«Кайдашева сiм’я» аналiз
«Кайдашва сім’я́» — реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, написана 1878року. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. У цій статті проведемо Аналіз твору «Кайдашева сiм’я » — визначимо тему, основну ідею, жанр, головних героїв, окреслимо композицію та сюжет повісті.
«Кайдашева сiм’я» аналiз
Літературний рід: епос.
Жанр «Кайдашева сiм’я»: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору)
Тема «Кайдашева сiм’я»: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Головна ідея «Кайдашева сiм’я»: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
Головна думка «Кайдашева сiм’я»: Показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.
Головні герої «Кайдашева сiм’я»
- Омелько Кайдаш — голова сім’ї Маруся — його дружина Карпо — старший син Лаврін — молодший син Мотря — старша невістка, дружина Карпа Мелашка — молодша невістка, дружина Лавріна
Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха)
Композиція «Кайдашева сiм’я»: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.
— лише родинні відносини та суперечки;
— одруження Карпа;
— відношення між невісткою Мотрею та свекрухою;
— сватання Лавріна;
— його одруження;
— ставлення свекрухи до другої невістки – Мелашки;
— похід до Києва;
— втеча Мелашки;
— сварки між сім’ями братів.
Засоби сатири в повісті: Гостро комічні сценки, смішні ситуації (п’яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер’єру, портретів.
Сюжет «Кайдашева сiм’я»:
1. Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.
2. Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею
3. Розвиток дії — постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.
4. Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.
5. Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.
«Кайдашева сiм’я» проблематика
У цьому творі художньо відтворено, як каже сам автор, «темні плями народного життя». Повість вийшла друком майже через два десятиріччя після реформи 1861 р. й висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян, пияцтво, відсутність культурного дозвілля.. Разом із тим І. Нечуй-Левицький порушив одвічні проблеми:
- Проблема батьків і дітей Проблема сімейних стосунків Проблема виховання Проблема народної моралі Проблема віри в Бога Проблема людської гідності Проблема добра і зла
Реалістичності твору додає те, що окремі персонажі мали прототипів. Наприклад, прототипами Кайдашів була сім’я Мазурів із села Семигори, яка була відома на весь повіт постійними сварками, бійками й колотнечами. Мазури мали й реальних багатих сватів — Довбушів.
Деякі художні порівняння, використані автором у повісті: «куслива, як муха в Спасівку; в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби; Хівря доладна, як писанка; ходить легенько, наче в ступі горох товче; говорить тонесенько, мов сопілка грає; дівчина, гарна, як квіточка, червона, як в лузі калина, тиха, як тихе літо; лице, як віск, як лице в ченця, бліде; Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!»
Особливості повісті «Кайдашева сім’я»
- Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період. Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька). Діалоги в повісті рухають і розгортають дію. Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані. У повісті згадується понад 30 релігійних свят Повість багата фразеологізмами
«Кайдашева сім’я» — один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. У ньому митець не намагався показати українців дріб’язковими, сварливими, чим йому несправедливо дорікали окремі сучасники. Уважний читач зрозуміє, що родина Кайдашів – не типова модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців. У «Кайдашевій сім’ї» письменник заговорив не тільки про занепад високої ролі батька в суспільстві, не тільки викрив зло, яке оселилося в серці людини, а й попри сатиричність тексту, показав, на думку літературознавця Володимира Панченка, «людей, які не сміються», адже щирого сміху в повісті майже немає. Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.
Якщо ви можете доповнити аналіз твору «Кайдашева сім’я» лишайте свої тези в коментарях.