Квітка-Основ’яненко біографія скорочено наведена в цій статті.
Григорій Квітка-Основ’яненко – оСновоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Григорій Квітка-Основ’яненко біографія коротко
Народився 29 листопада 1778 Р. у селі Основа біля Харкова.
Здобув домашню освіту.
В 1796-1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків.
Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі.
В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом – головою Харківської палати кримінального суду.
Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 – його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838).
Протягом 1817-1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту.
З 1827 р. почав писати прозу і драматургію.
Перша книга “Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком” (“Маруся”, “Салдацький патрет”, “Мертвецький Великдень”) вийшла у 1834 р.
У 1837р. вийшла друга книга “Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком”.
У 1840 р. Г. Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника.
Письменник помер 20 серпня 1843 Р., похований у Харкові.
Квітка-Основ’яненко твори
- Конотопська відьма (1833) Салдацкий патрет (1833) Маруся (1834) Сватання на Гончарівці (1835) Шельменко-денщик (1835) Козир-дівка (1838) Ганнуся (1839) Бой-жінка (1840) роман “Пан Халявский” (1840) Сердешна Оксана (1841) нарис “Головатый” (1839) нарис “Украинцы” (1841) нарис “История театра в Харькове” (1841