Генріх Белль біографія скорочено

Генріх Белль біографія українською мовою скорочено німецького письменника, новеліста і драматурга викладена в цій статті.

Генріх Белль коротка біографія

Генріх Теодор Белль народився 21 грудня 1917 р. в Кельні (Німеччина) в ліберальній католицькій родині ремісника. З 1924 по 1928 рік навчався в католицькій школі, потім продовжив навчання в кельнської Гімназії кайзера Вільгельма. Працював столяром, служив в книжковому магазині. Після закінчення середньої школи в Кельні Белль, що писав вірші й оповідання з раннього дитинства, виявився одним з небагатьох учнів у класі, які не вступили до гітлерюгенд. По закінченні класичної гімназії (1936) працював учнем продавця в букіністичному магазині. Через рік після закінчення школи його відправили на роботу в трудовому таборі Імперської служби праці.

Влітку 1939 року Белль вступив до Кельнський університет, але вже восени його призвали в вермахт. Під час Другої світової війни 1939-1945 року піхотинцем воював у Франції, брав участь у боях в Україні і в Криму. У 1942 році Белль одружився на Анні Марі Чех, яка народила йому двох синів. У квітні 1945 року Белль здався в полон американцям, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції.

Після повернення у своє рідне місто Белль недовгий час навчався в Кельнському університеті, потім працював у майстерні батька, у міському бюро демографічної статистики й при цьому не переставав писати.

Нобелівську премію Белль отримав у 1972 році “за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високиммистецтвом створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження німецької літератури”.

На той час, коли Белль одержав Нобелівську премію, його книги стали широко відомі не тільки в Західній, але й у Східній Німеччині. Разом з тим Белль зіграв помітну роль у діяльності Пен-клубу, міжнародної письменницької організації, за допомогою якої він надавав підтримку письменникам, що піддавалися утискам у країнах комуністичного режиму. Після того як Олександр Солженіцин в 1974 р. був висланий з Радянського Союзу, він до від’їзду в Парижі жив у Белля.

Помер Белль у віці 67 років, перебуваючи під Бонном, у гостях в одного зі своїх синів 16 липня 1985 р.

Генріх Белль твори

Романи

    Де ти був, Адаме? (Wo warst du, Adam?, 1951) І не промовив жодного слова… (Und sagte kein einziges Wort, 1953) Дім без господаря (Haus ohne Hüter, 1953) Більярд о пів на десяту (Billard um halbzehn, 1959) Груповий портрет з дамою (Gruppenbild mit Dame, 1971) Дбайлива облога (Fürsorgliche Belagerung, 1979) Солдатська спадщина (Das Vermächtnis, 1985)

Повісті

    Поїзд точно за розкладом (Der Zug war pünktlich, 1949) Хліб ранніх років (Das Brot der frühen Jahre, 1955) Очима клоуна (Ansichten eines Clowns, 1963) Втрачена честь Катаріни Блум (Die verlorene Ehre der Katharina Blum,1974)
    Що станеться із хлопчиком, або Яка-небудь справа по книжковій частині (Was soll aus dem Jungen bloss werden? oder: Irgend was mit Büchern, 1981)

Оповідання

    Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… (Wanderer, kommst du nach Spa, 1950) Самовільна відлучка (Entfernung von der Truppe, 1964) Кінець одного відрядження (Das Ende einer Dienstfahrt, 1966) Анекдот про зниження трудової моралі. (Anekdote zur Senkung der Arbeitsmoral, 1963)