Функції нейрона
Основна функція нейронів – Обмін інформацією (нервовими сигналами) між частинами тіла. Нейрони сприйнятливі до подразнення, здатні збуджуватися (генерувати збудження), проводити збудження і, нарешті, передавати його іншим клітинам (нервовим, м’язовим, залозистим). По нейронам проходять електричні імпульси, і це уможливлює комунікацію між рецепторами (клітинами або органами, що сприймають подразнення) і ефекторами (тканинами або органами, що відповідають на подразнення, наприклад м’язами).
Нейрон (від дав.-гр. Νεῦρον – волокно, нерв) – електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу. Передача хімічних сигналів відбувається через синапси – спеціалізовані контакти між нейронами та іншими клітинами. Нейрони є основними компонентами нервової системи, яка включає головний та спинний мозок і периферичні ганглії. Існують різні типи нейронів. Сенсорні нейрони реагують на дотик, звук, світло та багато інших стимулів, впливаючи на клітини органів чуття, які відтак надсилають сигнали у спинний та головний мозок. Мотонейрони одержують сигнали від головного та спинного мозку, спричиняють скорочення м’язів та впливають на роботу залоз.