«І все таки до тебе думка лине» ідейно-художній аналіз

Вірш «І все таки до тебе думка лине» входить до циклу «Невільничих поезій» – циклу, що продемонстрував нову енергійну дикцію української поезії межі століть. Написаний у 1895р.

«І все таки до тебе думка лине» ідейно-художній аналіз

Жанр «І все таки до тебе думка лине» : Медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи.

Співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи

У вірші «І все-таки до тебе думка лине» авторка формулює знаменитий афоризм – «Що сльози там, де навіть крові мало!» Тим, хто живе серед бурі, в епоху боротьби й героїки, слід забути «журбу безсилля». За глибоким переконанням поетеси, лити сльози над українським безталанням — Це ще не велика послуга для краю.
«І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю…» Патріотичний мотив — один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими попу­лярними серед частини української інтелігенції.

Ідея «І все таки до тебе думка лине» :

О сліз таких вже вилито чимало,-

Країна ціла може в них втопитись;

Доволі їм вже литись,-

Що слози та, де навіть крові мало… —

Це заклик до дії за визволення рідного краю.

Вірш «І все-таки до тебе думка лине» — це висновок, резуль­тат болючих роздумів авторки: хоч її батьківщина найнещасніша, сама занапащена, але для неї вона найдорожча, а свою любов до рідного краю можна виявити не сльозами, тільки ціною три­валої боротьби за волю, ціною крові, ціною навіть життя:

О, сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись,- Що сльози там, де навіть крові мало!

«І все таки до тебе думка лине» ідейно-художній аналіз