Гаврило Державін біографія скорочено російського поета та державного діяча викладена в цій статті.
Гаврило Державін біографія коротко
Гаврило Романович народився в сім’ї дворян в родовому маєтку Сокури під Казанню 14 липня 1743 , де провів дитинство.
З 1762 року служив рядовим гвардійцем в Преображенському полку, у складі полку брав участь у державному перевороті 28 червня 1762, в результаті якого вступила на престол Катерина II.
З 1772 року служив в полку в офіцерській посаді, в 1773-1775 роках у складі полку брав участь у придушенні повстання Пугачова. Перші вірші Державіна побачили світ у 1773 році.
У 1777 році, після виходу у відставку, почалася громадянська служба статського радника Г. Державіна в Уряді Сенаті.
На початку 1778 Гавриїл Романович одружився на 16-річній Катерині Бастідон.
Літературна популярність прийшла до Г. Державіна в 1782 році після опублікування оди “Феліція”, яка була присвячена Катерині II.
З моменту заснування в 1783 році Імператорської Російської академії Державін був членом академії, брав безпосередню участь у складанні та виданні першого тлумачного словника російської мови.
У травні 1784 був призначений правителем Олонецкого намісництва. Прибувши до Петрозаводську організував формування губернських адміністративних, фінансових і судових установ, ввів в дію перший в губернії загальногромадянський лікувальний заклад – міську лікарню. Пізніше образи Карелії ввійшли у його творчість: вірші “Буря”, “Лебідь”, “До другого сусіда”, “На щастя”, “Водоспад”.
У 1786-1788 роках служить правителем Тамбовського намісництва.
У 1791-1793 роках – кабінет-секретар Катерини II.
У 1793 році призначений сенатором з виробництвом в таємні радники.
У 1794 році на 34-му році життя раптово померла дружина Катерина Яківна. Через півроку Г. Р. Державін одружився з Дарією Дьяковою.
З 1795 року по 1796 рік – президент Комерц-колегії.
У 1802-1803 роках – міністр юстиції Російської імперії.
Весь цей час Державін не залишає літературу, створює оди “Бог” (1784), “Грім перемоги, раздавайся!” (1791, неофіційний Російський гімн), “Вельможа” (1794), “Водоспад” (1798) та багато інших.
7 жовтня 1803 був звільнений у відставку і оселився у своєму маєтку Званка в Новгородської губернії. В останні роки свого життя займався літературною діяльністю.
Державін помер 20 липня 1816 в своєму маєтку Званка.