«І день, і ніч, і мить, і вічність…» Ліна Костенко

Related posts:

1. «Марную день на пошуки незримої…» Ліна Костенко Вірш «Марную день на пошуки незримої…» Ліни Костенко «Марную день на пошуки незримої…» Ліна Костенко Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я — алкоголік страченої суті,...Читать далее...
2. «День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліна Костенко Вірш «День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліни Костенко «День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліна Костенко День за днем, вони вже звуться — дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати,...Читать далее...
3. «Звичайна собі мить…» Ліни Костенко Вірш «Звичайна собі мить…» Ліни Костенко належить до філософської лірики. У вірші майстерно дібрані образні структури створюють ілюзію зупиненого часу, дозволяють автору виокремити мить реальну та ірреальну, крізь призму яких вона бачить навколишній світ «Звичайна собі мить…» Ліна Костенко Звичайна...Читать далее...
4. «Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліна Костенко Вірш «Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліни Костенко про природу «Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліна Костенко Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман. Чому ліси чекають...Читать далее...
5. «Є вірші – квіти…» Ліна Костенко Вірш «Є вірші – квіти…» Ліни Костенко незвичайний, в ньому поетеса немовби сама визначає ролі для своїх поезій, класифікуючи їх за енергетичним струменем. «Є вірші – квіти…» Ліна Костенко Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші....Читать далее...
6. «Буває мить якогось потрясіння…» Ліни Костенко Вірш «Буває мить якогось потрясіння…» Ліни Костенко надає відчуття гармонії і наближення до недосяжного. «Буває мить якогось потрясіння…» Ліна Костенко Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш,...Читать далее...
7. «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліна Костенко Вірш «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліни Костенко є зразком любовної лірики «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліна Костенко Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя...Читать далее...
8. «Все більше на землі поетів…» Ліна Костенко Вірш «Все більше на землі поетів…» Ліни Костенко — це роздуми про роботу поетів. «Все більше на землі поетів…» Ліна Костенко Все більше на землі поетів, вірніше – Тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич...Читать далее...
9. «Осінній день березами почавсь…» Ліна Костенко Вірш «Осінній день березами почавсь…» Ліни Костенко змальовує кохання ліричної героїні «Осінній день березами почавсь…» Ліна Костенко Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити. Ти прийдеш...Читать далее...
10. «Настане день, обтяжений плодами…» Ліни Костенко Вірш «Настане день, обтяжений плодами…» Ліни Костенко художньо осмислює загальнолюдські цінності, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина; нагадує про день, коли людина має відповісти за своє життя «Настане день, обтяжений плодами…» Ліна Костенко Настане день, обтяжений плодами....Читать далее...
11. «І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліна Костенко Вірш «… І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліни Костенко — це розповідь про кохання. «… І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліна Костенко … І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На...Читать далее...
12. «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Вірш «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліни Костенко — це гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне, руйнує, бездумно нищить те, що якраз і тримає її на світі. «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Мабуть, ще...Читать далее...
13. «Вечірнє сонце, дякую за день…» Ліни Костенко Вірш «Вечірнє сонце, дякую за день…» Ліни Костенко — є очевидним сонцепоклонництвом геніальної поетеси. Ліна Костенко дякує сонцю за життя, що виявляється в усіх його проявах. Ліна Костенко каже, що потрібно уміти бути вдячними за все: за кожну мить, за...Читать далее...
14. «Коли у тузі вічної розлуки…» Ліна Костенко Вірш «Коли у тузі вічної розлуки…» Ліни Костенко «Коли у тузі вічної розлуки…» Ліна Костенко Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, — я думаю — у точності науки яке мистецтво і натхнення є! Ані строфи сумнівної, ні...Читать далее...
15. «Дощ полив…» Ліна Костенко «Дощ полив, і день такий полив’яний…» Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька доганяє...Читать далее...
16. «Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліна Костенко Вірш «Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліни Костенко «Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліна Костенко Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються — ламай! Хоч давня звичка з профілем — Ксантиппи благає, плаче, просить: «Не займай!» Відкинь її в м’яку дрімоту спалень....Читать далее...
17. «Комусь – щоб хліба скибка…» Ліна Костенко Вірш «Комусь – щоб хліба скибка…» Ліни Костенко наголошує на проблемі існування в цьому прекрасному, але жорстокому світі. «Комусь – щоб хліба скибка…» Ліна Костенко Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка,...Читать далее...
18. «І скаже світ: — Ти крихта у мені…» Ліна Костенко Вірш » І скаже світ: — Ти крихта у мені… » Ліни Костенко — це спроба ліричної героїні розібратися в повені переживань. «І скаже світ: — Ти крихта у мені…» Ліна Костенко І скаже світ: — Ти крихта у мені....Читать далее...
19. «Недумано, негадано…» Ліна Костенко Вірш «Недумано, негадано» Ліни Костенко — ліричний витвір української літератури, який висвітлює освідчення в коханні. Прочитавши вірша, ми бачимо, що почуття авторки на стільки глибокі, що сюжет переданий яскравими подіями та переживаннями. «Недумано, негадано» — ідилія нерозривного кохання та страждання...Читать далее...
20. «І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…» Ліна Костенко Вірш «І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…» Ліна Костенко І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. Нове століття вже на видноколі, і час...Читать далее...
21. «І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліна Костенко Вірш «І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліни Костенко показує захоплення навколишнім світом. «І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліна Костенко І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і...Читать далее...
22. «Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліна Костенко Вірш «Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліни Костенко «Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліна Костенко Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на скрипку грають, комарівни завмирають. І нема на...Читать далее...
23. «Здається з нами щось уже не те…» Ліни Костенко Вірш «Здається з нами щось уже не те…» Ліни Костенко філософський. «Здається з нами щось уже не те…» Ліна Костенко Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У...Читать далее...
24. «Хай буде легко. Дотиком пера…» Ліна Костенко Вірш «Хай буде легко…» Ліни Костенко — філософський етюд про пам’ять, про почуття, про відчуття життя, у якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне,...Читать далее...
25. «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Вірш «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліни Костенко «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. В...Читать далее...
26. «Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліна Костенко Вірш «Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліни Костенко «Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліна Костенко Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба майбутнє народу. Воно лежить у...Читать далее...
27. «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліна Костенко Вірш «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліни Костенко «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліна Костенко На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними...Читать далее...
28. «Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліна Костенко Вірш «Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліни Костенко «Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліна Костенко Гуде вогонь – веселий сатана, червоним реготом вихоплюється з печі… А я чолом припала до вікна, і смуток мій бере мене за плечі. Сама пішла...Читать далее...
29. «Коли вже люди обляглися спати…» Ліна Костенко Вірш «Коли вже люди обляглися спати…» Ліни Костенко «Коли вже люди обляглися спати…» Ліна Костенко Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами в бульвар, — тоді із...Читать далее...
30. «Виходжу в сад, він чорний і худий…» Ліна Костенко Вірш «Виходжу в сад, він чорний і худий…» Ліни Костенко розповідає про цінність моменту нашого життя. Це тільки зараз нам здається що воно плине повільно, бо знаємо що в нас ще все попереду, але насправді це не так. Життя коротке,...Читать далее...
31. «Українське альфреско» Ліна Костенко Вірш УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліни Костенко малює традиційну картину українського селянського світу УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліна Костенко Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть,...Читать далее...
32. «Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліна Костенко Вірш «Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліни Костенко розкриває образ сучасного міста. «Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліна Костенко Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. Все...Читать далее...
33. «І я не я, і ти мені не ти…» Ліна Костенко Вірш «І я не я, і ти мені не ти…» Ліни Костенко І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь виє вовк по нотах божевілля. Бере голодну тугу...Читать далее...
34. «Спини мене» Ліна Костенко Вірш «Спини мене» Ліни Костенко описує не тільки передчуття любові, а й апофеоз щастя. Лавина почуттів у цьому випадку могутня і сильна. «Спини мене» Ліна Костенко Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить...Читать далее...
35. «А затишок співає, мов сирена…» Ліни Костенко Вірш «А затишок співає, мов сирена…» Ліни Костенко має глибокий філософський підтекст. «А затишок співає, мов сирена…» Ліна Костенко А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це...Читать далее...
36. «Всі ми – яблуні, облиті купоросом…» Ліна Костенко У вірші «Всі ми – яблуні, облиті купоросом…» Ліни Костенко в образі сумнівного господаря саду, який більше шкодить деревам, ніж сприяє їхній родючості, виражено сутність владної ідеології, котра свою роль вбачає в нищенні справжніх письменників та їх творів, натомість плекаючи...Читать далее...
37. «І як тепер тебе забути…» Ліни Костенко Вірш «І як тепер тебе забути…» Ліни Костенко — лірична мініатюра про кохання. «І як тепер тебе забути…» Ліна Костенко І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі,...Читать далее...
38. «Тут обелісків ціла рота…» Ліна Костенко Вірш «Тут обелісків ціла рота… » Ліни Костенко виражає думку про злочинність і неприродність війни. «Тут обелісків ціла рота…» Ліна Костенко Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати....Читать далее...
39. УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліни Костенко Вірш УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліни Костенко змушує згадати тих, хто вже не з нами. УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліна Костенко Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде....Читать далее...
40. «Кобзарю…» Ліна Костенко Вірш «Кобзарю…» Ліни Костенко побудований у формі діалогу автора з Кобзарем. У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Т. Шевченку про нелегку епоху, «оцей двадцятий невгомонний вік». «Кобзарю…» Ліна Костенко Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий...Читать далее...