Григорій Сковорода цікаві факти з життя українського філософа та мислителя ви дізнаєтеся з цієї статті.
Цікаві факти про Григорія Сковороду
Народився Григорій Савич Сковорода у 1722 році на Полтавщині в родині козака. Не зважаючи на те, що він не мав вищої освіти (хоча були не однократні спроби отримати вищу освіту у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле), він досконало оволодів такими мовами, як – латинь, єврейська, грецька, польська, німецька, італійська та французька.
До того, ж він прекрасно грав на флейті та органі.
Він був неординарною особистістю, взяти хоча б факт його вчителювання у Харкові. Замість оцінок, Григорій Савич писав “туповат” , “туп”, “весьма туп”, “сущая бестолковщина”. Або: “понят”, “весьма понят”, “наверное понят”, “возможно не понят”. Розумників оцінював званнями: “остр”, “весьма остр”, “зверок вострой”, тобто той, що знання хапає на льоту.
Цікаво, що будучи досить відомою людиною в Україні завдяки своїм поглядам, переконанням – За життя не було надруковано жодного твору, хоча в рукописному варіанті вони все таки були.
Найвідоміші його твори “Сад божественних пісень”, “Жінка Лотова”, “Байки Харківські”.
Загалом він написав 17 філософських творів, 7 перекладів.
Інколи підписував свої листи подвійним іменем Григорій вар Сава Сковорода, Даниїл Майнгард.
Ще зі школи образ Сковороди асоціюється з Образом бродячого чоловіка, який ходив по селах, проповідуючи свою філософію і живучи по хатах. Але це далеко не так. Він дійсно любив ходити пішки та влітку жив у лісах-полях, а взимку по хатах та монастирях. Але при цьому він був надзвичайним аскетом, який полюбляв вишукані та дорогі речі. Так, наприклад, його друзі з елітних кіл щедро обдаровували Григорія Савича – висилали йому окуляри (а їх непросто було дістати в ті часи), найдорожчі інструменти виконані на замовлення за кордоном (бо на дешевих він не любив грати), сир пармезан (який привозили спеціально для нього з Європи). В його торбинці завжди були елітні трубки з тютюном та пляшечка скобельського вина.
Його Улюбленою місцевістю було село Іванівка, що на Харківщині (нині Сковородинівка). Відчуваючи свою смерть Григорій Сковорода у 1794 році прийшов сюди помирати. До обіду він скликав своїх друзів, провівши весело час. Потім пішов і викопав собі могилу у парку, уславши її дубовим листям. Зайшовши до хати – перевдягнувся у чистий одяг, поклав торбу під очі і заснув вічним сном.
Григорій Сковорода заповів ставити не хреста на своїй могилі, а камінь з його крилатою фразою ” Світ ловив мене та не спіймав “.
Сподіваємося з цієї статті ви дізналися щось цікаве про Григорія Сковороду.