Відродження Галицько-Волинської держави припадає на час правління Данила Романовича.
Князювання Данила Романовича, його внутрішня та зовнішня політика ЗНО
- відновлення єдності Галицько-Волинської держави, приєднання в 1238 р. Галицького князівства; розгром тевтонських лицарів під Дорогичином у 1238 р., зупинка їхнього просування на українські землі; підпорядкування Києва в 1239 р., доручення правити ним воєводі Дмитрові Єйковичу; розгром під Ярославом (1245 р.) угорсько-польського війська, остаточна ліквідація боярської опозиції; поїздка до Золотої Орди наприкінці 1245 р., підтвердження ханом Батиєм прав на князювання; активна зовнішня політика, війни з литовськими племенами, Польщею, угоди з Угорщиною та Польщею; зусилля для створення антимонгольської коаліції, коронація в 1253 р. у Дорогичині з метою отримати
Допомогу від Папи Римського;
- успішна боротьба з монгольськими загонами темника Куремси, поразка у боях з ордою Бурундая, руйнація найміцніших фортець князівства – Крем’янця, Луцька, Данилова та інших; сприяння розбудові старих і зведення нових (Холм, що став столицею, Львів) міст.