Григір Тютюнник цитати, вислови, афоризми про життя, кохання, дружбу, творчість змушують задуматися та можуть розчулити кожного.
Григір Тютюнник цитати
Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід.
Щоб шанувати, треба мати талант; щоб заздрити, таланту не треба.
Знати людину глибоко – страшно.
Іноді я відчуваю людину, як рана – сіль.
Людина, що знехтувала добром інших, зневажила його в собі.
Сердяться слабкі душі, сильні – ненавидять або прощають.
Чоловіки! Ви проклинаєте жінку і боготворите матір. Чи немає в цьому суперечності?
Не суди по генералу про життя солдатів.
Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові.
Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному небі зірки.
Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
Істина приходить надто пізно і дається надто болісно, щоб радіти її відкриттю!
Образа притаманна слабким.
Найстрашніше для людини – сама людина.
Любов – це одне з найкращих психічних захворювань.
Найздібніша людина та, яка зуміє вчасно і точно визначити свої здібності.
Графоман сидить у кожному письменнику, і талановитий той, хто вміє примусити себе замовкнути.
Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
І захотілося раптом, щоб коли помру, крізь прах мого серця проріс дубовий корінь, а з нього вимахав могутній дуб і щоб гілля його пішло на кілки – бити тупих і немічних серцем людей.
Зустріч з величчю робить нас скромнішими.
Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і – неодмінно – своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе. Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.
Читати – найдешевше і найкорисніше задоволення на Землі.
Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, приласкати бродячого собаку, підняти з землі зірваний листок і цілувати його – значить ти ще не любив.
Дивно: прочитаєш книгу і шкода з нею розлучатися. За наступну братися навіть не хочеться.
Краще різка відвертість, ніж зрадницька мовчанка.
Хороша книга та, після якої відчуваєш, що порозумнішав або став краще.
Мій секрет творчості: біль. Повна душа болю.
Так я ж написав тільки напівправду життя – і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що – мене вбити треба?
Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
“Я сприймаю те, що мене оточує, і те, що діється навколо мене, спочатку почуттям, серцем, а вже потім усвідомлюю розумом – тобто страждаю двічі з одного приводу. Боже, як важко”.
Григір Тютюнник