“Кайдашва сім’я” – реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, написана 1878року. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Аналіз твору “Кайдашева сім’я” Описаний в попередній статті. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.
Історія написання “Кайдашева сім’я”
Уперше надруковано в журналі “Правда”, 1879, № 3-12. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями.
Ще перед тим, як повість почала друкуватися у “Правді”, Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд “предосудительных мест” твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.
Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення “в ней автором всех неудобных мест” відзначених цензурою. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання “Кайдашевої сім’ї” з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.
Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.
В основу повісті “Кайдашева сім’я” Автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім’ї Кайдашів стала родина селян Мазурів, відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.
В 1993 році за повістю був знятий однойменний фільм кінооб’єднанням “Консорціум Козак”, режисер – Володимир Городько.