Князь, якого народ прозвав мудрим (за поетичною книгою О. Олеся “Княжа Україна”)
За часів Київської Русі було багато князів, і кожен із них зробив певний внесок в її створення, захист, зміцнення і процвітання. Одним із них був і князь Ярослав.
Посів він престол у тяжкі для країни часи після ката Соятополка, який замучив трьох своїх братів. Ярослав був інший:
Щоб не знищити народу
І народного добра,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Набагато милішим його серцю було будівництво. Звів він Золоті ворота у Києві, багато церков, нових міст. А ще Ярослав надзвичайно любив книгу, вважав її найбільшою мудрістю у світі. Багато королів, князів, царів з інших держав вважали за честь побувати при його дворі або поріднитися з ним.
Князь у всьому був дуже поміркованим і розважливим. Навіть помираючи, зібрав своїх синів і дав такий наказ:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Тож недарма наші пращури назвали князя Мудрим, бо він дійсно був саме таким.