Історія написання “Фауста” Гете досить цікава, адже письменник писав її з 1774 по 1831. Трагедія є найбільш відомою історією життя реального середньовічного персонажа – героя німецьких міфів і переказів доктора Йоганна Фауста.
Історія створення “Фауста” Гете
Фігура Йоганна Георга Фауста, реально жившого в 16 столітті в Німеччині доктора, цікавила багатьох поетів і письменників протягом довгих століть. Відомі численні народні легенди і перекази, які описують життя і діяння цього чорнокнижника, а також десятки романів, поем, п’єс і сценаріїв.
Ідея написання “Фауста” прийшла до двадцятирічного Гете на самому початку 70-х рр. 18 ст.. Але на те, щоб завершити шедевр, у поета пішло більше 50 років. Воістину, над цією трагедією автор працював протягом практично всього свого життя, що саме по собі надає цьому творові значимість, як для самого поета, так і для всієї літератури в цілому.
У період з 1774 по 1775 рр. Гете пише твір “Прафаусте”, де герой представлений бунтарем, бажаючим осягнути таємниці природи. У 1790 р “Фауст” видається у формі “уривка”, а в 1806 Гете закінчує роботу над 1-ою частиною, яку публікують у 1808 р.
Першій частині притаманні уривчастість, чіткість, вона розбита на цілком самодостатні сцени, в той час як друга буде сама композиційно являти собою єдине ціле.
Через 17 років поет приймається за другу частину трагедії. Тут Гете розмірковує про філософію, політику, естетику, природничі науки, що робить цю частину досить непростий для сприйняття непідготовленим читачем. У цій частині дана своєрідна картина життя сучасного поетові суспільства, показано зв’язок сьогодення і минулого.
У 1826 Гете закінчує роботу над епізодом “Олена”, розпочатому ще в 1799 р. А в 1830 пише “Класичну Вальпургієву ніч”. В середині липня 1831, за рік до своєї смерті, поет завершує написання цього значимого для всесвітньої літератури твору.
Потім великий поет Німеччини запечатує рукопис в конверт і заповідає відкрити його і опублікувати трагедію тільки після своєї смерті, що й було зроблено невдовзі: в 1832 друга частина виходить в 41-му томі Зібрання Творів.
Цікавий той факт, що в трагедії Гете доктор Фауст носить ім’я Генріх, а не Йоганн, як його реальний прототип.
Джерела трагедії “Фауст”
- народні легенди про доктора, чарівника, чорнокнижника; поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та кидає її; Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушував сатана з дозволу Бога).