Гуморески Павла Глазового Про школу – цікаві та смішні, більша їх частина зібрана в цій статті.
Павло Глазовий гуморески про школу
Павло Глазовий “Чудний школяр”
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
– А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
– Та ходив, Павлусю.
– От був номер! – малюки
Сміхом залилися,-
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
Гумореска Павла Глазового “Табель”
Питається сина батько Опанас:
– Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас?
– На деньок у мене попросив Марат.
– А чого це раптом?
– Каже, напрокат.
Учиться він класно, на “чотири” й “п’ять”.
Хоче моїм табелем предків полякать.
Гумореска Павла Глазового “Однокашник”
– Хто там, синку, в двері стукав?
– То якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що колись ходив з тобою у четвертий клас.
– Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.
Гумореска Павла Глазового “Мученик науки”
Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
– Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. –
Та невже ти в школі носом учишся писати?
– Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.
* * *
Гумореска Павла Глазового “Гідна зміна”
Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно:
– Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,
Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?
– Бо писати він не вміє строго по лінійках.
Чи то вправи, чи диктанти, – все він без розбору
Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору. –
Бюрократ кричить: – Для двійок все це не причина!
Резолюції писати учиться хлопчина!
Гумореска Павла Глазового “Невгамовний син”
Запросив директор школи – це вже котрий раз! –
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
– Угамуйте,- каже,- сина. Вчора ваш Петро
Семикласниці Марусі поламав ребро.-
А матуся: – Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.
Гумореска Павла Глазового “Івасик”
Батько дивиться у зошит.
– Двійка, двійка… Стид і страм!
Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.-
А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.
– А чого,- пита,- боятись? Я тобі не боягуз.
Гумореска Павла Глазового “Аркашин папа”
Учителька в другім класі хлопчика питає:
– Скільки татко твій за місяць грошей заробляє?
– Вісімдесят карбованців,- відповів Аркаша.
– А як ділить між собою їх родина ваша?
– Чотириста лишається в кишені папаші,
А останні чотириста дає він мамаші.-
Учителька похитала сумно головою.
– Ой, голубчику Аркашо, лишенько з тобою.
Не чотириста, а сорок, ти сказав дурницю.
Арифметики не знаєш, ставлю одиницю.
– Арифметику я знаю,-відрубав Аркаша.-
То ви якраз не знаєте, який наш папаша.
Гумореска Павла Глазового “Коріння і насіння”
– А ти, тату, в школі вчився?
– Учився, Сергійку.
– А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
– Було Таке, траплялося…-
Малий засміявся:
– Тоді мама правду каже,
Що я тебе вдався.