“Герой нашого часу” герої роману Лермонтова доносять до читача дух епохи. “Герой нашого часу” – знаменитий роман Михайла Юрійовича Лермонтова, класика російської літератури.
“Герой нашого часу” головні герої
- Печорін Григорій Олександрович, столичний дворянин в засланні Максим Максимович, штабс-капітан Бела, черкешенка-княжна Казбіч, парубок черкес, Азамат, молодший брат Бели, черкешенки-княжни Мері, княжна Ліговська Віра, заміжня пані і коханка Печоріна Грушницький, юнкер і хвалько лікар Вернер Вулич, прапорщик
Печорін – петербуржець. Військовий, як по своєму чину, так і в душі. В П’ятигорськ він приїжджає зі столиці. Його від’їзд на Кавказ пов’язаний з “якимись пригодами”. У фортецю, де відбувається дія “Бели”, він потрапляє після дуелі з Грушницким, у віці двадцяти трьох років. Там він перебуває в чині прапорщика. Ймовірно, він був переведений з гвардії в армійську піхоту або армійські драгуни.
Зустріч з Максимом Максимович відбувається через п’ять років після історії з Белою, коли Печоріну вже 28.
Прізвище Печоріна, що походить від назви річки Печори, має семантичну близькість з прізвищем Онєгіна. Печорін є природним продовжувачем Онєгіна, але Лермонтов йде далі: як р. Печора північніше р. Онеги, так і характер Печоріна більш індивідуалістичний, ніж характер Онєгіна.
Печорін – особистість неординарна і спірна. Він може скаржитися на протяг, а через деякий час скакати з шашкою на ворога. Образ Печоріна в розділі “Максим Максимович”:
“Он был среднего роста; стройный, тонкий стан его и широкие плечи доказывали крепкое сложение, способное переносить все трудности кочевой жизни и перемены климатов, не побеждённое ни развратом столичной жизни, ни бурями душевными…”