Кавказ – лірична поема видатного українського поета Тараса Шевченка, що датована 18 листопада 1845 року. Поема присвячена другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. Історія створення поеми “Кавказ” Шевченка викладена в цій статті.
“Кавказ” Шевченко історія написання
Задум написати поему виник десь у кінці серпня – на початку вересня 1845 р., коли Шевченкові стало відомо про загибель Я. П. де Бальмена у Даргинському поході в липні 1845 р. Зустрівшись з О. С. Афанасьєвим-Чужбинським у Лубнах у кінці жовтня 1845 р., Шевченко розпитував його про події на Кавказі.
У грудні 1846 р. Шевченко передав через члена Кирило-Мефодіївського братства М. І. Савича, який їхав за кордон, рукопис твору для А. Міцкевича.
У квітні – червні 1846 р., перебуваючи в Києві, Шевченко переписав поему з невідомого автографа до рукописної збірки “Три літа”, зробивши виправлення в рядках 54 – 55, 102, 128, 166. Текст поеми набув остаточного вигляду.
У середині 1840-х років, до арешту Шевченка 5 квітня 1847 р., поема поширюється в рукописних списках, поет знайомить з нею учасників Кирило-Мефодіївського братства.
Джерела для написання твору.
Приводом для написання поеми була смерть близького знайомого Т. Шевченка, офіцера Якова де Бальмена, який загинув у 1845 р. в одному з походів царського війська на Кавказ.
Боротьба між царським урядом і Шамілем, який очолював націоналістичний реакційний рух на Кавказі, відома в історії під назвою мюридизм.
Матеріал про життя й побут кавказьких народів, який поет отримав від фольклориста О. Афанасьєва-Чужбинського.
Отже, написаний твір у 1845 р. в Переяславі.