Григір Тютюнник цікаві факти з життя (біографії) відомого письменника викладені в цій статті.
Григір Тютюнник цікаві факти
Григір Тютюнник народився в родині селян, його батька було заарештовано органами НКВС, коли йому було лише 6 років.
Григір Тютюнник прожив тяжке Сирітське життя. Знав, що влада знищила його батька. Переслідували і його самого. Усе життя жив завжди з натугою. Так, тяжко переживав, коли його твори препарувала цензура. До цього додалися сімейні незгоди. Він був повністю відданий літературі, нехтував матеріальними благами. На цьому грунті виникали конфлікти з дружиною. У певний момент усе це зійшлося в одну точку.
6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством (письменник повісився)
Повість «Климко» має автобіографічний характер. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
З майбутньою дружиною Марією познайомився в університеті. Вона навчалась на відділенні української філології, а Григір вчився на відділенні російської філології. Він спочатку говорив і писав російською, але згодом почав писати лише українською. В них народилося двоє синів — Михайло, Василь
У Спілці письменників його не любили за прямоту. У 1974 рік, почалися арешти української інтелігенції. Тютюнника занесли до «чорного» списку, усім видавництвам наказано ніде не згадувати його ім’я. Якось, коли був в опалі, у нього вихопилося: «Так я ж написав тільки напівправду життя — і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що — мене вбити треба?»
Григір не любив сидіти в Києві, мандрував по дальніх дорогах і селах. Бо там можна було почути справжню українську народну мову.
Секрет успіху Григора Тютюнника
Один молодий автор почав просити, щоб Григір Михайлович поділився секретами творчості. «Ніяких секретів нема», — каже Тютюнник. — «Я прочитав вашу новелу «Іван Срібний». Як усе там природно, просто не можна відірватися», — говорить молодик. — «Слухайте, голубе, я знаю ваш рід, ви ніколи не знали нестатків. Ви ніколи не мерзли серед голого степу в завірюху, коли йдеш на свиноферму. А йдеш туди, бо там твоя тьотя зварить картоплі свиням, то й тобі щось перепаде. І ти йдеш, бо вдома — ні крихти. Ви не зрозумієте цього, бо такого не пережили». — «Та все ж таки секрети творчості є?» — «Є! — з притиском каже Григір. — Передаю секрет: біль. Повна душа болю».