“Княжна” Тарас Шевченко аналіз
Жанр – соціально-побутова поема
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1847
Тема – викриття антинародних дій поміщиків-кріпосників.
У поемі “Княжна” Шевченко зобразив пана-ліберала, який видає себе патріотом, “братом убогих”, а насправді:
А патріот, убогих брат… Дочку й теличку однімає У мужика…
Сюжет “Княжна”
Поема починається із заспіву. Поет розповідає про те, як в одному селі жив князь разом зі своєю дружиною. Князь постійно влаштовував п’яні бенкети разом із друзями. Княгині важко жити із чоловіком-п’яницею. Їй в молодості раяли не виходити заміж за князя та вона не послухала чужих порад.
Згодом княгиня вагітніє і у неї народжується донечка. Княгиня радіє народженню дитини. Вона любить і леліє свою дочку, сама її виховує і не допускає свого п’яного чоловіка. Княгиня сама навчає дочку “накупивши у Ромнах” книг.
Проходять роки і княгиня помирає, залишивши доньку сиротою. Дочка не потрібна батьку-п’яниці і росте сама по собі. Через кілька років князь відправляє доньку в Київ в інститут. Дівчина виростає такою ж гарною, як її матір і дуже схожою на неї.
Вона повертається до батькового маєтку, але той продовжує пиятикувати. Княжна відчуває батька чужим для себе. Вона допомагає батьковим кріпакам і її дуже любить місцевий люд. Молода княжна сидить “взаперті”, як колись і її мати, в той час, як батько бенкетує зі своїми гостями в садку. Якось князь так напився, що йде у світлицю, де спала його дочка і гвалтує її.
Княжна після цієї ганьби йде в монастир і приймає постриг, а її батько постарів і захворів і він не має нікого “хто б подав йому води”. Цю історію автору поеми нібито розповіла черниця монастиря, в якому княжна прийняла постриг. Наостанок черниця показує свіжу могилу колишньої княжни, на якій ще й хреста немає.
Ви можете розширити аналіз поеми “Княжна” додавши інформацію через форму коментарів!