Кропивницький Хронологічна таблиця життя і творчості (хронологія) відомого українського письменника, актора викладена в цій статті.
Марко Кропивницький хронологічна таблиця
10 (22) травня 1840 – Марко Лукич народився у селі Бежбайраки Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області). Початкову освіту здобув у приватній школі шляхтича М. К. Рудковського в слободі Олександрівка.
1856 р. – закінчив трикласне повітове училище в м. Бобринці. Згодом вступає на службу до повітового суду.
1862 – М. Кропивницький відвідує заняття на юридичному факультеті Київського університету, як вільний слухач. Пише п’єсу “Микита Старостенко”.
1865 – М. Кропивницького було переведено до Єлисаветграда. Він займається самоосвітою.
1871 – Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса).
1872 – в одеській газеті “Новороссийский телеграф” було опубліковано водевілі М. Кропивницького “Помирились” і “За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання”.
1875 – гастролі українського театру у Галичині
1869-1885 – Кропивницький писав твори комедійних жанрів – “Помирились” (1869), “За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання” (1871), “Актор Синиця” (1871) – переробка водевілю Д. Ленського “Лев Гурич Синичкін”, “Пошились у дурні” (1875), “По ревізії” (1882), “Лихо не кожному лихо – іншому й талан” (1882), “Вуси” (1885) – за оповіданням О. Стороженка. Пише драми “Невольник” (1872) за поемою Т. Шевченка, “Беспочвенники” (1878), “Доки сонце зійде, роса очі виїсть” (1882), “Глитай, або ж павук” (1882) 1882 – Кропивницький організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Виходить збірка творів, яка включала п’єси “Дай серцю волю, заведе в неволю”, “Глитай, або ж Павук” та “Невольник”. 1888-1906 – драми “Де зерно, там і полова” (“Дві сім’ї”) (1888), “Зайдиголова” (1889), “Олеся” (1891), “Перед волею” (1899), “Розгардіяш” (1906) поряд з основним конфліктом розгортається додаткова сюжетна лінія. “Конон Блискавиченко” (1902), “Страчена сила” (1903), “Скрутна доба” (1906). Комедії Кропивницького “Чмир” (1890), “На руїнах” (1900), “Нашествіє варварів” (1900), “Супротивні течії” (1900), “Мамаша” (1903). 1890 – оселився на хуторі Затишок під Харковом; одночасно з працею на хуторі очолював українські трупи, часто виїздив із ними на гастролі. 21 квітня 1910 – помер по дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові.