Образи поеми » Гайдамаки » Шевченка — це романтичні символи борців проти соціального і національного гноблення українського народу. В образах повстанців Шевченко показав лицарську звитягу українців, які заради спільної справи йшли на бій, на муки, але не корилися ворогу, не хилилися перед його силою.
Головний герой поеми «Гайдамаки » — повсталий народ.
«Гайдамаки» Шевченко головні герої
- Ярема Галайда, Оксана — кохана дівчина Яреми, Максим Залізняк, Іван Гонта, гайдамаки, конфедерати, титар (батько Оксани), Лейба (шинкар), кобзар Волох, ксьондз, підліток-гайдамак, Гонтині діти.
Образ Яреми в поемі «Гайдамаки» — представник найбільш пригнобленої, а тому найактивнішої сили повсталої України. Ярема — челядник у шинкаря Лейби. Шевченко зображує Ярему з ніжно-зворушливою симпатією. Для його характеристики поет добирає ласкаві слова: «сердега Ярема», «Сіромаха», «сирота убогий», багатий «на лати та дрібнії сльози». Повстання окрилює юнака, дає йому почуття власної гідності.
Максим Залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. Навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «У нас один старшина – батько Максим». Таким гайдамацьким батьком виступає Залізняк протягом усього повстання. Він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. Це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана.
Суворими барвами змальовано Образ Івана Гонти. Головна його риса – почуття обов’язку перед народом, відданість його інтересам. Автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. Гонта — улюбленець мас, незапечний авторитет повстанців. Приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа», Гонта ні перед чим не зупиняється. Особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства Гонтою своїх дітей. Образ Гонти як людини Шевченко змальовує в дусі народних традицій. Своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім’я того, щоб не було поговору, щоб не було зради.
Образ української дівчини Оксани
Основа образу Оксани народнопісенна, тому вона – «зоря», «ясочка», «серцем грибка». Її карі очі, як зіроньки, сяють, у неї «білі рученята», «чорні брови». Проте Оксана ще красивіша духовно: читачеві імпонує її глибоке кохання до Яреми, вірність у почуттях, турбота про хворого батька, солідарність із повсталими.
Ліричність мови Оксани повністю відповідає її емоційній вдачі. Ось як вона звертається до свого коханого: «Прилітай же, мій соколе, мій голубе сизий!». Ніжність Оксани – риса національного характеру українок.
Залізняк і Гонта зображені як непримиренні месники за народні кривди. Шевченко з великою любов’ю змалював образи борців проти влади панів. Саме тому твір мав велике виховне значення для багатьох поколінь борців за народне щастя.