«Івікові журавлі» аналіз

Жанр — балада

Автор — Фрідріх Шиллер

Рік написання — 1797.

Ідея — Правосуддя, справедливість

«Івікові журавлі» сюжет

Балада переказує легендарний сюжет про те, що вбивцю поета Івіка бачили чорні журавлі і пізніше вказали на нього перед зборами всіх греків. Балада була написана Шиллером за сюжетом, який дав йому Йоганн Гете в «рік балад»

Поет Івік був смертельно поранений вбивцями (по вихідній легенді, підісланими до нього володарями, незадоволеними його популярністю в народі, — цей мотив в баладі відображення не знайшов) в безлюдному місці по дорозі на Істмийські ігри. Вмираючи, Івік побачив в небі зграю журавлів і кликнув до неї з проханням викрити вбивць. Безліч людей, що зібралися на ігри, були вражені й обурені вбивством, проте не бачили способу його розкрити. Перед присутніми була розіграна трагедія «Евменіди» зі вражаючим хором іриній, співаючим про невідворотність відплати злочинцям. Незліченні глядачі завмерли, осмислюючи уявлення, і в цей час далеко пролунав журавлиний клік — і тут один з убивць скрикнув, звертаючись до іншого: «Це Івікови журавлі!» — Таким чином викривши себе. Злочинці, які видали себе, були негайно засуджені до смертної кари.