“Гуси-лебеді летять” характеристика дядька Миколи Викладена в цій статті.
“Гуси-лебеді летять” характеристика дядька Миколи
Образ дядьки Миколи – з симпатією змальовує М. Стельмах. Це – втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело. Усмішка життєлюба ніколи не сходила з його уст. Дядько Микола воював і з Володимиром-скупердягою, і з нечистою силою. “За своє життя він стільки повідрубував у нечисті хвостів, ратиць і рогів, що все це не вмістилось би й на віз”.
“Гуси-лебеді летять” цитатна характеристика дядька Миколи
– “…Якого по-вуличному прозивають Бульбою….Рудий, кирпатий і невеличкий на зріст, зате вусища в нього зародили, наче з гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка. Жив дядько Микола хоч і бідно, зате весело: він ніколи не впадав у журбу, ніколи не прибіднювався, а навпаки, любив так похвалитися, щоб іще хтось не крізь смуток дивився на світ”.
– “В його очах, обведених тінями голоду, з’явилася давня усмішка життєлюба…”
– “…Не вважає себе злидарем. Навіть коли його маєтки записували в сільрадівські книги, чоловік доводив, що він не бідняк, а середньомаючий хлібороб”,
План до характеристики образу дядька Миколи.
Дядько Микола – великий життєлюб. Портрет і зовнішність героя, Риси характеру: а) добрий; б) жартівливий; в) оптимістичний; г) завзятий. Роль дотепного жарту дядька Миколи в ідейному змісті повісті.