“Коли відпочивають янголи” читати переказ дитячого твору Марини Аромштам Ви можете за 15 хвилин.
“Коли відпочивають янголи” короткий змістг
Ця книга про маленьку дівчинку Аліну, у якої батько поїхав до Франції ще до її народження. З пологового будинку її з мамою забирав дідусь, з яким вони і жили. Бабуся померла ще до народження дівчинки. Але дідусь говорив, що її бабуся була прекрасною жінкою. Вона говорила, що у кожного є свій внутрішній стрижень. Внутрішній стрижень – початок чогось.
Перша вчителька найкраща. Це закон і не можна його порушувати. Але щоб вона була найкраща, вона повинна розбиратися в стрижнях. Ось бабуся і шукала, хто розбирається.
“Все могло скластися по-іншому, якби у мене був тато”… – думала Аліна. Хоч у неї і були дідусь і мама, їй важко було жити без батька. Але, врешті-решт, у матері з’явився чоловік. Він замінив Аліні батька. У цього чоловіка був син. Тому у дівчинки з’явився брат. Нерідний звичайно, але все-таки брат.
Аліні з першою вчителькою не пощастило. Вчителька була молода. Але вона відразу не сподобалася Аліні, як писала дівчинка вони не зійшлися характерами. Ще 1 вересня всі принесли вчительці квіти, кілька букетів вона поставила в вази, а інші квіти в відра для миття підлог. Це вразило дівчинку, так як її квіти вирощувала сама мама, і коли вчителька попросила намалювати квіти в горщику, Аліна намалювала квіти в відрі. За це вчителька її розкритикувала.
Аліна любила фантазувати. А хто не любить? Якось задали їм намалювати матрьошку. Одну. А Аліна намалювала три – дівчинку, маму і дідуся. Щоб матрьошці не було нудно. А її за це насварили. Тільки дідусь зрозумів внучку, і попросив повісити малюнок над своїм столом. Потім в школі хлопчик Кирило, який був досить дивним, граючи витягнув у вчительки з сумки дзеркало. Вчителька покарала весь клас, змусила їх стояти з закладеними за голову руками, поки дзеркало не знайшлося.
Після цього Аліна захворіла на скарлатину, і мама з дідусем почали думати про її переведення в іншу школу. Друг дідуся В. Г. порекомендував вчительку Марсем, з якою він познайомився на конкурсі вчителів.
В. Г. був молодим і талановитим хіміком, але присвятив себе викладанню. Дідусь Аліни його за це дуже поважав.
Аліну перевели в інший клас. Вчительку звали Маргарита Семенівна. Але все її називали Марсем. Вона розбиралася в стрижнях.
Марсем багато сил віддавала дітям – їй довелося пояснювати як поводитися, просити хлопчиків не брати і не роздягати ляльок, не брати чужі іграшки без дозволу додому.
Марсем влаштувала дітям подорож в Пащу Дракона. Хлопцям треба було перемогти злого Чорного Дрегон. Чорний Драгон управляв Жабастими, які викрадали принцес і робили їх страховиськами. У Дрегона не було ніяких бажань, крім безмежної жаги влади. Лише одна пристрасть переслідувала його: він любив слухати дитячий плач. Тому його Жабасті лякали дітей.
Принцам належало відправитися в подорож і перемогти Дрегона. Принцеси теж вирушать у подорож і стануть охоронницями життів принців.
Дівчата плели кольорові шнурки життя, які повинні були служити життями для принців. Хлопчики самі вибирали собі “хранительниц”. Аліну вибрав однокласник Петя, але крім неї він вибрав і Наташу, так як хлопчиків було менше ніж дівчаток. Петя постійно намагався бути поруч з Аліною, танцював з нею на уроках танців. Петя був кругленький, пухкий і замислений і жив з бабусею. Мама Петі завагітніла і тяжко захворіла, а так як Петя часто хворів його відправили до бабусі. Тато Петі багато працював, щоб оплатити лікування мами, і Марсем всіляко жаліла його, часто садовила біля себе.
Аліну в школу відвозив дідусь, а по дорозі вони ще забирали Петю і Наташу. Бабуся Петі, вважала що Аліна добре впливає на внука і часто запрошувала її в гості, пригощаючи пиріжками.
