

Таким чином, відмінність міфу від казки полягає в наступному:

На відміну від казок, що передавали уявлення наших предків про навколишній світ на побутовому рівні, міфи відображають узагальнений образ дійсності як впорядковану систему взаємодії вищих сил. Зміст казок сприймається як вигадка, міфи створювалися як загальнонародна інтерпретація подій, що реально відбувалися. У казці людина вступає в протиборство з силами зла, щоб досягти бажаного, в міфі розповідається про богів і героїв, які вершать долі простих смертних. Сюжети окремих міфів пов’язані між собою, але розвиваються вільно, без строгих канонів розповіді. У казках витримується строго певна композиція із стійкими формоутворювальними елементами. Мова казок максимально наближена до народного, міфи відрізняє особлива урочистість мови.