“Кадити фіміам” фразеологізм, який знають не всі. Його рідко можна зустріти в літературі та повсякденному житті.
Значення фразеологізму “кадити фіміам”
Кадити фіміам – улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь, лестити комусь
Речення з фразеологізмом “кадити фіміам”
Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану Кадить перед нею Фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький);
Раби і підніжки всякої влади Палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський);
Вони всіма силами Курили йому (М. К. Садовському) Фіміам (Минуле укр. театру).
І справді, доволі кадить фіміам! Це нам не потрібно, на шкоду це нам! Хай дужче лунають у нас голоси: “Голоблю закинь і кадило гаси!”. Хай критик такий чує завжди від нас: “Регламент скінчився! Минувся твій час” (Олійник).
“Кадити фіміам” походження
У давні часи під час жертвоприношень у священне багаття кидали пахуче зілля або смоли, щоб його аромат підносився до неба. Фіміам – це ладан, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при її спалюванні. Його використовують у церквах під час урочистих відправ.
Отже, у прямому значенні “кадити фіміам” – значить спалювати пахуче зілля з ритуальною метою, а в переносному – дуже вихваляти когось, прославляти, звеличувати.
Тепер Ви знаєте що означає “кадити фіміам” та зможете скласти речення з фразеологізмом “кадити фіміам”.