Груша – назва дерева або чагарнику і однойменних плодів. Груша – одне з найдавніших плодових дерев культивованих людством. Перші згадки про грушу відносяться ще до найдавнішої історії – її вирощували в Китаї, потім вона потрапила спочатку до Персії, звідки до Греції і Римську імперію. В даний час відомо тисячі сортів груш, які культивуються в більшості теплих і помірних областей по всьому світу.
М’якоть стиглої груші ніжна і соковита, з характерним ароматом (чим сильніше аромат, тим більше в ньому вітамінів та інших корисних речовин ) і солодким смаком. Груші окрім вживання в свіжому вигляді мають десятки способів приготування: їх в’ялять, печуть, консервують, з них роблять соки і компоти, варять варення, отримують джеми і повидло.
Хімічний склад груші
У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.
Харчова цінність груші
Груша калорійність 42.9 кКал
Вуглеводи 10.3 гр
Жири 0.3 гр
Білки 0.4 гр
Вода 85.0 гр
Моно – і дисахариди 9.8 гр
Крохмаль 0.5 гр
Харчові волокна 2.8 гр
Органічні кислоти 0.5 гр
Зола 0.7 гр
Груша вітаміни
Вітамін А 0.010 мг
Вітамін B1 0.02 мг
Вітамін В2 0.03 мг
Вітамін В3 0.05 мг
Вітамін В6 0.03 мг
Вітамін В9 2.0 мкг
Вітамін C 5.0 мг
Вітамін Е 0.4 мг
Вітамін Н 0.1 мг
Вітамін PP 0.1 мг
Груша Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 2.3 мг
Калій 155.0 мг
Кальцій 19.0 мг
Магній 12.0 мг
Натрій 14.0 мг
Сірка 6.0 мг
Фосфор 16.0 мг
Хлор 1.0 мг
Бор 130.0 мкг
Ванадій 5.0 мкг
Йод 1.0 мкг
Кобальт 10.0 мкг
Марганець 65.0 мкг
Мідь 120.0 мкг
Молібден 5.0 мкг
Нікель 17.0 мкг
Рубідій 44.0 мкг
Фтор 10.0 мкг
Цинк 190.0 мкг
Кремній 6.0 мкг
Груша корисні властивості для організму людини
Одне з найважливіших властивостей груші є те, що це ” природний антибіотик “:
Груші використовують як антимікробний засіб, плоди якого створюють несприятливе середовище для хвороботворних бактерій. У плодах груш містяться органічні кислоти, які разом з соляною кислотою шлункового соку підкислюють їжу, що знаходиться в шлунку. Пектинові і дубильні речовини, що знаходяться в грушах у великій кількості, позбавляють ці бактерії рухливості.
Плоди містять антибіотик арбутин, що вбиває мікроби. Антимікробну дію груш впливає на кишкову флору і на мікроби, що викликають запалення нирок і сечового міхура. При цьому важливо помітити, що груша – дичка більш ефективна як бактерицидний засіб.
При лихоманці для пониження температури використовують грушевий відвар з груш.
Завдяки наявності в ньому складних ефірних масел сік з груш – хороший сечогінний засіб.
Варені й печені груші використовують як засіб проти кашлю при бронхітах і туберкульозі легенів.
При хворобах легенів рекомендується вживання груші, а відвар з сушених груш допомагає від кашлю та лихоманки.
Грушевий відвар дають пити хворим, він втамовує спрагу і сприяє сечовиділенню. Сечогінну дію відвару пояснюється тим, що в ньому знаходяться ті ж речовини, що і в листі мучниці ( “ведмежі вушка” ), – глікозид арбутин.
Цей відвар ефективний як при сечокам’яній хворобі, так і при запальних процесах сечовивідних шляхів.
Грушевий сік і відвари мають антибактеріальну дію, сприяють просвітління інфікованої сечі і виведенню шлаків з організму.
При захворюваннях кровоносної системи груші вживають як засіб для зміцнення капілярів. У грушевому соку багато речовин з Р – вітамінною активністю, а вітамін Р знижує підвищену проникність стінок кровоносних судин.
При захворюваннях печінки, холециститі, гастриті дві з’їдені вранці груші позбавлять від болів і печії, ліквідують дискомфорт в кишечнику.
При лікуванні шлунково – кишкових розладів стиглі груші, завдяки вмісту в них дубильних речовин, ефективно використовуються як закріплює засіб. Деякі сорти містять до 20 % дубильних речовин. Для слизових оболонок шлунка і кишечника поєднання дубильних речовин і пектину є захисним засобом.
Особливо допомагають груші при лікуванні диспепсії у дітей. В’язким дією володіють грушеві киселі і компоти. Рекомендується також варити сушені груші і вживати їх з вівсяним відваром.
Груші мають тонізуючі властивості. Вони заспокоюють серцебиття, покращують настрій, знімають напругу.
При цукровому діабеті рекомендують регулярно приймати сік зі свіжих груш по 50-70 г за 30 хвилин до їжі. При гарній переносимості дозу поступово збільшують до 1 склянки.
При ожирінні, цукровому діабеті, при захворюваннях нирок, печінки і жовчних шляхів, при сечокам’яній хворобі і циститі в дієти входять свіжі і сухі груші. Плоди їх володіють низькою енергетичною цінністю, в них близько 84 % води, тому їх можна застосовувати в обмежувальній дієті.
Груші тисячоліттями використовувалися в народній медицині для лікування простатиту. Вже через кілька днів після застосування грушевого компоту при цьому захворюванні настає разючий ефект, а тривале його використання призводить до вилікування.
І якщо чоловікові вже за 50 років, то необхідно заготовлювати на зиму сушену грушу – дичка, щоб до самої весни пити компот і грушевий чай. Це є не тільки лікуванням, а й профілактикою захворювання.
Так як груші володіють низькою енергетичною цінністю їх рекомендують в різних дієтах.
Груша – протипоказання
Варто врахувати, що груша може завдати шкоди. Так не рекомендується вживати груші людям з розладами кишечника, а також на голодний шлунок або відразу ж після їжі; не варто запивати груші водою або заїдати щільною їжею.