Грейпфрут — вічнозелене дерево родини рутових, висотою до 12 м, з округлою кроною. Плоди великі, масою від 150 до 500 г, кулясті, з приємним специфічним запахом, соковитою м’якоттю жовтуватого або оранжево — червоного кольору.
Шкірка плоду товста, блискуча, світло — жовта, погано відстає від м’якоті. Плоди володіють високими смаковими якостями, ароматні й солодкі, мають приємну кислоту лимона, але відрізняються присмаком гіркоти; є і кисло — солодкі сорти, як у апельсина.
Припускають, що грейпфрут — це гібрид солодкого апельсина і помпельмуса, він не зустрічається в дикому вигляді. Як і інші цитрусові, він боїться заморозків і легко піддається схрещуванню. Введено в культуру в кінці XIX століття.
Хімічний склад грейпфрута
У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.
Харчова цінність грейпфрута
Грейпфрут калорійність 29.0 кКал
Вуглеводи 6.5 гр
Жири 0.2 гр
Білки 0.7 гр
Вода 88.8 гр
Моно — і дисахариди 6.5 гр
Харчові волокна 1.8 гр
Органічні кислоти 1.5 гр
Зола 0.5 гр
Грейпфрут вітаміни
Вітамін А 0.02 мг
Вітамін B1 0.05 мг
Вітамін В2 0.03 мг
Вітамін В3 0.03 мг
Вітамін В6 0.04 мг
Вітамін В9 3.0 мкг
Вітамін C 45.0 мг
Вітамін PP 0.2 мг
Грейпфрут Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.5 мг
Калій 184.0 мг
Кальцій 23.0 мг
Магній 10.0 мг
Натрій 13.0 мг
Фосфор 18.0 мг
Грейпфрут корисні властивості для організму людини
Для збудження апетиту і стимуляції травлення вживають грейпфрути і грейпфрутовий сік з м’якоттю. Вони рекомендуються при незапальних захворюваннях шлунково — кишкового тракту.
Грейпфрутовий сік допомагає вивести камені з жовчного міхура і позбавитися від болю. Щоранку перед сніданком слід приймати 2 столові ложки оливкової олії, запиваючи його 100 г грейпфрутового соку.
Корисна цедра грейпфрута від болю в шлунку і від печії. Натирають цедру, сушать її і приймають по 1 чайній ложці на день ( потрібно повільно смоктати, розжовуючи і ковтаючи ).
Вміщені в плодах грейпфрута глікозиди і вітаміни сприяють профілактиці атеросклерозу, зниженню кров’яного тиску.
При серцево — судинних захворюваннях рекомендується щоденний прийом грейпфрутового пектину ( міститься в мембранах плодів). Він знижує рівень холестерину в крові і значно підвищує відношення «хорошого » холестерину (ліпопротеїнів високої щільності) до «поганого » холестерину ( ліпопротеїнів низької щільності). Щоб істотно знизити ризик серцевих захворювань, досить з’їдати грейпфрут на сніданок декілька разів на тиждень. Сік грейпфрута (один тільки сік ) такого впливу не робить, потрібно вживати і клітковину, що знаходиться в плоді.
Для зниження кров’яного тиску як у жінок, так і у чоловіків дуже корисний грейпфрут.
При сидячому способі життя, для ослаблених хворих дуже корисні грейпфрути. Тонізуючий і заспокійливу дію на організм надають плоди і сік цих фруктів. Вони знижують відчуття втоми і сприяють відновленню сил після фізичної і розумової перевтоми.
Грейпфрути сприяють усуненню функціональних розладів печінки.
При безсонні корисно приймати грейпфрутовий сік на ніч по 0,5 склянки.
Ефірне масло грейпфрута стимулює роботу печінки, очищає від шлаків кров і лімфу.
Поліпшити настрій, зосередити увагу і краще сприймати інформацію, подолати нерішучість, байдужість і стан апатії допомагає ефірне грейпфрутовий масло, що володіє гіркувато — холодним запахом.
Шкода грейпфрута при вживанні
Фрукт грейпфрут містить нарингенин і бергамоттін, які можуть вступати в активну взаємодію з деякими лікарськими засобами та посилювати чи послаблювати дію уживаних ліків. Тому сік і плоди не рекомендують приймати одночасно з лікарськими засобами, щоб уникнути ефекту передозування та інтоксикації організму. Особливо обережними необхідно бути при використанні антидепресантів, транквілізаторів, болезаспокійливих засобів, ліків, що знижують тиск і понижувальних холестерин.
Також грейпфрут може дратувати нирки і слизову оболонку шлунку і кишечника. Тому фрукт не рекомендується при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, колітах, ентеритах і загостреннях запальних захворювань кишечника, а також при гепатиті, холециститі і гострому нефриті.