Вірш Горація ” До Мельпомени ” став першим серед поезій, присвячених усвідомленню поетом досягнень свого творчого шляху.
Горацій “До Мельпомени” аналіз
Мельпомена – це муза трагедії.
В оді “До Мельпомени” поет упевнений, що є пам’ятники, яким не загрожують ні дощі, ні буревії. Вони – у пам’яті людей, адже йдеться про найкращих, найзнаменитіших діячів в історії людства. Вони – у поетичних рядках, що переживуть віки, бо написав їх талановитий поет.)
У вірші присутні автобіографічні відомості “Я – славний з убогого” – Горацій нагадує про своє “заплямоване” походження: адже він був сином колишнього раба.)
У вірші Горацій згадує про заслугу в галузі поетичного мистецтва. “Вперше скласти зумів по-італійському Еолійські вірші” – це означає, що Горацій писав латиною, використовуючи віршові розміри, винайдені Сапфо, Архілохом, Алкеєм.)
“До Мельпомени” незвичайний вірш, автор зводить пам’ятник собі сам, не чекаючи, доки його увічнять у мармурі чи бронзі. Поет настільки упевнений у своєму таланті, що вважає себе гідним лаврового вінка Мельпомени.)