«Іду в полях. Нікого і ніде…» Ліни Костенко ?

Вірш «Іду в полях. Нікого і ніде…» Ліни Костенко про Батьківщину. Батьківщина для Ліни Василівни – передовсім країна найдорожчих у світі звуків і запахів, барв; це образ, картина, з яким – глибока думка:

«Іду в полях. Нікого і ніде…» Ліна Костенко

Іду в полях. Нікого і ніде.
Півнеба захід — золото червоне.
Я йду, і одуд стежокю іде,
моїх полів маленький чичероне.

Де бджоли носять сонячний пилок
і муравель над здобиччю міркує, —
ледь я зміню дистанцію на крок,
він перепурхне й далі чимчикує.

Я чую смутку пальці крижані.
Розрісся цвинтар. Груша постаріла.
Мабуть, людину десь на чужині
отак би жодна пташка не зустріла.

І він іде, і я собі іду.
Йдемо удвох під вечір по стежині.
А він мені дудукає: ду-ду!
А далі яр і діти у ожині.

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Іду в полях. Нікого і ніде…» Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

«Баба віхола, сива Віхола…» Ліни Костенко Вірш «Баба віхола, сива Віхола…» Ліни Костенко про зиму-чарівницю. «Баба віхола, сива Віхола…» Ліна Костенко Баба віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала. В двері постукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой, просію ж я біле борошно, бо...Читать далее...
«Настане день, обтяжений плодами…» Ліни Костенко Вірш «Настане день, обтяжений плодами…» Ліни Костенко художньо осмислює загальнолюдські цінності, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина; нагадує про день, коли людина має відповісти за своє життя «Настане день, обтяжений плодами…» Ліна Костенко Настане день, обтяжений плодами....Читать далее...
УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліни Костенко Вірш УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліни Костенко змушує згадати тих, хто вже не з нами. УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Ліна Костенко Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде....Читать далее...
«В пустелі сизих вечорів…» Ліни Костенко Вірш «В пустелі сизих вечорів…» Ліни Костенко є філософським і емоційним. «В пустелі сизих вечорів…» Ліна Костенко В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не знаю, хто ти,...Читать далее...
«Красива осінь вишиває клени…» Ліни Костенко Вірш «Красива осінь вишиває клени…» Ліни Костенко передає осінній настрій поетеси. «Красива осінь вишиває клени…» Ліна Костенко Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим. А листя...Читать далее...
«І як тепер тебе забути…» Ліни Костенко Вірш «І як тепер тебе забути…» Ліни Костенко — лірична мініатюра про кохання. «І як тепер тебе забути…» Ліна Костенко І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі,...Читать далее...
«Здається з нами щось уже не те…» Ліни Костенко Вірш «Здається з нами щось уже не те…» Ліни Костенко філософський. «Здається з нами щось уже не те…» Ліна Костенко Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У...Читать далее...
«Затишно дітям в пазусі казок…» Ліни Костенко Вірш «Затишно дітям в пазусі казок…» Ліни Костенко — віршована казка «Затишно дітям в пазусі казок…» Ліна Костенко Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького султана. Про...Читать далее...
«Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліни Костенко Вірш «Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліни Костенко наголошує на важливості листів. Лист для поетеси — це невмирущий рукопис, а «рукописи не горять». «Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліна Костенко Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати,...Читать далее...
«Пливли ми ввечері лиманом…» Ліни Костенко Вірш «Пливли ми ввечері лиманом…» Ліни Костенко оспівує історію нашої країни. «Пливли ми ввечері лиманом…» Ліна Костенко Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. Співали пісню ми про Байду і про...Читать далее...
«В маєтку гетьмана Івана Сулими…» Ліни Костенко Вірш «В маєтку гетьмана Івана Сулими…» Ліни Костенко «В маєтку гетьмана Івана Сулими…» Ліна Костенко В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці — загула бруківка — І тільки гриви…...Читать далее...
«Звичайна собі мить…» Ліни Костенко Вірш «Звичайна собі мить…» Ліни Костенко належить до філософської лірики. У вірші майстерно дібрані образні структури створюють ілюзію зупиненого часу, дозволяють автору виокремити мить реальну та ірреальну, крізь призму яких вона бачить навколишній світ «Звичайна собі мить…» Ліна Костенко Звичайна...Читать далее...
