Ф. Тютчев “Я знаю в праосені пору…”

Вірш Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…” мовою оригіналу та в перекладі на українську ви можете прочитати в цій статті.

Федір Тютчев “Я знаю в праосені пору…”

Я знаю в праосені пору,
Таку коротку і ясну.
Повітря чисте, день прозорий,
I вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,
Усюди простір, пусто на стерні.
Лиш павутиння, мов тонке волосся,
Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,
Далеко ще до перших сніжних хуртовин,
Блакить прозора й тепла ллється з височин
На стомлене і тихе поле.

Переклад Ю. Клена

Тютчев “Я знаю в праосені пору…” на русском

Есть в осени первоначальной
Короткая, по дивная пора –
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера…

Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто все –
простор везде, –
Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.

Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко еще до первых зимних бурь –
И льется чистая и теплая лазурь
На отдыхающее поле…

22 августа 1857