На захід від "даху" Африканського материка – вулкана Кіліманджаро, на відстані близько 300 км., в нагір’ї Великих вулканів, розташоване одне з найдивніших чудес "чорного материка" – древній, давно згаслий вулкан Нгоронгоро.
Власне, дивом є не сам вулкан, а його незвичайний кратер, що утворився близько 2 млн. років назад в результаті могутнього вибуху, що зніс вершину. Уявіть собі глибоку улоговину площею майже в 350 кв. км., радіусом в 10 км. і понад 60 км. в колі, обгороджену прямовисною гірською стіною заввишки в 500-600 м, розташовану на висоті 1700-1800 м над рівнем моря.
Тут випадає велика кількість опадів, що так щедро зволожують кратер згаслого вулкана, що в центр його несуть свої води декілька невеликих річок, що збігають з одягнених густим тропічним лісом схилів кратера. Вони впадають в озеро, розташоване в центрі кратера. Місцевість біля озера заболочена. Трохи далі від нього тягнеться типова савана, яка поступово змінялася густим тропічним лісом.
Таким чином, і їжею, і водою всі мешканці гігантської "сковороди" забезпечені повністю. Не дивно, що в Нгоронгоро під захистом високої природної "стіни" зібралося багаточисельне "суспільство" з представників всіх тварин і птиць Африки.
У озері водяться бегемоти, на його берегах живуть фламінго, а в лісах – слони. Крім того, тут "мешкають" зебри, антилопи, мавпи, шакали, гієни. Є леви і гепарди.
Протягом доби навколо майже не замовкають крики і щебетання багаточисельних птиць.
Аби зберегти цей унікальний природний зоопарк, уряд Республіки Танзанії, на території якої знаходиться кратер Нгоронгоро, оголосило його і прилеглу місцевість заповідником.
Ще більшим природним утворенням подібного роду є кратер згаслого вулкана Асо, що знаходиться на японському острові Кюсю.
Його довжина по кругу перевищує 120 км. Як і Нгоронгоро, він оточений високими рожевого забарвлення стінами, які біля самого підніжжя порослі лісом. На відміну від свого африканського побратима цей кратер окультурений. Дно його покрите густою ковдрою лугів і рисових полів.
Тут є декілька великих селищ, між якими прокладені проведені через тунель шосе і навіть залізниці. В центрі ж цієї улоговини, як би на згадку про її гаряче минуле, розташувалася глибока прірва – жерло вулкана.