«За чорно-синьою горою…» Ліни Костенко Вірш «За чорно-синьою горою…» Ліни Костенко, ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи «За чорно-синьою горою…» Ліна Костенко За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі — кривенькі кігтики в крові....Читать далее...
«Життя — як вокзал…» Ліни Костенко Вірш «Життя — як вокзал…» Ліни Костенко — це роздуми поетеси про життя «Життя — як вокзал…» Ліна Костенко Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази — все разом. Хто...Читать далее...
«Вечірнє сонце, дякую за день…» Ліни Костенко Вірш «Вечірнє сонце, дякую за день…» Ліни Костенко — є очевидним сонцепоклонництвом геніальної поетеси. Ліна Костенко дякує сонцю за життя, що виявляється в усіх його проявах. Ліна Костенко каже, що потрібно уміти бути вдячними за все: за кожну мить, за...Читать далее...
ХУРТОВИНИ Ліни Костенко Вірш ХУРТОВИНИ Ліни Костенко ХУРТОВИНИ Ліна Костенко Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замели… Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли. Знов ті самі вулиці незрячі і замету хвиля снігова. Нам з тобою легко так,...Читать далее...
«Очима ти сказав мені: люблю…» Ліни Костенко Вірш «Очима ти сказав мені: люблю…» Ліни Костенко — приклад інтимної лірики поетеси. «Очима ти сказав мені: люблю…» Ліна Костенко Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло,...Читать далее...
«І засміялась провесінь: — Пора…» Ліни Костенко Вірш «І засміялась провесінь: — Пора…» Ліни Костенко присвячений батьківщині. «І засміялась провесінь: — Пора…» Ліна Костенко І засміялась провесінь: — Пора! — за Чорним шляхом, за Великим Лугом — дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра — усі ідуть за...Читать далее...
«Великі поети не вміють писати віршів…» Ліни Костенко Вірш «Великі поети не вміють писати віршів…» Ліни Костенко вказує на небезпеку імітат-літератури, власне, імітат-поезії. «Великі поети не вміють писати віршів…» Ліна Костенко Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще....Читать далее...
«Не треба класти руку на плече…» Ліни Костенко Вірш «Не треба класти руку на плече…» Ліни Костенко про кохання та життя. «Не треба класти руку на плече…» Ліна Костенко Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він...Читать далее...
«Ой ні, ще рано думати про все…» Ліни Костенко Вірш «Ой ні, ще рано думати про все…» Ліни Костенко — це розмова з поетеси з Григорієм Сковородою. «Ой ні, ще рано думати про все…» Ліна Костенко Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі....Читать далее...
«Стоять жоржини мокрі-мокрі…» Ліни Костенко Вірш «Стоять жоржини мокрі-мокрі…» Ліни Костенко оспівує красу природи. «Стоять жоржини мокрі-мокрі…» Ліна Костенко Стоять жоржини мокрі-мокрі. Сплять діамантові жуки. Під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки. А в сні далекому, туманному, не похилячи траву — Дюймовочка в...Читать далее...
«Карташинський лиман…» Ліни Костенко Вірш «Карташинський лиман… Карташинський лиман…» Ліни Костенко написана у 1968 році. «Карташинський лиман… Карташинський лиман…» Ліна Костенко Карташинський лиман… Карташинський лиман… Незастояне люстро свободи. Тільки де ж те обличчя, що личило нам, щоб дивитись на себе в ці води?! Затули...Читать далее...
«Місто, премісто, прамісто моє…» Ліни Костенко Вірш «Місто, премісто, прамісто моє…» Ліни Костенко про любов до рідного міста поетеси. «Місто, премісто, прамісто моє…» Ліна Костенко Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні...Читать далее...
«Буває мить якогось потрясіння…» Ліни Костенко Вірш «Буває мить якогось потрясіння…» Ліни Костенко надає відчуття гармонії і наближення до недосяжного. «Буває мить якогось потрясіння…» Ліна Костенко Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш,...Читать далее...
«А затишок співає, мов сирена…» Ліни Костенко Вірш «А затишок співає, мов сирена…» Ліни Костенко має глибокий філософський підтекст. «А затишок співає, мов сирена…» Ліна Костенко А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це...Читать далее...
«Співучі обриси роденівської Музи…» Ліни Костенко Вірш «Співучі обриси роденівської Музи…» Ліни Костенко частково побудований на прийомі екфразису «Співучі обриси роденівської Музи…» Ліна Костенко Співучі обриси роденівсьої Музи, недоторканна мармурова плоть, той вигин рук, важкий туман волосся, тонке одухотворене лице. Такою ти з’являлася, о Музо, натхненним...Читать далее...
