Мікеланджело да Караваджо біографія на українській мові коротка викладена в цій статті.
Мікеланджело да Караваджо коротка біографія
Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1571 – 1610) – італійський художник періоду раннього бароко.
Народився 29 вересня 1573. До початку 1590-х років Мікеланджело да Караваджо навчався у міланського художника Сімоне Петерцано, близько 1593 виїхав у Рим. Спочатку він бідував, працював за наймом. Через деякий час модний живописець Чезари д’Арпіно взяв Караваджо помічником у свою майстерню, де той виконував натюрморти на монументальних картинах господаря.
У цей час були написані такі картини Караваджо, як “Маленький хворий Вакх” і “Хлопчик з кошиком фруктів”.
Караваджо був запальною людиною, тому багато разів бився на дуелях, за що часто потрапляв у в’язницю. Нерідко проводив дні в суспільстві гравців, шахраїв, скандалістів, авантюристок. Його ім’я часто фігурувало в поліцейських хроніках.
У 1595 році в особі кардинала Франческо Марія дель Монте Караваджо знайшов впливового покровителя, який ввів його в художній світ Риму. Для кардинала дель Монте художник написав одні з кращих своїх картин – “Кошик з фруктами”, “Вакх” і “Лютніст”. Наприкінці 1590-х років художником були створені такі твори, як “Концерт”, “Амур-переможець”, “Ворожка”, “Нарцис”.
Серед ранніх Релігійних творів Караваджо – картини “Свята Марфа розмовляє з Марією Магдалиною”, “Свята Катерина Олександрійська”, “Свята Марія Магдалина”, “Екстаз святого Франциска”, “Відпочинок на шляху до Єгипту”, “Юдіф”, “Жертвоприношення Авраама” .
На рубежі XVI-XVII століть Караваджо створив два цикли картин на сюжети з життя апостолів. У 1597-1600 роках для капели Контареллі в церкві Сан-Луїджі деї Франчезе в Римі були написані три картини, присвячені апостолу Матвію. З них збереглися тільки дві – “Покликання апостола Матвія” і “Мучеництво апостола Матвія” (1599-1600). Для капели Черазі в церкві Санта-Марія дель Пополо в Римі Караваджо виконав дві композиції – “Звернення Савла” і “Розп’яття апостола Петра”.
У 1602-1604 роках художник написав “Положення в труну” (“Зняття з хреста”) для церкви Санта Марія ін Валлічелла в Римі. У 1603-1606 роках створив композицію “Мадонна ді Лорето” для церкви Сант-Агостіно. У 1606 році написана картина “Успіння Марії”.
У 1606 році після сварки при грі в м’яч і вбивства свого суперника Раннуччо Томмазоні Караваджо втік з Риму в Неаполь, звідки перебрався в 1607 році на острів Мальта, де був прийнятий в Мальтійський орден. Однак після сварки з високопоставленим членом ордена він був поміщений у в’язницю, звідки втік на Сицилію, а потім у Південну Італію.
У 1609 році Караваджо знову повернувся в Неаполь, де чекав помилування і дозволу повернутися до Риму.
У період поневірянь художник створив ряд видатних творів релігійного живопису. У Неаполі він написав великі вівтарні картини “Сім справ милосердя” (церква Піо Монте делла Мізарікордія), “Мадонна Розарію” і “Бичевание Христа”. На Мальті для храму Сан Доменіко Маджоре він створив полотна “Усікновення глави Іоанна Хрестителя” та “Святий Ієронім”, на Сицилії – “Поховання святий Луції” для церкви Святої Луції, “Воскресіння Лазаря” для генуезького купця Ладзарі і “Поклоніння пастухів” для церкви Санта Марія дельї Анджелі.
До останніх творам Караваджо відноситься також картина “Давид з головою Голіафа”, на якій голова Голіафа імовірно представляє автопортрет художника.
У 1610 році, отримавши прощення від кардинала Гонзага, художник занурив свої речі на корабель, маючи намір повернутися в Рим, але так і не дістався до місця призначення. На березі його помилково заарештували іспанські гвардійці і затримали на три дні.
18 липня 1610 Караваджо помер від нападу малярії в італійському містечку Порто-Ерколе у віці 37 років.
Революційний в мистецтві художник був звинувачений в копіюванні природи. Одним з перших застосував манеру письма “кьяроскуро” – різке протиставлення світла і тіні. Не виявлено жодного зображення або ескізу, художник свої складні композиції відразу реалізовував на полотні.