«Кесар і Галілеянин» — п’єса Генріка Ібсена.
Історія створення «Кесар і Галілеянин»
П’єса була задумана Ібсеном в 1864 році. Під час свого чотирирічного перебування в Римі (1864р. — 1868р. ) драматург активно збирав історичний матеріал. Ібсен почав писати текст драми в 1871 році. У 1873 році драма була закінчена і опублікована.
«Кесар і Галілеянин» переказ
Головний герой двочастиної п’єси — Юліан Відступник. У першій частині він постає перед нами юнаком, братом чинного імператора Констанція II та невдалим спадкоємцем престолу Галла, в другій — діючим імператором.
Частина перша. «Відступ цезаря»
Юліан, двоюрідний брат імператора Констанція II, живе при дворі в християнському Константинополі, оточений постійним стеженням. Його наставник, учитель богослов’я Єківолій,
боячись впливу, який може зробити на молодого Юліана софіст Ліваній, поширює по Константинополю вірші, глузуючі з Юліана, приписуючи їх Ліванію. Юліан дізнається про це від Агафона, сина виноградаря із Кападокії. Констанцій II оголошує свою волю — спадкоємцем імператорського престолу стає Галл, його двоюрідний брат і єдинокровний брат Юліана. Одночасно він виганяє Ліванія в Афіни. Юліан просить відправити його вчитися в Пергам. Констанцій виконує це дивне, на його погляд, бажання. Однак Юліан потайки від імператора їде в Афіни.
В Афінах Юліан спілкується з Ліваном, до якого незабаром втрачає інтерес, і християнськими богословами Григорієм Назіанзіном і Василем Кесарійським, які все менше і менше впливають на нього. Він захоплюється вченням містика Максима, завдяки якому спілкується з потойбічним світом.
Вбивство підозрілим Констанцієм Галла звільняє для Юліана дорогу до влади. Він отримує в дружини Олену — сестру Констанція і дочку Костянтина Великого. Проте насолоджуватися сімейним життям йому доводиться недовго: Олена отруєна підісланими Констанцієм вбивцями. У передсмертному маренні вона відкриває Юліану не тільки свою не зниклу любов до його загиблого брата, але й зраду.
Підступи того, що знаходиться на смертному одрі Констанція в будь-який момент можуть коштувати Юліану життя. Хитрістю він домагається підтримки солдатів. Дорога до імператорського трону відкрита.
Частина друга. «Імператор Юліан»
Ставши імператором, Юліан виявляє свою прихильність язичництву. Він не тільки відновлює язичницькі храми, але й обмежує в правах християн, а у разі заколотів — відкрито переслідує їх.
«Кесар і Галілеянин» головні герої
Частина перша. «Відступ цезаря»
- Імператор Констанцій Імператриця Євсевія Олена, сестра імператора Галл, двоюрідний брат імператора Юліан, молодший, єдинокровний брат Галла Мемнон, раб-ефіоп, охоронець імператора Потамон, золотих справ майстер Фокіон, фарбувальник Євнапій, брадобрей Торговець фруктів Начальник загону палацової гвардії Солдат Нарум’янена жінка Розслаблений Сліпець жебрак Агафон, син виноградаря з Каппадокії Ліваній, софіст і ритор Григорій Назіанзін Василь Кесарійський Саллюстій Перрузійскій Єківолій, вчитель богослов’я Максим, містик Євферій, домоправитель Леонтій, квестор Мірра, рабиня Деценцій, трибун Сінтула, начальник Мухомор стаєнь Орінасій, лікар Флоренцій, полководець Північ, полководець Лаіпсон, сотник Варрон, сотник Мавр, прапороносець
Частина друга. «Імператор Юліан»
- Імператор Юліан Невіта, полководець Потамон, золотих справ майстер Кесарій Назіанзін Фемістій, ритор Мамертіна, ритор Урсул, державний скарбник Євнапій, брадобрей Варвара, звідник Еківолій, вчитель богослов’я Євферій, домоправитель Медон, хліботорговець Малк, збирач податків Григорій Назіанзін, брат лікаря Кесарія Фокіон, фарбувальник Публія, псалмниця Іларіон, її син Агафон Каппадокійський Єпископ Марій Халкідонський Молодший брат Агафона Гераклій, поет Орівасій, лікар імператора Ліваній, ритор і старійшина антіохійскій Аполлінарій, псалмоспівець Кирило, законовчитель Старий жрець Кібели Фрроментін, молодший воєначальник Іовіан, старший воєначальник Максим, містик Нума, ворожбит Ормізда, вигнаний перський князь Анатолій, начальник загону імператорсіх охоронців Пріск, софіст Кітрон, софіст Амміан, молодший воєначальник Василь Кесарійський Макріна, сестра його Перський перебіжчик
Характеристика «Кесар і гагілеянин»
«Кесар і гагілеянин» — найдовший твір Ібсена. Він складається з двох частин, які доповнюють один одного.
Ібсен називає п’єсу «світовою драмою в двох частинах». Це невипадково: у драмі вирішуються проблеми устрою світу і держави, віри, ідеалу, влади. Всі ці питання складним чином переплетені один з одним і об’єднані як особистість головного героя — Юліана Відступника, так і художнім відтворенням історичного часу.
Для драматурга важлива ідея «третього царства», яка постулюється вустами філософа Максима як морально-політичний ідеал. Часи язичництва були царством плоті; з приходом християнства запанував дух. Майбутнє повинне об’єднати ці два начала. Це майбутнє розуміється автором як спільнота благородних, гармонійно розвинених і вільних людей. У такому суспільстві не може бути пригнічення однієї особи іншими. Шлях до цього єднання людей — революція духу, тобто внутрішнє перевиховання душ.
Проте дійсність, яку зображує драматург, свідчить про те, що ці ідеї — лише ідеалістичні мрії. Зіткнення язичництва і християнства народжує тільки страждання.