«Велосипед ночує на балконі…» Ліни Костенко Вірш «Велосипед ночує на балконі…» Ліни Костенко «Велосипед ночує на балконі…» Ліна Костенко Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію — сідло. Сміється кожна квітка конюшини, регоче пилом Сагайдачний шлях, Сміються...Читать далее...
«В дні, прожиті печально і просто…» Ліни Костенко Вірш «В дні, прожиті печально і просто…» Ліни Костенко — лірична поезія, де особистісне виривається за рамки лише внутрішньо значимого для поета і став розлогим, захоплює в коло свого магічного впливу кожного читача, незалежно від його індивідуального досвіду. «В дні,...Читать далее...
«Ісус Христос розп’ятий був не раз…» Ліни Костенко Вірш «Ісус Христос розп’ятий був не раз…» Ліни Костенко можна розглядати як своєрідну історію християнської релігії протягом багатьох століть. Спочатку розп’яли сина Божого на Голгофі, а потім розпинали «на полотні, у мармурі, у гіпсі і в граніті». Поетеса робить сумний...Читать далее...
«Тунгунський бог» Ліни Костенко Вірш ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Ліни Костенко про стародавні божества. ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Ліна Костенко Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір‘їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева! Жінку свою найсолодшу...Читать далее...
«Посмішки…» Ліни Костенко Вірш «Посмішки…» Ліни Костенко порівнює людей і квіти. «Посмішки…» Ліна Костенко Посмішки, цвітіння людських облич — червоні троянди пристрасті, білий гнів ломикаменю, колюча шипшина зневаги, сині іриси втоми, — мене морозить, коли я бачу посмішку пошляка або лакизи. Хлопавкою для...Читать далее...
«Боюся екзальтованих подруг…» Ліни Костенко Вірш «Боюся екзальтованих подруг…» Ліни Костенко увійшов до збірки «Проміння землі» «Боюся екзальтованих подруг…» Ліна Костенко Боюся екзальтованих подруг, балакучих самітників, лекторів, у яких лоби перекреслені жировими складками, і мислителів — оригінальних, як вдруге відкритий біном. Пробі! Необов’язковими словами вони...Читать далее...
«Заворожи мені, волхве…» Ліни Костенко Вірш «Заворожи мені, волхве…» Ліни Костенко вражає щирим уболіванням за долю культури українського народу. У ній Ліна Костенко стверджує, що всюди повинна панувати правда. «Заворожи мені, волхве…» Ліна Костенко «Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…» Сидить по мавпі на зорях,...Читать далее...
«Поезія згубила камертон…» Ліни Костенко Вірш «Поезія згубила камертон…» Ліни Костенко Присвячений становищу митця, який відмовляється творити на догоду владі. «Поезія згубила камертон…» Ліна Костенко Поезія згубила камертон. Хтось диригує ліктями й коліном. Задеренчав і тон, і обертон, і перша скрипка пахне нафталіном. Поезія згубила...Читать далее...
ДОЛЯ Ліни Костенко Вірш ДОЛЯ Ліни Костенко оспівує нелегку долю поета. ДОЛЯ Ліна Костенко Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі — як бідні...Читать далее...
«Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Вірш «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліни Костенко — це гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне, руйнує, бездумно нищить те, що якраз і тримає її на світі. «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Мабуть, ще...Читать далее...
«Заворожили ворони світанок…» Ліни Костенко Вірш «Заворожили ворони світанок…» Ліни Костенко має настрій очікування. «Заворожили ворони світанок…» Ліна Костенко Заворожили в? орони світанок — не сходить сонце — тільки кар та кар. Розбившися грудьми об полустанок, в траві лежить березовий Ікар. Пливе перон за сизими...Читать далее...
«Відмикаю світанок скрипичним ключем…» Ліни Костенко Вірш «Відмикаю світанок скрипичним ключем…» Ліни Костенко — це роздуми письменниці над значенням поезії. «Відмикаю світанок скрипичним ключем…» Ліна Костенко Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день — як нотну сторінку вічності. Що сьогодні?...Читать далее...
Вислови про мову Ліни Костенко Мова творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі в рядках поетичних і прозових творів Ліни Костенко, переливається в душу нації. Цитати про мову Ліни Костенко зібрані в цій статті. Афоризми про мову Ліни Костенко Нації вмирають не від інфаркту,...Читать далее...