Петя любив будувати з кубиків цілі міста, і коли Аліна приходила до нього в гості вона заселяла їх іграшками. Петя навіть дозволяв їй влаштовувати землетруси і руйнувати збудоване місто.
Діти і Марсем вирушили в Пащу Дракона, щоб перемогти Чорного Дрегон. Принци і принцеси були разом, у них було чарівне покривало, яке робило їх невидимими, щоб вони могли пройти повз Жабастих. Принцам потрібно було нанести Дрегону сто ударів, щоб перемогти його.
Побачивши Жабастих, Наташа злякалася і вибігла з під покривала. Її схопив Жабастий і Аліна кинулася рятувати подругу. Їх разом врятував Петя, хоча і втратив всі життя і не міг більше битися з Дрегоном.
Згодом діти дійшли до Дрегона, ховаючись під чарівним покривалом. Принцеси залишилися під покривалом, а принци пішли битися з Дрегон. Під покривало приходили поранені принци, адже там можна було відпочити і випити напій сили. Коли сили принців були майже вичерпані, Марсем підбадьорила дітей і Єгорка завдав три останні удари.
Чорний Дрегон був переможений. Діти сприймали все, що відбувається за правду, хоч і розуміли, що Жабасті і Дрегон – це загримовані люди.
Після пригод Аліна ще багато разів розповідала вдома про битву з Дрегоном.
Тепер дітей очікував бал, і Марсем вирішила запросити їх батьків на це торжество. Мама Аліни ходила тренуватися з В. Г., так як дідусеві було досить важко танцювати.
Тепер все навколо – і вдома, і в школі – були зайняті виключно думками про бал.
Із щоденника Марсем:
Коли Марсем було одинадцять батьки повідомили, що розлучаються. Тато поїхав, і вони з мамою жили дуже бідно, дівчинка навіть носила черевики бабусі. Подорослішавши Марсем дізналася, що мати розлучилася через зраду батька і потім її налаштовувала проти усіляких відносин з чоловіками. Тому Марсем деякий час вважала себе амазонкою, хотіла навчитися всьому, щоб обходитися без чоловіків.
З батьком Марсем перестала спілкуватися, коли той дорікнув матері, що дочка ходить у старому взутті. Тоді вона ще не знала, що батько платив аліменти.
Бал пройшов чудово – хлопчиків посвятили в лицарі, вони з дівчатками танцювали. Мама Аліни прийшла на бал з В. Г. і тоді дівчинці здалося, що хімік закохався в її маму.
Марсем розповідала дітям про те, що у кожного є свій ангел-хранитель. Він захищає і допомагає людям. І коли людина робить якийсь хороший вчинок, ангел відлітає допомагати іншим людям. Запобігає катастрофам. А коли людина робить щось погане, ангелу доводиться перебувати поруч з цією людиною, а не рятувати життя.
Якось в класі Марсем з’явився новий учень. Кравчик. Він був приймак. Його відібрали від батьків ще в дитинстві. Втім, малюка відразу забрали. Але в класі, Кравчик всіх ображав. Особливо дівчаток. Але справедлива Марсем у всьому розібралася. Хоча після цього вона не з’являлася деякий час в школі. Аліна, Наташа, Петя, Кравчик, Єгор придумали разом план і вибачилися перед Марсем, після чого вона повернулася в їхній клас.
Марсем захоплюється Корчаком. Він був педагогом. Він навіть загинув разом з дітьми, хоча йому дозволили піти. Він написав книгу “Король Матіуш Перший”. Вона про хлопчика, якому після смерті батька-короля довелося зайнятися управлінням королівства.
В. Г. зробив мамі Аліни пропозицію, і вона прийняла її. Виявляється в В. Г. був син і вони з Аліною познайомилися на сімейній вечері. Але коли зателефонував батько Аліни, їх заручини було відкладено. І мама, і Аліна не знали як реагувати на повернення батька.
Протягом всієї книги зустрічаються уривки зі щоденника Марсем. Звідти ми дізнаємося її потаємні думки і міркування: про педагогіку, про любов до дітей, про те, як зробити дітей кращим і добрішим. Іноді Марсем поводиться не як педагог: “Вбила б” – пише один раз Марсем після чергової витівки своїх підопічних. Але це ще раз підтверджує, наскільки неоднозначна праця педагога і що любов до дітей – це не безумовна цінність, якою повинен керуватися вчитель.