“Господь багатий нас благословив”
Вірш “Господь багатий нас благословив” – це творче кредо Олега Ольжича. Господь наділив українців любов’ю і творчістю, відвагою і готовністю до самопожертви заради великої справи.
“Господь багатий нас благословив” Ольжич
I вiрити, i прагнуть – не вотще.
Безсмертне – i величне, i ясне-бо.
Ось лине хмара з лiтеплим дощем,
I розверзається врочисте небо.
Господь багатий нас благословив
Дарами, що нiкому не одняти:
Любов i творчiсть; туга i порив,
Одвага i вогонь самопосвяти.
Солодких грон i променистих вин –
Доволi на столах Його веселих.
Iди ж смiливо i бери один,
Твойому серцю найхмельнiший келих.
“Господь багатий нас благословив” характеристика та аналіз
Поезія не входить до жодної із збірок поета. Написана у 1933 році. Від надрукування їх у книжці відштовхнула автора, мабуть, ота пряма мова, яка нічого не приховує, відсутність символічних образів, які б поетично приховували головну думку. Проте, факт збереження цих поезій указує на їхню вагомість (інакше вони були б просто знищені, як невдалі спроби висловити підняте питання). Поезія є своєрідним продовженням теми, до якої звертався Олег Ольжич у циклі “Незнаному воякові” збірки “Вежі”.
З перших рядочків поезії “Господь багатий нас благословив” Олега Ольжича, відчувається неймовірний порив ліричного героя йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям.
Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим, особливо це відчувається у таких рядках поезії: “Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти…” та “Іди ж сміливо і бери один, Твойому серцю найхмельніший келих”. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху, що ці насолоди перешкодять у боротьбі. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.
“Господь багатий нас благословив” лірика – вірш відноситься до громадянської (патріотичної) лірики.
Тема поезії – життя і боротьба. Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є “багате і щедре”. Серед його дарів є “любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти”. Це те, що ніхто не зможе відібрати. Він нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить: “Солодких грон, і промінястих вин Доволі на стволах його веселих, Іди ж сміливо і бери один, Твоєму серцю найхмільніший келих!”
Лаконічна за формою поезія містить усього 12 рядків, поділених на 3 строфи, насичених глибоким змістом. Вірш написаний у високому стилі, автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи. Названі духовні цінності належать до бажаного майбутнього типу людини.
“Господь багатий нас благословив” художні засоби
Автор використовує чимало й художніх засобів для змалювання одвічних українських чеснот і пріоритетів життя. Це, насамперед:
- яскраві епітети: “врочисте небо”, “Господь багатий”, “солодких грон”, “променистих вин”; влучні метафори: “На столах Його веселих” “Твойому серцю найхмельніший келих” та повтори, що підкреслюють тривалість дії ” і вірити, і прагнуть”, влучно виражають думку “Безсмертне – І величне, і ясне-бо”, уповільнюють плин мови, надають їй урочистості.
У поезії “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич закликає йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям. Він вважає українців духовно багатою нацією і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.