Віталій Круглов “Коли проллється світ на світ, і світло спробує спинити…”
Коли проллється світ на світ,
і світло спробує спинити
в оце життя далеке від
всього, чого подіти ніде.
Дивитись в очі більше ніж…
Тримати руку надто довго.
Цей трепет і тривання між
самим собою, небом, Богом.
Неабсолютність сподівань,
аби прожити день до ночі.
Чого чекаєш, тим і стань
і повертатись не захочеш.
Так непомічено пішов
до нечіткого горизонту.
А світ, захований в мішок,
всього лиш незнайомий контур.
Ви можете допомогти одноліткам надавши аналіз вірша “Коли проллється світ на світ, і світло спробує спинити…” (лишайте інформацію в коментарях).